Ухвала суду № 54767451, 23.12.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 215/5096/15-ц Головуючий в І інстанції

провадження 22-ц/774/2317/к/15 ОСОБА_1 Категорія № 27(ІІ) Доповідач Барильська А.П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Барильської А.П.,

суддів: Зубакової В.П.,Ляховської І.Є.,

секретар: Петренко К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі згідно із вимогами ч.2ст.197 ЦПК Українибез фіксаціїсудовогозасіданнятехнічнимизасобами, без участі всіх осіб, які беруть участь у справі, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 10 вересня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Тернівського відділу виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Міністерства юстиції України про скасування постанови та стягнення коштів,

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до Тернівського відділу виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Міністерства юстиції України про скасування постанови та стягнення коштів.

Ухвалою судді Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 10 вересня 2015 року відмовлено у відкритті провадження.

Не погодившись з указаною ухвалою, ОСОБА_2 посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та передати справу до суду першої інстанції.

Зокрема, апелянт посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно посилається на ст.82 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки позивач правомірно звернулась до суду, так як виконавча служба не мала можливості заарештувати кошти ОСОБА_3, які знаходяться на депозитному рахунку Територіального управління державної судової адміністрації в Дніпропетровській області, внесені позивачем у рахунок сплати ? частки квартири в сумі 42479 грн., яка належала ОСОБА_3

Крім того, суд першої інстанції посилаючись на недоліки позовної заяви, безпідставно в порушення вимог ст.ст. 121,122 ЦПК України не залишив заяву без руху та не надав час для усунення вказаних недоліків.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, як сторона виконавчого провадження, просить суд скасувати постанову державного виконавця про повернення виконавчих документів, винесену в ході виконавчого провадження, а тому даний спір повинен розглядатись не в порядку позовного провадження, а за скаргою стягувача на дії (бездіяльність) державного виконавця у строки та у порядку, встановленому ст.ст. 383-385 ЦПК України.

Колегія суддів не може повністюпогодитись з таким висновком суду першої інстанції, оскільки вони зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин, що мають значення для вирішення питання з порушенням порядку, встановленого для розгляду скарг на дії державного виконавця.

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (статті 55, 124), а статтею 18 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 2453-VI) визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950, далі - Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами при розгляді справ, як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків, має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону № 2453-VI).

Відповідно дост.383 ЦПК Українисторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їх права чи свободи.

Так, у пункті 4 Постанови № 6 від 07.02.2014 року Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» роз*яснено, що відповідно достатті 383 ЦПК, частини першої статті 12, частини четвертої статті 82 Закону про виконавче провадження право на оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК, мають лише сторони виконавчого провадження, якщо вважають, що порушено їх права чи свободи. При цьому вони набувають процесуального статусу заявника.

На підставі статті 8 Закону України «Про виконавче провадження», сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Суди мають ураховувати, що до учасників виконавчого провадження, які мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, належать також представники сторін за законом чи договором, які діють від їх імені.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 11.12.2014 року, ОСОБА_2 видано виконавчий лист №2/215/2278/14 від 12.01.2015 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 у рахунок компенсації судових витрат в сумі 1594, 79 грн. (а.с.21)

На виконання рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 19.12.2014 року, ОСОБА_2 видано виконавчий лист №2/215/1445/14 від 19.12.2014 року про стягення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судових витрат в сумі 269, 10 грн. (а.с. 19)

Постановами державного виконавця Тернівського ВДВС Криворізького МУЮ ОСОБА_5 від 03.08.2015 року, повернуто виконавчі листи стягувачу, у зв*язку з тим, що боржник тимчасово не мешкає за вказаною адресою, майно відсутнє.(а.с.20,22)

У вересні 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду першої інстанції з позовною заявою та просила скасувати постанови Тернівського ВДВС Криворізького МУЮ про повернення виконавчого документа стягувачу від 03.08.2015 року.

Відповідно до п.13 постанови № 6 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК, та містити відомості, зазначені в пунктах 3 - 5 частини сьомої статті 82 Закону про виконавче провадження, зокрема зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби та норму закону, яку порушено, а також обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Якщо скарга за формою і змістом не відповідає таким вимогам, то застосовуються положеннястатті 121 ЦПК.

У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, що виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, при розгляді таких скарг мають застосовуватися положення ЦПК, якими врегульовано аналогічні питання, а саме:стаття 122 ЦПК- про відкриття провадження у справі;статті 26,27,45 ЦПК- щодо кола осіб, які беруть участь у справі, їхніх прав та обов'язків;статті 74 - 77 ЦПК- про судові виклики та повідомлення;глави 4 розділу III ЦПК- про судовий розгляд;глав 1,2 розділу V ЦПК- щодо апеляційного та касаційного оскарження судових рішень тощо.

З урахуванням передбаченого законом строку розгляду такої скарги проведення попереднього судового засідання не є обов'язковим.

Таким чином, суддя першої інстанції встановивши, що скарга за формою і змістом не відповідає вимогам, вимогам пунктів 3-5 частини сьомої статті 82 Закону „Про виконавче провадження, повинен був застосувати положення ст. 121 ЦПК України

Відповідно до ч.1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Однак, в порушення вищезазначених норм суд першої інстанції передчасно відмовив у відкритті провадження за заявою ОСОБА_2, посилаючись на вимоги ст. 122 ЦПК України.

Відповідно до п.3 ч.1ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд: скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального законодавства, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду скасуванню.

Керуючись ст.ст. 303, 307,п.2 ч.1 ст. 312, ст.ст.313- 315 ЦПК України,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 10 вересня 2015 року скасувати.

Матеріали позовної заяви ОСОБА_2 до Тернівського відділу виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Міністерства юстиції України про скасування постанови та стягнення коштівнаправити до суду першої інстанції для вирішення питання відповідно до вимог ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий: А.П. Барильська

Судді: В.П. Зубакова

ОСОБА_6