Ухвала суду № 54737830, 30.12.2015, Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа № 713/2305/15-к

Провадження №1-кс/713/139/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.12.2015 м. Вижниця

Слідчий суддя Вижницького районного суду Чернівецької області Кибич І.А., з участю секретаря Мірчева О.І., прокурора Григорцова О.С., підозрюваного ОСОБА_1, захисника підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вижниця клопотання прокурора Кіцманської місцевої прокуратури Чернівецької області ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не одруженого, тимчасово не працюючого, раніше судимого 15.10.2015 року вироком Вижницького районного суду Чернівецької області за ст.185 ч.3 КК України до 3-х років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням на один рік, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.5 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Кіцманської місцевої прокуратури Чернівецької області ОСОБА_3 звернулась в суд з клопотанням, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1

В клопотанні посилається на те, що ОСОБА_1, будучи раніше судимим за вчинення умисного корисливого злочину, перебуваючи на іспитовому строці, на шлях виправлення не став та належних висновків для себе не зробив, натомість вчинив новий особливо тяжкий умисний корисливий злочин, а саме: ОСОБА_1, 04.12.2015 року приблизно о 03-00 год. вступив в попередню злочинну змову із ОСОБА_4, перебуваючи на провулку Заводському,6 в смт. Берегомет, Вижницького району Чернівецької області, де переслідуючи мету особистого збагачення за рахунок таємного викрадення чужого майна, достовірно знаючи про знаходження в будинку, який належить ОСОБА_5, грошових коштів в іноземній валюті, які належать останньому, переконавшись в тому, що за ними ніхто не спостерігає, діючи повторно, через незачинені на замок вхідні двері проникли у будинок, де скориставшись знайденим в коридорі ключем, відчинили міжкімнатні двері будинку, після чого діючи умисно, повторно, таємно викрали грошові кошти в іноземній валюті, а саме 12500,00 Євро (у відповідності до курсу НБУ станом на 04.12.2015 року 100 євро в перерахунку на гривні складає 2463,80 грн., на суму 307975,00 грн.) та 6400,00 доларів США (у відповідності до курсу НБУ станом на 04.12.2015 року 100,00 доларів США в перерахунку на гривні складає 2308,88 грн., на суму 147768,32 грн.). Всього, ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_4 таємно викрав майна потерпілого ОСОБА_5 на загальну суму 455743,32 грн., чим заподіяв останньому матеріальної шкоди в особливо великих розмірах, після чого з місця вчинення крадіжки разом із ОСОБА_4 втік, а викраденим розпорядився на власний розсуд.

28.12.2015 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України.

Зазначила, що підозрюваний ОСОБА_6, будучи раніше судимим за вчинення умисного корисливого злочину, вчинив кримінальне правопорушення в період іспитового строку, на шлях виправлення не став та належних висновків для себе не зробив, натомість повторно вчинив умисний корисливий злочин, який, відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років. Підозрюваний ОСОБА_6 не має постійного джерела доходів, що свідчить про те, що останній схильний до вчинення нових кримінальних правопорушень, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків з метою зміни їх показань оскільки всі вони входять в коло друзів та близьке оточення підозрюваного, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також можливості повторного вчинення кримінальних правопорушень

Стверджує, що наведені підстави прямо вказують на наявність ризиків того, що обрання більш мякого запобіжного заходу ОСОБА_6 не забезпечать його належної процесуальної поведінки, оскільки останній буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, продовжуватиме вчиняти нові кримінальні правопорушення, незаконно впливати на свідків з метою зміни їх показань, а також перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином, у звязку з чим виникла необхідність в обранні відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Просила застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1

В судовому засіданні прокурор Григорцов О.С. підтримав клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні просив застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту, зазначив, що не буде ухилятись від органів досудового розслідування та суду.

Захисник ОСОБА_2 в судовому засіданні просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки підозрюваний співпрацює зі слідством, шкода частково відшкодована.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує свої доводи, суд дійшов до висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В ході розгляду клопотання встановлено, що 21.12.2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015260060000634 внесено запис про кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.185 КК України, зокрема те, що 04.12.2015 року приблизно о 03-00 год. ОСОБА_1 вступив в попередню злочинну змову із ОСОБА_4, перебуваючи на провулку Заводському в смт. Берегомет, Вижницького району Чернівецької області, де переслідуючи мету особистого збагачення за рахунок таємного викрадення чужого майна, достовірно знаючи про знаходження в будинку №6, який належить ОСОБА_5, грошових коштів в іноземній валюті, які належать останньому, переконавшись в тому, що за ними ніхто не спостерігає, діючи повторно, через незачинені на замок вхідні двері проникли у будинок, де скориставшись знайденим в коридорі ключем, відчинили міжкімнатні двері будинку, після чого діючи умисно, повторно, таємно викрали грошові кошти в іноземній валюті, а саме 12500,00 Євро (у відповідності до курсу НБУ станом на 04.12.2015 року 100 євро в перерахунку на гривні складає 2463,80 грн., на суму 307975,00 грн.) та 6400,00 доларів США (у відповідності до курсу НБУ станом на 04.12.2015 року 100,00 доларів США в перерахунку на гривні складає 2308,88 грн., на суму 147768,32 грн.). Всього, ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_4 таємно викрав майна потерпілого ОСОБА_5 на загальну суму 455743,32 грн., чим заподіяв останньому матеріальної шкоди в особливо великих розмірах, після чого з місця вчинення крадіжки разом із ОСОБА_4 втік, а викраденим розпорядився на власний розсуд.

Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.5 КК України та пам'ятка про процесуальні права та обов'язки вручені ОСОБА_6 28.12.2015 року о 10-00 год.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 суд враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Згідно даних копії повідомлення про підозру та з доданих до клопотання матеріалів вбачається, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.5 КК України.

Також прокурором доведено обставини, передбачені п.2 ч.1 ст.194 КПК України, а саме наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 цього Кодексу, зокрема, що ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки з місця вчинення злочину втік, та незаконно впливати на свідків.

Суд враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, раніше судимий, вчинив кримінальне правопорушення в період іспитового строку, по місцю проживання в смт.Берегомет характеризується посередньо.

Вказані обставини виключають застосування до підозрюваного ОСОБА_6 інших більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Таким чином прокурором доведено обставини, передбачені пп.1, 2, 3 ч.1 ст.194 КПК України, а саме: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_6; наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 цього Кодексу, зокрема, що ОСОБА_6 може незаконно впливати на свідків та переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні. За вказаних обставин суд дійшов до висновку про застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини спростовують наведені захисником доводи і не можуть бути підставою для застосування більш мякого запобіжного заходу.

Разом з тим, відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Таким чином задовольняючи клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та враховуючи відсутність доказів того, що злочин, у вчиненні якого він підозрюється не вчинений із застосуванням насильства чи погрози його застосування, не спричинив загибель людини, запобіжний захід у вигляді застави йому раніше не обирався і не був порушений, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Так, згідно вимог ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним.

Відповідно до ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів мінімальної заробітної плати.

Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_6, а також те, що він не одружений, не працює, неповнолітніх дітей не має, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч.5 ст.182 КПК України у розмірі 80 (Вісімдесят) розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч.3 ст.183 та ч.5 ст.194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_6 такі обов'язки: - прибувати до слідчого Вижницького відділення поліції Сторожинецького відділу головного управління національної поліції із встановленою останнім періодичністю або за викликом у зв'язку з реалізацією завдань кримінального провадження, зокрема, для проведення процесуальних дій; цілодобово не залишати місце постійного проживання без дозволу слідчого, прокурора, або суду; утримуватися від спілкування зі свідками по справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196, 197, 200, 202, 206, 395 КПК України, Суд, -

УХВАЛИВ:

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів.

Строк дії ухвали - до 16 год. 30 хв. 27 лютого 2016 року включно.

Для утримання підозрюваний ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підлягає направленню до Чернівецького СІЗО.

Розмір застави визначити 80 (Вісімдесят) мінімальних заробітних плат в сумі 110240,00 грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: одержувач ТУ ДСА в Чернівецькій області, код 26311401, банк одержувача ГУ ДКУ у Чернівецькій області МФО 856135, р/р 37315005000089.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 до 27 лютого 2016 року включно наступні обовязки:

1) прибувати до слідчого Вижницького відділення поліції Сторожинецького відділу головного управління національної поліції із встановленою періодичністю або за викликом у зв'язку з реалізацією завдань кримінального провадження, зокрема, для проведення процесуальних дій;

2) цілодобово не залишати місце постійного проживання смт.Берегомет вул.Гагаріна, 3/2, Вижницького району Чернівецької області без дозволу слідчого, прокурора, або суду;

3) утримуватися від спілкування зі свідками по справі.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Вижницького районного суду Чернівецької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Чернівецької області протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя: І. А. Кибич