Ухвала суду № 54749864, 28.12.2015, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

28.12.2015 Справа №607/3004/15-к

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Гуменного П.П.,

за участю секретаря Книш Д.В.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 про внесення виправлень у вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 1 грудня 2015 року,

за участю прокурора Демківа Д.І., обвинуваченого ОСОБА_1, -

В С Т А Н О В И В:

До Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшла заява ОСОБА_1 в якій він просить внести вправлення у вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, а саме виправити описки в показаннях потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, а також уточнити порядок відбування ним покарання, а саме зазначити, що він перебував в місцях попереднього увязнення в період з 23 січня 2015 року по 5 червня 2015 року, а також вказати прізвище імя по батькові заставодавця ОСОБА_4.

В судовому засіданні обвинувачений подану ним заяву підтримав частково, заявивши, що просить уточнити строк його перебування в місцях попереднього увязнення, а також вказати прізвище імя по батькові заставодавця ОСОБА_4. В решті подану заяву не підтримує.

Прокурор в судовому засіданні заявив, що заява ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення, а саме необхідно уточнити порядок відбування ОСОБА_1 покарання, а саме зазначити, що він перебував в місцях попереднього увязнення в період з 23 січня 2015 року по 5 червня 2015 року, а також вказати прізвище імя по батькові заставодавця ОСОБА_4, в решті заява ОСОБА_1 до задоволення не підлягає.

Заслухавши учасників, вивчивши клопотання та матеріали судового провадження, приходжу до висновку, що заяву ОСОБА_1 слід задовольнити частково, виходячи з таких міркувань.

Згідно п.14 ч.1 ст. 537 та п.4 ч.2 ст.539 КПК України, суд, який ухвалив вирок, вирішує питання про всякого роду сумніви і протиріччя , що виникають при виконанні вироку.

Вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 1 грудня 2015 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України та призначено покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.

Відповідно до резолютивної частини вказаного вироку зараховано ОСОБА_1 в строк відбуття покарання термін перебування під вартою з 23 січня 2015 року по 5 травня 2015 року, що становить 3 місяці 12 днів та згідно ст. 72 КК України відповідає 6 (місяців) 24 дням обмеження волі.

Згідно листа начальника УВП Чортківської установи виконання покарань УДПСУ в Тернопільській області від 22 грудня 2015 року вказано, що у відповіді на запит суду від 23 листопада 2015 року про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 був звільнений з ІТТ Тернопільського МВ під заставу в сумі 92000 грн. 05.05.2015 року , була допущена орфографічна посилка.

Фактично ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, був звільнений з-під варти 5 червня 2015 року з ІТТ Тернопільського МВ під заставу в сумі 92000 грн. на підставі ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.

Вищевказаний факт підтверджується копією протоколу про звільнення особи, яка утримується в ІТТ Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області від 5 червня 2015 року.

Отже, фактично ОСОБА_1 перебував в місцях попереднього увязнення в період з 23 січня 2015 року до 5 червня 2015 року, тобто 4 місяці 13 днів.

Відповідно до Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього увязнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року, котрий набрав чинності 24 грудня 2015 року , частину пяту ст. 72 Кримінального кодексу України викладено в такій редакції:

"Зарахування судом строку попереднього увязнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє увязнення, провадиться з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

У разі призначення судом іншого покарання, ніж позбавлення волі, зарахування строку попереднього увязнення в межах того самого кримінального провадження здійснюється в такому порядку:

1) строк попереднього увязнення переводиться у строк позбавлення волі відповідно до співвідношення, визначеного абзацом першим цієї частини;

2) визначений відповідно до пункту 1 цієї частини строк позбавлення волі переводиться в інший призначений вид покарання відповідно до співвідношення, визначеного частиною першою цієї статті.

Суд має звільнити засудженого від відбування покарання, якщо строк попереднього увязнення, відбутий засудженим у межах кримінального провадження, дорівнює або перевищує фактично призначене йому основне покарання, передбачене частиною першою цієї статті».

Відповідно до ч.1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

З огляду на наведене, суд вважає, що нові правила зарахування строку попереднього увязнення у строк покарання, визначені Законом України від 26 листопада 2015 року, мають зворотну дію у часі, оскільки поліпшують становище особи.

Отже, відповідно до вимог діючої на даний час ст. 72 КК України, термін перебування ОСОБА_1 в місцях попереднього увязнення, а саме 4 місяці 13 днів відповідає 1 року 5 місяцям 22 дням обмеження волі .

З врахуванням вищенаведеного, а також того, що за вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 призначене покарання у вигляді одного року обмеження волі, останній підлягає звільненню від відбування покарання.

Крім того, при винесенні вироку 1 грудня 2015 року, у звязку із ненаданням учасниками відповідної інформації, судом не було вказано у вироку прізвище особи, котра внесла заставу стосовно ОСОБА_1

Відповідно до світлокопії квитанції від 4 червня 2015 року заставу в розмірі 92000 грн. стосовно ОСОБА_1 внесла ОСОБА_4, а отже саме їй заставу і слід повернути.

Що стосуються інших вимог, викладених у заяві ОСОБА_1, суд вважає їх безпідставними, а також з врахуванням того, що учасники судового засідання їх не підтримали, приходить до переконання про відмову в їх задоволенні.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 537, 539 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зарахувати ОСОБА_1 в строк відбуття покарання термін його перебування під вартою з 23 січня 2015 року по 5 червня 2015 року, що становить 4 місяці 13 днів та згідно ст. 72 КК України відповідає 1 року 5 місяцям 22 дням обмеження волі.

Звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання, призначеного за вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 1 грудня 2015 року .

Після набрання вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 1 грудня 2015 року про засудження ОСОБА_1 законної сили, внесену суму застави в розмірі 92000 (девяносто дві тисячі) гривень повернути ОСОБА_4.

В решті вимог заяви ОСОБА_1 відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд протягом семи діб з дня її оголошення.

Головуючийсуддя П.П. Гуменний