Ухвала суду № 54741984, 01.12.2015, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/3081/13-ц

8/264/2/2015

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2015 року Іллічівський районний суд м.Маріуполя в складі:

головуючого судді Литвиненко Н. В при секретарі Скудар С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Маріуполі заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Іллічівського районного суду від 13 лютого 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 13 грудня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 09 квітня 2014 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 липня 2014 року, частково задоволено позов ОСОБА_2 та визнано за нею право власності на 5/6 часток житлового будинку №5-А зі всіма надвірними прибудовами по провулку Ключовому в місті Маріуполі після смерті батька ОСОБА_3, померлого 29 квітня 2007 року.

У січні 2015 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про перегляд зазначеного рішення за нововиявленими обставинами, про наявність яких, на думку позивачки, свідчить рішення Апеляційного суду Донецької області від 23 грудня 2014 року, яким скасовано рішення Іллічівського райсуду м.Маріуполя від 31 грудня 2004 року про визнання за ОСОБА_4, правонаступником якої є ОСОБА_2, права власності на самочинно зведені приміщення: нежитлову прибудову літ.А1-1, гараж літ.Е, тамбур літ.А, розташовані по провулку Ключовому, 5-А в місті Маріуполі і таке рішення не досліджувалось судом під час розгляду цивільної справи, рішення по якій ОСОБА_1 просить скасувати за нововиявленими обставинами. Також наполягала, що по свідоцтву про право на спадщину за заповітом, спадкове майно ОСОБА_2 належить на підставі свідоцтва про право власності №101 від 21.04.1970 року, виданого Жданівським міськвідділом комунального господарства та рішення Іллічівського райсуду від 31 грудня 2004 року. Ці обставини їй стали відомі в грудні 2014 року, після скасування рішення суду апеляційною інстанцією.

У судовому засіданні позивачка та її представник ОСОБА_5 підтримала заяву і пояснила, що звернулась до суду і просить задовольнити заяву, скасувавши рішення суду від 13 лютого 2014 року за нововиявленими обставинами, які вказані вище.

Відповідачі вважають заяву необґрунтованою та і такою, що подана безпідставно.

Заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 361 ЦПК України підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Саме на них посилається позивачка у цій справі.

За змістом п. п. 4, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику перегляду судами у звязку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили» № 1 від 27.02.1981р. наведені обставини є підставою для скасування рішення, ухвали, постанови, коли від їх наявності чи відсутності залежали наслідки справи. Як нововиявлені можуть розглядатися обставини, що обгрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення рішення, ухвали, постанови, але про них не знали і не могли знати заявник і суд (наприклад, виявлення факту, що сторона була недієздатною, угода чи актовий запис недійсні, що є або скасований заповіт на майно, наявність даних про недійсність розірваного судом шлюбу, вказівки Конституційного Суду України про преюдиціальність його рішення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів, пов'язаних із правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта тощо).

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові № 4 від 30.03.2012р. «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» розяснив, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК).

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається (п. 3).

Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами (п. 4).

Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неналежне повідомлення заявника про час і місце розгляду справи, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній або касаційній скарзі чи в заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України або які могли бути встановлені при всебічному і повному з'ясуванні судом обставин справи, тобто при виконанні вимог частини четвертої статті 10 ЦПК, не є нововиявленими обставинами.

Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами (п. 5).

Судове рішення не може переглядатись у зв'язку з нововиявленими обставинами у разі якщо обставини, передбачені частиною другою статті 361 ЦПК, відсутні, а є підстави для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку або Верховним Судом України, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 361 ЦПК, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (п. 6).

Обставини, які відповідно до пункту 1 частини другої статті 361 ЦПК є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Згідно з частиною третьою статті 60 ЦПК доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі та щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виник спір, а тому підставою для скасування судового рішення є не всі невідомі на час розгляду справи обставини, а лише ті, які входять до предмета доказування у справі (п.7).

Суд, розглядаючи позов ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом відповідачка ОСОБА_1 обґрунтовувала свої заперечення тим, що позивачка незаконно набуває право власності на спадкове майно її бабки та батька, вважала складений на імя ОСОБА_2 заповіт недійсним. Крім того, відповідачка посилалася на те, що в момент підписання заповіту спадкодавець знаходився у стані, за якого не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними.

Із матеріалів справи вбачається, що всі доводи позивачки були перевірені судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій, які дійшли висновку про визнання за ОСОБА_2 право власності на 5/6 частини спірного майна, виходячи с того, що позивач прийняла спадщину в установленому законом порядку після смерті свого батька ОСОБА_3, але у видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріусом відмовлено.

Разом із тим, доводи відповідачки з приводу не дослідження судом першої інстанції рішення Іллічівського райсуду м.Маріуполя від 31 грудня 2004 року є неспроможними, оскільки фактичний склад спірного домоволодіння (кількість будівель) не має значення для правильного вирішення спадкового спору, тому що не впливає на розмір ідеальних часток.

Також, всупереч власним доводам, в заяві про скасування рішення суду за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 посилалась на те, що суд під час ухвалення рішення, використовував рішення того ж суду від 31 грудня 2004 року, тоді як із рішення суду вбачається відсутність будь-яких посилань на нього.

Крім того, посилання заявниці на те, що до складу спадкового майна на 5/6 часток якого видано дублікат свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом на імя ОСОБА_4 (а.с.255 т.2) не має жодного правового значення для вирішення спору про розмір часток у спадщині, оскільки законність цього свідоцтва в цьому процесі не оспорювалось.

З огляду на викладене, наведені заявницею обставини не є нововиявленими в розумінні п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України, не є такими, які могли вплинути на висновки суду за результатами розгляду справи за позовом, в обгрунтування якого покладені наведені у позовній заяві підстави.

З цих підстав суд відмовляє відповідачці у задоволенні заяви про скасування рішення Іллічівського райсуду м.Маріуполя від 13 лютого 2014 року.

Керуючись ст.ст.10, 61, 361, 365 ЦК України, Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 30.03.2012р. «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами», п. п. 4, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику перегляду судами у звязку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили», суд,-

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Іллічівського районного суду від 13 лютого 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування залишити без задоволення.

На ухвалу може бути подана апеляція до Апеляційного суду Донецької області через Іллічівський райсуд міста Маріуполя протягом 5 днів з дня її проголошення.

Суддя: ОСОБА_6