Ухвала суду № 54765207, 30.12.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 728/2021/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Новіков О.М. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

30 грудня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.

Міщука М.С.

за участю секретаря судового засідання: Строй Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу позивача - ОСОБА_3 на постанову Бахмацького районного суду Чернігівської області від 30 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Бахмацькому районі Чернігівської області про визнання неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2015 року позивач - ОСОБА_3 звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просив:

- визнати протиправним застосування управлінням Пенсійного фонду України в Бахмацькому районі Чернігівської області середнього індивідуального коефіцієнта 1,86822 для обчислення пенсії за період з 01 січня 1994 року по 31 грудня 1998 року та з 01 липня 2000 року по 30 листопада 2010 року;

- зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Бахмацькому районі Чернігівської області здійснити перерахунок пенсії із застосуванням індивідуального коефіцієнта заробітної плати 3,05268 з більш високого заробітку за період 01 грудня 2008 року по 31 листопада 2010 року.

Постановою Бахмацького районного суду Чернігівської області від 30 жовтня 2015 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративний позов - задовольнити. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що постанова суду першої інстанції була прийнята з порушенням норм матеріального та процесуально права, із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Згідно з ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку у відповідача та з 04 січня 2009 року отримує пенсію за віком відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Для обчислення пенсії була врахована заробітна плата за період з 01 січня 1994 року по 31 грудня 1998 року та з 01 серпня 2000 року по 30 листопада 2008 року, яка була скорегована з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2008 рік.

14 січня 2011 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок зі стажу та заробітку відповідно до п. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

В результаті перерахунку загальний трудовий стаж склав 38 років 26 днів (стаж зараховано до 30 листопада 2010 року). Для обчислення пенсії була врахована заробітна плата за період з 01 січня 1994 року по 31 грудня 1998 року та з 01 серпня 2000 року по 30 листопада 2008 року, яка була скорегована з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2008 рік.

На виконання рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області 18 серпня 2011 року у справі №2-а-5578/2011, позивачу проведено перерахунок пенсії із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2010 рік, починаючи з 19 січня 2011 року.

Для обчислення пенсії була врахована заробітна плата за період з 01 січня 1994 року по 31 грудня 1998 року та з 01 серпня 2000 року по 30 листопада 2008 року, яка була скорегована з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2010 рік.

Відповідно до п. 3 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 05 травня 2012 року позивачу перераховано пенсію у зв'язку зі звільненням. Загальний трудовий стаж склав 38 років 26 днів.

На виконання заяви позивача від 15 січня 2013 року про перерахунок пенсії у зв'язку з збільшенням стажу, позивачу проведено відповідний перерахунок з 01 січня 2013 року. Загальний трудовий стаж складає 39 років 5 місяців 27 днів.

Вважаючи, що визначення розміру пенсії повинне здійснюватись лише із заробітку за період роботи з 01 грудня 2008 року по 31 листопада 2010 року, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно виходив з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, після призначення пільгової пенсії за віком позивач продовжував працювати до 31 травня 2012 року, тобто понад 24 місяці.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсій. Перерахунок пенсій здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

Аналіз вищезазначених норм дає підстави стверджувати, що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування».

Тобто, правила ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» при перерахунку пенсії, застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід).

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, зазначені норми законодавства були виконані при призначені пенсії позивачу та здійсненні перерахунку відповідно до заяв про перерахунок пенсії від 14 січня 2011 року при додатковому страховому стажі в 24 місяці та від 15 січня 2013 року при не повному страховому стажі до 31 травня 2012 року та після завершення трудової діяльності.

Приписами ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

На підставі викладеного, враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, КАС України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Бахмацького районного суду Чернігівської області від 30 жовтня 2015 року - залишити без задоволення.

Постанову Бахмацького районного суду Чернігівської області від 30 жовтня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення набирає законної сили з моменту оголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 30.12.2015 р.

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді Л.М. Гром,

М.С. Міщук

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.