Постанова № 54761488, 09.12.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2015 року 810/5294/15

Київський окружний адміністративний суд в складі головуючого - судді Щавінського В.Р. розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Виробничо-комерційного приватного підприємства «Славутич» до Ірпінської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ВКПП «Славутич» звернулось до суду з позовом до Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.02.2015 р. №0000252204.

У обґрунтування своєї правової позиції вказує, що ВКПП «Славутич» отримало податкове повідомлення-рішення Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 06.02.2015 р. №0000252204, яким збільшено суму ПДВ на суму 24625,00 грн., з яких 19700,00 грн. основне зобовязання, та застосовано штрафні санкції (штрафами) у розмірі 4925,00 грн.

Пояснює, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акту від 20.01.2015 р. №34/22-4/31204391 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ВКПП «Славутич» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Діамікс» за період з 01.07.2014 р. по 31.07.2014 р.» (далі-Акт перевірки).

Вказує, що позивач не погоджується з висновками Акту перевірки та вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання та прийняв рішення, що суперечить законодавству та виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених законами України.

Представник позивача підтвердив обставини викладені у позовній заяві. Надав суду заяву про розгляд справи у письмовому провадженні та просив позовні вимоги задовольнити.

Відповідач в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Направив на адресу суду заперечення на адміністративний позов, просив відмовити в задоволенні позовних вимог та розгляди справу в порядку письмового провадження, без участі представника відповідача.

Відповідно ст. 128 КАС України, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Ірпінською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ВКПП «Славутич» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Діамікс» за період з 01.07.2014 р. по 31.07.2014 р., за результатами якої складено Акт перевірки в якому були зафіксовані виявлені порушення п.189.1 ст.189, п.198.2 (з урахуванням п.187.9 ст.187), п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, п.201.1 ст.201 ПК України встановлено заниження податкового зобовязання з ПДВ на загальну суму 19700,00 грн. в.т.ч. за липень 2014 р. на суму 19700,00 грн.

За результатами розгляду матеріалів перевірки Ірпінською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області винесено податкове повідомлення-рішення від 06.02.2015 р. №0000252204, яким збільшено суму ПДВ на суму 24625,00 грн., з яких 19700,00 грн. основне зобовязання, та застосовано штрафні санкції (штрафами) у розмірі 4925,00 грн.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню суд вважає за необхідне вказати наступне.

Відповідач вважає, - господарські операції між ВКПП «Славутич» та ТОВ «Діамікс» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

Відповідач дійшов до таких висновків на підставі податкової інформації отриманої від ДПІ у Соломянському ГУ ДФС у м. Києві від 26.09.2014 р. №2/26-58-22-07-19 по ТОВ «Діамікс» за липень 2014 р., а саме:

«...Державна податкова інспекція у Соломянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві у відповідності до п. 74.2 ст.74 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) зібрано податкову інформацію щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДІАМІКС"), (код ЄДРПОУ 39164697) по взаємовідносинам з платниками податків за липень 2014 року.

Зустрічна звірка не проведена у звязку з тим, що підприємство не встановлено за податковою адресою. Встановити та опитати посадових осіб не надалось можливим.

Від ОУ ДПІ у Соломянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було отримано висновок від 19.09.2014№4514/7/26-58-07-04 (вх. №4018 від 22.09.2014р.) про результат відпрацювання підприємства ТОВ "ДІАМІКС" (код ЄДРПОУ 39164697) липень 2014 року, згідно якого:

«За результатами відпрацювання ТОВ «Діамікс» здійснено виїзд за податковою адресою підприємства: м. Київ, вул.. Івана Климента 39/8, вході виїзду встановлено, що ТОВ «Діамікс» за вищевказаною адресою не знаходиться, про що була складена довідка Ф2 та направлена до ДПІ.

Засновником, директором та головним бухгалтером на теперішній час обліковується гр.. ОСОБА_1, 19.08.1984р.н., яка зареєстрована: Київська обл.., смт. Димер вул.. Чапаева буд. 1. З метою встановлення причетності до реєстрації та здійснення фінансово - господарської діяльності зазначеного підприємства направлено запит до ОУ ДПІ Києво - Святошинського району ГУ Міндоходів у Київській області від 18.09.2014 за № 4456/7/26-58-07-4...».

Інформація щодо кількості працівників на підприємстві та заробітної плати відсутня, підтверджуючі документи штатного розкладу, для встановлення кваліфікації трудових ресурсів та можливості виконання ними фактичних обсягів робіт по договорам відсутня.

Інформація щодо використання основних фондів відсутня.

Від ОУ ДПІ у Соломянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було отримано висновок від 19.09.2014№4514/7/26-58-07-04 (вх. №4018 від 22.09.2014р.) про результат відпрацювання підприємства ТОВ "ДІАМІКС" (код ЄДРПОУ 39164697) липень 2014 року, згідно якого:

«За результатами відпрацювання ТОВ «Діамікс» здійснено виїзд за податковою адресою підприємства: м. Київ, вул.. Івана Климента 39/8, вході виїзду встановлено, що ТОВ «Діамікс» за вищевказаною адресою не знаходиться, про що була складена довідка Ф2 та направлена до ДПІ.

Засновником, директором та головним бухгалтером на теперішній час обліковується гр.. ОСОБА_1, 19.08.1984р.н., яка зареєстрована: Київська обл.., смт. Димер вул.. Чапаева буд. 1. З метою встановлення причетності до реєстрації та здійснення фінансово-господарської діяльності зазначеного підприємства направлено запит до ОУ ДПІ Києво-Святошинського району ГУ Мін доходів у Київській області від 18.09.2014 за № 4456/7/26-58-07-4…»

Суд вважає, що витрати для цілей визначення обєкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків та віднесення понесених витрат до складу валових.

Судом встановлено, що ВКПП «Славутич» укладено з ТОВ «Діамікс» договір поставки №30714 від 03.07.2014 р.

Безпосередньо за вказаним договором придбавались дошка необрізна, дошка необрізна, секція заборна, брус обрізний.

На виконання договору ТОВ «Діамікс» виписало на імя ВКПП «Славутич» податкові накладні.

Суми ПДВ по вищезазначених накладних, отриманих від ТОВ «Діамікс», ВКПП «Славутич» включено до податкового кредиту в липні 2014 р. та відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, який відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за липень 2014 р., даним декларації з ПДВ за липень 2014 р.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Діамікс» виписало ВКПП «Славутич» видаткові накладні.

Розрахунок проводився в безготівковій формі.

ВКПП «Славутич» перераховано ТОВ «Діамікс» грошові кошти згідно платіжних доручень: №1 від 18.07.2014р. на загальну суму 16000,00 грн.; №4 від 25.07.2014р. на загальну суму 30000,00 грн.; №5 від 30.07.2014р. на загальну суму 12399,90 грн.; №6 від 04.08.2014р. на загальну суму 20000,00 грн.; №9 від 07.08.2014р. на загальну суму 12000,00 грн.; №95 від 21.08.2014р. на загальну суму 12000,00 грн.

Згідно листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. №742/11/13-11 судам необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Статтею 11 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В силу частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності своїх рішень.

За таких обставин суд вважає, що вищевказаний Договір між ВКПП «Славутич» та ТОВ «Діамікс» носив реальний характер.

Суми податку на додану вартість яка була сплачена згідно вищевказаного Договору позивачем за вказаними податковими накладними включено позивачем до податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Як вбачається з матеріалів справи, контрагент позивача ТОВ «Діамікс» був зареєстрований як платники податку на додану вартість та мав право видавати податкові накладні під час господарських відносин з позивачем.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Крім цього задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того, що Законом України №71-VIII від 28.12.2014р. «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», контролюючі органи у 2015 і 2016 роках можуть здійснювати перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 млн. грн. за попередній календарний рік виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України.

У звязку з тим, що згідно декларації з податку на прибуток підприємств за 2013 рік від 26.02.2014р. №9090729306, обсяг доходу позивача, за 2013 рік в сумі 10601934 грн. - сама документальна позапланова перевірка ВКПП «Славутич» проведена неправомірно.

Таким чином, висновки податкового органу про заниження суми ПДВ за липень 2014 р. на суму 19700,00 грн., є необґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення від 06.02.2015 р. №0000252204, є таким, що винесено протиправно та підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 69, 70, 71, 72, 128, 158-163, 167, 2442 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.02.2015 р. №0000252204 Ірпінської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Виробничо-комерційного приватного підприємства «Славутич» сплачений судовий збір у сумі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Щавінський В.Р.