Вирок № 54786544, 31.12.2015, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/7950/15

№ 1-кп/183/982/15

В И Р О К

іменем України

31 грудня 2015 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Мельника О.М.

за участю:

секретарясудового засідання Білокурової А.Р.,

прокурора Орешка С.І.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 42015040010000836 за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_3, капітана юстиції, юриста юридичної групи військової частини польова пошта В2830, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 обвинувачується у наступному. 04.04.2014 року до військової частини польова пошта В2830 на час проведення мобілізації був призваний солдат ОСОБА_3 У вересні 2014 року солдат ОСОБА_3 самовільно, без дозволу командира залишив місце служби без поважних причин та ухилився від проходження військової служби строком понад 1 місяць, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 407 КК України. Військовими службовими особами військової частини, відповідальними за повідомлення про виявлені правопорушення та проведення службових розслідувань, інформація про вчинений ОСОБА_3 злочин до відповідних правоохоронних органів надана не була. Відповідно до п. 4 Указу Президента України № 15 від 14 січня 2015 року солдат ОСОБА_3 підлягав звільненню в запас у період з 18 березня по 1 травня 2015 року.

Згідно наказу командира військової частини польова пошта В2830 № 78 (по особовому складу) від 31 березня 2015 року до списків особового складу військової частини було зараховано та призначено на посаду офіцера юридичної групи (юрисконсульта) старшого лейтенанта ОСОБА_4 08 серпня 2015 року наказом командувача військ оперативного командування «Схід» № 55 старшому лейтенанту ОСОБА_2 присвоєно чергове військове звання «капітан юстиції».

Згідно ст.ст. 99, 100 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України юрисконсульт у мирний і воєнний час відповідає за організацію і стан правової роботи в полку; зобов'язаний давати правову оцінку фактам порушень військової та трудової дисципліни в полку, сприяти правовими засобами зміцненню військової і трудової дисципліни, організовувати правову роботу, спрямовану на правильне застосування, неухильне додержання вимог законодавства в частині, надавати командуванню пропозиції та консультації щодо вирішення питань правового забезпечення частини.

03 грудня 2015 року батько солдата ОСОБА_3 громадянин ОСОБА_5 звернувся до не встановлених слідством військових службових осіб військової частини польова пошта В2830 з проханням прийняти рішення щодо звільнення з військової служби у звязку із демобілізацією свого сина солдата ОСОБА_3 В той же час не встановлені слідством військові службові особи військової частини повідомили громадянину ОСОБА_5 про необхідність звернутися з питання роз'яснення порядку звільнення до офіцера юридичної групи частини капітана юстиції ОСОБА_2

03 грудня 2015 року громадянин ОСОБА_5 з метою отримання роз'яснень порядку звільнення в запас його сина солдата ОСОБА_3 звернувся до офіцера юридичної групи військової частини польова пошта В2830 капітана юстиції ОСОБА_2 Того ж дня приблизно о 15 годині капітан юстиції ОСОБА_2 перебуваючи на автовокзалі м. Новомосковська, розташованого за адресою м. Новомосковськ, вул. 195-ї стрілецької дивізії, 1-а, діючи із корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, достовірно знаючи про те, що військовослужбовцем військової частини польова пошта В2830 солдатом ОСОБА_3, вчинений злочин, передбачений ч. 3 ст. 407 КК України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, запропонував громадянину ОСОБА_5 передати йому, ОСОБА_2, неправомірну вигоду у виді грошових коштів в сумі 250 доларів США, що еквівалентно 6000 гривень, за здійснення впливу на прийняття рішення військовими службовими особами військової частини польова пошта В2830 про не направлення до правоохоронних органів повідомлення про вчинений солдатом ОСОБА_3 злочин, та оформлення документів, необхідних для звільнення останнього з лав Збройних Сил України у звязку із демобілізацією.

10 грудня 2015 року капітан юстиції ОСОБА_2 повідомив громадянину ОСОБА_5, що у разі, якщо останній надасть йому, ОСОБА_2, неправомірну вигоду у вказаній вище сумі шляхом переказу коштів на картковий рахунок ПАТ КБ «Приватбанк» «4149 6258 0987 2714», він, ОСОБА_2, здійснить вплив на прийняття рішення військовими службовими особами військової частини про не направлення повідомлення до правоохоронних органів про вчинений солдатом ОСОБА_3 злочин, а також оформлення документів, необхідних для звільнення останнього з дав Збройних Сил України у зв'язку із демобілізацією. 11 грудня 2015 року о 15 годині 24 хвилини громадянин ОСОБА_5 передав частину неправомірної вигоди - грошові кошти у сумі 2 500 гривень шляхом переказу на вказаний ОСОБА_2 картковий рахунок, а ОСОБА_2 діючи умисно отримав вказані грошові кошти. Після цього ОСОБА_2 повторно повідомив громадянину ОСОБА_5, що після передачі йому другої частини неправомірної вигоди - грошових коштів у сумі 3 500 гривень, він, ОСОБА_2 здійснить вплив на прийняття рішення військовими службовими особами військової частини про не направлення повідомлення до правоохоронних органів про вчинений солдатом ОСОБА_3 злочин, та оформлення документів, необхідних для звільнення останнього з лав Збройних Сил України у зв'язку із демобілізацією. 18 грудня 2015 року громадянин ОСОБА_5, не бажаючи настання негативних наслідків для свого сина ОСОБА_3, передав другу частину неправомірної вигоди - грошові кошти в сумі 3 500 гривень, шляхом переказу на вказаний ОСОБА_2 картковий рахунок, а ОСОБА_2, діючи умисно, отримав вказані грошові кошти. Після цього ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_5, що повідомлення про вчинення солдатом ОСОБА_3 злочину, пов'язаного із самовільним залишенням служби, до правоохоронних органів направлене не буде.

Таким чином, у період з 10 грудня 2015 року по 18 грудня 2015 року офіцер юридичної групи (юрисконсульт) військової частини польова пошта В2830 капітан юстиції ОСОБА_2 отримав неправомірну вигоду від громадянина ОСОБА_5 у виді грошових коштів у сумі 6000 гривень за вплив на прийняття рішення військовими службовими особами військової частини польова пошта В2830 про не направлення повідомлення до правоохоронних органів про вчинений солдатом ОСОБА_3 злочин, та оформлення документів, необхідних для звільнення останнього з лав Збройних Сил України у зв'язку із демобілізацією.

Тобто ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 369-2 КК України - одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 25.12.2015 року між прокурором, підозрюваним ОСОБА_2 та його захисником ОСОБА_1

Відповідно до вказаної угоди підозрюваний ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав, сторони узгодили призначення йому покарання у виді штрафу у розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати посади, повязані із організацією та проведенням правової роботи у військових частинах на строк 2 роки. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди, встановлені ст. 473 КПК України.

Захисник ОСОБА_1 висловився про затвердження угоди і призначення узгодженого сторонами в угоді покарання.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину визнав, щиро кається та висловився про затвердження угоди і призначення йому узгодженого покарання.

У обвинуваченого в підготовчому судовому засіданні зясовані всі питання, визначені ст. 474 КПК України та розяснені наслідки укладення та невиконання угоди, відповідно до ст. ст. 473, 476 КПК України.

На виконання вимог ст.474 КПК України судом зясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, наслідки укладення і затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосовано, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним. Суд також вважає, що угода відповідає вимогам КПК України та закону.

Ухвалюючи вирок, на підставі обєктивно зясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст.94 КПК України, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 Узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбаченим КК України.

При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд керується ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх обставин у справі, дані про особу обвинуваченого. Так, обвинувачений вчинив злочин середньої тяжкості, на утриманні має малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_6. Суд визнає пом'якшуючою покарання обставиною щире каяття, обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому узгоджену між сторонами міру покарання.

На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості скоєного злочину, особу обвинуваченого, а також усі обставини по справі, керуючись п.1 ч.3 ст.314, ч.2 ст.373, статтями374, 474, 475 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 25 грудня 2015 року між заступником військового прокурора Дніпропетровського гарнізону Південного регіону ОСОБА_6, підозрюваним ОСОБА_2 та його захисником ОСОБА_1

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу на користь держави у розмірі 25500 (двадцять пять тисяч пятсот) гривень з позбавленням права обіймати посади, повязані із організацією та проведенням правової роботи у військових частинах на строк 2 (два) роки.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 у вигляді застави після набрання вироком законної сили скасувати, повернувши ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 97440 гривень, внесені ним в якості застави по квитанції №ПН3463 від 24.12.2015 року в АБ «Південний» на депозитний рахунок №37312022006709, отримувач ТУ Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, ОКПО 26239738 в ГУГКСУ в Дніпропетровській області, МФО 805012.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення лише з підстав та в порядку, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України.

Копію вироку видати обвинуваченому негайно після його проголошення.

Суддя О.М. Мельник