Постанова № 54753952, 02.03.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2015 р. Справа № 917/1566/13

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Бондаренко В.П., суддя Шепітько І.І.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача- Демчук О.В. (довіреність №14-94 від 18.04.2014 року),

відповідача- Токар Є.А. (довіреність №01-11/16062 від 31.12.2014 року), ОСОБА_1 (довіреність №01-11/4200 від 03.04.2014 року),

розглянувши заяву ПАТ Полтаваобленерго (вх.№659П/1-38) про перегляд постанови Харківського апеляційного господарського суду від 17.01.2014 року по справі №917/1566/13 за ново виявленими обставинами

за позовом Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, м. Київ,

до Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", м. Полтава,

про стягнення грошових коштів в сумі 43 620 472,66 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2013 року Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", в якій просило стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 11 253 098,34 грн., пеню у розмірі 8 623 306,93 грн., 3% річних у розмірі 1724661,39 грн., 7% штрафу у розмірі 21181808,85 грн. та інфляційні втрати у розмірі 837597,15 грн., загалом 43620 472,66 грн.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 15 жовтня 2013 року у справі №917/1566/13 (суддя Тимощенко О.М.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнено з Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 8 623 306,93 гривень пені, 1 724 661,39 гривень 3% річних, 10 590 904,43 гривень 7% штрафу, 747 187,43 гривень інфляційних нарахувань, 50 923,35 грн. судового збору. В іншій частині позову - відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.01.2014 року по справі №917/1566/13 апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення. Апеляційну скаргу відповідача задоволено частково. Рішення господарського суду Полтавської області від 15 жовтня 2013 року у справі №917/1566/13 скасовано частково, а саме в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 7 073 605,64 грн. пені, 8 796 203,05 грн. 7% штрафу, 1104780,87 грн. 3% річних та 747187,43 грн. інфляційних втрат. В цій частині прийнято нове рішення. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 1549701,29 грн. пені, 1794701,38 грн. 7% штрафу та 619 880,52 грн. 3% річних. В частині стягнення 837597,15 грн. інфляційних втрат відмовлено в задоволенні позову в повному обсязі. В іншій частині рішення залишено без змін.

Відповідач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду із заявою про перегляд рішення господарського суду Полтавської області від 15.10.2013 року та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 17.01.2014 року, в якій просить суд скасувати вказане рішення та постанову в частині стягнення з відповідача 7% штрафу в розмірі 3589402,76 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Колегія суддів враховує, що згідно з частиною першою статті 114 ГПК перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється тим

господарським судом, який прийняв це рішення.

Що ж до постанов апеляційної і касаційної інстанцій, якими змінено чи скасовано рішення суду першої інстанції, то їх перегляд за нововиявленими обставинами здійснюється не місцевим судом, а судом тієї інстанції, яким змінено або прийнято нове судове рішення (частина друга статті 114 ГПК).

Враховуючи, що за результатами апеляційного перегляду, рішення господарського суду Полтавської області від 15.10.2013 року частково скасовано, колегія суддів розглядає заяву відповідача лише в частині перегляду постанови Харківського апеляційного господарського суду від 17.01.2014 року за нововиявленими обставинами.

Позивач надав суду клопотання №14/2-36 від 12.02.2015 року про зупинення провадження у даній справі до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги ПАТ «НАК «Нафтогаз України» на постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2014 року у справі №910/19086/13. Клопотання обґрунтовано тим, що постановою Київського апеляційного господарського суду визнано недійсним пункт 7.3 договору від 31.07.2012 року, на підставі якого судом було стягнуто з відповідача 7% штрафу, а вказана обставина стала підставою для перегляду постанови Харківського апеляційного господарського суду по даній справі за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Вищого господарського суду від 12.02.2015 р. у справі №910/19086/13 касаційну скаргу НАК «Нафтогаз України» на рішення господарського суду міста Києва від 09.09.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2014 року повернуто скаржнику ( а.с.34 ,т.3).

В судовому засіданні 26.02.2015 року позивач повторно надав клопотання №14/2-36-1 від 20.02.2015 року про зупинення провадження у даній справі, з тих самих підстав, посилаючись на те, що він надіслав до Вищого господарського суду України свою касаційну скаргу 25.02.2015 року.

Відповідно до частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення повязаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом та чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

При цьому, зупинення провадження є правом, а не обовязком суду, при наявності визначених законом підстав.

Колегія суддів враховує, що судове рішення по справі №910/19086/13 набуло законної сили з дати прийняття постанови Київським апеляційним господарським судом.

Таким чином, підстави для зупинення провадження у даній справі відсутні, оскільки реалізація права сторони на звернення до суду з касаційною скаргою не є безумовною підставою для зупинення провадження у даній справі.

Крім того, позивачем не надано суду доказів прийняття Вищим господарським судом касаційної скарги ПАТ «НАК «Нафтогаз України» до провадження.

Надані позивачем копії чеку та опису вкладення до цінного листа про направлення 25.02.2015 р. (тобто на день раніше даного судового засідання) касаційної скарги до Вищого господарського суду не можуть свідчити про наявність касаційного провадження по справі №910/19086/13, оскільки судом не вирішено питання щодо наявності підстав для відкриття провадження по справі.

Враховуючи, що позивачем не доведено наявність судового провадження, до закінчення якого він просить зупинити провадження у справі, судова колегія відхиляє заявлене ним клопотання про зупинення провадження у справі.

В судовому засідання 17.02.2015 року Харківським апеляційним господарським судом оголошено перерву в розгляді апеляційної скарги до 26.02.2015 року об 10:30 год.

Колегія суддів звертає увагу, що законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі.

Отже, господарський суд переглядає судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення (п.8.7 постанови пленуму Вищого господарського суду №17 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами»).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.01.2014 року по справі №917/1566/13 рішення господарського суду Полтавської області від 15 жовтня 2013 року у справі №917/1566/13 скасовано частково, а саме в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 7 073 605,64 грн. пені, 8 796 203,05 грн. 7% штрафу, 1104 780,87 грн. 3% річних та 747187,43 грн. інфляційних втрат.

В цій частині прийнято нове рішення.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 1549701,29 грн. пені, 1794701,38 грн. 7% штрафу та 619 880,52 грн. 3% річних. В частині стягнення 837597,15 грн. інфляційних втрат відмовлено в задоволенні позову в повному обсязі. В іншій частині рішення залишено без змін.

Вказана постанова обґрунтована наступним.

31 липня 2012 року між Національною акціонерною компанією Нафтогаз України (продавець) та Публічним акціонерним товариством "Полтаваобленерго" (покупець) було укладено договір №2677-ПР купівлі-продажу природного газу (т.1 а.с.9-14).

Відповідно до п. 1.1. договору продавець (позивач) зобов'язувався передати у власність покупцю (відповідачу) у 2012 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, або/та природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію статті 10 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", а покупець зобов'язувався приймати та оплачувати цей природний газ (надалі - газ), на умовах цього договору.

Згідно із п. 2.1. продавець передає покупцеві з 01 серпня 2012 року по 31 грудня 2012 року природний газ обсягом до 136 933 тис. куб. м.

Відповідно до п. 6.1. договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 30 відсоткової попередньої оплати вартості планових обсягів поставки природного газу за 5 днів до початку здійснення поставки. Решта 70 відсотків вартості планових обсягів поставки природного газу сплачується покупцем протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 7.2 договору сторони узгодили, що у разі невиконання покупцем умов п.6.1 договору він у безспірному порядку зобовязується, крім суми заборгованості, ….. за прострочення понад 30 днів додатково сплатити продавцю штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу.

На виконання п.2.1 договору позивач поставив відповідачу протягом серпня грудня 2012 року імпортований природний газ в обсязі 89125,500 тис. куб. м. на загальну суму 415 479551,87 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.08.2012 року, від 30.09.2012 року, від 31.10.2012 року, від 30.11.2012 року, від 31.12.2012 року.

Відповідач повністю розрахувався за поставлений природний газ і станом на липень 2013 року, тобто на момент звернення позивача до суду з позовом, заборгованість була сплачена ним у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями та актом звірки розрахунків, які містяться в матеріалах справи (т.1 а.с.150-153).

Також позивачем було заявлено вимоги про стягнення з відповідача, зокрема, 7% штрафу у розмірі 21 181 808,85 грн.

З матеріалів справи вбачається (та було проаналізовано в оскаржуваній постанові Харківського апеляційного господарського суду від 17.01.2014), що за газ поставлений в серпні 2012 р., вересні 2012 р., листопаді 2012 року прострочення не перевищувало 30 днів, у звязку з чим відсутні правові підстави для нарахування штрафу в розмірі 7% відповідно до п.7.2 договору.

Стосовно газу поставленого в жовтні 2012 року за актом приймання приймання-передачі природного газу від 31.10.2012 року, відповідач здійснив остаточний розрахунок 21.02.2012 року, тобто з простроченням понад 30 днів, у звязку з чим розмір 7% штрафу складає 2 765 675,42 грн.

Відповідач 19.04.2013 року здійснив остаточний розрахунок згідно акту приймання-передачі природного газу від 31.12.2012 року, який він отримав 22.01.2013 року, тобто прострочення склало 87 днів, в звязку з чим розмір 7% штрафу складає 823 727,33 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 7% штрафу в сумі 3 589402,75 грн., про що й зазначив Харківський апеляційний господарський суд в своїй постанові від 17.01.2014.

Приймаючи постанову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність зменшення належних до стягнення штрафних санкцій, але не на 70%, як просив відповідач, а на 50 %, та стягнув з відповідача 1 794701,38 грн. 7% штрафу.

Відповідач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду із заявою про перегляд постанови Харківського апеляційного господарського суду від 17.01.2014 року за нововиявленими обставинами, в якій просить суд скасувати постанову в частині стягнення з відповідача 7% штрафу в розмірі 3589402,76 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Заява обґрунтована тим, що рішенням господарського суду м.Києва від 09.09.2014 року по справі №910/19086/13 за позовом ПАТ «Полтаваобленерго» до НАК «Нафтогаз України» визнано недійсним п.7.2 договору купівлі-продажу природного газу №2677-ПР від 31.07.2012 року в частині стягнення з відповідача за прострочення понад 30 днів штрафу в розмірі 7% від суми простроченого платежу. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2014 року вказане рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Як далі вказує заявник, враховуючи, що відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, позовні вимоги ПАТ «НАК «Нафтогаз України» до ПАТ «Полтаваобленерго» по справі №917/1566/13 в частині стягнення 7% штрафу, нарахованого на підставі п.7.2 договору, не підлягають задоволенню.

Колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до статті 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається з заявою на час розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26.12.2011 року Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами, до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов:

по-перше, їх існування на час розгляду справи;

по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи;

по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Згідно з заявою відповідача, підставою для перегляду постанови Харківського апеляційного господарського суду від 17.01.2014 року у справі №917/1566/13 за нововиявленими обставинами є встановлення факту недійсності п.7.2 договору купівлі-продажу природного газу №2677-ПР від 31.07.2012 року в частині стягнення з відповідача за прострочення понад 30 днів штрафу в розмірі 7% від суми простроченого платежу.

Частиною 1. ст. 215 ЦК України в якості підстав недійсності правочину визначено недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Отже, факт недійсності п.7.2 договору (нововиявлена обставина) існував на час розгляду справи №917/1566/13 та винесення постанови судом апеляційної інстанції.

Разом з тим, приймаючи оскаржувану постанову у даній справі про стягнення 7% штрафу, апеляційний суд керувався положеннями ст. 204 ЦК України щодо презумпції правомірності правочину, оскільки на той час пункт 7.2 договору не був визнаний недійсним у судовому порядку.

Факт недійсності вищезазначеного договору встановлений рішенням господарського суду м.Києва від 09.09.2014 року та постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2014 року у справі №910/19086/13, тобто після винесення постанови Харківським апеляційним господарським судом по справі №917/1566/13.

Таким чином, заявнику станом на 17.01.2014 р., на момент прийняття Харківським апеляційним господарським судом постанови у справі №917/1566/13, не було і не могло бути відомо про недійсність п.7.2 договору купівлі-продажу природного газу №2677-ПР від 31.07.2012 року в частині стягнення з відповідача за прострочення понад 30 днів штрафу в розмірі 7% від суми простроченого платежу.

Питання дійсності чи недійсності п.7.2 договору має істотне значення для вирішення спору у даній справі, оскільки позивач обгрунтовував свої вимоги на підставі вказаного пункту договору.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови у справі №917/1566/13 оцінював матеріали справи в контексті дійсності всіх пунктів договору №2677-ПР що, зокрема, стало підставою для задоволення позову в частині стягнення з відповідача 7% штрафу.

Згідно з п.8.6 постанови Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору.

Таким чином, на момент розгляду заяви відповідача про перегляд постанови Харківського апеляційного господарського суду від 17.01.2014 року по справі №917/1566/13 за нововиявленими обставинами існує одночасна наявність всіх трьох умов, які з урахуванням п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами", є необхідними ознаками існування нововиявлених обставин.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про задоволення заяви ПАТ «Полтаваобленерго» про перегляд постанови Харківського апеляційного господарського суду від 17.01.2014 року у справі №917/1566/13 за нововиявленими обставинами та скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 17.01.2014 року у справі №917/1566/13 в частині стягнення з відповідача 7% штрафу.

На підставі викладеного та керуючись статтями 112-114, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву ПАТ «Полтаваобленерго» про перегляд постанови Харківського апеляційного господарського суду від 17.01.2014 року у справі №917/1566/13 за нововиявленими обставинами задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.01.2014 року у справі №917/1566/13 скасувати в частині стягнення з відповідача 7 % штрафу.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 02.03.2015 року.

Головуючий суддя Медуниця О.Є.

Суддя Бондаренко В.П.

Суддя Шепітько І.І.