Рішення № 5477309, 22.02.2008, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

Справа № 2-180-08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2008 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:

Головуючого - Ткачова О.М.

при секретарі - Грицай Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства "ОСОБА_2 металургійний завод ім. Куйбиптева"про стягнення заробітної плати, -

ВСТАНОВИВ:

24.12.2007 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача в якому просе стягнути з відповідача на його користь недоотриману заробітну плату в розмірі 2027, 50 гривень, середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 16 548, 09 гривень та 1000, 00 гривень в рахунок відшкодівання моральної шкоди.

В судовому засіданні позивач наполягав на своїх позовних вимогах викладених ним у позовній заяві , просив позов задовільнити , та пояснившого судові , що він звільнився за власним бажанням оскільки відповідачем постійно затримувалась та несвоєчасно виплачувалась заробітна плата, та він став на облік в Краснолиманському центрі зайнятості 04.12.2007 року.

Відповідач чи його представник до судового засідання не з*явився , хоча був попереджений належним чином про час та місце розгляду справи, при цьому в своєму запереченні на позовну заяву позовні вимоги позивача не визнав у повному обсязі та просив справу розглянути без його участі.

Судом при досліджені матеріалів справи, наданих стронами як докази встановлено :

Позивач з 02.06.2006 року по 15.03.2007 року перебував з відповідачем у трудових відносинах та наказом відповідача НОМЕР_1 від 15.03.2007 року був звільнений за власним бажанням ( а.с. 3-5), перебуває на обліку в Краснолиманському центрі зайнятості та допомоги по безробіттю не отримує (а.с. 8).При звільненні позивача відповідачем не була сплачена йому заробітна плата за січень-лютий 2006 року на загальну суму 2104, 11 гривень (а.с. 6, 19 ) при цьому його середній денний заробіток складав 58, 89 гривень.

07 листопада 2006 року ухвалою Господарського суду Донецької області порушено справу про банкрутство відповідача (а.с. 20 ), та ухвалою того ж суду від 11.12.2007 року провадження по зазначеній справі зупинено ( а.с. 21).

Суд, заслухавши позивача, дослідивши заперечення відповідача та матеріали справи, наданих стронами як докази , вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав :

Відповідно до ч.2 ст. 233 КЗпП України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутись до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Згідно з ч.1 ст. 116 КЗпП України , при звільненні працівника виплата всіх сум , що належать йому від підприємства провадиться в день звільнення.

Таким чином позов в частині стягнення на користь позивача з відповідача належної йому заробітної плати у розмірі 2104, 11 гривень підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КзиП України , при відсутності спору про їх розмір, підприємство повинне виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як вбачаєьбся з матеріалів справи на день звільнення позивача відносно відповідача була порушена справа про його банкрутство у зв*язку з його незадовільним фінансовим становищем та накладено обмеження щодо здійснення ним своєї діяльності відповідно До Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, а також введено мараторій на застосування санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов*язань

При цьому як вбачається зі змісту ст 117 КЗпП України положення зазначеної етапі КЗпП України є саме санкцією за невиконання зазначеного грошового зобов*язання.

Таким чином , на думку суду , в судовому засіданні не знайшло підтвердження що саме з вини відповідача ним не була своєчасно здійснено розрахунок з позивачем при його звільнені, а отже в цій частині позову слід відмовити.

Щодо вирішення питання в частині відшкодівання моральної шкоди, то , суд вважає , що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав :

Згідно з ст. 237-1 КЗпП України , відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв*язків і вимагують від нього додаткових зусиль для організації' свого життя , та зазначено, що порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода , завдана фізичній особі неправомірними діями або бездіяльністю відшкодовується осбою, яка її завдала за наявності її вини.

Як вбачається з позовної заяви позивача завдана йому моральна шкода полягає в чому що він кілька разів звертався до відповідача з вимогою про сплату йому заборгованості по заробітній платі , але доказів на це суду не надав При цьому ним не було надано суду будь-яких пояснень в чому саме полягає завдана йому бездіяльністю відповідача моральна шкода, та які він докладав додаткові зусилля для налагодження свого життя, при тому, що він став на облік в Краснолиманському центрі зайнятості лише 04.12.2007 року.

Таким чином , на думку суду , позивачем не доведено в судовому засіданні заподіяння йому винними діями (бездіяльністю) відповідача будь-якої моральної шкоди, а отже в цій частині позову слід відмовити.

Крім того, згідно зі ст. ст. 81, 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути судовий збір у дохід держави у розмірі 51, 00 (п'ятдесят одна ) гривня, а також суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30, 00 (тридцять) гривень, та відповідно до ст. 367 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в частині стягнення заробітної плати на користь ОСОБА_1 у всій сумі у розмірі 2104, 11( дві тисячі сто чотири ) гривні 11 копійок.

Керуючись ст. ст. 116-117, 233, 237-1 КЗпП України, ст. ст. 81, 88, 209, 213, 367 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства "ОСОБА_2 металургійний завод ім. Куйбишева"про стягнення заробітної плати задовільнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "ОСОБА_2 металургійний завод ім. Куйбишева"р/рахунок 26001301510174 в Промінвестбанку України ОСОБА_2, МФО 334141Код ЗКПО 00191187 на користі, ОСОБА_1 суму боргу по заробітній платі у розмірі 2104, 11 (дві тисячі сто чотири ) гривні 11 копійок , без урахування суми утримання податку та інших обов*язкових платежів.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "ОСОБА_2 металургійний завод ім. Куйбишева"р/рахунок 26001301510174 в Промінвестбанку України ОСОБА_2, МФО 334141 Код ЗКПО 00191187 на користь держави судовий збір у розмірі 51, 00 ( п*ятдесят одна) гривня, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30, 00

(тридцять) гривень.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення заробітної плати на користь ОСОБА_1 у всій сумі у розмірі 2104, 11( дві тисячі сто чотири ) гривні 11 копійок

Рішення суду набирас законної сили у випадку неподання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Донецької області через Краснолиманський міський суд.