Рішення № 54748604, 22.12.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/8254/15

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Коротков В. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Короткова В.Д.

суддів Гончаренко В.М., Комаровської Н.В.

з участю секретаря Книгиницького О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, повернення у власність квартири, та за позовом третьої особи - ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_3, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_4, Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, визнання дійсною угоду про перехід права власності іпотекодержателю, визнання права власності, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» на рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 9 жовтня 2014 року,

встановила:

В листопаді 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищезазначеним позовом і після уточнення позовних вимог посилався на те, що 16.05.2006 р. він уклав з АКБ «Укрсоцбанк» договір кредиту суму 195 000,00 доларів США, з терміном погашення по квітень 2023 року, для придбання двохкімнатної квартири, загальною площею 100,1 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1. У якості забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між ОСОБА_7 та АКБ «Укрсоцбанк» було укладено договір іпотеки зазначеної квартири від 22.05.2006 р.

Станом на 08.02.2008року виникла заборгованість за кредитом в сумі 193457,78 доларів США.

ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_2 виступити поручителем за договором кредиту та погасити кредит. З цією метою між АКБ «Укрсоцбанк», ОСОБА_7 та ОСОБА_5 був укладений договір поруки від 08.02.2008року. ОСОБА_5, як поручитель, повністю погасив заборгованість за кредитом, а АКБ «Укрсоцбанк» уклав з ОСОБА_5 договір уступки вимоги від 25.02.2008року, за яким передав йому право вимоги боргу від ОСОБА_2 в сумі 193457,78 доларів США.

ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_2 розрахуватися з ним шляхом переоформлення квартири АДРЕСА_2 на ОСОБА_3 З цією метою ОСОБА_8 видав довіреність на ім.»я ОСОБА_4 на продаж квартири, який від його імені уклав з ОСОБА_3 договір купівлі-продажу квартири від 25.02.2008року за 594118 грн.

Після неодноразового уточнення позовних вимог ОСОБА_2 просив визнати договір купівлі-продажу квартири від 25.02.2008року недійсним, оскільки договір був укладений без згоди іпотекодержателя - ОСОБА_5, а також договір не був направлений на настання правових наслідків, т.к. ОСОБА_4 не отримав гроші за договором. Також ОСОБА_2 просив повернути йому у власність спірну квартиру.

Відповідачка ОСОБА_3 позов не визнала.

Справа розглянута в відсутності відповідача ОСОБА_4

Третя особа ОСОБА_5 звернувся до суду з самостійним позовом до ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_3, посилався на те, що 19.12.2007 р. між Колеснiком Є.І. та ОСОБА_7 був укладений договір позики. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 11.10.2010 р., яке в подальшому було залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 08.12.2010 р., було задоволено позов ОСОБА_5 до ОСОБА_8 та стягнуто на користь ОСОБА_5 719 820,00 грн. основного боргу та судові витрати в сумі 1 820,00 грн.

Також між Колеснiком Є.І. та ПАТ «Укрсоцбанк» 25.02.2008 р. був укладений договір уступки вимоги, згідно якого до ОСОБА_5, як нового кредитора перейшло право вимоги від ОСОБА_8 боргу в загальній сумі 193 457,78 дол. США, що станом на 25.02.2008 р. складає 976 961,79 грн. Також ОСОБА_5 вважав, що до нього перейшли усі права Іпотекодержателя за іпотечним договором від 22.05.2006 р., укладеного між ОСОБА_7 та ПАТ «Укросоцбанк» на забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором від 16.05.2006р. №2006/13-2.06/462.

Після уточнення позовних вимог ОСОБА_9 просив визнати договір купівлі-продажу квартири від 25.02.2008року недійсним, оскільки договір був укладений без його згоди як іпотекодержателя. Також просив визнати дійсною угоду про перехід до нього як іпотекодержателя права власності на квартиру.

Рішенням Київського районного суду м.Одеси від 20 липня 2015 року позов ОСОБА_2 задоволений частково, позов ОСОБА_5 задоволений: суд визнав недійсним договір купівлі-продажу квартири від 25.02.2008року, визнав дійсною угоду про перехід до ОСОБА_5 як іпотекодержателя права власності на квартиру.

В апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в позові ОСОБА_2 та в позові ОСОБА_5

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та доводи заперечень на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_2 та задовольняючи позов ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_5 був іпотекодержателем квартири АДРЕСА_2, а квартира була продана без його згоди. Крім того, ОСОБА_2, як продавець квартири, не отримав кошти за квартиру.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 16.05.2006 р. ОСОБА_2 уклав з АКБ «Укрсоцбанк» договір кредиту суму 195 000,00 доларів США, з терміном погашення по квітень 2023 року, для придбання двохкімнатної квартири, загальною площею 100,1 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1. У якості забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між ОСОБА_7 та АКБ «Укрсоцбанк» було укладено договір іпотеки зазначеної квартири від 22.05.2006 р.

Станом на 08.02.2008року виникла заборгованість за кредитом в сумі 193457,78 доларів США.

ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_2 виступити поручителем за договором кредиту та погасити кредит. З цією метою між АКБ «Укрсоцбанк», ОСОБА_7 та ОСОБА_5 був укладений договір поруки від 08.02.2008року. ОСОБА_5, як поручитель, повністю погасив заборгованість за кредитом, а АКБ «Укрсоцбанк» уклав з ОСОБА_5 договір уступки вимоги від 25.02.2008року, за яким передав йому право вимоги боргу від ОСОБА_2 в сумі 193457,78 доларів США.

ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_2 розрахуватися з ним шляхом переоформлення квартири АДРЕСА_2 на ОСОБА_3 З цією метою ОСОБА_8 видав довіреність на ім»я ОСОБА_4 на продаж квартири, який від його імені уклав з ОСОБА_3 договір купівлі-продажу квартири від 25.02.2008року за 594118 грн.

Висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_5 був іпотекодержателем квартири АДРЕСА_2, а квартира була продана ОСОБА_2 без його згоди не ґрунтується на матеріалах справи.

Відповідно до ч.3 ст.24 «Про іпотеку» правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Такий нотаріально посвідчений договір про відступлення прав за іпотечним договором від 22.05.2006 року між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_5 не укладався, а тому до ОСОБА_5 не перейшли права за іпотечним договором.

На час укладення договору купівлі-продажу від 25.02.2008року квартира АДРЕСА_2 не була обтяжена іпотекою та під забороною не перебувала, що підтверджується довідкою нотаріуса від 25.02.2008року та витягом з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна від 25.02.2008року(т.1, а.с.246-250). За таких обставин у суду першої інстанції не було підстав для визнання договору купівлі-продажу недійсним.

Визнавши за ОСОБА_5 право власності на квартиру АДРЕСА_2, суд першої інстанції взагалі не обґрунтував свій висновок та не посилався на норму матеріального права, на підставі якої ОСОБА_5 набув права власності на квартиру. Колегія суддів вважає, що відсутні підстави для визнання за ОСОБА_5 права власності на спірну квартиру, оскільки він не був ні іпотекодержателем, ні стороною договору купівлі-продажу.

Позивачем ОСОБА_8 також не надано доказів того, що договір купівлі-продажу квартири не був направлений на настання правових наслідків та був вчинений внаслідок зловмисної домовленості сторін.

Приймаючи до уваги те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом не правильно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права, тому рішення суду на підставі п.п.3, 4 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові ОСОБА_8 та в позові ОСОБА_5

Судовий збір, який сплачений Банком при подачі апеляційної скарги, в сумі 121,80 грн.(позов немайнового характеру) та в сумі 1827 грн.(позов майнового характеру) підлягає стягненню з ОСОБА_8 на користь Банка в сумі 121,80 грн., з ОСОБА_5 на користь Банка в сумі 1827 грн. на підставі ч.1 ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.п.3, 4, 314 ч.2 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» на рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 9 жовтня 2014 року задовольнити.

Рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 9 жовтня 2014 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 25.02.2008року квартири АДРЕСА_2, повернення у власність ОСОБА_2 квартири відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_3, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_4, Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 25.02.2008року квартири АДРЕСА_2, визнання дійсною угоди про перехід права власності на зазначену квартиру та визнання права власності на квартиру за ОСОБА_5 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» судовий збір в сумі 121 гривню 80 копійок.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» судовий збір в сумі 1 827 гривень.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді апеляційного суду Одеської області В.Д.Коротков

ОСОБА_10

ОСОБА_11