Рішення № 5476369, 18.02.2009, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа №2-396

2009 рік

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2009 року Вінницький районний суд Вінницької області

В складі : головуючого судді Бондаренко О.І.

при секретарі Волощук І.О.

з участю : представника позивача Мартинюка А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Вінницької обласної дирекції до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-

ВСТАНОВИВ :

ВАТ «Райффайзен банк Аваль» в особі Вінницької обласної дирекції звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором , мотивуючи свої вимоги тим, що 08.11.2007 року між ВАТ « Райффайзен Банк Аваль» в особі Вінницької обласної дирекції і ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 014/035-38/50574 згідно якого відповідачу був наданий споживчий кредит в сумі 15 000 гривень строком на 36 місяців з 08.11.2007 року по 07.11.2010 року із сплатою 24 % річних. 08.11.2007р. як забезпечення повернення ОСОБА_1 кредиту та відсотків за користування ним, між банком і ОСОБА_2, було укладено договір поруки. Але взяті зобов'язання відповідач ОСОБА_1 в повній мірі не виконав. Так, станом на 15.01.2009 року ОСОБА_1 не здійснив часткове погашення кредиту в розмірі 5208,26 гривень та не сплатив відсотки в сумі 3183,38 гривень. Боржнику ОСОБА_1 та поручителю ОСОБА_2 рекомендованим листом з повідомленням було направлено вимогу про усунення порушення № 07-16/5-2466 від 10.07.2008р. Але до цього часу заборгованість не погашена. Відповідач ОСОБА_1 зобов'язаний, у відповідності до п.10.1. кредитного договору № 014/035-38/50574 за порушення строків повернення кредиту і відсотків за кредит сплачувати банку пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення. Пеня нараховується за період з 16.01.2008р. по 15.01.2009р., сума пені складає 4586,83 гривень.

На протязі тривалого часу ніяких розрахунків відповідачі не ведуть, тому є підстави вважати, що вони ухиляються від виконання зобов'язань, взятих на себе згідно умов кредитного договору та договору поруки. За наведених обставин позивач просить його позовні вимоги задоволити, стягнувши солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Вінницької обласної дирекції заборгованість ОСОБА_1 по кредиту в сумі 14375 грн. , заборгованість по відсотках за користування кредитом в сумі 3183 грн. 38 коп., пеню за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 4586 грн. 83 коп., а всього на суму 22145 грн. 21 коп., а також 221 грн. 45 коп. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В судовому засіданні представник позивача Мартинюк А.П. позовні вимоги підтримав, аргументуючи їх мотивами викладеними в позовній заяві , просив їх задоволити.Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 в судове засідання не з”явилися, хоча про час і місце судового засідання повідомлялися належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень в матеріалах справи, причину неявки суду не повідомили. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача Мартинюка А.П. та дослідивши матеріали справи , суд приходить до висновку , що позов підлягає до задоволення зі слідуючих підстав.

Як встановлено по справі, 08.11.2007 року між ВАТ « Райффайзен Банк Аваль» в особі Вінницької обласної дирекції і ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 014/035-38/50574 згідно якого відповідачу був наданий споживчий кредит в сумі 15 000 гривень строком на 36 місяців з 08.11.2007 року по 07.11.2010 року із сплатою 24 % річних.

Факт укладення договору між ВАТ « Райффайзен Банк Аваль» в особі Вінницької обласної дирекції і ОСОБА_1, підтверджується копією кредитного договору № 014/035-38/50574 від 08.11.2007року .

Відповідно до п. 4.1. кредитного договору банк взяв на себе зобов'язання відкрити відповідачу позичковий рахунок та надати кредитні кошти. На виконання умов договору банк надав відповідачу 15000 гривень, що підтверджується копією заяви на видачу готівки від 08.11.2007р. № 038/530-34.

Згідно п. 5.1., 5.2. кредитного договору відповідач взяв на себе зобов'язання здійснювати безготівковим платежем або готівкою, в касу кредитора: щомісячно, до 15 (п'ятнадцятого) числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, сплату відсотків за фактичне використання кредитних коштів на рахунок для погашення нарахованих відсотків.

Однак, взяті зобов'язання відповідач ОСОБА_1 в повній мірі не виконав. Так, станом на 15.01.2009 року відповідач не здійснив часткове погашення кредиту в розмірі 5208,26 гривень та не сплатив відсотки в сумі 3183,38 гривень.

Відповідно до п. 6.6 кредитного договору банк має право вимагати дострокового погашення позичальником заборгованості за кредитом, нарахованих процентів за користування кредитом, неустойки, відшкодування збитків у випадках, передбачених кредитним договором.

Згідно п. 3.12. кредитного договору банк має право вимагати, а позичальник зобов»язаний достроково повернути кредит , сплатити проценти, комісії та інші платежі, що визначено кредитним договором, у разі невиконання або неналежного виконання позичальником умов договору. Таке дострокове погашення повинно бути здійснене позичальником не пізніше 30 календарного дня з дня надіслання позичальнику відповідного повідомлення від банка з вимогою дострокового погашення.

Відповідач ОСОБА_1 зобов'язаний, у відповідності до п.10.1. кредитного договору № 014/035-38/50574 за порушення строків повернення кредиту і відсотків за кредит сплачувати банку пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення. Пеня нараховується за період з 16.01.2008р. по 15.01.2009р., сума пені складає 4586,83 гривень.

08 листопада 2007р. як забезпечення повернення ОСОБА_1 кредиту та відсотків

за користування ним, між банком і ОСОБА_2, було укладено договір поруки.

Згідно п.1.2 договору поруки ОСОБА_2 на добровільних засадах взяв на себе зобов'язання перед банком відповідати по зобов'язанням боржника ОСОБА_1, які виникають з умов кредитного договору № 014/035-38/50574 в повному обсязі цих зобов'язань.

Пунктом 3.1. договору поруки встановлено, що у випадку невиконання боржником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, ОСОБА_2 несе солідарну відповідальність перед банком нарівні з ОСОБА_1 за повернення сум кредиту, нарахованих відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій.

Згідно п. 3.2. договору поруки сторони договору встановлюють, що якщо до поручителя надійде вимога банку про погашення суми заборгованості по кредитному договору, але поручитель її не виконає, то банк має право звернути стягнення на все майно поручителя згідно норм чинного законодавства.

Згідно п. 4.1. договору поруки, у випадку невиконання або неналежного виконання боржником взятих на себе зобов»язань по кредитному договору, боржник і поручитель несуть солідарну відповідальність перед кредитором за виконання боргових зобов»язань в повному обсязі у відповідності до ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України.

Боржнику ОСОБА_1 та поручителю ОСОБА_2 рекомендованим листом з повідомленням було направлено вимогу про усунення порушення № 07-16/5-2466 від 10.07.2008р. Але до цього часу заборгованість не погашена. Вручення вимоги підтверджується копіями поштових повідомлень про отримання від 14.08.2008р. та від 17.07.2008р.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .

Згідно ст. 541 ЦК України солідарний обовязок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобовязання .

Частиною першою ст. 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обовязку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обвязку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Підстав для звільнення відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від виконання зобов”язань за кредитним договором № 014/035-38/50574 від 08.11.2007року, а також договору поруки № 014/035-38/50574 від 08.11.2007року судом не встановлено.

Оскільки відповідачі порушили умови вище зазначених договорів, то право позивача невиконанням зобов”язання порушено і підлягає судовому захисту.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення , суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст. 79 та п.2. ч.3 ст.79 ЦПК України до судових витрат, зокрема відносяться витрати по сплаті судового збору та витати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи. Як вбачається з матеріалів справи , позивачем відповідно до платіжного доручення № 21 від 16.01.2009 року сплачено державне мито в розмірі 221 грн. 45 коп. та відповідно до меморіального ордеру №22 від 16.01.2009 року сплачено витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.

Зазначені судові витрати підлягають стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 541, 543, 553-559, 610, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 27, 31, 60, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задоволити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства«Райффайзен Банк Аваль» в особі Вінницької обласної дирекції (рахунок 3619711, МФО 302247, код 20097421) заборгованість ОСОБА_1 по кредиту в сумі 14375 грн. , заборгованість по відсотках за користування кредитом в сумі 3183 грн. 38 коп., пеню за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 4586 грн. 83 коп., а всього на суму 22145 грн. 21 коп., а також 221 грн. 45 коп. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя :