Ухвала суду № 54792518, 28.12.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 212/2157/15-ц Головуючий в суді першої

Провадження 22ц/774/2379/К/15 інстанції - Ваврушак Н.М.

Категорія № 26 (1) Доповідач - Ляховська І.Є.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2015 року м. Кривий Ріг

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Ляховської І.Є.

суддів - Барильської А.П., Михайлів Л.В.,

із секретарем - Горбачевською І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку ст.197 ч. 2 ЦПК України за наявними у справі матеріалами, за відсутності осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату судового засідання, та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу цивільну справу за апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Євраз Суха Балка» на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 08 жовтня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Євраз Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Євраз Суха Балка» (далі - ПАТ «Євраз Суха Балка») про відшкодування моральної шкоди, в обґрунтування якого зазначив, щойого батько ОСОБА_4 працював на підприємстві відповідача впродовж тривалого часу, та у 2003 році отримав професійне захворювання. Довідкою МСЕК від 31 травня 2005 року ОСОБА_4 визначено ступінь втрати професійної працездатності. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Згідно довідки про причинний зв'язок смерті з професійним захворюванням серії ДНА-03 № 000240 від 12 грудня 2008 року, встановлено причинний зв'язок смерті його батька з професійним захворюванням, отриманим за життя. У зв'язку з цим просив суд стягнути з відповідача на його корить 50 000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 08 жовтня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково - з ПАТ «Євраз Суха Балка» на його користь стягнуто моральну шкоду у розмірі 40 000,00 гривень та на користь держави судовий збір у сумі 487,20 грн. У задоволені решти вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «Євраз Суха Балка», ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволені заявлених позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, які мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема, на його думку, суд першої інстанції алишив поза увагою те, що позивач зазначаючи, що йому заподіяна моральна шкода, не надав суду належних доказів на підтвердження цього факту. Крім того, вважає, що суд не врахував, що на спірні правовідносини не поширюються вимоги ст. 1167, 1168 ЦК України, оскільки даний Кодекс набрав чинності з 01.01.2004 року, а тому регулює відносини, які виникли з дня набрання ним чинності. Тому, із посиланням на постанову Пленуму Верховного Суду від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», вважає, що суд дійшов повиликового висновку про те, що право на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю члена сім`ї внаслідок професійного захворювання, виникає з моменту смерті потерпілого, а не з моменту встановлення професійного захворювання. Також, зазначає, що розмір моральної шкоди, стягнутої з відповідача на користь позивача, є значно завищеним.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження позивач ОСОБА_3 є сином ОСОБА_4 (а.с. 4), який з 1967 року до 2008 року працював у рудоуправлінні XX партз'їзду, правонаступником якого є ПАТ «Євраз Суха Балка», підземним кріпильником.

Відповідно до акту розслідування хронічного професійного захворювання № 13 від 18 травня 2003 року, у батька позивача внаслідок тривалої праці в умовах впливу шкідливих факторів виникло захворювання - пилетоксічний бронхіт першої ст., емфізема легень першої-другої ст. ДН першої-другої ст. та довідкою МСЕК від 31 травня 2005 року, йому визначення ступінь втрати професійної працездатності у відсотках (а.с. 7-8, 9 зворот).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 10).

Згідно Довідки про причинний зв'язок смерті з професійним захворюванням Серії ДНА-03 № 000240 від 12 грудня 2008 року, медико-соціальна еспертна комісія № 2 встановила причинний зв'язок настання смерті ОСОБА_4 зі встановленим йому за життя професійним захворюванням (а.с 44).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на відшкодування моральної шкоди, у зв'язку із встановленням причинного зв'язку смерті його батька із отриманим ним за життя професійним захворюванням, а також істотності вимушених змін у життєвих стосунках позивача, його переживань та страждань пов'язаних із втратою батька.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 16 ЦК України відшкодування моральної шкоди є способом захисту цивільних прав та інтересів судом.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Згідно із ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.

Таким чином, ч. 1 ст. 1167 ЦК України встановлює загальне правило, відповідно до якого відповідальність за заподіяння моральної шкоди настає за наявності загальної підстави - наявності моральної (немайнової) шкоди, а також за наявності всіх основних умов відповідальності, а саме: неправомірної поведінки, причинного зв'язку та вини заподіювача.

Частиною 2 статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Якщо події, які породили цивільне право на відшкодування моральної шкоди та стали підставою для звернення до суду з позовними вимогами, мали місце після 1 січня 2004 року, тобто після набрання чинності ЦК України, то вони підлягають розгляду згідно з положеннями статей 1167,1168 ЦК України. Зазначеним висновок викладений у Постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року у справі №6-208цс14.

Згідно ч.3 ст.23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці встановлено ч.4 ст.43 Конституції України.

Як зазначають частини 1, 3 ст. 13 Закону України «Про охорону праці»: роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Статтею 153 КЗпП України встановлено, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Виходячи з аналізу зазначеної норми закону, вбачається, що право на відшкодування моральної шкоди чоловікові, дружині, батькам, дітям, а також особам, які проживали з померлим однією сім'єю виникає у разі, якщо встановлено причинний зв'язок між смертю фізичної особи та ушкодженням здоров'я на виробництві.

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_4 був батьком позивача ОСОБА_3 (а.с. 4).

У зв'язку зі смертю батька позивачу спричинено моральну шкоду, пов'язану із втратою рідної людини, друга, опори та моральної підтримки, що тягне за собою порушення нормальних життєвих зв'язків та необхідності докладання ним додаткових зусиль для організації свого життя.

Враховуючи вищевикладене, та наявність доказів причинно-наслідкового зв'язку між смертю батька позивача та встановленням йому професійним захворюванням, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_3

Доводи апеляційної скарги не містять підстав для її задоволення.

Так, посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що на позивача не розповсюджуються вимоги ст. 1168 ЦК України, оскільки отримане його батьком за життя професійне захворювання виникло до набрання законної сили діючими ЦК України, не можуть бути взятими до уваги колегією судів, оскільки предметом спору є завдання моральної шкоди саме з 2008 року, тобто у зв'язку зі смертю батька позивача 12 грудня 2008 року.

Інші доводи апеляційної скарги відповідача не приймаються до уваги, оскільки вони є незгодою з висновкам суду по оцінці доказів та зводяться до їх переоцінки.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції відповідно до ст.ст. 213 ,214 ЩІК України правильно визначився з характером правовідносин, оскільки діти померлого мають право на відшкодування моральної шкоди з підстав, передбачених ст.ст. 1167, 1168 ЦК України.

Також колегія суддів погоджується з розміром моральної шкоди, стягнутої з відповідача на користь позивача, оскільки судом взято до уваги роз'яснення пункту 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» щодо визначення розміру моральної шкоди залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо) та визначено розмір моральної шкоди з урахуванням душевних страждань позивача.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, надав їм належну правову оцінку та ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

Згідно з ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції

В іншій частині рішення суду не оскаржено.

За таких обставин, колегія суду вважає, що рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Євраз Суха Балка» відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 08 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: І.Є. Ляховська

Судді: А.П. Барильська

Л.В. Михайлів