Рішення № 54767410, 22.12.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 444/215/12-ц 22-ц/774/2197/К/15

Справа № 444/215/12 Головуючий в 1-й інстанції

Провадження 22ц/774/2197/К/15 суддя Мясоєдова О.М.

Категорія 27 (ІV) Доповідач Бондар Я.М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Бондар Я.М.

суддів Зубакової В.П., Соколан Н.О.

за участю: секретаря Маслової К.В. представника відповідача ОСОБА_1, представника третьої особи ОСОБА_2 ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ТЕРРА БАНК» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 08 вересня 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ТЕРРА БАНК» до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИЛА:

В січні 2012 року Публічне акціонерне товариство «ТЕРРА БАНК» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про звернення стягнення не предмет іпотеки, в якому просив звернути стягнення на домоволодіння, розташоване за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Купріна б.40А, що складається з: «А-1» - цеглового житлового будинку, житловою площею 46,4 кв.м., загальною площею 63,2 кв.м., з господарчими спорудами: «Б» - цеглового гаражу; «В» - цеглового сараю; «Г» - цеглової вбиральні; «Д» - цеглового душу; № 1-2 огорожі, 11- замощення, яке належить на праві власності ОСОБА_4 на користь ПАТ «Терра Банк» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №361-Ф/07 від 4.06.2007р.,станом на 19.12.2011 року в сумі 75 363,69 грн., а також стягнути з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Терра Банк» судовий збір у сумі 753 ,64 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що між ним та третьою особою ОСОБА_5 було укладено кредитний договір №361-Ф/07 від 4.06.2007р., відповідно до якого позивач надав ОСОБА_5 кредит на суму 40 000 грн. на строк до 02 червня 2017 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 16,0% річних. Умови та графік погашення кредиту передбачені п.п. 1,4, 1.5, 2.2.3 цього Договору. Відповідно до п.1.4 кредитного договору ОСОБА_5 зобовязаний щомісячно до 15 числа проводити погашення кредиту в сумі не меншій 334,00 грн., сплачувати проценти за користування кредитом (п.1.5 договору), а згідно п.1.6 кредитного договору додатково до процентів зобовязаний сплачувати позивачу щомісячно до 15 числа та на момент дострокового погашення заборгованості за кредитом за обслуговування кредитного рахунку в розмірі 0,5% від суми залишку заборгованості на момент нарахування.

З метою забезпечення виконання основним боржником ОСОБА_5 умов кредитного договору між позивачем та відповідачем 04 червня 2007 року було укладено договір іпотеки №74-І/07, відповідно до якого відповідач, виступаючи майновим поручителем за даним договором, передав позивачу в іпотеку домоволодіння за адресою м. Кривий Ріг, вул. Купріна, б.40А, яке належить йому на праві приватної власності.

Через неналежне виконання ОСОБА_5,взятих на себе зобовязань за договором кредиту щодо повного й своєчасного його погашення,станом на 19 грудня 2011 року виникла заборгованість у розмірі 75363,69 грн. Письмова вимога позивача про усунення порушень та сплату заборгованості задоволена не була.

Боржник за кредитним договором ОСОБА_5 припинив повертати кредит, тому позивач, реалізуючи своє право, передбачене Законом України «Про іпотеку», просив звернути стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 08 вересня 2015 року позовні вимоги ПАТ «ТЕРРА БАНК» залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ПАТ «ТЕРРА БАНК», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги ПАТ «ТЕРРА БАНК» зазначив, що суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, дійшов помилкового висновку про сплив строку позовної давності. При цьому зауважив, що суд першої інстанції не врахував, що перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу. Так, згідно розрахунку заборгованості останній платіж позичальником здійснено 16.10.2008 року, а вказаний позов до суду подано в січні 2012 року, отже строк позовної давності сплив лише відносно кількох щомісячних платежів до січня 2009 року. Решта ж чергових щомісячних платежів не виходить за межі строків позовної давності, тому відмова в задоволенні позову на думку представника позивача є необґрунтованою.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, між позивачем та третьою особою по справі - ОСОБА_5 було укладено кредитний договір №361-Ф/07 від 4.06.2007 року, відповідно до якого позивач надав ОСОБА_5 кредит в сумі 40000 грн. з терміном остаточного повернення до 2 червня 2017 року.

Відповідно до п.1.4 кредитного договору ОСОБА_5 зобовязаний щомісячно до 15 числа проводити погашення кредиту в сумі не меншій 334,00 грн., згідно п.1.5 договору сплачувати проценти за користування кредитом, а згідно п.1.6 кредитного договору додатково до процентів зобовязаний сплачувати позивачу щомісячно до 15 числа та на момент дострокового погашення заборгованості за кредитом за обслуговування кредитного рахунку в розмірі 0,5% від суми залишку заборгованості на момент нарахування.

Відповідно до п.2.2.11 кредитного договору №361-Ф/07 від 4.06.2007р. боржник зобовязаний повністю повернути кредит, сплатити нараховані проценти та комісії, незалежно від настання строку виконання зобовязання у випадках: несплати (в т.ч. неналежної сплати) процентів за користування кредитом, комісій та інших платежів, передбачених цим договором; несвоєчасного погашення кредиту.

Відповідно до п.2.3.5 кредитного договору №361-Ф/07 від 4.06.2007р. Банк має право у разі невиконання позичальником умов договору ініціювати розірвання договору та вимагати дострокового погашення кредиту, процентів та інших платежів, передбачених договором.

У звязку з неналежним виконанням ОСОБА_5,взятих на себе зобовязань за договором кредиту щодо повного й своєчасного його погашення, станом на 19 грудня 2011 року виникла заборгованість у розмірі 75363,69 грн., з яких: 21964,00 грн. строкова заборгованість за кредитом, 13081,59 грн. прострочена заборгованість по кредиту, 460,91 грн. поточні проценти, 20989,57 грн. прострочені проценти, 175,23 грн. поточна комісійна винагорода, 6640,92 грн. прострочена комісійна винагорода, 4051,47 грн. пеня за несвоєчасну сплату процентів, 8000,00 грн. штраф за невиконання зобовязань за кредитним договором.

Позивачем направлялись відповідачеві та третій особі ОСОБА_5, кожному окремо письмові вимоги про усунення порушень та сплату заборгованості (т.1 а.с.20,21), які були отримані останніми (т.1 а.с.22), проте задоволеними не були.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з пропуску трирічного строку позовної давності для звернення з вказаним позовом до суду, оскільки останній платіж позивальником було здійснено 16.10.2008 року та з цього часу у позивача виникло право на звернення до суду для за захистом свого порушеного права.

Колегія суддів не в повному обсязі погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, дійсно останній платіж за вказаним кредитним договором було здійснено 16.10.2008 року (т.1 а.с.23-29), при цьому п. 1.4 кредитного договору встановлено термін остаточного повернення Кредиту не пізніше 02.06.2017 року, тобто на момент звернення з вказаним позовом до суду термін дії договору триває.

Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У відповідності до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

З матеріалів справи вбачається, що представником відповідача заявлено клопотання про застосування строку позовної давності до ухвалення рішення по суті спору (т.1 а.с.220-223).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-116цс13 від 6 листопада 2013 року зазначено, що відповідно до ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов.

Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами), починається стосовно кожної окремої частини від дня, коли відбулося це порушення.

Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу.

Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів.

Вказаний позов було подано до суду шляхом направлення поштою в січні 2012 року, що підтверджується штемпелем на поштовому конверті (т.1 а.с.32). Відтак з урахуванням дати останнього платежу за кредитом 16.10.2008 року та дати звернення з вказаним позовом до суду січень 2012 року, а також терміну дії договору, колегія суддів вважає, що слід дійти висновку про те, що за межами строку позовної давності знаходиться лише декілька прострочених щомісячних платежів. Зокрема, період з листопада 2008 року по грудня 2008 року, оскільки позов подано в січні 2012 року.

Так, суд першої інстанції на вказані вимоги матеріального права та фактичні обставини справи уваги не звернув, внаслідок чого дійшов хибного висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог за спливом строку позовної давності.

При цьому, за правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею, є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання. Тобто пеня, це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й доки зобовязання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

До вимог про стягнення неустойки застосовується позовна давність в один рік (ч. 2 ст.258 ЦК України).

За правилами ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Правова природа пені така, що строк позовної давності щодо її стягнення обчислюється за кожним днем (місяцем), за яким нараховується пеня, окремо. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму.

Отже, з урахуванням спливу загального строку позовної давності щодо періоду листопад-грудень 2008 року та річного строку позовної давності до вимог про стягнення неустойки (пені), колегія суддів вважає розмір заборгованості станом на 19.12.2011 року (дату складення розрахунку заборгованості), яка підлягає стягненню з відповідача складає 69643,18 грн., з яких: 21964,00 грн. поточна заборгованість за кредитом, 12024,00 грн. прострочена заборгованість за кредитом, 460,91 грн. нараховані відсотки, 19487,79 грн. заборгованість за відсотками, 175,23 грн. комісійна винагорода, 6126,09 грн. прострочена комісія, 1405,16 грн. пеня за несвоєчасну сплату процентів, 8000,00 грн. штраф за невиконання зобовязань.

Також з матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем було укладено договір іпотеки №74-І/07 від 4.06.2007 року (т.1 а.с.13-14), відповідно до п.2.2 договору іпотеки іпотекодержатель (позивач) набуває права стягнення боргу за рахунок іпотеки у разі, якщо: кредит, що забезпечений іпотекою, не буде погашатись відповідно встановленого графіку, за кредитним договором №361-Ф/07 від 04.06.2007р. та додатковими правочинами; проценти, предявлені іпотекодержателем до стягнення, не сплачені боржником в повному обсязі протягом 10 календарних днів після настання терміну сплати згідно кредитного договору; у разі невиконання боржником будь-якої з умов кредитного договору №361-Ф/07 від 04.06.2007р. та додатковими правочинами та іпотекодавцем будь-якої з умов цього договору.

Предметом іпотеки згідно вказаного договору є домоволодіння, розташоване за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Купріна б.40А, що складається з: «А-1» - цеглового житлового будинку, житловою площею 46,4 кв.м., загальною площею 63,2 кв.м., з господарчими спорудами: «Б» - цеглового гаражу; «В» - цеглового сараю; «Г» - цеглової вбиральні; «Д» - цеглового душу; № 1-2 огорожі, 11- замощення, яке належить на праві власності ОСОБА_4 (т.1 а.с.15-18).

У відповідності до п.1 ст.33 Закону України від 05.06.2003 року № 898-IV «Про іпотеку», у разі невиконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Також умовами Договору іпотеки передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки може бути здійсненне на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса шляхом продажу іпотекодержателем предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст. 38 ЗУ «Про іпотеку».

Укладаючи договір іпотеки, сторони домовились про набуття, зміну або припинення своїх прав та обовязків, закріпивши їх в договорі, який ними підписано (т.1 а.с.13-14).

Підписавши вказаний договір, відповідач погодився із його змістом, в тому числі й зі змістом п. 3.1, щодо права Банку звернути стягнення на предмет іпотеки. Оскільки, відповідно до принципу свободи договору (ст.ст. 6, 627 ЦК України), сторони договору на власний розсуд визначають його зміст і формулюють його конкретні умови, якщо тільки зміст якої-небудь умови імперативно не визначений законом чи іншими правовими актами, колегія суддів вважає за можливе захистити порушені права позивача шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Як зазначалось вище, позивачем направлялась вимога щодо повернення заборгованості, яка була отримана відповідачем, проте задоволеною не була. Тож колегія суддів вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ПАТ «Терра Банк», звернувши стягнення на предмет іпотеки, шляхом його реалізації на прилюдних торгах.

За таких обставин колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення ухвалено судом першої інстанції з порушенням вимог матеріального права у звязку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду повинно бути скасоване з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-315, ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ТЕРРА БАНК» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію задовольнити.

Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 08 вересня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства «ТЕРРА БАНК» до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити.

Звернути стягнення на домоволодіння, розташоване за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Купріна б.40А, що складається з: «А-1» - цеглового житлового будинку, житловою площею 46,4 кв.м., загальною площею 63,2 кв.м., з господарчими спорудами: «Б» - цеглового гаражу; «В» - цеглового сараю; «Г» - цеглової вбиральні; «Д» - цеглового душу; № 1-2 огорожі, 11- замощення, яке належить на праві власності ОСОБА_4, шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій в рахунок погашення заборгованості на користь ПАТ «Терра Банк» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №361-Ф/07 від 4.06.2007р.,станом на 19.12.2011 року в сумі 69643,18 грн., з яких: 21964,00 грн. - строкова заборгованість за кредитом, 12024,00 грн. - прострочена заборгованість по кредиту, 460,91 грн. - поточні проценти, 19487,79 грн. - прострочені проценти, 175,23 грн. - поточна комісійна винагорода, 6126,09 грн. - прострочена комісійна винагорода, 1405,16 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів, 8000,00 грн. - штраф за невиконання зобовязань за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Терра Банк» судовий збір у сумі 1525,44 грн. за розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: