Рішення № 5476813, 26.03.2009, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" березня 2009 р.Справа № 16/11-219 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

Розглянув справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна торгова компанія" вул. Громницького, 7-А,м.Тернопіль

до відповідача (1) - Товариства з обмеженою відповідальністю "21ВІК" б-р Шевченка, 6/6, м. Запоріжжя

відповідача (2)- Приватного підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1

За участю представників сторін:

Позивача: Котис В.Я. - представник, довіреність №8 від 10.01.09р.

Відповідача(1): Не з'явився.

Відповідача (2): Не з'явився.

Суть справи: Ухвалою суду від 12.03.2009р., керуючись п.п.1,2 ч.1 ст.77 ГПК України в межах строків, встановлених ст.69 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 26.03.2009р. на 09 год. 30 хв.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Національна торгова компанія" вул. Громницького, 7-А, м.Тернопіль звернулось до суду з позовом до відповідача (1) - Товариства з обмеженою відповідальністю "21ВІК" б-р Шевченка, 6/6, м. Запоріжжя, відповідача (2) - Приватного підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_2 про cтягнення в солідарному порядку 27164 грн. 97 коп. боргу за поставлену продукцію, 1657 грн. 66 коп. пені, 115 грн. 65 коп. - 3% річних, 502 грн. 37 коп. - втрат від інфляційного подорожчання,294 грн. 40 коп. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В ході розгляду справи позивач подав заяву №10/3/1 від 10.03.09 р., в якій попросив суд стягнути з відповідача (1) - Товариства з обмеженою відповідальністю "21ВІК" 3000 грн грн. витрат на правову допомогу адвоката.

Як зазначає позивач в своїй позовній заяві, підставою для звернення до суду з позовом є неналежне виконання відповідачем прийнятих зобовязань щодо сплати за поставлену продукцію згідно дистриб'юторського договору №18/25 від 01.01.2008 року.

В судовому засіданні представник позивача свої позовні вимоги підтримав повністю. Також представник позивача до матеріалів справи в судовому засіданні подав заяву № без номера від 26.03.2009 року, в якій зазначено, що у зв'язку з припиненням поруки відповідача-2 за зобов'язаннями відповідача-1, а саме закінчення дії договору поруки № без номера від 10.01.2008 року з 20.02.2009 року, ТзОВ "Національна торгова компанія" щодо вимог про стягнення з відповідача-2 сум заявлених у позові як з солідарного боржника відмовляється. Суд розглядає справу з врахуванням поданої заяви, оскільки вона не суперечить чинному законодавству.

Відповідач (1) - Товариство з обмеженою відповідальністю "21ВІК" в судове засідання не з'явився, не забезпечив явку в судове засідання свого представника, хоча судом було дотримано вимоги статті 64 Господарського процесуального кодексу України, своєчасно винесено і надіслано ухвалу про порушення провадження у справі та призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду і необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні.

Від відповідача (1)Товариства з обмеженою відповідальністю "21ВІК" до матеріалів справи поступив відзив на позовну заяву № без номера та без дати, в якому відповідач зазначає, що ТОВ "21ВІК" з 01 січня по 10 березня 2009р. виконало свої зобов'язання за договором №18/25 від 01.01.2008р. та сплатило заборгованість у розмірі 27164 грн. 97 коп., в строк до 13.03.2009р. (оригінали платіжних доручень про перерахування грошових коштів позивачу додаються). Також у відзиві відповідач (1) - Товариство з обмеженою відповідальністю "21ВІК" заявляє, що йому невідомо про наявність договору поруки між позивачем та відповідачем -2. Втім, вважає, що факт закінчення строку договору поруки 20.02.2009р. не може слугувати підставою для відмови від зобов'язань за договором поруки, адже на день подання позовної заяви договір поруки діяв, а значить і відповідач-2 повинен солідарно з відповідачем-1 відповідати перед ТОВ "НТК".

Від відповідача (1) - Товариство з обмеженою відповідальністю "21ВІК" також поступив до матеріалів справи відзив №65 від 23.03.09р. на заяву про збільшення позовних вимог, в якому відповідача (1) просить суд відмовити позивачу в заявлених позовних вимогах щодо стягнення пені в сумі 1657 грн. 66 коп., щодо стягнення 3% річних в сумі 115 грн. 65 коп., щодо стягнення втрат від інфляційного подорожчання в сумі 502 грн. 37 коп., щодо стягнення витрат на правову допомогу адвоката в сумі 3000 грн.

Відповідача (2) - Приватний підприємець ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, не забезпечив явку в судове засідання свого представника, хоча судом було дотримано вимоги статті 64 Господарського процесуального кодексу України, своєчасно винесено і надіслано ухвалу про порушення провадження у справі та призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду і необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. В матеріалах справи знаходиться відзив № без номера від 23.02.2009р. на позовну заяву, в якому відповідач (2) зазначає, що 20 жовтня 2008 року між ним та позивачем було укладено додаткову угоду до Договору поруки від 10.01.2008р. відповідно до якої: 1. Пункт 1.6. Договору викладено в наступній редакції: "Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 20 лютого 2009 року із врахуванням ст.5 цього Договору." Таким чином зобов'язання відповідача (2) солідарно відповідати перед ТзОВ "Національна торгова компанія" за зобов'язаннями відповідача (1) були припинені з закінченням дії Договору поруки від 10.01.2008 року, а саме 20 лютого 2009 року. Тому вимоги позивача про солідарне стягнення суми заборгованості з відповідача (2) та відповідача(1) не підлягають задоволенню.

Представнику позивача в судовому засіданні 12.03.2009р. було розяснено його права та обовязки згідно ст.ст.20,22,81-1 ГПК України. Також розяснено наслідки відмови позивача від позову та укладення мирової угоди.

Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника позивача.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

1 січня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "НТК", в особі директора Литвиненка О.В., надалі - "Товариство" та Товариством з обмеженою відповідальністю "21 ВІК", в особі генерального директора Бузіна О.К., що діяв на підставі Статуту, надалі - "Дистриб'ютор" було укладено дистриб'юторський договір №18/25, згідно пунктів 1.1., 1.2. розділу 1 якого відповідно "Товариство" бере на себе зобов'язання постачати товар "Дистриб'ютору" згідно замовлення, а "Дистриб'ютор" бере на себе зобов'язання його прийняти та оплатити на умовах, зазначених в даному Договорі; асортимент, кількість та терміни поставок Товару визначаються Сторонами на кожну партію окремо; документом, що підтверджує виникнення замовлення на кожну партію Товару, є погоджена "Товариством" заявка "Дистриб'ютора", що надсилається "Товариству" будь-яким зручним для Сторін способом (факсимільним повідомленням, надсиланням рекомендованим листом або іншим способом), повноважному представнику "Товариства".

Пунктами 2.1., 2.4., 2.5., 2.6., 2.7. розділу 2 укладеного Договору сторони відповідно передбачили, що "Товариство" відпускає "Дистриб'ютору" Товар згідно попередньо узгодженого замовлення "Дистриб'ютора"; "Дистриб'ютор" приймає Товар у відповідності до вимог чинного законодавства згідно з супровідними документами "Товариства", які засвідчують кількість та якість Товару; поставка Товару здійснюється на умовах: СРТ - склад "Дистриб'ютора"; умови поставки викладені у відповідності з міжнародними правилами тлумачення комерційних термінів ІНКОТЕРМС в редакції 2000р.; дата прийняття Товару "Дистриб'ютором" на своєму складі буде вважатися датою поставки при умові документального підтвердження; перехід права власності на Товар від "Товариства" до "Дистриб'ютора", а також ризиків його пошкодження чи загибелі відбувається в момент передачі Товару і супроводжувальних документів; мінімальна сума основної поставки "Дистриб'ютору" складає 30000 грн.

Згідно п.п.3.1.15., 3.1.16. п.3.1. розділу 3 укладеного Договору відповідно "Дистриб'ютор" зобов'язувався провести оплату за Товар незалежно від кількості перепроданого Товару згідно умов, вказаних в п.5.1.; забезпечити належні умови зберігання та реалізації Товару, згідно вимог нормативних документів та діючого законодавства.

"Товариство" у свою чергу зобов'язувалось поставити Товар згідно попередньо узгодженого замовлення "Дистриб'ютора" ; якщо "Товариство" не може виконати замовлення по деяких асортиментних позиціях, воно повинно скоригувати замовлення разом з "Дистриб'ютором"; надати "Дистриб'ютору" документи, які засвідчують якість Товару, який підлягає перепродажу (п.п.4.1.1., 4.1.4. п.4.1. розділу 4 Договору).

У відповідності до п.5.1. та п.5.2. розділу 5 Договору сторони відповідно передбачили, що розрахунки за кожну поставлену партію Товару здійснюються "Дистриб'ютором" шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок "Товариства" або шляхом внесення готівки в касу "Товариства"; оплата Товару проводиться на умовах відтермінування платежу 30 календарних днів від дати отримання товару за період з жовтня по березень і 21 календарний день від дати отримання товару за період з квітня по вересень; зобов'язання "Дистриб'ютора" по оплаті вартості отриманого Товару вважаються виконаними: при безготівкових розрахунках - з моменту зарахування коштів, перерахованих "Дистриб'ютором", на поточному рахунку "Товариства" в банківській установі; при розрахунках готівкою - з моменту внесення готівки в касу "Товариства".

Згідно п.9.1. розділу 9 Договору даний Договір діє з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2008р.

Як зазначає позивач у позовній заяві та як вбачається із матеріалів справи, позивачем по справі зобовязання по договору були виконані у повній мірі. Так, позивачем було відвантажено, а відповідачем (1) прийнято товар на загальну суму 328263 грн 72 коп, що підтверджується видатковими накладними та видатковими накладними (повернення):

- №НТ-0000126 від 09.04.2008р. на суму 10902 грн. 20 коп.;

- №НТ-0000164 від 25.04.2008р. на суму 34911 грн. 44 коп.;

- №НТ-0000175 від 08.05.2008р. на суму 13917 грн. 89 коп.;

- №НТ-0000189 від 20.05.2008р. на суму 12969 грн. 29 коп.;

- №НТ-0000209 від 26.05.2008р. на суму 3456 грн. 20 коп.;

- №НТ-0000241 від 06.06.2008р. на суму 16565 грн. 69 коп.;

- №НТ-0000262 від 20.06.2008р. на суму 7137 грн. 11 коп.;

- №НТ-0000282 від 26.06.2008р. на суму 15759 грн. 50 коп.;

- №НТ-0000301 від 03.07.2008р. на суму 6519 грн. 50 коп.;

- №НТ-0000318 від 10.07.2008р. на суму 3682 грн. 08 коп.;

- №НТ-0000335 від 15.07.2008р. на суму 7004 грн. 51 коп.;

- №НТ-0000342 від 17.07.2008р. на суму 8948 грн. 89 коп.;

- №НТ-0000364 від 26.07.2008р. на суму 12181 грн. 99 коп.;

- №НТ-0000378 від 01.08.2008р. на суму 3282 грн. 19 коп.;

- №НТ-0000380 від 06.08.2008р. на суму 9628 грн. 90 коп.;

- №НТ-0000384 від 07.08.2008р. на суму 15876 грн. 97 коп.;

- №НТ-0000396 від 14.08.2008р. на суму 6586 грн. 20 коп.;

- №НТ-0000410 від 21.08.2008р. на суму 14594 грн. 12 коп.;

- №НТ-0000431 від 01.09.2008р. на суму 16005 грн. 78 коп.;

- №НТ-0000438 від 08.09.2008р. на суму 14623 грн. 49 коп.;

- №НТ-0000465 від 24.09.2008р. на суму 3560 грн. 90 коп.;

- №НТ-0000479 від 30.09.2008р. на суму 12534 грн.;

- №НТ-0000481 від 30.09.2008р. на суму 2560 грн. 31 коп.;

- №НТ-0000484 від 06.10.2008р. на суму 2872 грн. 30 коп.;

- №НТ-0000499 від 21.10.2008р. на суму 16978 грн. 78 коп.;

- №НТ-0000514 від 29.10.2008р. на суму 16992 грн. 79 коп.;

- №НТ-0000518 від 03.11.2008р. на суму 15933 грн. 90 коп.;

- №НТ-0000530 від 07.11.2008р. на суму 7018 грн. 20 коп.;

- №НТ-0000564 від 29.11.2008р. на суму 15258 грн. 60 коп.;

- №ЗП-0067556 від 04.09.2008р. на суму 4318 грн. 39 коп.;

- №ЗП-0067557 від 04.09.2008р. на суму 3078 грн.;

- №ЗП-0067558 від 04.09.2008р. на суму 2226 грн. 75 коп.;

- №ЗП-0067559 від 04.09.2008р. на суму 1254 грн. 40 коп.;

- №ЗП-0067560 від 04.09.2008р. на суму 34 грн. 16 коп.;

- №ЗП-0089005 від 18.11.2008р. на суму 26 грн. 66 коп.;

- №ЗП-0096878 від 19.12.2008р. на суму 4118 грн. 70 коп.;

- №ЗП-0096866 від 19.12.2008р. на суму 526 грн.;

- №ЗП-0096876 від 19.12.2008р. на суму 1143 грн. 73 коп.;

- №ЗП-0096870 від 19.12.2008р. на суму 4209 грн. 07 коп.;

- №ЗП-0096868 від 19.12.2008р. на суму 1966 грн. 45 коп.;

- №ЗП-0096867 від 19.12.2008р. на суму 758 грн. 55 коп.;

- №ЗП-0096871 від 19.12.2008р. на суму 29 грн. 26 коп.;

- №ЗП-0096869 від 19.12.2008р. на суму 11251 грн. 35 коп.;

- №ЗП-0096874 від 19.12.2008р. на суму 530 грн. 58 коп.;

- №ЗП-0096872 від 19.12.2008р. на суму 1496 грн. 75 коп.;

- №ЗП-0096873 від 19.12.2008р. на суму 29 грн. 97 коп.;

- №ЗП-0096875 від 19.12.2008р. на суму 271 грн. 50 коп.;

- №ЗП-0096877 від 19.12.2008р. на суму 1148 грн.;

- №ЗП-0097721 від 19.12.2008р. на суму 61 грн. 95 коп.;

- №ЗП-0097714 від 19.12.2008р. на суму 448 грн. 89 коп.;

- №ЗП-0097722 від 19.12.2008р. на суму 16 грн. 70 коп.;

- №ЗП-0097719 від 19.12.2008р. на суму 4 грн. 41 коп. (належним чином засвідчені копії видаткових накладних та видаткових накладних (повернення) знаходяться в матеріалах справи).

Як зазначив позивач в позовній заяві, відповідач(1) - Товариство з обмеженою відповідальністю "21ВІК" свій обовязок по оплаті за поставлений товар виконав не в повній мірі і допустив заборгованість, яка перед позивачем становить 27164 грн. 97 коп.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року,який набрав чинності з 1 січня 2004 року зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 526 частина 1 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобовязання, а саме зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як зазначив позивач у позовній заяві та як вбачається із матеріалів справи, своєчасне виконання зобов'язань відповідачем (1)-Товариство з обмеженою відповідальністю "21ВІК" перед позивачем щодо оплати вартості отриманої продукції було забезпечено порукою, яка була надана Приватним підприємцем ОСОБА_1 - відповідачем (2), про що 10.01.2008 року між позивачем та відповідачем (2)- приватним підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір поруки № без номера. У відповідності до умов зазначеного договору відповідач (2)- ОСОБА_1 прийняв на себе обов'язок у випадку невиконання відповідачем (1)- Товариством з обмеженою відповідальністю "21ВІК" своїх зобов'язань перед позивачем по своєчасній оплаті вартості отриманої за Дистриб'юторським договором №18/25 від 01.01.2008 року, нести разом з відповідачем (1)-Товариством з обмеженою відповідальністю "21ВІК" відповідальність перед позивачем, як солідарні боржники. Згідно пунктів 2.1. та 2.2. розділу 2 Договору поруки відповідальність Поручителя перед Кредитором обмежується сумою в розмірі 100000 грн.; Поручитель не відповідає за відшкодування Боржником збитків та за сплату ним неустойки, штрафу, пені, передбачених основним договором.

У відповідності до ч.1 ст.553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

У відповідності до ч.4 ст.559 Цивільного кодексу України порука припиняється зокрема після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. 20 жовтня 2008 року між позивачем та відповідачем (2) -приватним підприємцем ОСОБА_1 була укладена додаткова угода до договору поруки від 19.01.2008 року, згідно пункту 1 якої було встановлено строк дії договору поруки від 10.01.2008 року, а саме до 20 лютого 2009 року із врахуванням п.5 цього Договору. Таким чином, порука припинилась 20.02.2009 року (після порушення провадження у даній справі). Тобто, повинен нести відповідальність згідно договору поруки від 10.01.2008 року. Однак, суд вважає за необхідне врахувати наступне.

У випадку невиконання зобов'язання Поручитель і Боржник відповідають перед Кредитором як солідарні боржники, при цьому Кредитор вправі вимагати від Поручителя виконання його зобов'язання за цим договором у разі незадоволення вимоги Кредитора до Боржника за Основним договором (п.3.2. розділу 3 Договору поруки).

У відповідності до ч.1 ст.543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

У судовому засіданні 26.03.2009 року від представника позивача надійшла заява № без номера від 26.03.2009 року, згідно якої, у зв'язку з закінченням дії договору поруки № без номера від 10.01.2008 року з 20.02.2009 року, позивач щодо вимог про стягнення з відповідача (2)- приватного підприємця ОСОБА_1 сум заявлених у позові як з солідарного боржника відмовляється.

Враховуючи те, що позивач відмовився від позову до віджповідача (2)-ОСОБА_1, дії по відмові від позову до відповідача (2) - приватного підприємця ОСОБА_1 не суперечать законодавству, не порушують чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, відповідають правам сторони в процесі, суд приймає відмову від позову до відповідача (2) -приватного підприємця ОСОБА_1 та припиняє провадження в частині позовних вимог щодо стягнення в солідарному порядку загальної заборгованості за поставлену продукцію, судових витрат в повернення сплачених судових витрат з Приватного підприємця ОСОБА_1 згідно п. 4 ч.1ст. 80 ГПК України.

З огляду на вищезазначене, відповідальність покладається на відповідача (1) -Товариство з обмеженою відповідальністю "21ВІК".

Від відповідача (1)- Товариства з обмеженою відповідальністю "21ВІК"до матеріалів справи поступив відзив на позовну заяву № без номера та без дати відповідача (1) - Товариство з обмеженою відповідальністю "21ВІК", в якому зазначено, що борг в розмірі 27164 грн. 97 коп. за Дистриб'юторським договором №18/25 від 01.01.2008р. сплачений в повній мірі, що підтверджується оригіналами платіжних доручень: №225 від 03.03.2009р. на суму 14164 грн. 97 коп., №193 від 26.02.2009р. на суму 5000 грн., №175 від 20.02.2009р. на суму 5000 грн., №132 від 06.02.2009р. на суму 2000 грн., №72 від 22.01.2009р. на суму 1000 грн.

Враховуючи вищезазначене, оцінивши подані документи, заслухавши думку представника позивача, суд встановив, що провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача(1) -Товариства з обмеженою відповідальністю "21ВІК" основного боргу в сумі 27164 грн 97 коп підлягає припиненню згідно п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір між сторонами станом на день розгляду судом справи відсутній в зв'язку з оплатою відповідачем суми основного боргу.

З врахуванням умов укладеного дистриб'юторського договору №18/25 від 01.01.2008 року, а саме п.7.1. розділу 7 Договору: у разі прострочення "Дистриб'ютором" строків оплати вартості отриманого Товару він зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення, а також пеню за користування коштами в розмірі 19% річних від суми прострочення заборгованості, відповідачу нараховано 925 грн. 21 коп. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, 732 грн. 45 коп. пені за користування коштами в розмірі 19% річних від суми простроченої заборгованості.

У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІУ від 16 січня 2003 року, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання. Згідно частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно частини 6 статті 232 Господарського процесуального кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязань, якщо інше не встановлено законодавством або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” № 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року з наступними змінами регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобовязань. Статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” передбачено, що «платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін”. А згідно статті 3 вказаного Закону „розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З врахуванням норм Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” № 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року з наступними змінами, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення в сумі 925 грн. 21 коп. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивач також просить стягнути з відповідача 732 грн. 45 коп. пені за користування коштами в розмірі 19% річних від суми простроченої заборгованості. Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Згідно ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Як вбачається із матеріалів справи, відповідач (1)-Товариство з обмеженою відповідальністю "21ВІК" кошти від позивача не отримував, а отримував товар.

В даному випадку користування чужими коштами не мало місця, оскільки власне кошти не передавались. Пункт 7.1. розділу 7 Договору суперечить вимогам чинного законодавства, а саме ч.3 ст.549 ЦК України, що стосується пені. Виходячи з вищенаведеного суд вважає, що в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача (1)-Товариства з обмеженою відповідальністю "21ВІК" 732 грн. 45 коп. пені за користування коштами в розмірі 19% річних від суми простроченої заборгованості слід відмовити як необґрунтовано заявлені та такі, що суперечать чинному законодавству.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 502 грн. 37 коп. втрат від інфляційного подорожчання та 115 грн. 65 коп. - 3% річних.

Згідно пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Суд, здійснивши перерахунок, з врахуванням норм чинного законодавства задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 435 грн. 64 коп. втрат від інфляційного подорожчання та 115 грн. 65 коп. - 3% річних, як обґрунтовано заявлені та підтверджені матеріалами справи. В частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача (1)-Товариства з обмеженою відповідальністю "21ВІК" 66 грн. 73 коп. втрат від інфляційного подорожчання слід відмовити як необґрунтовано заявлені.

При таких обставинах та відповідно до вимог ст.ст.33,34 ГПК України, ст.ст.509,526,549,625 Цивільного кодексу України, позовні вимоги позивача на суму 925 грн. 21 коп. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, 115 грн. 65 коп. - 3% річних, 435 грн. 64 коп. втрат від інфляційного подорожчання підлягають задоволенню як обґрунтовано заявлені та такі, що не суперечать чинному законодавству.

Суд вважає такими, що ґрунтуються на положеннях статі 44 та ч. 5 ст. 49 ГПК України вимоги про стягнення з відповідача витрат, повязаних з оплатою послуг адвоката, так як такі, що підтверджуються свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №511, яке видане 20.06.2008р. ОСОБА_2, договором від 10.01.2009р. про надання юридичних (адвокатських) послуг та правове обслуговування №10/01/09; платіжним дорученням №116 від 11.03.2009р., яке свідчить про оплату позивачем адвокату 3000 грн. за надані останнім послуги; актом від 20.02.2009р. виконаних робіт до Договору №10/01/09 від 10.01.2009 року. Суд також вважає, що розмір оплати адвокатських послуг є співрозмірним із ціною позову. Однак, судові витрати покладаються на відповідача (1)-Товариства з обмеженою відповідальністю "21ВІК" пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги щодо стягнення з відповідача (1)- Товариства з обмеженою відповідальністю "21ВІК" витрат на правову допомогу адвоката в розмірі 2915 грн. 70 коп., а в частині стягнення 84 грн. 30 коп. витрат на правову допомогу адвоката слід відмовити як необґрунтовано заявлені.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 294 грн. 40 коп. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Враховуючи те, що станом на день подання позову до суду сума заборгованості складала 26164 грн. 97 коп. (розрахунок суми позову додається), а не 27164 грн. 97 коп. як зазначив позивач у позовній заяві, так як відповідач провів часткову проплату в сумі 1000 грн. до порушення провадження у справі, а також з врахуванням пропорційно задоволених позовних вимог, суд здійснивши перерахунок державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, задовольняє лише в частині стягнення 286 грн. 12 коп. державного мита та 114 грн. 68 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині позовних вимог щодо стягнення 8 грн. 28 коп. державного мита та 3 грн. 32 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід відмовити як необґрунтовано заявлені.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 43,49,80 ч.1 п.1-1,п.4,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "21 ВІК" б-р Шевченка, 6/6,м.Запоріжжя, ідентифікаційний код 24519899,на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна торгова компанія" вул. Громницького, 7-А, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 34950836 925 грн. 21 коп. - пені, 115 грн. 65 коп. 3% річних, 435 грн. 64 коп. - втрат від інфляційного подорожчання , 2915 грн. 70 коп. витрат на правову допомогу адвоката, 286 грн. 12 коп. державного мита, 114 грн. 68 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повернення сплачених судових витрат.

Видати наказ.

3. В частині позовних вимог щодо стягнення 732 грн. 45 коп. пені за користування коштами в розмірі 19% річних від суми простроченої заборгованості, 66 грн. 73 коп. втрат від інфляційного подорожчання, 84 грн. 30 коп. витрат на правову допомогу адвоката, 8 грн. 28 коп. державного мита, 3 грн. 32 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з Товариства з обмеженою відповідальністю "21 ВІК" б-р Шевченка, 6/6,м.Запоріжжя, ідентифікаційний код 24519899 , відмовити.

4. В частині позовних вимог щодо стягнення 27164 грн. 97 коп. боргу за поставлену продукцію провадження у справі припинити за відсутністю предмета спору.

5.В частині позовних вимог щодо стягнення в солідарному порядку загальної заборгованості за поставлену продукцію, судових витрат в повернення сплачених судових витрат з Приватного підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, провадження у справі припинити.

6.Рішення надіслати сторонам по справі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (підписання).

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Рішення підписано: 31 березня 2009 р.

СуддяС.О. Хома