Рішення № 547362, 26.03.2007, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.03.2007 Справа № 10/12

За позовом  Приватного підприємця ОСОБА_1., м. Мукачево

до відповідача Відкритого акціонерного товариства „Закарпатське будівельне управління”, м. Мукачево

про стягнення суми 14208,80 грн., в т. ч. 3262,50 грн. основного боргу за надані транспортні послуги, 10946,30 грн. пені

Суддя І.В.Івашкович

Представники:

від позивача: ОСОБА_1. - приватний підприємець

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Приватний підприємець ОСОБА_1, м. Мукачево звернувся з позовом до відкритого акціонерного товариства „Закарпатське будівельне управління”, м. Мукачево про стягнення суми 14208,80 грн., в т. ч. 3262,50 грн. основного боргу за надані транспортні послуги, 10946,30 грн. пені.

Позов мотивує тим, що в порушення зобов'язань за договором надання послуг від ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідач не оплатив надані йому транспортні послуги. Зазначає, що згідно з товарно-транспортними накладними, що містять скріплений печаткою підпис представника замовника за договором, а також підписаним обома сторонами актом звірки загальна вартість наданих позивачем послуг складає 20096 грн. Всього на оплату цих послуг відповідачем було перераховано кошти на загальну суму 16833,50 грн. Сума недоплати складає 3262,50 грн. За прострочку оплати відповідачу на підставі умов п. 4.4 договору нараховано пеню в розмірі 10946,30 грн. за період прострочки тривалістю один рік.

Позивачем в процесі судового розгляду позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Як на підтвердження підстав позовних вимог посилається на додані до матеріалів справи документальні докази, в т.ч. додатково додані на вимогу суду первинні документи (товарно-транспортні накладні), що підтверджують факт надання транспортних послуг.

Відповідач, не дивлячись на неодноразові вимоги суду, письмового обґрунтованого відзиву на позов не подав, явку свого уповноваженого представника для участі в судових засіданнях не забезпечив. За таких обставин спір підлягає вирішенню в порядку ст. 75 ГПК України, за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між ВАТ „Закарпатське будівельне управління”, м. Мукачево, як Замовником, та приватним підприємцем ОСОБА_1., як Виконавцем, укладено договір надання послуг від ІНФОРМАЦІЯ_1 р., відповідно до умов якого виконавець зобов'язався надавати, а Замовник -приймати та оплачувати послуги згідно товарно-транспортних накладних.

Договором обумовлено строк його дії з ІНФОРМАЦІЯ_1 по ІНФОРМАЦІЯ_2.

Із матеріалів справи вбачається, що в межах строку дії договору позивач надавав відповідачу транспортні послуги, загальна вартість яких складає 20096 грн. Факт надання зазначених транспортних послуг підтверджується двостороннім актом звірки від ІНФОРМАЦІЯ_3, у якому відображено період наданих послуг з перевезення, їх вартісний еквівалент, виходячи із відстані проїзду та кількості робочих днів. Окрім того, надання транспортних послуг згідно з наведеним у акті звірки від ІНФОРМАЦІЯ_3 переліком підтверджено доданими позивачем товарно-транспортними накладними.

Відповідач за надані йому транспортні послуги розрахувався частково, в період з ІНФОРМАЦІЯ_4 ним було перераховано на рахунок позивача кошти на загальну суму 16833,50 грн., що підтверджено довідкою № НОМЕР_1Закарпатської філії ВАТ „Електрон Банк”. Внаслідок неповної оплати за відповідачем утворився борг в розмірі 3262,50 грн. Наявність заборгованості в розмірі 3262,50 грн. підтверджено доданими позивачем документальними доказами, які не спростовані відповідачем.

Нормами ст. 526 Цивільного кодексу України та аналогічної до неї ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки відповідач не оплатив в повному обсязі надані йому послуги згідно з товарно-транспортними накладними, як це передбачено умовами договору від ІНФОРМАЦІЯ_1 (п. 1.1), заборгованість в розмірі 3262,50 грн. підлягає стягненню в примусовому порядку.

Умовами п. 4.5 договору передбачено, що за прострочку розрахунків до встановленого договором строку Замовник сплачує пеню в розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочки. Позивачем згідно з п. 4.5 договору нараховано відповідачу пеню в розмірі 10946,30 грн. із розрахунку 1% від суми заборгованості за 365 днів прострочки.

Даючи правову оцінку вимог в частині пені, суд констатує такі висновки.

Поняття пені, як форми неустойки, врегульовано ст. 549 Цивільного кодексу України. За правовою природою пеня є мірою цивільно-правової відповідальності та застосовується за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання. Пеня обчислюється у відсотковому відношенні від суми невиконаного у відповідний строк грошового зобов'язання та нараховується за кожний день прострочення виконання.

Аналізуючи умови договору від ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині строків розрахунків за транспортні послуги, що має значення для встановлення факту прострочення платежу та конкретного періоду прострочення, суд прийшов до висновку, що договором конкретний термін оплати відповідачем наданих йому транспортних послуг не встановлено.

Так, п. 1.1 договору містить умову про зобов'язання відповідача оплачувати послуги згідно товарно-транспортних накладних, однак без зазначення конкретного терміну такої сплати.

Умовами п. 4.4 договору передбачено, що розрахунки мають здійснюватись щотижнево, шляхом передоплати за кожний наступний тиждень, конкретний термін проведення передоплати та її конкретний розмір не визначено.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання зобов'язання боржником не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати зобов'язання у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов”язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В даному випадку позивач не надав суду жодного доказу на підтвердження факту пред'явлення відповідачу вимоги (претензії, іншого письмового звернення, тощо) про оплату заборгованості за надані ним послуги, у зв'язку з чим відсутні правові підстави стверджувати про наявність прострочення платежу в межах певного періоду.

Виходячи з наведених вище мотивів, суд вважає, що вимоги про стягнення 10946,30 грн. пені заявлено позивачем безпідставно, а отже в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково. Стягується 3262,50 грн. боргу, в задоволенні решти вимог суд відмовляє.

За правилами ст.49 ГПК України суд покладає на відповідача відшкодування витрат позивача по оплаті держмита в розмірі 32,66 грн. та 27,11 грн. -по оплаті інформаційно-технічних послуг, всього -59,80 грн.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

 ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Закарпатське будівельне управління” (м. Мукачево, вул. Пряшівська, 7. і.к. 03330413) на користь приватного підприємця ОСОБА_1 (м. Мукачево, АДРЕСА_1, і.к. НОМЕР_2) 3262,50 грн. боргу та 59,80 грн. відшкодування судових витрат.

Видати наказ.

3.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому ГПК України.

Суддя І.В.Івашкович