Вирок № 54783922, 30.12.2015, Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/1202/15-к

Кримінальне провадження № 1-кп/542/128/15

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2015 року Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Івка В.М.,

при секретарі Зимівець Ю.А.,

з участю прокурора Дубовича О.В.,

потерпілої ОСОБА_1,

потерпілої ОСОБА_2,

її представника адвоката ОСОБА_3,

обвинуваченого - ОСОБА_4,

його захисника, адвоката - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Нові Санжари, Полтавської області, матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015170270000207 від 04.05.2015 року відносно:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця с. Оболонь Семенівського району Полтавської області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, неодруженого, працюючого в ПАТ «Полтавахолод», жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Судом доведено що, 04 травня 2015 року, близько 7 год. 30 хв. по автодорозі сполученням «Полтава-Олександрія» від м. Полтава у напрямку м. Кременчук, рухався автомобіль НОМЕР_1, під керуванням обвинуваченого ОСОБА_4, який є власником автомобіля.

Проїзджаючи 23 км. + 300 м. вказаної автодороги, в районі перехрестя з автодорогою, яка веде в напрямку села Ганжі Новосанжарського району Полтавської області, водій ОСОБА_4, в порушення вимог п.п. 10.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, змінив напрямок свого руху, перетнувши суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1. ПДР. України, не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, під керуванням потерпілої ОСОБА_2, власника автомобіля, який рухався по своїй смузі руху, в зустрічному напрямку.

Внаслідок зіткнення автомобілів, пасажиру автомобіля НОМЕР_3, під керуванням обвинуваченого ОСОБА_4, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, були спричинені тяжкі тілесні ушкодження, як небезпечні для життя в момент заподіяння, що потягли його смерть.

Водію автомобіля НОМЕР_4, потерпілій ОСОБА_2 спричинені середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження, за ознакою тривалого розладу здоровя.

Провівши судовий розгляд даного кримінального провадження у відповідності до положень ч. 1 ст. 337 КПК України, згідно яких судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, дослідивши докази представлені стороною обвинувачення та захисту, вислухавши показання обвинуваченого, потерпілих, свідків, суд приходить до висновку, що предявлене обвинувачення ОСОБА_4 у кримінальному провадженні знайшло своє підтвердження, з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 3, 27 Конституції України людина, її життя і здоровя, честь і гідність, недоторканість і безпека визначаються найвищою соціальною цінністю. Право на життя є невідємним правом людини.

Згідно зі ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до ст. 25 КПК України, прокурор, слідчий зобовязані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Крім того, саме на них законом покладається обовязок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що помякшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень, відповідно до ст. 9 КПК України.

Згідно із ч. 1 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Відповідно до ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозвязку для прийняття відповідного процесуального рішення.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або даними слідчому судді на стадії досудового розслідування. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у предявленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого ОСОБА_6 та середньої тяжкості тілесні ушкодження потерпілої ОСОБА_2, не визнав.

Зокрема, він пояснив, що цього дня, в зазначений час, разом із потерпілим ОСОБА_6,який перебував у якості пасажира на передньому сидінні, рухалися в напрямку м. Кременчук до міста Світловодськ,на задньому сидінні автомобіля перевозили вулик із бджолами, їхали не поспішаючи.

За населеним пунктом с. Розсошенці помітив, що спереді рухається автомобіль темного кольору, модель, марку, номерних знаків не памятає, рухові нічого не заважало.

Підїзджаючи до повороту на с. Ганжі Новосанжарського району, помітив як цей спереді їхавший автомобіль почав приймати вправо, а він прийняв трохи ближче до осьової лінії, але раптом цей спереді їхавший автомобіль різко почав рухатися вліво, через що він різко загальмував і його винесло на зустрічну смугу руху, де памятає удар із автомобілем ВАЗ-21099,після чого вийшов з автомобіля, почув як хтось уже визвав «швидку», а потім приїхала і міліція, їм пояснював про обставини справи, а далі його госпіталізували в лікарню.

Стверджує, що на місці події бачив шматок бампера, можливо від невідомого автомобіля, який у справі чомусь не фігурує.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_4 своєї вини, його винність повністю знайшла своє підтвердження зібраними у справі доказами,в їх сукупності, дослідженими у судовому засіданні.

Потерпіла ОСОБА_1 показала суду, що обвинувачений та її покійний чоловік ОСОБА_6 працювали разом. Про ДТП, що сталося за їх участю, вона узнала по телефону від своєї мами,та побачила свого чоловіка уже в реанімації. При цьому, звертає увагу на те, що обвинувачений із самого початку говорив їй не всю правду, свою провину у події заперечував,вважаючи винними будь-кого, але не себе; це робив і далі, в ході досудового розслідування. Пояснила також, що фактично обвинувачений не відшкодував їй нічого у звязку із загибеллю чоловіка.

Потерпіла заявила також що, погоджується з пропозицією прокурора щодо реальної міри покарання обвинуваченому, з позбавленням права керування транспортними засобами.

Потерпіла ОСОБА_2 показала суду, що в зазначений день і час, вона, керуючи власним автомобілем ВАЗ-210994-20, рухалася в напрямку м. Полтава по автодорозі « Полтава-Олександрія».

При цьому вона спостерігала як, зменшуючи швидкість та увімкнувши покажчик лівого повороту, до осьової роздільної лінії, в районі перехрестя дороги до с. Ганжі Новосанжарського району, по зустрічній смузі руху, наближався автомобіль «Калина» темного кольору,коли раптово, із-за цього автомобіля, їй назустріч буквально «вилетів» автомобіль ВАЗ-2107, і сталося зіткнення. Більше вона нічого не памятає, оскільки все сталося так неочікувано, раптово в долі секунди, коли вже нічого зробити не змогла.

Пояснила також, що бачила як позаду «Калини» рухався автомобіль ВАЗ-2107, чому так поступив водій цього автомобіля, їй не зрозуміло, так як справа «Калини» була вільна дорога і обгін можна було зробити саме справа.

Згідно її показань,вона чітко бачила дорогу, автомобілі,які рухалися назустріч,та що дистанція між «Калиною» та ВАЗ-2107 була досить незначною, можна сказати, що він «наступав» на неї.

Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень лікувалася стаціонарно та амбулаторно.

Відзначає, що будь-якої матеріальної допомоги чи компенсації обвинувачений їй не надавав.

Погоджується зі стороною обвинувачення щодо реальної міри покарання обвинуваченому з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Як убачається із протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 04.05.2015 року, схеми до протоколу, подія відбулася за ясної сонячної погоди, автодорога в задовільному стані, покриття дороги асфальтобетонне сухе, ширина смуги проїздної частини дороги становить 4,4 м. в одну сторону, сліди гальмування відсутні, з місця події нічого, крім автомобілів учасників ДТП не вилучалося (а.с. 111-119).

В ході слідчого експерименту, проведеного 05.08.2015 року, в період часу з 13 до 14 години, за участю підозрюваного ОСОБА_7, його захисника адвоката ОСОБА_8, понятих, підозрюваний на місці події розповів та показав про обставини вчинення злочину (а.с. 72-77).

Згідно висновку судової автотехнічної експертизи № 231 від 11.08.2015 року, в умовах даної події, водій автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_4 мав технічну можливість попередити зіткнення шляхом екстренного гальмування в межах своєї смуги із зупинкою автомобіля до невстановленого автомобіля, що зупинився.

В умовах даної події, водій автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_4 мав технічну можливість попередити зіткнення шляхом виконання вимог п.п. 10.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, для чого в його діях не було будь-яких перешкод технічного характеру.

У даній дорожній обстановці в діях автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_4 вбачаються невідповідності з вимогами п.п. 10.1,12.3 ПДР, які з технічної точки зору, знаходилися в причинному звязку з виникненням даної пригоди.

В даній дорожній обстановці, водій автомобіля НОМЕР_5, ОСОБА_2, шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування, тобто виконання вимог п. 12.3 ПДР України, не мала технічної можливості уникнути зіткнення і в її діях невідповідностей вимогам п. 12.3 ПДР України, які б з технічної очки зору знаходились в причинному звязку з виникненням даної пригоди, не вбачається.

Судовий експерт ОСОБА_9, в судовому засіданні надав пояснення по висновку проведеної ним автотехнічної експертизи.

З приводу проведення слідчого експерименту, за участю підозрюваного, був допитаний в судовому засіданні також слідчий Чорняк Є.В.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що висновок авто-технічної експертизи грунтується на належних та допустимих доказах, добутих в ході слідчих та розшукових дій, а тому посилання сторони захисту на те, що висновки експертиз є неналежними доказами , не заслуговують на увагу.

Разом з тим, суд не бере до уваги висновок №30 від 07.10.2015 року судової авто-технічної експертизи, проведеної вже після закінчення досудового розслідування судовим експертом ОСОБА_10, за зверненням сторони захисту, оскільки для її проведення експерту були надані докази, джерело походження та отримання яких невідоме, про що зазначено в ухвалі суду від 04.12.2015 року, де вони визнані недопустимими доказами (а.с. 172).

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 1072 від 24.07.2015 року, в результаті ДТП потерпілій ОСОБА_2 були спричинені тілесні ушкодження у виді 1 група перелому нижнього полюсу правого надколінника з пошкодженням звязки; закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, гематоми обличчя та забійно-рваної рани правого колінного суглобу, саден шкіри верхніх кінцівок, які утворилися від дії тупих обмежених предметів, якими могли бути і виступаючі частини салону автомобіля;

-2 група різана рана грудної клітини, яка утворилася від дії предмету з гострими краями, якими могли бути і залишки осипу скла автомобіля.

Тілесні ушкодження обох груп могли утворитися в строк та при обставинах, вказаних в постанові та кваліфікуються, як ушкодження середнього ступеня тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоровя (а.с. 99-100).

Як зазначено у висновку судово-медичної експертизи №65 від 25.05.2015 року трупа ОСОБА_6, його смерть настала 04.05.15 р. о 16 годині 20 хвилин, із-за травматичного шоку в результаті тупої травми голови,тулуба,кінцівок з ушкодженням внутрішніх органів та множинних переломів кісток скелета.

При проведенні судово-медичної експертизи трупа гр. ОСОБА_11 на його тілі виявлені слідуючі ушкодження: а) садно в області лоба справа,рана в області слизової верхньої губи по центру і вправо, відлом коронки 3-го верхнього зуба справа з крововиливом в ясневий край, садно в області правого запястя по задній поверхні,садно в області верхньої третини правого плеча по передній поверхні, пять саден в області лівої кисті по задній поверхні,садно в області верхньої третини грудної клітини по центру,садно в області верхньої третини правого стегна по зовнішній поверхні,сім саден в області середньої третини правої гомілки по передній поверхні,крововиливи в мякі тканини грудної клітини по центру і вліво,наявність в черевній порожнині до 200 мл. рідкої крові і її згортків,наявність в плевральній порожнині: зліва до 100 мл. рідкої крові і її згортків,справа-до 120 мл. рідкої крові і її згортків,крововилив на поверхні серцевої сумки по передній поверхні,крововилив на поверхні серця зліва,масивні крововиливи на поверхні правої і лівої легень,надрив тканини правої і лівої легені у коренів по задній поверхні,два лінійних розрива по задньо-нижній правій поверхні печінки, масивні крововиливи в тканину підшлункової залози, непрямий перелом V, VІ, VП, VІІІ, ІХ, Х, ХІ, ХІІ ребер по передньо-підмишечній лінії справа з крововиливами навколо місць переломів,крововилив у великий сальник з його розривом, три розрива брижі тонкого кишківника,забрюшинна гематома з переходом на передню поверхню черевної стінки справа,перелом променевої кістки справа в нижній третині,перелом правого стегна в середній та нижній третині,перелом кісток лівої гомілки в нижній третині,крововилив в мякі тканини голови зі сторони їх внутрішньої поверхні в лобній області по центру і справа,крововиливи під мяку оболонку головного мозку в тімяній області по центру і справа та в цій же області зліва,які утворились від дії тупих предметів чи ударів об такі; шість ран в області лоба справа утворились в результаті дії предметів,маючих загострену контактуючу поверхню,якими могли бути скалки розбитого скла,чи схожі за характеристикою предмети. В результаті вищевказаних ушкоджень настав травматичний шок.

Всі вищевказані тілесні ушкодження могли утворитись в строк та при обставинах,вказаних вище,і у своїй сукупності за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент спричинення,стосовно до живої особи.

Таким чином, оцінивши докази у своїй сукупності, з точки зору достатності та взаємозвязку, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого ОСОБА_6 та середньої тяжкості тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_2, і вважає що, його дії органом досудового розслідування вірно кваліфіковані за ст. 286 ч. 2 КК України.

Вирішуючи питання про покарання, яке необхідно призначити обвинуваченому ОСОБА_4 суд, враховує наступне.

Відповідно до п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при призначені покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України, суд має враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб, а також обставини, що помякшують і обтяжують покарання та особу винного.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд керуючись ст. 65 КК України зокрема враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким злочином,вчиненим з необережності.

Хоча в судових дебатах обвинувачений і зазначив про те, що визнає себе винним частково, суд щирого каяття в цьому не вбачає, оскільки його поведінка не свідчить про виявлення жалю до потерпілих з приводу вчиненого ним злочину та бажання виправити ситуацію, якось допомогти в їхньому горі.

Слід зазначити, що його позиція щодо дорожньо-транспортної пригоди залишається незмінною, а будь-які дії його спрямовані лише на намагання зменшити відповідальність за скоєне.

Таким чином, суд вважає, що злочин обвинуваченим вчинений за відсутності обтяжуючих покарання обставин, викладених у ст. 67 КК України.

Разом з тим, суд, керуючись ст. 66 ч. 2 КК України, визнає як помякшуючу покарання обставину, не зазначену в частині першій цієї статті це молодий вік обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності за вчинення необережного злочину,в стані алкогольного сп»яніння не перебував, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, на спецобліках за станом здоровя чи з інших підстав, не перебуває (а. с. 64-71).

З урахуванням викладеного, позиції потерпілих, які наполягають на реальному покаранні, суд погоджується із стороною обвинувачення, що для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових злочинів, необхідним і достатнім буде призначення йому покарання у виді позбавлення волі, однак з меншим терміном, ніж запропоновано стороною обвинувачення.

З метою забезпечення виконання вироку суду, суд вважає за необхідне, обрати стосовно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Підлягає задоволенню повністю цивільний позов прокурора прокуратури Полтавської області, в інтересах держави, в особі бюджетно-фінансового управління виконкому Полтавської міськради до обвинуваченого ОСОБА_4, про відшкодування 2157 грн. 67 коп. витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2 від злочину.

Потерпілими цивільні позови не заявлені.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 368-371, 373-376, 38 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у предявленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі з позбавлення права керувати транспортними засобами на три роки.

До вступу вироку в законну силу, обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду,негайно.

Строк покарання ОСОБА_4 рахувати з часу його затримання, тобто з 30.12.2015 року.

Цивільний позов прокурора прокуратури Полтавської області задовільнити.

Стягнути з ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь держави, в особі бюджетно-фінансового управління виконкому Полтавської міської ради 36014, м. Полтава, вул. Жовтнева, 36, одержувач: Полтавський міський бюджет, р/р №3141054470002, код платежу 24060300, банк одержувача УДКСУ у м. Полтаві, код ЄДРПОУ 38019510, МФО 831019, 2157 (дві тисячі сто пятдесят сім) грн. 67 коп. витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2, від злочину.

Речові докази у справі автомобілі НОМЕР_3, НОМЕР_5, які знаходяться на відповідальному зберіганні на майданчику тимчасового тримання ТЗ Новосанжарського РВ УМВС України в Полтавській області, згідно постанови слідчого СУ УМВС України в Полтавській області м-ра міліції ОСОБА_13 від 19.05.2015 року, повернути власникам, або іншим особам, за їх письмовим дорученням.

Стягнути із засудженого на користь держави 1718 (одну тисячу сімсот вісімнадцять) грн. 64 коп. витрат за проведення автотехнічної, транспортно-трасологічної експертиз.

Вирок може бути оскаржений, до Апеляційного суду Полтавської області, протягом 30 днів з дня його проголошення, через Новосанжарський районний суд

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Суддя /підпис/

Відповідає оригіналу:

Суддя Новосанжарського

районного суду Полтавської області ОСОБА_14