Ухвала суду № 54767320, 17.11.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 212/5025/15-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/774/1954/К/15 Зімін М.В.

Категорія № 26 (І) Доповідач - Братіщева Л.А.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Братіщевої Л.А.,

суддів - Чорнобука В.І., Грищенко Н.М.,

при секретарі - Петренко К.І.,

за участю: представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

представника відповідача ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» - Перепелиці Олексія Сергійовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 29 липня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника, завданої внаслідок нещасного випадку на виробництві, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2015 року представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (далі - ПАТ «Кривбасзалізрудком») про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника, завданої внаслідок нещасного випадку на виробництві, в якому просив стягнути з відповідача на корить позивача 220000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовної заяви зазначив, що 11 січня 1996 року о 21.00 год. під час виконання чоловіком позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_6 трудових обов'язків на шахті «Октябрьська» стався нещасний випадок у вигляді отруєння шкідливими речовинами, які утворилися після проведення вибухових робіт, про що складено акт № 13 від 17 травня 1996 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер. Згідно довідки про причинний зв'язок смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом серії ДНА-03 № 000815 від 20 лютого 2013 року, встановлено причинний зв'язок смерті чоловіка з професійним захворюванням з отриманим за життя нещасним випадком на виробництві.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 29 липня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково.

Стягнуто з ПАТ «Кривбасзалізрудком» на її користь моральну шкоду, завдану смертю чоловіка у розмірі 40 000,00 грн.

Стягнуто з ПАТ «Кривбасзалізрудком» на користь держави судові витрати у розмірі 243,60 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач ПАТ «Кривбасзалізрудком», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що позивач не надала

доказів протиправної поведінки, неправомірних рішень, дій чи бездіяльності, вини підприємства щодо її чоловіка. Також вважають, що до спірних правовідносин не належить застосовувати вимоги ст.ст. 1167, 1168 ЦК України, оскільки даний Кодекс набрав чинності з 01.01.2004 року, а тому регулює відносини, які виникли з дня набрання ним чинності. Крім того, судом не прийнято до уваги, що вини підприємства у нещасному випадку не встановлено; розмір моральної шкоди є необґрунтовано, позивачем не надано належних доказів спричинення моральної шкоди смертю її чоловіка.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 11 січня 1996 року о 21.00 год. ОСОБА_6 під час виконання трудових обов'язків на шахті «Октябрьська» підпав під вплив шкідливих речовин та направлений до токсикологічного відділення 16-ї міської лікарні, внаслідок чого був складений № 13 про нещасний випадок від 17.05.1996 року (а.с. 4-5).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер, що вбачається з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 3).

Як убачається з довідки про причинний зв'язок смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом серії ДНА-03 № 000815 від 20 лютого 2013 року, встановлено причинний зв'язок смерті ОСОБА_6 з трудовим каліцтвом з 14 січня 2013 року, яке сталося 11 січня 1996 року (а.с. 6).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з характеру і тривалості страждань позивача під час хвороби чоловіка та його смерті, тяжкості захворювання померлого ОСОБА_6, істотності вимушених змін у життєвих стосунках позивача, конкретних обставин, що наступили.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 16 ЦК України відшкодування моральної шкоди є способом захисту цивільних прав та інтересів судом.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Згідно із ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.

Таким чином, ч. 1 ст. 1167 ЦК України встановлює загальне правило, відповідно до якого відповідальність за заподіяння моральної шкоди настає за наявності загальної підстави - наявності моральної (немайнової) шкоди, а також за наявності всіх основних умов відповідальності, а саме: неправомірної поведінки, причинного зв'язку та вини заподіювача.

Частиною 2 статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Згідно ч.3 ст.23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці встановлено ч.4 ст.43 Конституції України.

Як зазначають частини 1, 3 ст. 13 Закону України «Про охорону праці»: роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Статтею 153 КЗпП України встановлено, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Виходячи з аналізу зазначеної норми закону, вбачається, що право на відшкодування моральної шкоди чоловікові, дружині, батькам, дітям, а також особам, які проживали з померлим однією сім'єю виникає у разі, якщо встановлено причинний зв'язок між смертю фізичної особи та ушкодженням здоров'я на виробництві.

Згідно копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 (а.с. 7), ОСОБА_6 був чоловіком позивача ОСОБА_2

У зв'язку зі смертю чоловіка позивачу спричинено моральну шкоду, яка полягає у тому, що за весь період їх сумісного життя, чоловік був для неї підтримкою та опорою, на яку вона розраховувала і на старості років. Із втратою близької людини вона втратила підтримку і розуміння, турботу, яка їй необхідна як людині похилого віку. Крім того, перед смертю чоловіка позивач була свідком його страждань і мук, у зв'язку з чим переживала та переймалася цим. Внаслідок викладеного позивач зазнала тяжкої моральної травми. Отже, смерть чоловіка вимагає від неї додаткових зусиль на організацію свого життя.

У зв'язку з чим, за наявності доказів причинно-наслідкового зв'язку між смертю чоловіка позивача та встановленням йому трудовим каліцтвом з 14 січня 2013 року, яке сталося 11 січня 1996 року, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_2

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що на позивача не розповсюджуються вимоги ст. 1168 ЦК України, оскільки отримане її чоловіком за життя трудове каліцтвом, внаслідок нещасного випадку на виробництві виникло до набрання законної сили діючими ЦК України, не приймаються колегією суду до уваги, оскільки предметом спору є завдання моральної шкоди саме з 2012 року, тобто у зв'язку зі смертю чоловіка позивача ІНФОРМАЦІЯ_1.

Інші доводи апеляційної скарги відповідача не приймаються до уваги, оскільки вони є незгодою з висновкам суду по оцінці доказів та зводяться до їх переоцінки.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції відповідно до ст.ст. 213 ,214 ЩІК України правильно визначився з характером правовідносин, оскільки дружина померлого має право на відшкодування моральної шкоди з підстав, передбачених ст.ст. 1167, 1168 ЦК України.

Також колегія суддів погоджується з розміром моральної шкоди, стягнутої з відповідача на користь позивача, оскільки судом взято до уваги роз'яснення пункту 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» щодо визначення розміру моральної шкоди залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо) та визначено розмір моральної шкоди з урахуванням душевних страждань позивача.

За таких обставин, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.

Суд не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування рішення суду, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» - відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 29 липня 2015 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: