Рішення № 54792398, 17.11.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 211/2781/14-ц 22-ц/774/1850/К/15

Справа № 211/2781/14-ц Головуючий в першій

Категорія № 50 ( 4 ) інстанції ОСОБА_1

№ 22-ц/774/1850/К/15 Доповідач Братіщева Л. А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Братіщевої Л. А.

суддів Грищенко Н. М., Чорнобук В. І.

при секретарі Петренко К. І.

В звязку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється на підставі ч. 2 ст. 197 ЦПК України.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 на заочне рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 30 травня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей,-

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2014 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. В обґрунтування позову зазначила, що вона з відповідачем перебуває в зареєстрованому шлюбі з 16.07.1999 року. Від шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. Діти проживають разом з позивачем, відповідач добровільно належної матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, у зв'язку з чим просила стягнути аліменти з відповідача у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), щомісяця, на кожну дитину, до повноліття кожного із дітей.

Заочним рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 30 травня 2014року позов ОСОБА_4 - задоволені. Стягнуто аліменти з ОСОБА_2 на утримання дітей ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2на користь матері дітей ОСОБА_4, у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, накожної дитину. Стягнення розпочато з 05.05.2014 року до повноліття кожної дитини.

Відповідно до п. 1 ст. 367 ЦПК України рішення у частині стягнення аліментів за один місяць допущено до негайного виконання.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 243,60 грн.

В апеляційній скарзі представник відповідач ОСОБА_2 ОСОБА_3 ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення вимог матеріального та процесуального права. Зокрема, суд не прийняв до уваги, що позивач з дітьми з листопада 2009 року виїхали на постійне місце проживання до держави Ізраїль, і до липня 2015 року до України не в?їжджала та не надавала довіреності іншим особам на вчинення дій щодо подання позову, позовна заява подана та підписана невідомою особою. Також позивачем не доведено, що діти проживають саме з нею, що відповідач не надає матеріальну допомогу, суд не перевірив матеріальний стан відповідача та не встановив, що відповідач має на утриманні непрацездатну матір, яка хворіє та потребує догляду. Крім того, суд першої інстанції порушив право відповідача на захист, не повідомивши його належним чином про розгляд справи,

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема такі питання 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Зазначеним вимогам Закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 16.07.1999 року, який був зареєстрований відділом РАГС Дзержинського районного управління юстиції м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, актовий запис № 246. (а.с. 4). Від шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. (а.с. 2,3).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із встановленого ст.180 Сімейного Кодексу України обов'язку батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а тому стягнув з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітніх дітей.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Як встановлено ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_4 разом з малолітніми дітьми ОСОБА_6 та ОСОБА_6 зняті з реєстраційного обліку за адресою: м. Кривий Ріг, вул.. Телевізійна 1/89 та виїхали на проживання до держави Ізраїль.

Під час розгляду справи, позивач ОСОБА_4 не було надано доказів на підтвердження факту знаходження дітей на утриманні саме у матері та їх сумісного проживання.

Колегія суддів також зважає на те, що дані про те, що ОСОБА_4 на час подання позову особисто знаходилась в Україні або уповноважувала будь-кого на подання позовної заяви від свого імені, в матеріалах справи відсутні, в той час як відповідно положень ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу.

За таких обставин, колегія суддів, вважає необхідним скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п. 1, 4 ч. 1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3задовольнити.

Заочне рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 30 травня 2014року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: