Ухвала суду № 54786783, 21.12.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2015 р. Справа № 876/3303/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Пліша М.А., Шинкар Т.І.,

за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.03.2015 року у справі за позовом Корпорації «Укртрансжилбуд» до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ :

Корпорація «Укртрансжилбуд» 26.01.2015 року звернулася в суд з позовом до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 від 17.01.2015 року.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.03.2015 року позов задоволено.

Не погодившись із зазначеним рішенням Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області оскаржила його в апеляційному порядку. Просить постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову, покликаючись на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Судом першої інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи, що Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Корпорації «Укртрансжилбуд» з питань правильності декларування податку на додану вартість та податку на прибуток при здійсненні фінансово-господарських операцій з ПП «Симетрія».

За результатами перевірки складено акт за №10888/09-15-22-01-01/32776178 від 22.12.2014 року, в якому зафіксовано, що внаслідок неправомірного включення до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в IV кварталі 2011 року та І кварталі 2012 року вартості субпідрядних робіт, отриманих від ПП «Симетрія» та формування податкового кредиту за вказаними господарськими операціями, щодо яких податковим органом встановлено відсутність реального настання правових наслідків, позивачем занижено податкові зобовязання з податку на прибуток та податку на додану вартість відповідно на 116599,00 грн. та на 92500,00 грн., чим порушено приписи пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п.138.1, п.138.4, п.138.8 ст.138, п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 та п.198.1, п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст.198, п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України.

На підставі вищевказаного акту перевірки, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 від 17.01.2015 року, якими позивачу визначено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 138 750,00 грн., та збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток підприємства в розмірі 121711,00 грн.

Підпунктом 14.1.181 п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України (далі ПК України) визначено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобовязання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п.138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Підпунктом 138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України встановлено, що витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п.138.4 ст.138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. При цьому п.138.6 вказаної норми Кодексу передбачено, що собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

У відповідності до приписів п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулась раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Відповідно до п.198.6 ПК України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформленні з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Отже, позивачем правомірно у відповідності до вищезгаданих приписів законодавства включено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість, який обчислений із вартості який обчислений із вартості послуг, придбання та використання яких у межах господарської діяльності підприємством доведено.

Судом встановлено, що 25.10.2011 року між Корпорацією «Укртрансжилбуд», як генпідрядником та ПП «Симетрія», як субпідрядником укладено договір підряду за № 27-10/11, згідно якого генпідрядник доручає, а субпідрядник забезпечує відповідно до проектно-кошторисної документації та умов договору виконання підрядних робіт по обєктах генпідрядника.

Вказані роботи проводилося на замовлення Управління капітального будівництва в Чернівецькій області договір про закупівлю за державні кошти від 09.09.2011 року та Служби автомобільних доріг в Тернопільській області договір № 65к від 14.11.2011 року за рахунок бюджетних коштів.

Реальність здійснення господарських операцій позивачем підтверджено наявними в матеріалах справи письмовими доказами, зокрема актами приймання - виконаних підрядних робіт за листопад, грудень 2011 року та січень 2012 року, довідками про вартість виконаних робіт, які погоджені та підписані посадовими особами Корпорації «Укртрансжилбуд» та ПП «Симетрія» (обєкти: тимчасова підїзна дорога для будівництва житлових будинків в м. Почаєві, реконструкція даху будівлі ЗОШ I-III ступенів № 2 по вул. Чорновола, 1 в м. Збараж, капітальний ремонт вулиці Гайової в м. Тернопіль). Виконання та проведення позивачем перерахунку коштів за вказані роботи підтверджено податковими накладними, реєстрами отриманих та виданих податкових накладних.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством, є бухгалтерський облік. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що під господарською операцією слід розуміти дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 року №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 року за № 168/704, згідно якого первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення.

Як слідує із змісту вказаних правових норм наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що повязані з рухом активів, зміною зобовязань чи власного капіталу платника податків.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема повинні відображати реальні товарні операції.

На думку податкового органу відсутність реальних правових наслідків за господарськими операціями щодо виконання ПП «Симетрія» субпідрядних робіт підтверджується висновками, зафіксованими в акті перевірки ДПІ у Франківському районі м. Львова за № 62/13-05-22-04/30650329 від 20.03.2014 року та №144/13-05-22-04/30650329 від 11.06.2014 року, в якому зазначено, що у звязку із відсутністю посадових осіб, не встановленням місцезнаходження та неподання документів до проведення перевірки, не встановлено факту передачі товарно-матеріальних цінностей від контрагентів постачальників до ПП «Симетрія» та від останнього до покупців в тому числі і до Корпорації «Укртрансжилбуд».

Однак, вищевказані обставини суд вважає такими, що не можуть підтверджувати безтоварність вищевказаних господарських операцій, так як згідно наявних в матеріалах письмових доказів на момент укладення договору від 25.10.2011 року та виконання вищевказаних робіт підприємство було належним чином зареєстроване як платник ПДВ, право на здійснення господарської діяльності, повязаної із створенням обєктів архітектури підтверджено ліцензією серії АВ № 558670 від 02.08.2010 року.

Отже, у відповідності до приписів чинного законодавства ПП «Симетрія» було наділене правом складання первинних документів для відображення господарських операцій.

Також слід зазначити, що факт виконання субпідрядних робіт згідно договору підряду від 25.11.2011 року працівниками ПП «Симетрія» підтверджено рішеннями Івано-Франківського міського суду за позовами громадян, які працювали в ПП «Симетрія» згідно трудових угод щодо стягнення коштів за виконані роботи.

Таким чином, правових підстав для визнання первинних документів, наданих позивачем на підтвердження реальності здійснення вищезазначених господарських операцій з ПП «Симетрія», такими, що не мають юридичної сили не встановлено.

Суд не приймає до уваги доводи апелянта щодо того, що ненастання реальних правових наслідків за вищевказаними господарськими операціями також підтверджується висновками ДПІ у м. Івано-Франківську, зафіксованими у акті перевірки, щодо порушення вимог чинного законодавства ПП «Наладка», як контрагентом ПП «Симетрії», так як недотримання вимог чинного законодавства контрагентом контрагента позивача на переконання суду не впливає на права та обовязки позивача, оскільки останнє не може нести відповідальності за дії інших осіб.

Окремо слід зазначити, що довідкою Державної фінансової інспекції України в Тернопільській області за № 23-22/20 від 15.05.2012 року підтверджено факт виконання робіт щодо реконструкції даху ЗОШ №2 по вул. Чорновола,1 в м. Збараж, а виконання робіт на замовлення Служби автомобільних доріг в Тернопільській області щодо капітального ремонту вулиці Гайової в м. Тернополі - довідкою Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області за № 06/38 від 10.08.2012 року та актом Державної фінансової інспекції в Тернопільській області №23-22/8 від 15.05.2013 року.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2015 року у справі №809/446/13-а апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області залишено без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 6 червня 2013 року у справі №809/446/13-а без змін у вказаному рішенні судами досліджувались обставини щодо реальності господарських операцій в IV кварталі 2011 року вартості субпідрядних робіт, між ПП «Симетрія» та Корпорацією «Укртрансжилбуд».

У відповідності до положення ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Колегія суддів дійшла висновку, що висновки відповідача щодо ненастання правових наслідків за господарськими операціями між Корпорацією «Укртрансжилбуд» та ПП «Симетрією» є необґрунтованими, а тому позовні вимоги слід задовольнити, а відтак податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 від 17.01.2015 року визнати протиправними та скасувати.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.03.2015 року у справі № 809/346/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складення такої в порядку ч.3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Головуючий Н.В. Ільчишин

Судді М.А. Пліш

ОСОБА_3

Повний текст ухвали виготовлено 22.12.2015 року