Рішення № 54784946, 26.11.2010, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-735/10

номер провадження -

26 листопада 2010 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Савенка В.Г.,

при секретарі Розпутній І.Г.

розглянувши в судовому засіданні в залі суду м. Золотоноша справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк» до ТОВ «ОСОБА_1 Груп», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про дострокове стягнення кредиту, заборгованості по кредитному договору, процентів та неустойки,-

ВИРІШИВ:

Між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого по всіх правах та зобов'язаннях виступає Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (надалі - Позивач) та ТОВ «ОСОБА_1 Груп» (надалі - Відповідач №1), яке на час укладення кредитного договору мало юридичну адресу : 19700 Черкаська обл., м. Золотоноша, вул. Заводська, буд. №4 Д, було укладено кредитний договір № 11362826000 від 23 червня 2008 року (надалі - Кредитний договір), згідно з умовами якого Позивач надав Відповідачу №1 кредит (грошові кошти) в іноземній валюті у розмірі 82 747,25 (Вісімдесят дві тисячі сімсот сорок сім) доларів США 25 центів, на строк користування з 23 червня 2008 року по 22 червня 2011 року, зі сплатою процентів за користування кредитом, з розрахунку 14,5 % річних упродовж терміну з 23 червня 2008 р. по 22 вересня 2009 p., а починаючи з 24 вересня 2009 р. процентна ставка встановлена у розмірі 15,5 % річних в межах графіку погашення заборгованості по кредиту (п.1.3.1 Кредитного договору). За порушення термінів користування кредитними коштами, визначених Кредитним договором, передбачено встановлення процентної ставки у розмірі 29,0 % річних (п.1.3.2. Кредитного договору).

Кредит був наданий для придбання Відповідачем №1 обладнання (п.1.4 Кредитного договору), з подальшим використанням в господарській діяльності Відповідача №1.

Відповідачем №1, в підтвердження цільового використання кредиту, було надано договір купівлі-продажу обладнання № 01/01 від 31 січня 2008 p., згідно якого Відповідач №1 мав намір придбати у ТОВ «Технопрофіль» м. Харків (Постачальник) обладнання у вигляді лінії продольної різки рулонної сталі - ЛПР-001, заводський №ВФ11024Н; та лінію прокольного профілювання - ЛНП-002, заводський №НФ00105В, що на час укладення Кредитного договору знаходилось за адресою: м. Харків, вул. Вакуловська, буд. 15, а потім вже з 10 липня 2008 року знаходилось за адресою: м. Черкаси, вул. Різдвяна, буд. 290.

Відповідно до п.1.3.5, п.4.1 Кредитного договору Відповідач №1 взяв на себе зобов'язання, щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за його користування, у встановлені Кредитним договором терміни, тобто до 10-го числа, наступного за звітним місяця, за який нараховано проценти протягом строку дії Кредитного договору.

Факт надання кредиту підтверджується меморіальним ордером №1 та виписки за особовим рахунком Відповідача №1 від 23.06.08 р. про надання кредиту ТОВ «ОСОБА_1 Груп» на суму 82 747,25 доларів США шляхом зарахування на р/р Відповідача №1, відповідно до п.1.5. Кредитного договору.

Додатковою угодою №1 від 19.02.09 р. до Кредитного договору, укладеною між Позивачем та Відповідачем №1, було встановлено іншу схему погашення кредитної заборгованості та процентів, а саме - ануїтетну, згідно якої щомісячний ануїтетний платіж складає 1 837,00 (Тисяча вісімсот тридцять сім) доларів США; день сплати такого ануїтетного платежу визначено 28 число кожного календарного місяця строку кредитування (п.2.1 Додаткової угоди №1 до Кредитного договору). Також Позивачем та Відповідачем змінено кінцевий термін виконання зобов'язання за Кредитним договором - до 23 червня 2013 року.

З метою забезпечення виконання кредитних зобов'язань Відповідача №1 за Кредитним договором, між Позивачем та Відповідачем №1 було укладено договір застави майна №130724 від 23 червня 2008 року (надалі - Договір застави), згідно п.1.1 якого Відповідач №1 передав в заставу Позивачеві обладнання:

-лінію продольної різки рулонної сталі ЛПР-001, заводський №ВФ11024Н, що складається з розмотувача рулону в кількості 1 одиниця, ножиці продольної різки (18 пар ріжучих ножів) в кількості 1 одиниця, пристроя підмотування обрізів в кількості 2 одиниці, натягувача в кількості 1 одиниця, шафи керування з контролером в кількості 1 одиниця, шафи керування в кількості 1 одиниця;

-лінію прокольного профілювання ЛНП-002, заводський №НФ00105В, що складається з розмотувача в кількості 1 одиниця, профільогибочного стану з електроприводом в кількості 1 одиниця, пристроя вводу та направлення в кількості 1 одиниця, правильного вузлу в кількості 1 одиниця,» шафи керування з контролером в кількості 1 одиниця, датчику виміру довжини виробу в кількості 1 одиниця - (далі по тексту - Предмет застави), що згідно п.1.1 Договору застави знаходилось за адресою: м. Черкаси, вул. Різдвяна, буд. 290.

Для додаткового забезпечення своєчасного виконання зобов'язань Відповідача №1 за Кредитним договором, між Позивачем та ОСОБА_2, співзасновником Відповідача №1 з часткою 50% в Статутному фонді ТОВ (надалі - Відповідач №2), було укладено договір поруки № 212702 від 23 червня 2008 року (надалі - Договір поруки №1).

Також у забезпечення своєчасного виконання зобов'язань Відповідача №1 за Кредитним договором, між Позивачем ОСОБА_3, співзасновником Відповідача №1 з часткою 50% в Статутному фонді ТОВ (надалі - Відповідач №3), було укладено договір поруки № 212703 від 23 червня 2008 року (надалі - Договір поруки №2).

Оскільки Відповідачі по справі не виконують умови укладених договорів, Позивач звернувся до суду з позовом про дострокове розірвання кредитного договору та стягнення з усіх відповідачів заборгованості по кредитному договору та договорах поруки.

В судовому засіданні представник Позивача ствердив заявлені позовні вимоги і просить задовольнити позов.

В судовому засіданні представник Відповідача №1 ОСОБА_4 позовні вимоги визнав у повному обсязі і не заперечував проти задоволення позову у повному обсязі.

В судовому засіданні Відповідач №2 ОСОБА_2 позовні вимоги щодо себе не визнав і пояснив, що ПАТ „Укрсиббанк" починаючи з 23.12.2008р. здійснював нарахування відсоткової ставки по кредиту товариства в подвійному розмірі, тобто 29% річних замість 14,5% річних, як було передбачено кредитним договором з самого початку. Дане збільшення відсоткової ставки вагомо збільшило об'єм його відповідальності як поручителя за повернення кредиту. Відповідач ОСОБА_2 дійшов до висновку, що підвищення річної відсоткової ставки виникло внаслідок обміну листами між ПАТ „Укрсиббанк" та ТОВ „ОСОБА_1 Грр*". Тобто в порядку ст.. 207 Цивільного Кодексу України сторони внесли зміни в кредитний договір про підвищення відсоткової ставки з 23.12.2008 року до 29% річних шляхом обміну листами. Такий обмін листами ст. . 207 Цивільного Кодексу України прирівнює до письмового правочину (договору/угоди). Самі ж листи містили слідуючу інформацію:

ПАТ „Укрсиббанк" своїми листами № 819/39/2/633-08 від 12.12.2008р,

№ 1247/39/2/633-09 від 12.05.2009 повідомив про те, що товариству буде піднята відсоткова ставка по кредиту;

ТОВ „ОСОБА_1 Груп" своїм листом №84 від 27.05.2009 року будучи в безвихідному положенні надав відповідь банку в якому погодився на підняття відсоткової ставки, але все ж просив банк увійти в його тяжке фінансове положення і по можливості залишити відсоткову ставку в розмірі 14,5 % річних.

Відповідно до п. 2.1. договору поруки № 212702 від 23.06.2008р. зазначено, що банк не має права без погодження з поручителем, тобто з ОСОБА_2, вносити зміни в кредитний договір в наслідок яких збільшується обсяг відповідальності поручителя. Разом з цим згідно частини другої цього ж пункту (п2.1.) договору поруки сказано, що зміни в договір поруки відносно збільшення об'єму відповідальності поручителя, повинні бути оформленні шляхом укладення додаткової угоди чи шляхом обміну листами. Банк з ним, як поручителем не погоджував внесення змін до кредитного договору.

З цього випливає, що банк підняттям відсоткової ставки Відповідачу №1 фактично підняв в односторонньому порядку і розмір його відповідальності як поручителя по кредиту, чим порушив норми ст. . 525 та ст.. 526 Цивільного кодексу України. Тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог до нього через те, що договір поруки припинено із 23.12.2008 року.

В судовому засіданні Відповідач №3 ОСОБА_3 позовні вимоги щодо себе не визнав і пояснив, що ПАТ „Укрсиббанк" починаючи з *

23.12.2008р. почав здійснювати нарахування відсоткової ставки по кредиту товариства в подвійному розмірі, тобто 29% річних замість 14,5% річних, як було передбачено кредитним договором з самого початку. Дане збільшення відсоткової ставки вагомо збільшило об'єм його відповідальності як поручителя за повернення кредиту. Відповідач ОСОБА_3 дійшов до висновку, що підвищення річної відсоткової ставки виникло внаслідок обміну листами між ПАТ „Укрсиббанк" та ТОВ „ОСОБА_1 Груп". Тобто в порядку ст.. 207 Цивільного Кодексу України сторони внесли зміни в кредитний договір про підвищення відсоткової ставки з 23.12.2008 року до 29% річних шляхом обміну листами. Такий обмін листами ст.. 207 Цивільного Кодексу України прирівнює до письмового правочину (договору/угоди).

Відповідно до п. 2.1. договору поруки № 212702 від 23.06.2008р. зазначено, що банк не має права без погодження з поручителем, тобто з ОСОБА_3, вносити зміни в кредитний договір в наслідок яких збільшується обсяг відповідальності поручителя. Разом з цим згідно частини другої цього ж пункту (п2.1.) договору поруки сказано, що зміни в договір поруки відносно збільшення об'єму відповідальності поручителя, повинні бути оформленні шляхом укладення додаткової угоди чи шляхом обміну листами. Банк з ним, як поручителем не погоджував внесення змін до кредитного договору.

З цього випливає, що банк підняттям відсоткової ставки Відповідачу №1 фактично підняв в односторонньому порядку і розмір його відповідальності як поручителя по кредиту, чим порушив норми ст.. 525 та ст. . 526 Цивільного кодексу України. Тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог до нього через те, що договір поруки припинено із 23.12.2008 року.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст.. 17 4 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Представник Відповідача №1 ТОВ «ОСОБА_1 Груп» ОСОБА_5 позовні вимоги Позивач ПАТ «Укрссиббанк» визнав у повному обсязі і не заперечував щодо їх задоволення. Тому суд вважає, що позовні вимоги стосовно ТОВ «ОСОБА_1 Груп» підлягають задоволенню і визнає необхідним винести відповідне рішення щодо цього.

Що стосується задоволення позовних вимог Позивача відносно Відповідача №2 ОСОБА_2 та Відповідача №3 ОСОБА_3, то відносно них суд вважає необхідним відмовити в задоволенні позову. При цьому суд виходить із слідуючого.

ПАТ „Укрсиббанк" починаючи з 23.12.2008р. почав здійснювати нарахування відсоткової ставки по кредиту ТОВ «ОСОБА_1 Груп» в подвійному розмірі, тобто 29% річних замість 14,5% річних, як було передбачено кредитним договором з самого початку. Дане збільшення відсоткової ставки вагомо збільшило об'єм відповідальності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як поручителів за повернення кредиту.

Суд вважає, що підвищення річної відсоткової ставки виникло внаслідок обміну листами на предмет збільшення відсоткової ставки між ПАТ „Укрсиббанк" та ТОВ „ОСОБА_1 Груп". Тобто в порядку ст.. 207 Цивільного Кодексу України сторони внесли зміни в кредитний договір про підвищення відсоткової ставки з 23.12.2008 року до 2 9% річних шляхом обміну листами.

Відповідно до вимог ст. . 207 ЦК України такий обмін листами прирівнюється до письмового правочину. В листах містилася інформація такого змісту:

ПАТ „Укрсиббанк" своїми листами № 819/39/2/633-08 від 12.12.2008р,

№ 1247/39/2/633-09 від 12.05.2009 повідомив про те, що товариству буде піднята відсоткова ставка по кредиту;

ТОВ „ОСОБА_1 Груп" своїм листом №84 від 27.05.2009 року погодився на підняття відсоткової ставки.

Відповідно до п. 2.1. договору поруки № 212702 від 23.06.2008р. зазначено, що банк не має права без погодження з поручителями, тобто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, вносити зміни в кредитний договір внаслідок яких збільшується обсяг відповідальності поручителя. Разом з цим згідно частини другої п. 2.1. договору поруки зміни в договір поруки відносно збільшення об'єму відповідальності поручителя, »повинні бути оформленні шляхом укладення додаткової угоди чи шляхом обміну листами. Банк з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, як поручителями по договору кредиту, не погоджував внесення змін до кредитного договору.

З цього випливає, що банк підняттям відсоткової ставки Відповідачу №2 та Відповідачу №3 фактично підняв в односторонньому порядку і розмір відповідальності обох Відповідачів як поручителів по кредиту, чим порушив норми ст.. 525 та ст.. 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

В даному випадку суд приходить до висновку, що своїми діями по підвищенню відсоткової ставки обом Відповідачам №2 та №3 без отримання на те їх згоди Позивач припинив дію договору поруки, а тому його позовні вимоги щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволенню не підлягають. При цьому суд приходить до висновку про необхідність скасування заходів забезпечення позову відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Керуючись ст.., ст.. 525, 526, 599 ЦК України, ст. ., ст. . 213, 214 ЦПК України,-

Вирішив :

Стягнути достроково з ТОВ «ОСОБА_1 Груп», юридична адреса: 19700 Черкаська обл., м. Золотоноша, вул. Заводська, буд. № 4 Д, Р/р № 26003184681200 в AT «УкрСиббанк», ТТ №633, МФО 351005, код ЄДРПОУ №09807750 на користь ПАТ «УкрСиббанк» кредит та заборгованість за кредитним договором №11362826000 від 23 червня 2008 року, проценти та пеню, і неустойку за порушення умов кредитування, в загальній сумі 82 895,25 (Вісімдесят дві тисячі вісімсот дев'яносто п'ять) доларів США 25 центів, що в гривневому еквіваленті, за курсом долара США до гривні з розрахунку 8,0024 грн. за 1-н долар США станом на 18.02.10 р. становить 663 360,92 (Шістсот шістдесят три тисячі триста шістдесят) гривень 92 коп., та додатково 5 000,00 грн. неустойки.

В задоволенні позову щодо стягненні заборгованості за кредитним договором №11362826000 від 23 червня 2008 року з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - відмовити.

Стягнути ТОВ «ОСОБА_1 Групп» понесені Позивачем витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 700,00 грн., а також витрати за інформаційно- технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120,00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом десять днів.

Суддя Савенко В.Г.