Постанова № 54752391, 25.12.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 грудня 2015 року № 826/15360/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»

до

Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників

про

визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 25.06.2015 року №15911/0084/2810,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міжрегіонального головного управління ДФС- Центральний офіс з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 25.06.2015 року № 15911/0084/2810.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що оскаржуване рішення прийняте на підставі необґрунтованих даних, у зв’язку з чим не може вважатись правомірним.

В судовому засіданні представник позивача свої вимоги підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив з огляду на його необґрунтованість та надав суду письмові заперечення проти позову.

У судовому засіданні 12.10.2015 року суд, заслухавши думку представників сторін, відповідно до ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.06.2015 року за результатами проведення фактичної перевірки щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обліку готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) господарського об’єкту АЗС №16-002, що розташований за адресою: м. Кременчук, Полтавська обл., вул. 50-річчя СРСР, 2-а, платника податків ПАТ «Укрнафта», складено Акт №0084/28-10/39-30/00135390 (далі – Акт перевірки), яким встановлено факт реалізації тютюнових виробів за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, а саме: реалізовано пачку сигарет «Monte Carlo Blue» за ціною 14,73 грн., що підтверджується фіскальним чеком від 04.06.2015 року 11 год. 46 хв. №2769. На пачці виробником нанесена ціна 14,00 грн. Вартість наявних у суб'єкта господарювання тютюнових виробів згідно акта опису становить 10380,65 грн.

На підставі Акта перевірки 25.06.2015 року відповідачем винесено рішення про застосування фінансових санкцій №15911/0084/2810, яким до позивача у зв’язку з порушенням вимог ч.13 ст.18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481/95-ВР від 19.12.1995 року (надалі – Закон №481/95-ВР) застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 10 380,65 грн.

Станом на момент перевірки у позивача були наявні тютюнові вироби на суму 10380,65 грн., що підтверджується описом залишків товару на 04.06.2015 року.

Надаючи правову оцінку заявленим позивачем вимогам, з урахуванням викладених ним обставин, суд враховує наступне.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

У ст.11-1 Закону №481/95-ВР зазначено, що встановлена виробником або імпортером максимальна роздрібна ціна на тютюнові вироби наноситься на пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів разом з датою їх виготовлення. Максимальна роздрібна ціна за пачку, коробку або сувенірну коробку наноситься визначеним виробником способом у визначеному виробником місці і складається з її цифрового виразу та скороченого найменування грошової одиниці України. Дата виготовлення наноситься визначеним виробником способом у визначеному виробником місці і складається із шести цифр, перші дві з яких означають день, наступні дві - місяць, останні дві - рік такої дати. Нанесення максимальної роздрібної ціни та дати виготовлення на упаковку тютюнових виробів, призначених для вивезення (експортування) за межі митної території України, здійснюється згідно з умовами відповідної угоди на експорт.

Частиною 13 ст.18 Закону №481/95-ВР встановлено, що за наявності у місці торгівлі тютюновими виробами таких виробів однієї власної назви, на пачках, коробках та сувенірних коробках яких вказані різні максимальні роздрібні ціни, продаж таких тютюнових виробів здійснюється за цінами, не вищими, ніж ті, що вказані на відповідних пачках, коробках та сувенірних коробках.

При цьому, відповідно до абз.14 ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів, - 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 10000 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, в акті від 04.06.2015 року №0084/28-10/39-30/00135390 встановлено факт реалізації тютюнових виробів за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, а саме: реалізовано пачку сигарет «Monte Carlo Blue» за ціною 14,73 грн.

Щодо посилань позивача на правильність нарахування акцизного податку, то суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.4 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Разом з тим, підпунктом 214.1.4 пункту 214.1 статті 214 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування акцизного податку є вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі.

Для підакцизних товарів, реалізованих відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках від вартості (з податком на додану вартість), у розмірі 5%. (підпункт 215.3.10 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України).

З аналізу норм чинного законодавства вбачається, що оскільки акцизний податок є непрямим податком на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених Податковим кодексом України як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції), то 5% акцизного податку включається до вартості тютюнових виробів з урахуванням податку на додану вартість, які реалізуються у роздрібній торгівлі.

Приписами пункту 222.4 статті 222 Податкового кодексу України визначено, що контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю тютюновими виробами, вимог щодо максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких виробів, здійснюють контролюючі органи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року №790 затверджено Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі по тексту – Порядок №790), який визначає механізм застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Так, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є: акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства; результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта підприємницької діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (п. 5 Порядку №790).

Відповідно до статті 11-1 Закону №481/95 встановлена виробником або імпортером максимальна роздрібна ціна на тютюнові вироби наноситься на пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів разом з датою їх виготовлення.

Максимальна роздрібна ціна за пачку, коробку або сувенірну коробку наноситься визначеним виробником способом у визначеному виробником місці і складається з її цифрового виразу та скороченого найменування грошової одиниці України.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, контролюючим органом під час проведення перевірки виявлено реалізацію сигарет «Monte Carlo Blue» за ціною вищою від встановлених максимальних цін.

З метою забезпечення єдиного підходу для визначення та сплати акцизного податку з роздрібного продажу, ДФС України, листом від 20 січня 2015 року № 1519/7/99-99-19-03-03-17, доведено до платників податків, що роздрібна ціна тютюнових виробів, що реалізується в роздрібній торгівельній мережі та вище якої не може здійснюватись їх продаж, формується наступним чином:

Обчислення граничної роздрібної ціни тютюнових виробів (ГРЦТВ): ГРЦТВ= МРЦ:100 х 105.

Так, фактична роздрібна ціна, за якою продають тютюнові вироби (ФРЦТВ) має дорівнювати або бути меншою, ніж ГРЦТВ.

В даному випадку ГРЦТВ=14,00 грн.:100 х 105=14,70.

Таким чином, максимальна роздрібна ціна на сигарети «Monte Carlo Blue» має становити не більше 14,70 грн., в той час, як позивачем здійснювався продаж таких сигарет на суму 14,73 грн., що підтверджується фіскальним чеком від 04.06.2015 року.

Однак, крім викладеного, суд звертає увагу на ту обставину, що відповідачем не надано доказів дослідження питання встановлення ставки акцизного податку, який встановлюється за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках від вартості (з податком на додану вартість), у розмірі 5 відсотків, а саме, не надано копії такого рішення або інформації щодо його неприйняття. Оскільки відповідно п.п.12.3.5 п.12.3 ст.12 Податкового кодексу України у разі якщо сільська, селищна або міська рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів та акцизного податку в частині реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок.

Отже, вищезазначене свідчить про необґрунтованість рішення про застосування фінансових санкцій від 25.06.2015 року № 15911/0084/2810.

Крім того, відповідачем не наведено жодних інших підстав, виникнення податкових зобов’язань у позивача з податку на додану вартість, зокрема, винесення податкових повідомлень-рішень, не сплати суми податкового зобов’язання, зазначеної в поданих податкових деклараціях чи нарахування пені по вказаному податку.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 вказаної норми Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Вищезазначений розподіл обов’язку доведення встановлює презумпцію правомірності дій позивача та наявність протиправності в діях суб’єкта владних повноважень, яка має бути спростована відповідачем певними засобами доказування. Отже, для доведення правомірності своїх дій, відповідачем мало бути надано докази незаконності нарахування та протиправності обчислення акцизного податку у встановленому розмірі.

Натомість в ході судового розгляду справи представник відповідача не надав суду належних доказів, які б підтверджували обґрунтованість винесеного рішення.

Враховуючи те, що відповідач не надав доказів правомірності оскаржуваного рішення, суд вважає, що воно підлягає скасуванню як протиправне.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, ч.6 ст.128, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників про застосування фінансових санкцій від 25.06.2015 року № 15911/0084/2810.

3. Судові витрати в сумі 182,70 грн. присудити на користь Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» за рахунок бюджетних асигнувань Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України

Суддя І.О. Іщук