Ухвала суду № 54755164, 15.12.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 грудня 2015 року м. Київ К/800/18353/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Білуги С.В.

суддів Загороднього А.Ф.

Заїки М.М.

розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а :

В лютому 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області про визнання дій відповідача протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок заробітної плати за період з 26.10.2014 по 31.12.2014 беручи за основу розмір посадового окладу встановленого абзацом 2 частини 1 статті 144 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» з урахуванням премій та надбавок встановлених наказами Носівського районного суду Чернігівської області №125, №126 від 23.10.2014, №145 від 24.11.2014 та зобов'язати відповідача після здійснення перерахунку заробітної плати видати довідку про розмір недоплаченої позивачу заробітної плати з 26.10.2014 по 31.12.2014.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2015, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2015 року, та прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що позивач з 03.04.2007 працював в Носівському районному суді Чернігівської області на різних посадах, а з 05.06.2014 на посаді помічника голови Носівського районного суду Чернігівської області.

Згідно розрахункових листів за жовтень - грудень 2014 року позивачу була нарахована заробітна плата виходячи з розміру посадового окладу в 1218,00 грн.

Не погоджуючись з розміром посадового окладу, з якого була розрахована заробітна плата за жовтень - грудень 2014 року, позивач 05.01.2015 звернувся до ТУ ДСА України у Чернігівській області з заявою, в якій просив провести перерахунок його заробітної плати за період з 26.10.2014 по 31.12.2014 при цьому беручи за основу розмір посадового окладу, встановлений абзацом другим частини першої статті 144 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", та виплатити йому недоплачену суму заробітної плати за вказаний період.

ТУ ДСА України у Чернігівській області листом №01-18/178/15 від 23.01.2015 повідомило позивача, що оплата праці державних службовців здійснюється на підставі Закону України "Про державну службу" та постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 №268 "Про упорядкування структури та умов праці оплати працівників апаратів органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів". Крім того, позивача було повідомлено, що після внесення змін до вказаної постанови, визначення додаткових бюджетних призначень та встановлення порядку здійснення оплати праці працівників судів, відповідач проінформує позивача про терміни та порядок реалізації положень частини першої статті 144 Закону України "Про судоустрій та статус суддів".

Вважаючи дії відповідача протиправними, ОСОБА_2 звернувся до суду за захистом порушеного права.

Відмовляючи у задоволенні позову суди попередніх інстанцій виходили з того, що здійснення нарахування та виплати позивачу заробітної плати у період з 26.10.2014 по 31.12.2014 виходячи з розміру посадового окладу в 1218,00 грн. здійснено відповідачем відповідно до норм чинного законодавства України.

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на наступне.

Згідно з Положенням про територіальне управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області, затвердженим наказом Державної судової адміністрації України від 05.04.2011 №82, у своїй діяльності управління керується Конституцією і законами України та іншими нормативно-правовими актами та цим положенням.

Частиною 2 статті 8 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті, та частиною першою статті 10 цього Закону.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оплату праці» оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.

Згідно зі статтею 33 Закону України «Про державну службу» умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» затверджено схему посадових окладів керівних працівників і спеціалістів апарату місцевих загальних судів (додаток 47 до Постанови).

Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», мінімальна заробітна плата у 2014 році у місячному розмірі становить 1218,00 грн., який в такому ж розмірі встановлено і на 2015 рік.

Відповідно до частини 1 статті 142 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно з частини 1 статті 144 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», розмір заробітної плати працівників апаратів судів, Державної судової адміністрації України, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національної школи суддів України, їхнє побутове забезпечення і рівень соціального захисту визначаються законом і не можуть бути меншими, ніж у відповідних категорій державних службовців органів законодавчої та виконавчої влади.

Відповідно до підпункту 59 пункту 5 Розділу XII Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII, частину першу вищевказаної статті було доповнено абзацом другим такого змісту: «При цьому розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду. Посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців».

Закон України «Про прокуратуру» набрав чинності 26 жовтня 2014 року.

Згідно підпункту 2 пункту 13 Розділу XIIІ Закону України «Про прокуратуру», Кабінету Міністрів України доручено у двомісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом, у тому числі з метою забезпечення збільшення видатків Державного бюджету України на оплату праці працівників апаратів судів та встановлення їм посадових окладів у розмірі, не меншому за передбачені Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

На момент виникнення спірних правовідносин Кабінетом Міністрів України ще не були вчинені дії по приведенню постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов праці оплати працівників апаратів органів виконавчої влади, органів прокуратури, суддів та інших органів» від 09.03.2006 №268 у відповідність до абзацу 2 частини1 статі 144 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».

Разом з тим, відповідно до наведених правових норм, відповідач не наділений правом самостійно, без правового врегулювання та фінансової можливості, тобто збільшення видатків з Державного бюджету України, здійснювати перерахунок посадового окладу позивача.

Згідно положень статей 142, 143 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Суди загальної юрисдикції фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону України, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним Кодексом України. Таким чином, територіальне управління Державної судової адміністрації може здійснювати виплати лише в межах затвердженого фонду оплати праці.

Відповідно до частин 1,2 статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 51 Бюджетного Кодексу керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах.

Крім того, пунктом 26 Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи бюджетних відносин» від 28.12.2014 №79-VIII (набрав чинності з 01.01.2015) встановлено, що норми і положення частини 1 статті 144 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що здійснення нарахування та виплати позивачу заробітної плати за оскаржуваний період здійснено відповідачем відповідно до норм чинного законодавства України.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення,а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Білуга

Судді А.Ф. Загородній

М.М.Заїка