Рішення № 54763938, 22.12.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4560/15

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Погорєлова С. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Цюри Т.В., Кравця Ю.І.

при секретарі Колмакові В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 березня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа Орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради, про звернення стягнення на предмет іпотеки, визнання права власності, виселення,-

встановила:

Представник ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернувся до суду із позовом до відповідачів про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме на квартиру № 78, по проспекту Ак. Глушко, 1 в м. Одесі, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, яка станом на 01.09.2013 року складає 2 463 747,17 гривень, яка зареєстрована за ОСОБА_6 (яка змінила імя та прізвище на «ОСОБА_2 Іулія»), шляхом надання ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» право укласти договір купівлі-продажу з будь-якими особами за ціною, визначеною на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на час укладення правочину щодо відчуження вищевказаного предмету іпотеки. На час реалізації вищевказаного майна передати його в управління ПАТ «Банк «Фінанси та кредит». Надати право ПАТ«Банк «Фінанси та кредит»: отримання дублікатів правоустановчих документів у нотаріусів та у будь-яких інших органах державної влади, місцевого самоврядування та у будь-яких установах незалежно від форм власності; отримувати довідки та документи, які необхідні для укладення та нотаріального посвідчення договору купівля-продажу. Виселити з квартири ОСОБА_3 та неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ОСОБА_5. Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати в сумі 1605,80 гривень на користь позивача (а. с. 3-10, 75-78, 94-97, 98-101).

В обґрунтування свого позову посилався на те, що 01.02.2007 року між Банком та відповідачем ОСОБА_6 був укладений кредитний договір № к-2155, відповідно до умов якого позивач прийняв на себе зобовязання по видачі кредиту в сумі 85 000 доларів США, а ОСОБА_6 зобовязувалася своєчасно повернути позивачу всю суму кредиту, відсотки та дотримуватися строків та умов, вказаних у договорі.

В забезпечення виконання зобовязань між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», ОСОБА_7, ОСОБА_8 01.02.2007 року укладено договір поруки № 164/07 та № 165/07 відповідно.

В забезпечення виконання зобовязань між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_6 був укладений іпотечний договір, згідно умов якого Банку було передано в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру під № 78 по проспекту Академіка Глушко, 1 у місті Одесі.

У зв'язку з виниклою простроченою заборгованістю по кредиту позивач звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про повернення кредиту. Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 06.04.2011 року було стягнуто на користь Банку солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 заборгованість по кредитному договору у розмірі 837 341,26 гривень.

В процесі проведення виконавчих дій по виконанню вищезазначеного рішення суду стало відомо, що в квартирі, що передана в іпотеку банку, було незаконно, тобто без згоди на це банку як Іпотекодержателя, зареєстровано ОСОБА_3 та малолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Заборгованість на день розгляду справи не погашена, що надає позивачеві право на звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою суду від 05.03.2014 року заяву представника позивача про забезпечення позову задоволено, заборонено СГІРФО Київського ОМУ УМВС України в Одеській області вчиняти будь-які дії щодо реєстрації будь-яких осіб в квартирі АДРЕСА_1 (а. с. 85).

В процесі розгляду справи ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» уточнили свої вимоги та остаточно просили суд звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру № 78, по проспекту Ак. Глушко, 1 в м. Одесі шляхом визнання права власності на зазначене майно за ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № к-2155 від 01.02.2007 року, яка станом на 01.09.2013 року складає 2463747,17 гривень, за ціною, що буде визначена згідно висновку незалежного субєкту оціночної діяльності на момент проведення державної реєстрації права власності на зазначене майно на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна; виселити зі спірної квартири ОСОБА_3 та малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5; стягнути з ОСОБА_2 на користь Банку суму судового збору та інші витрати, повязані з розглядом справи (а. с. 98-101).

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 20 березня 2015 року позов ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» - задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № к-2155 від 01.02.2007 року, яка станом на 01.09.2013 року складає 2 463 747,17 гривень, звернути стягнення на предмети іпотеки, а саме квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 41,6 кв.м., яка зареєстрована за ОСОБА_6 (яка змінила імя та прізвище на «ОСОБА_2 Іулія»). Визначено спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом застосування процедури продажу встановленого статтею 41 Закону України «Про іпотеку», а саме шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» за початковою ціною, визначеною на підставі оцінки майна, що буде проведена незалежним субєктом оціночної діяльності на стадії виконавчого провадження. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» суму судового збору в розмірі 351,21 гривень. У задоволенні позовної вимоги щодо виселення ОСОБА_3 та неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ОСОБА_5 відмовлено (а. с. 160-164).

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким уточнені позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на його необґрунтованість, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права (а. с. 166).

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частково задовольняючи позов ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», суд першої інстанції виходив з того, що зобовязання повинні виконуватися належним чином, невиконання зобовязання дає право на звернення стягнення на предмет іпотеки.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про звернення стягнення на предмет іпотеки, проте не погоджується із способом, визначеним судом.

Судом встановлено, що 01 лютого 2007 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та відповідачем ОСОБА_6 був укладений договір про надання кредиту № к-2155, відповідно до умов якого Банк надав позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 85 000 доларів США, а ОСОБА_6 отримала та зобовязувалася повернути у строк до 01 лютого 2027 року та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 12,00 % річних за весь час фактичного користування кредитом (а. с. 26-28).

В забезпечення виконання зобовязань між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_8 01.02.2007 року укладено договір поруки № 165/07 (а. с. 31-32).

В забезпечення виконання зобовязань між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_7 01.02.2007 року укладено договір поруки № 164/07 (а. с. 33-34).

В забезпечення виконання зобовязань між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_6 було укладено договір іпотеки, предметом якого є квартира під № 78 по проспекту Академіка Глушко, 1 у місті Одесі (а. с. 29-30).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобовязується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно ст. 629, ч. 1 ст. 610 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За правилами ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 своїх зобовязань за кредитним договором не виконали, в звязку з чим загальна сума заборгованості по погашенню кредиту станом на 15.02.2011 року складала 837341,26 гривень.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 06.04.2011 року стягнуто на користь Банку солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 суму заборгованості по кредитному договору у розмірі 837 341,26 гривень та судовий збір (а. с. 42-45).

Постановою головного державного виконавця другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 18 квітня 2012 року відкрито виконавче провадження № 32226831 за виконавчим листом № 2-1404/2011, виданого Київським районним судом м. Одеси 06.04.2011 року, про солідарне стягнення з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» суми боргу за кредитним договором у розмірі 837341,26 гривень (а. с. 46, 47).

Проте, судове рішення не виконано, сума заборгованості по кредитному договору № к-2155, укладеному 01 лютого 2007 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та відповідачем ОСОБА_6 складає 2463747,17 гривень з яких: сума строкової заборгованості по основному боргу кредиту 74192,53 доларів США, що за курсом НБУ станом на 01.09.2013 року становить 593020,89 гривень, сума простроченої заборгованості по основному боргу кредиту 6834,06 доларів США, що за курсом НБУ станом на 01.09.2013 року становить 54624,64 гривень; сума строкової заборгованості по відсоткам 864,28 доларів США, що за курсом НБУ станом на 01.09.2013 року становить 6908,19 гривень; сума простроченої заборгованості по відсоткам 42585,94 доларів США, що за курсом НБУ станом на 01.09.2013 року становить 340389,41 гривень; сума строкової заборгованості по щомісячній комісії 858,50 гривень; сума простроченої заборгованості по щомісячній комісії 44208,87 гривень; пеня за прострочення заборгованості по основному боргу кредиту, відсоткам та комісії 1423736,67 гривень.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру № 78, по проспекту Ак. Глушко, 1 в м. Одесі, передбачені умовами іпотечного договору (п. 4.), що укладений між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_6 02.02.2007 року, а також ст. ст. 12, 33 Закону України «Про іпотеку».

Згідно останніх уточнень позовної заяви від 28.04.2014 року, представник позивача просив звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру № 78, по проспекту Ак. Глушко, 1 в м. Одесі шляхом визнання права власності на зазначене майно за ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № к-2155 від 01.02.2007 року, яка станом на 01.09.2013 року складає 2463747,17 гривень, за ціною, що буде визначена згідно висновку незалежного субєкту оціночної діяльності на момент проведення державної реєстрації права власності на зазначене майно на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна; виселити зі спірної квартири ОСОБА_3 та малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5; стягнути з ОСОБА_2 на користь Банку суму судового збору та інші витрати, повязані з розглядом справи (а. с. 98-101).

Частиною другою статті 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом може бути визнання права, в тому числі права власності на майно. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно із частиною третьою статті 36 Закону України «Про іпотеку» договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору, за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку».

Пунктом 4.4. іпотечного договору від 02 лютого 2007 року визначено, що іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із перерахованих у цьому пункті способів, у тому числі шляхом прийняття іпотекодержателем предмета іпотеки у власність в рахунок погашення основного зобовязання. Цей іпотечний договір є правовою підставою для реєстрації права власності на предмет іпотеки, в порядку, встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до частини першої статті 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Виходячи з положень частини другої статті 16 ЦК України, частини третьої статті 33, статті 36, частини першої статті 37 Закону України «Про іпотеку» не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо такий спосіб передбачено іпотечним договором.

Аналогічна правова позиція висловлена судовими палатами у цивільних та господарських справах Верховного Суду України, при розгляді справи N 6-124цс13.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Отже, суд першої інстанції, у порушення вимог ст. 11 ЦПК України, не розглянув остаточні вимоги ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» і визначив спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, який не зазначений у позовних вимогах.

Що стосується виселення ОСОБА_3 та неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ОСОБА_5 слід зазначити наступне.

Звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду здійснюється відповідно до статті 39 Закону України «Про іпотеку».

Так, згідно із частинами першою, другою статті 39 цього Закону в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Частиною першою статті 40 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Нормою, яка встановлює порядок виселення із займаного житлового приміщення, є стаття 109 ЖК УРСР, у частині першій якої передбачені підстави виселення.

Частина третя статті 109 ЖК УРСР регулює порядок виселення громадян.

За змістом частини другої статті 40 Закону України «Про іпотеку» та частини третьої статті 109 ЖК УРСР після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Судом установлено, що ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4, ОСОБА_5 13.09.2013 року направлялась вимога про добровільне виселення.

Відповідно до частини другої статті 109 ЖК УРСР громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинне бути зазначене в рішенні суду.

Таким чином, частина друга статті 109 ЖК Української РСР встановлює загальне правило про неможливість виселення громадян без надання іншого постійного жилого приміщення. Як виняток, допускається виселення громадян без надання іншого постійного жилого приміщення при зверненні стягнення на жиле приміщення, що було придбане громадянином за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення.

Аналіз зазначених правових норм свідчить про те, що під час ухвалення судового рішення про виселення мешканців на підставі частини другої статті 39 Закону України «Про іпотеку» підлягають застосуванню як положення статті 40 цього Закону, так і норма статті 109 ЖК УРСР.

Отже, за змістом цих норм особам, які виселяються із жилого будинку (жилого приміщення) - предмета іпотеки у зв'язку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки, надається інше постійне житло, якщо іпотечне житло було придбане не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла.

Оскільки квартира одержана ОСОБА_2 у власність за рахунок кредитних коштів, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених законом підстав для виселення мешканців із зазначеної квартири без надання їм іншого постійного житла.

При указаних обставинах, судова колегія вважає, що суд першої інстанції не в повній мірі визначився нормами права, які підлягають застосуванню, що відповідно, призвело до неправильного вирішення, у звязку з чим рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 березня 2015 року підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення по суті позовних вимог.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 307, п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 309, ст. ст. 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» задовольнити.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 березня 2015 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа Орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради, про звернення стягнення на предмет іпотеки, визнання права власності, виселення задовольнити.

Звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № б/н від 02 лютого 2007 року, а саме: на квартиру № 78, по проспекту Ак. Глушко, 1 в м. Одесі, загальною площею 41,6 кв.м., яка належить ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № к-2155 від 01 лютого 2007 року, укладеним між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Одеське регіональне управління» ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_6, в сумі 2 463 747,17 (два мільйони чотириста шістдесят три тисячі сімсот сорок сім гривень сімнадцять копійок) гривень, з яких: сума строкової заборгованості по основному боргу кредиту 74192,53 доларів США, що за курсом НБУ станом на 01.09.2013 року становить 593020,89 гривень, сума простроченої заборгованості по основному боргу кредиту 6834,06 доларів США, що за курсом НБУ станом на 01.09.2013 року становить 54624,64 гривень; сума строкової заборгованості по відсоткам 864,28 доларів США, що за курсом НБУ станом на 01.09.2013 року становить 6908,19 гривень; сума простроченої заборгованості по відсоткам 42585,94 доларів США, що за курсом НБУ станом на 01.09.2013 року становить 340389,41 гривень; сума строкової заборгованості по щомісячній комісії 858,50 гривень; сума простроченої заборгованості по щомісячній комісії 44208,87 гривень; пеня за прострочення заборгованості по основному боргу кредиту, відсоткам та комісії 1423736,67 гривень, шляхом визнання за ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Одеське регіональне управління» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» права власності на квартиру № 78, по проспекту Ак. Глушко, 1 в м. Одесі, загальною площею 41,6 кв.м., за ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на момент проведення державної реєстрації права власності.

Виселити з квартири № 78, по проспекту Ак. Глушко, 1 в м. Одесі, загальною площею 41,6 кв.м. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 та малолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Одеське регіональне управління» ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (МФО 328823, ЄДРПОУ 21017660, юридична адреса: м. Одеса, вул. Армійська, 18-Б) суму сплаченого судового збору у розмірі 1957,01 гривень.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий Погорєлова С.О.

Судді Цюра Т.В.

ОСОБА_9