Постанова № 54733070, 15.10.2015, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/4874/15-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2015 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Кухленко Д.С., розглянувши в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпінь Київської області, Відділ зони ЧАЕС ГУ МВС України в Київській області про неправомірне нарахування розміру заробітної плати за виконання службових обовязків у зоні відчуження по ліквідації наслідків авари на Чорнобильській АЕС та перерахування і виплати пенсії, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпінь Київської області, Відділ зони ЧАЕС ГУ МВС України в Київській області про неправомірне нарахування розміру заробітної плати за виконання службових обовязків у зоні відчуження по ліквідації наслідків авари на Чорнобильській АЕС та перерахування і виплати пенсії, в якому вказує, що є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом II групи з захворювання, повязаного з наслідками Чорнобильської катастрофи, маю право на відповідні пільги, встановлені законодавством України.

З 01 січня 2012р. набула чинності ОСОБА_2 Кабінету Міністрів України від 23.11.2011р. №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка передбачає проведення перерахунків та оеучаснення пенсії для осіб, що брали участь у ліквідації наслідків аварії у 1986-1990рр. і були визнані інвалідами.

Зазначеною постановою було затверджено «Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно з яким визначено механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсій у звязку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до ст. 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

В даній постанові зазначено, що пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження у 1986-1990рр., у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Ст. 50 Конституції України встановлено, що кожен громадянин має право на безпечне життя і здоровя довкілля та на відшкодування завданої шкоди.

Оскільки на час, коли відбулася аварія на ЧАЕС, позивачка працювала в Чорнобильському PB УВС Київської області на посаді начальника інспекції в справах неповнолітніх в званні майора міліції, знаходилась і працювала в зоні відчуження з перших годин після аварії, де безпосередньо брала участь у ліквідації наслідків зазначеної катастрофи з 26 квітня по 03 серпня 1986р. з перервами згідно з наказом УВС Київської області, і де під впливом іонізуючого випромінювання втратила здоровя, отримала невиліковну фізичну і психологічну недугу, внаслідок чого стала інвалідом.

Розрахунок пенсії отримувала згідно з довідкою Чорнобильського РВВС з розрахунку коефіцієнта 5,4,3 з заробітної плати - 287,500 крб.(110 крб. + 140 крб. + 37,50 крб.).

При виплаті не враховано і не виплпчено: подвійну заробітну плату з розрахунку 250крб.:30 днів х64 дні= 533,33 крб.; за роботу в зоні відчуження з 26.04 по 04.05.1986 року -премію - 500крб.; за радіоактивне переопромінення в період з 26.04 по 05.05 . 1986 року більше 50 мілізівертів ( у мене-196 мілізівертів) - 750крб.; добові- 3,50крб х 64 дні = 224 крб.; за харчування - 2,85крб х 64 дні = 182,40крб.; за переопромінення за 1986-87 роки в 25 бер (у мене-45,97бер) за 26.04 по 03.08.1986 року одноразова винагорода в сумі - 1000крб.

Позивач також зазначає, що 14.04.15р. звернулась до відділу зони ЧАЕС ГУ МВС в Київській області з проханням видати довідку про виплату заробітної плати за період роботи у зоні відчуження ЧАЕС, згідно з п. 1-5 заяви позивача.

У своїй відповіді № 2401 від 05. 05.15р. та довідці про зарплату відповідач зазначив, що фактична заробітна плата в зоні відчуження з якої визначається моя пенсія, нарахована із заробітної плати 285 крб. в 5,4,3 кратному розмірах при цьому не нарахував, не виплатив і не зазначив усіх тих виплат, які я вказала в пп.1-5 моєї заяви.

Таким чином, розрахунок грошового утримання має бути здійснений з урахуванням виплати коштів, згідно з розрахунком зазначеним вище.

Позивач у судове засідання не зявився. Надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує повністю та просить задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, надав до суду заперечення, у яких просив у позові відмовити, оскільки пенсія позивачу нарахована та виплачується відповідно до норм законодавства.

Згідно зі ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є особою, яка є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом 2 групи з захворювання, повязаного з наслідками Чорнобильської катастрофи, маю право на відповідні пільги, встановлені законодавством України.

У відповідності до ОСОБА_2 КМУ від 23.11.2011р. №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зазначено про те, що пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження у 1986-1990рр., у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Згідно до постанови ЦК КПРС, Президії Верховної ОСОБА_2 СРСР, ОСОБА_2 Міністрів СРСР від 07.05.86р. № 524-156 «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської атомної електростанції» військовослужбовцям військових частин і органів Комітету державної безпеки СРСР, а також особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ, що виконували службові обовязки в зоні Чорнобильської АЕС, передбачалося виплачувати посадові оклади та оклади за військовим або спеціальним званням у подвійному розмірі, так як норми Кодексу законів про працю Української PCP на працівників органів внутрішніх справ не поширювалися в тому числі й щодо режиму робочого часу, додаткової оплати за роботу у вихідні, святкові й неробочі дні, надурочні та нічні години тощо.

ОСОБА_3 Міністрів СРСР від 23.05.86р. № 1031-рс було поширено порядок та умови підвищеної оплати праці; передбачені розпорядженням ОСОБА_3 Міністрів СРСР від 17.05.86р. № 964-рс, на військовослужбовців, начальницький та рядовий склад органів внутрішніх справ

Головним управлінням МВС України в Київській області, згідно наказу МВС СРСР № 0149 від 26.05.86р. на підставі розпорядження ОСОБА_3 Міністрів СРСР № 964-рс від 17.05.86р. нам всім працівникам органів внутрішніх справ, які працювали в зоні відчуження в період з 26.04 по 05.05 1986р. виплатили премію в розмірі 500,00 крб.

У відповідності до ОСОБА_3 Міністрів СРСР «Про виділення Міненерго СРСР додаткового фонду заробітної плати» № 964-рс від 17.05.86р. - в тих випадках, коли працівник отримав гранично допустиму дозу радіації - позивачу виплачується одноразова винагорода в розмірі трьох місячних окладів грошового утримання по посаді і спеціальному званню, що становить 750 крб. Основні дозові межі радіоактивного опромінення встановлені ст.5 Закону України «Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання» від 1998р.

Згідно цієї норми основна дозова межа індивідуального опромінення населення не повинна перевищувати 1 мілізіверта ефективної дози опромінення за рік, при цьому середньорічні ефективні дози опромінення людини, віднесеної до критичної групи, не повинні перевищувати встановленого цією статтею основних дозових меж опромінення незалежно від умов та шляхів формування цих доз.

У відповідності до ст.8 ЗУ «Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання» визначає - якщо протягом перших двох тижнів після аварії ефективна доза опромінення може досягти 50 мілізівертів, здійснюється евакуація людей. Відповідно примітки до частини 1 ст. 5 зазначеного закону 1 мілізіверт дорівнює 0,1 бера. Отже, отримана мною доза радіоактивного опромінення за 26-27.04.1986р. склала 196 мілізівертів.

ОСОБА_2 Міністрів УPCP № 207-7 від 10.06.1986р. передбачено виплату добових у розмірі 3 крб. 50 коп., а також забезпечення їх безкоштовним гарячим 3-разовим харчуванням (із розрахунку 2,85 крб. на добу). Кошти на харчування та добові позивачу не нараховувались і не виплачувались.

Згідно з ОСОБА_3 Кабінету Міністрів України від 25.11.1993 року №1006 при дозі опромінення 25 бер - виплачувалась одноразова винагорода в розмірі 1000 крб.

Крім виплаченої позивачу заробітної плати з коефіцієнтом 5,4,3 в залежності від роботи в зоні відчуження за 64 дні (з 26.04 по 03.08. 1986 року) потрібно нарахувати і виплатити: подвійну заробітну плату з розрахунку 250крб.:30 днів х64 дні= 533,33 крб.; за роботу в зоні відчуження з 26.04 по 04.05.1986 року -премію - 500крб.; за радіоактивне переопромінення в період з 26.04 по 05.05.1986 року більше. 50 мілізівертів - 750крб.; добові- 3,50крб х 64 дні = 224 крб.; за харчування - 2,85крб х 64 дні = 182,40крб.; за переопромінення за 1986-87 роки в 25 бер з 26.04 по 03.08.1986 року одноразова винагорода в сумі - 1000крб.

За наведених обставин, орган державної влади, до компетенції якого віднесено здійснення виплат громадянам в порядку, передбаченому «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зобов'язаний проводити зазначені виплати у спосіб та в розмірах, що встановлені законодавством, чинним на момент їх здійснення.

Згідно з ч. 1, 2 ст.99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Проаналізувавши наведені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд вважає, що дії відповідачів щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії позивачу відповідно є не обґрунтованими та не відповідають наведеним законодавчим нормам.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 51, 54, Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.8 ЗУ «Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання» , ст.ст. 7, 8, 9, 10, 11, 71, 86, 99, 100, 159 - 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити .

Визначити неправомірними дії відділу зони ЧАЕС МВС України в Київській області по наданні ОСОБА_1, довідки про грошове забезпечення, на роботах в зоні відчуження в період з 26.04.1986р. по 03.08.1986р.

Зобовязати відділ зони ЧАЕС МВС України в Київській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1, недосплачену суму коштів - 3189,73 крб.

Зобовязати відділ зони ЧАЕС МВС України в Київській області видати нову довідку про грошове забезпечення з урахуванням вищезазначених виплат для подачі в пенсійний фонд для перерахування пенсії.

Управлінню пенсійного фонду України в м. Ірпінь Київської області встановити пенсійні виплати з урахуванням перерахованої заробітної плати за час роботи в зоні відчуження.

ОСОБА_2 може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Ірпінський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя: ОСОБА_4