Ухвала суду № 54732035, 28.12.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/2303/15 Справа № 195/1566/15-к Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Калініч Н.І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2015 року м. Дніпропетровськ

28 грудня 2015 року м Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Калініч Н.І.

суддів : Косенка Л.М.,Коваленка В.Д.

за участю секретаря Старовойтова Є.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження внесеного в ЄРДР за № 12015040590000207 від 20 квітня 2015 року за апеляційною скаргою прокурора, який приймав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції на ухвалу Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2015 року, щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в с. Стрюківка, Томаківського районну Дніпропетровської області, громадянина України,ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, зареєстрованого: ІНФОРМАЦІЯ_3 районну Дніпропетровської області, фактично проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого.

- обвинувальний акт відносно якого повернуто прокурору для усунення недоліків.

за участю прокурора: Грамма О.А.,

потерпілих: ОСОБА_3,ОСОБА_4,ОСОБА_5

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2015 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, повернуто прокурору прокуратури Томаківського району Дніпропетровської області, для усунення недоліків.

Повертаючи обвинувальний акт, щодо ОСОБА_2 прокурору з підстав його невідповідності вимогам Кримінального процесуального кодексу України, суд послався на те, що обвинувальний акт складено не уповноваженою особою та не відповідає положенням ст. 291 КПК України.

В ході підготовчого судового засідання захисником обвинуваченого було заявлено клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, посилаючись на те що обвинувальний акт складений та підписаний не уповноваженою особою, посилаючись на Закон України «Про національну поліцію» який набрав чинності 07 листопада 2015 року, а саме що на момент складання обвинувального акту (24 листопада 2015 року) не набули зміни до законодавчих актів України, в тому числі і до Кримінально процесуального кодексу України, щодо діяльності національної поліції. Та встановлено що обвинувальний акт, складений 24 листопада 2015 року слідчим Томаківського відділення поліції Нікопольського відділення поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 та затверджений прокурором.

Тому, суд дійшов висновку що під час складання обвинувального акту а саме 24 листопада 2015 року, не було повноважень на складання відповідного акту, оскільки дана особа не є слідчим в розумінні положень КПК України, та являється працівником органу Національної поліції, а не органу внутрішніх справ.

В апеляційній скарзі, прокурор зазначив, що ухвала суду винесена незаконно та підлягає скасуванню та призначенню нового судового розгляду внаслідок істотних порушень вимог кримінального процесуального законодавства, оскільки висновок суду не відповідає дійсності, є необґрунтованим та безпідставним.

Прокурор зазначає, що суд першої інстанції прийняв помилкове рішення щодо повернення обвинувального акту відносно ОСОБА_2, та посилаючись відповідно до п. 1. ч. 1 ст. 38 КПК України що органами досудового розслідування є слідчі підрозділи органів внутрішніх справ.

Крім того прокурор вказує що згідно затвердженого Наказу Національної поліції від 06.11.2015 року № 4 складено тимчасовий штат органів і підрозділів Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в тому числі тимчасовим штатом Томаківського відділення поліції, передбачені наступні посади заступник начальника слідчого відділення у кількості 1 посада, старший слідчий у кількості 2 посади, слідчих у кількості 7 посад.

У звязку з чим посилання суду першої інстанції на те що слідчий Томаківського відділення поліції ОСОБА_6 не мав повноважень до складання обвинувального акту відносно ОСОБА_2 є необґрунтованими.

Також прокурор в своїй апеляційній скарзі вказує на відповідність вимог ст. 291 КПК України які виконані, а саме що обвинувальний акт підписаний та затверджений уповноваженими особами, прокурором та слідчим відповідно до вимог статті. Та зазначає що вказаний обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 185 КК України, відповідає усім вимогам ст. 291 КПК України.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, доводи прокурора Грамма О. А.., яка вимоги прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, підтримала у повному обсязі та наполягала на їх задоволенні, думку потерпілих які підтримали доводи апеляційної скарги, та просили їх задовольнити, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги прокурора підлягають задоволенню.

На думку колегії суддів апеляційного суду, доводи прокурора про необґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо невідповідності обвинувального акту стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 нормам кримінального процесуального закону є обґрунтованими і такими, що заслуговують на увагу з наступних підстав.

Відповідно до норм ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право серед інших прийняти рішення про повернення обвинувального акту, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Вимоги до обвинувального акту і реєстру матеріалів досудового розслідування визначені нормами ст. 291 КПК України.

Повертаючи обвинувальний акт в кримінальному провадженні №12015040590000207 стосовно ОСОБА_2, суд першої інстанції дійшов висновку про невідповідність обвинувального акту вимогам КПК України з тих підстав, що обвинувальний акт було підписано не уповноваженою особою, а саме слідчим Марковим Д. В., що на момент складання обвинувального акту не мав повноважень згідно Закону України «Про національну поліцію», та не являвся слідчим в розумінні положень КПК України.

Нормами п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України визначено, що досудове розслідування це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується направленням до суду обвинувального акта.

Відповідно до норм ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 24 листопада 2015 року слідчим, якому було доручено проведення досудового розслідування в даному кримінальному провадженні, було складено обвинувальний акт стосовно ОСОБА_2, а 25 листопада 2015 року прокурором Томаківської районної прокуратури Дніпропетровської області вказаний обвинувальний акт було затверджено.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційного суду , на момент складання обвинувального акту слідчий Марков Д. В.,був уповноважений згідно затвердженого Наказу Національної поліції від 06.11.2015 року № 4 складено тимчасовий штат органів і підрозділів Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в тому числі тимчасовий штат Томаківського відділення поліції.

Крім того, нормами п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України визначено, що підставою для повернення обвинувального акту є його невідповідність вимогам КПК України. Процесуальні порушення, як підстави для повернення обвинувального акта, нормами ст. 314 КПК України не передбачені.

Як вбачається зі змісту обвинувального акту, в ньому зазначено усі передбачені ч. 2 ст. 291 КПК України відомості та підписано відповідними посадовими особами, а саме слідчим відділення поліції, та прокурором відповідної прокуратури.

На думку колегії суддів апеляційного суду, за викладених обставин висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення обвинувального акту в звязку із його невідповідністю вимогам КПК України є необґрунтованим, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню із призначенням нового судового розгляду матеріалів кримінального провадження.

За результатами нового судового розгляду суду, слід ухвалити законне, вмотивоване судове рішення з дотриманням усіх вимог кримінально процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора, який приймав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції , задовольнити.

Ухвалу Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2015 року, якою було повернуто прокурору обвинувальний акт, щодо ОСОБА_2 , скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді

Апеляційного суду

ОСОБА_7 ОСОБА_8 ОСОБА_9