Ухвала суду № 54773060, 25.12.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

25 грудня 2015 року м. Київ К/800/49472/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Сорока М.О., розглянувши матеріали касаційної скарги Державної служби геології та надр України на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 8 липня 2015 року і ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року у справі за позовом Державної служби геології та надр України до Приватного підприємства «Сорос-08» про анулювання дозволу користування, -

в с т а н о в и в :

Державна служба геології та надр України звернулася до суду з вказаним позовом про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 5034 від 05.11.2009, наданого з метою видобування піщано-гравійної суміші, Північно-Східна ділянка Брідоцького родовища.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 8 липня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна служба геології та надр України звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Відповідно до положень пункту п’ятого частини п’ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті – пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Судами встановлено, що 19.11.2008 приватне підприємство «Сорос-08» зареєстроване як юридична особа, основними видами діяльності якого є: добування піску, гравію, глин та коаліну, надання допоміжних послуг у сфері добування інших корисних копалин і розроблення кар'єрів, оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

05.11.2009 Міністерством охорони навколишнього природного середовища України відповідачу надано спеціальний дозвіл на користування надрами № 5034, серії В № 003019 з метою видобування піщано-гравійної суміші придатної після мокрого збагачення в якості сировини для отримання гравію фракцій 1-6 мм, крупних фракцій піщано-гравійної суміші для отримання щебеню для бетонів і будівельних розчинів після збагачення, Брідоцьке родовище Північно-Східна ділянка, 0,5 км від південної околиці с. Брідок, площею 20,7 га, терміном дії 20 років.

На цій підставі між сторонами укладено угоду про умови користування надрами, яка є додатком № 1 до спеціального дозволу.

10.07.2014, враховуючи пропозиції Робочої групи Державної служби геології та надр України для попереднього розгляду питань продовження строку дії, переоформлення, внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами, внесення змін до Угоди про умови користування надрами, зупинення, поновлення дії, анулювання спеціального дозволу на користування надрами (протокол від 08.07.2014 № 9-14), Державною службою геології та надр України видано наказ № 221 «Про встановлення термінів для усунення порушень», яким відповідачу надано 10 календарних днів з моменту відправлення повідомлення для усунення порушень законодавства про надра.

Листом приватного підприємства «Сорос – 08» позивачу повідомлено про те, що воно не приступило до видобування піщано-гравійної суміші з Північно-східної ділянки Брідоцького родовища у зв'язку з тривалим розглядом, зокрема Чернівецькою обласною державною адміністрацією і Головним управлінням Держземагенства у Чернівецькій області, їхнього звернення щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Вказувало, що у 2009-2013 роках Чернівецька облдержадміністрація не розглядала заяви про надання зазначеного дозволу і не надавала на них відповіді.

09.09.2014, враховуючи пропозиції Робочої групи Державної служби геології та надр України для попереднього розгляду питань продовження строку дії, переоформлення, внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами, внесення змін до Угоди про умови користування надрами, зупинення, поновлення дії, анулювання спеціального дозволу на користування надрами (протокол від 05.09.2014 № 12-14), Державна служба геології та надр України видала наказ № 288 «Про анулювання, зупинення та поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень», яким в тому числі зупинила дію спеціального дозволу на користування надрами відповідача.

Оскільки відповідачем не усунуто порушення, які стали підставою для зупинення дії спеціального дозволу, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з наступного.

Відповідно до статті 4 Кодексу України про надра надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування.

Згідно зі статтею 13 Кодексу України про надра користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Статтею 19 Кодексу України про надра встановлено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

Норами статті 24 Кодексу України про надра визначено, що користувачі надр зобов'язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

Згідно зі статтею 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба у користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку користування надрами; 3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; 4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення; 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; 6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; 7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.

Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

Встановлено, що підставою для звернення до адміністративного суду з вимогою про припинення права користування надрами є пункт 6 частини 1 статті 26 Кодексу України про надра, відповідно до якого право користування надрами припиняється у разі якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами.

Аналізуючи норми пункту 6 частини 1 статті 26 Кодексу України про надра, суд прийшов до висновку, що визначальною умовою для її застосування є відсутність поважних причин з яких користувач не приступив до користування надрами протягом двох років.

Листом № 5 від 08.08.2014 приватне підприємство «Сорос-08» повідомило позивача про причини, через які воно не приступило до видобування піщано-гравійної суміші з північно-східної ділянки Брідоцького родовища. Вказувало, що тривалий час упродовж більш ніж 4 років уповноважені органи місцевої влади (зокрема Чернівецька ОДА та ГУ Держземагенства у Чернівецькій області) затягують розгляд питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Відповідно до статті 66 Земельного кодексу України надання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, проводиться після оформлення в установленому порядку прав користування надрами і відновлення земель згідно із затвердженим відповідним робочим проектом землеустрою на раніше відпрацьованих площах у встановлені строки.

Згідно з частиною 4 статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Встановлений Земельним кодексом України порядок надання земельних ділянок у власність і користування передбачає прийняття управлінням Держземагенства рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, виготовлення проекту землеустрою та його затвердження.

Враховуючи вищевикладене, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку про поважність причин, з яких відповідач не приступив до користування надрами протягом двох років, а відтак про відсутність підстав для задоволення позову.

Оскільки доводи скаржника не спростовують висновку судів першої та апеляційної інстанцій та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи у зв’язку із ненаведенням підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права, ця касаційна скарга є необґрунтованою.

За таких обставин у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом п’ятим частини п’ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити Державній службі геології та надр України у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 8 липня 2015 року і ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направити Державній службі геології та надр України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.О. Сорока