Ухвала суду № 54729434, 29.10.2015, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/1289/14-к

Провадження № 1-кп/204/10/15

У Х В А Л А

29 жовтня 2015 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого: судді Григоренка Д.Ю.

при секретарі: Кошик Д.Є.

за участю прокурора: Нечипоренка С.В.

захисника: ОСОБА_1

при судовому розгляді кримінального провадження № 12013040680001361 за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 203-2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Прокурор в судовому засіданні вважав за доцільне продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2, оскільки ризики, які стали підставами для обрання відносно останнього вищевказаного запобіжного заходу, не змінилися.

Через канцелярію суду 26 жовтня 2015 року до суду надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну йому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт. При цьому у своєму клопотанні ОСОБА_2 зазначив, що у нього незадовільний стан здоровя, що обумовлений рядом серцево-судинних захворювань та підтверджується сукупністю наданих суду медичних документів. Отримувати кваліфіковану медичну допомогу в умовах Дніпропетровського СІЗО, на думку ОСОБА_2, він не може. При цьому ОСОБА_2 пояснив, що, на йому думку, ризик незаконного впливу з його боку на обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є надуманим та необґрунтованим, оскільки, окрім того, що останні двоє вже допитані судом та дали визнавальні показання, 22 вересня 2015 року судом кримінальне провадження за його обвинуваченням виділене в окреме провадження.

Захисник ОСОБА_1 підтримав письмове клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 та просив змінити останньому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_2 був доставлений до суду, після чого поскаржився на погане самопочуття, у звязку з цим для надання медичної допомоги ОСОБА_2 була викликана бригада швидкої медичної допомоги. У звязку з незадовільним станом здоровя ОСОБА_2 останній був госпіталізований до лікарні швидкої медичної допомоги та судове засідання було проведене за його відсутності. Відповідно до викладеного проведення судового засідання в режимі відеоконференцзвязку неможливе. При цьому в судовому засіданні приймав участь призначений за дорученням Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Дніпропетровській області для участі в проведенні окремої процесуальної дії, а саме в розгляді питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою, - адвокат ОСОБА_1

Згідно п. 7 Постанови № 14 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про узагальнення судової практики застосування судами першої та апеляційної інстанцій процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» від 19 грудня 2014 року, вирішуючи питання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у випадках, коли обвинувачений не доставлений в судове засідання із СІЗО, при цьому відмовився від проведення засідання у режимі відеоконференцзвязку, судам слід розглядати відповідні клопотання за умови, що в засідання зявився захисник обвинуваченого, який, діючи в інтересах свого підзахисного, зможе навести доводи щодо застосування достатнього та необхідного виду запобіжного заходу.

З огляду на вищенаведене суд вважає за можливе розглянути питання доцільності подальшого тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою за відсутності останнього.

Відповідно до ухвал Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 травня та 31 серпня 2015 року при обранні та продовженні обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було встановлено наявність ризику незаконного впливу з боку ОСОБА_2 на обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 42 КПК України обвинувачений має право давати показання з приводу обвинувачення в будь-який момент. З огляду на наведені положення закону суд вважає наявним ризик незаконного впливу з боку ОСОБА_2 на обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які у випадку незаконного впливу на них з боку ОСОБА_2 можуть змінити раніше дані ними суду визнавальні показання або відмовитися від них. В теперішній час кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не розглянуто.

Також суд відзначає, що в структурі Дніпропетровського СІЗО знаходиться медична частина, призначенням якої є надання медичної допомоги особам, що утримуються під вартою. Згідно відповіді з Дніпропетровського СІЗО від 15 жовтня 2015 року у ОСОБА_2 відносно задовільний стан здоровя, перебіг захворювання лабільний, рекомендоване лікування отримує амбулаторно, брати участь у судовому засіданні може.

Більш того, обвинувачений ОСОБА_2 під час судового розгляду неодноразово госпіталізовувався до лікарняних закладів МОЗ України, що свідчить про те, що обвинуваченому ОСОБА_2 навіть під час тримання його під вартою при виникненні потреби у наданні йому медичної допомоги така допомога надавалася, і не лише у медичній частині Дніпропетровського СІЗО, а й у інших медичних закладах міста Дніпропетровська. Відзначені обставини вказують на те, що незадовільний стан здоровя ОСОБА_2 жодним чином не виключає тримання його під вартою.

Підсумовуючи зазначене, суд вважає, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну йому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт є необґрунтованим та задоволенню не підлягає, а строк дії запобіжного заходу обвинуваченого ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою належить продовжити з огляду на наявність ризику незаконного впливу ним на ОСОБА_3 та ОСОБА_4

На підставі викладеного, керуючись ст. 331 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну йому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт відмовити.

Строк дії запобіжного заходу, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_2, у вигляді тримання під вартою продовжити до 26 грудня 2015 року.

Копії ухвали вручити учасникам судового провадження та направити начальнику Дніпропетровського СІЗО.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д.Ю. Григоренко