Рішення № 5478323, 29.04.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.09 Справа№ 3/72

Суддя Н.Березяк при секретарі І. Торській розглянула матеріали справи

За позовом: ТзОВ „Єврологістика Тревел Плюс”, м. Львів

До відповідача: ФО П ОСОБА_1, м. Львів

Про стягнення 7420,92 грн.

В судове засідання зявились:

від позивача: Фарик С.В. представник

від відповідача: ОСОБА_1 підприємець

Представникам сторін розяснено права та обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Товариством з обмеженою відповідальністю „Єврологістика Тревел Плюс” до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення 7420,92 грн.

Позивач позов підтримав, просив задоволити позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.

В судовому засіданні 27.04.2009 року оголошувалась перерва до 29.04.2009 року.

В продовженому судовому засіданні відповідачем було подано клопотання в якому зазначив, що позовні вимоги визнає, однак просить відстрочити сплату заборгованості на 30 календарних днів. Позивач проти відстрочення сплати заборгованості не заперечив про що поставив свій підпис на клопотанні відповідача.

Не зважаючи на визнання позову представниками відповідачів, судом вжито заходів для встановлення всіх обставин справи в їх сукупності та визначення, чи не суперечить визнання відповідачем позову законодавству та чи не порушуються цим самим чиї - небудь права і охоронювані законом інтереси.

В судовому завданні 29.04.2009 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

16.10.2008 року між фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Єврологістика Тревел Плюс” укладено договір на виконання транспортних послуг №242.

На виконання умов договору 31.10.2008 року позивач надав відповідачу транспортні послуги на загальну суму 12650,00 грн. за який відповідач зобовязувався оплатити, однак, свої договірні зобовязання виконав частково.

Станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем складає 6650,00 грн.

Відповідно до п.4.3.1 г) договору позивачем нарахована пеня в розмірі 292,96 грн. та відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України нараховано три відсотки річних в розмірі 36,62 грн. та збитки від інфляції в розмірі 441,34 грн., які просить стягнути з відповідача.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору №242 позивач надав відповідачу транспортні послуги на загальну суму 12650,00 грн., що підтверджується актом здачі прийняття робіт (надання послуг) №ОУ 10/39 від 31.10.2008 року.

Відповідно п. 3.1 Договору №242 Замовник перераховує на рахунок Перевізника вартість транспортних послуг, яка була вказана в разовій Заявці на перевезення на протязі 5 (пяти) банківських днів після отримання Замовником оригіналів рахунку, акту виконаних робіт, якщо інше не вказано в разовій Заявці на перевезення.

Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, свої договірні зобовязання відповідач виконав частково, заборгувавши позивачу 6650,00 грн.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобовязання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми. За несвоєчасне виконання договірних зобовязань нараховані позивачем три відсотки річних в сумі 36,62 грн. та інфляційні втрати в сумі 441,34 грн. підлягають до сплати.

Пунктом п.4.3.1 г) Договору №242 передбачено, що Замовник несе відповідальність за збитки, нанесені Перевізникові безпідставною відмовою в оплаті та несвоєчасною оплатою рахунків Перевізника, зобовязується оплатити Перевізнику пеню у розмірі подвійної облікової кредитної ставки НБУ, що складає та підлягає до стягнення в сумі 292,96 грн.

Відповідач позовні вимоги визнає в повному обсязі, однак просить відстрочити виконання рішення терміном на 30 календарних днів.

Згідно з положеннями статті 121 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Право суду при прийнятті рішення відстрочити або розстрочити його виконання передбачене також пунктом 6 статті 83 ГПК України.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. Аналогічною є позиція ВГС України, відображена в п.2 Розяснення ВГС України № 02-5/333 від 12.09.96 р. „Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального Кодексу України” із змінами і доповненнями.

Враховуючи те, що позивач не заперечує щодо відстрочення виконання рішення терміном на 30 календарних днів, господарський суд вважає за доцільне задоволити клопотання відповідача і відстрочити виконання рішення на 30 календарних днів.

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 12, 33, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (79000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Єврологістика Тревел Плюс” (79040, м. Львів, вул. Городоцька, 367, ЗКПО 34943771) 6650,00 грн. основного боргу, 36,62 грн. трьох відсотків річних, 441,34 грн. - інфляційних втрат, 292,96 грн. пені, 102,00 грн. - державного мита та 118,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з відстроченням на 30 календарних днів.

3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя Березяк Н.Є.