Рішення № 54729077, 16.12.2015, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

16.12.2015

Справа № 203/5947/15-ц

2/0203/1686/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

16 грудня 2015 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Маймур Ф.Ф.

при секретарі - Прокопчук М.О.

за участю: представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

26 жовтня 2015 року ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості (а.с. 2, 3).

Позивач у позовній заяві та представник позивача у судовому засіданні в обґрунтування позовних вимог посилались на те, що 14 квітня 2008 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та відповідачем було укладено кредитний договір № 102/144, відповідно до умов якого позивач надав кредит зі сплатою відсотків за користування кредитом на термін до 13 квітня 2015 року, ОСОБА_2, в свою чергу, зобовязався повернути кредит і сплатити за його користування відсотки. Також було укладено договір відновлюваної кредитної лінії № 103/144 (на оплату страхових платежів), відповідно до умов якого позивач надав відновлювану кредитну лінію на оплату страхових платежів у межах максимального ліміту заборгованості позичальника, зі сплатою відсотків за користування кредитом, на термін до 14 січня 2015 року, а відповідач зобовязався повернути кредит і сплатити за його користування відсотки. В якості забезпечення виконання вищезазначених зобовязань, між сторонами було укладено договір застави № 265 від 14 квітня 2008 року, відповідно до якого предметом застави є рухоме майно, а саме автомобіль НОМЕР_1. Свої зобовязання за кредитними договорами відповідач належним чином не виконав, у звязку з чим у нього виникла заборгованість, яку добровільно не погашає, тому позивач звернувся до суду та просив суд стягнути з відповідача у рахунок повернення заборгованості за кредитним договором № 102/144 від 14 квітня 2008 року 245809,13 грн., за договором відновлюваної кредитної лінії № 103/144 від 14 квітня 2008 року 27956,32 грн. та судові витрати (а.с. 2, 3).

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач у судове засідання не зявився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, за таких обставин суд вважає можливим розглянути дану цивільну справу у заочному порядку відповідно до вимог Глави 8 Розділу ІІІ ЦПК України.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

Судом встановлено, що 14 квітня 2008 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 102/144, відповідно до якого, позивач зобовязався надати кредит у розмірі 115443 грн., на наступні цілі: купівля автомобіля марки «Honda Civik» за договором купівлі-продажу № ФФ-143/02-08Б від 09 квітня 2008 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 8,88% річних та з кінцевим терміном повернення до 13 квітня 2015 року, а відповідач зобовязався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку встановлених кредитним договором. Також було укладено договір відновлюваної кредитної лінії № 103/144 (на оплату страхових платежів), відповідно до якого позивач зобовязався надати кредит в межах максимального ліміту заборгованості позичальника за кредитом в розмірі 9222,61 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18% річних, на термін до 14 січня 2015 року, а відповідач зобовязався повернути кредит і сплатити за користування кредитними коштами в строки та в порядку встановлених кредитним договором. В якості забезпечення виконання вищезазначених зобовязань, між сторонами було укладено договір застави № 265, відповідно до якого предметом застави є рухоме майно, а саме автомобіль НОМЕР_1, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 7-9, 12-14, 17-19).

Судом також встановлено, що 25 червня 2008 року між сторонами по даній цивільній справі було укладено додаткову угоду № 1 про внесення змін до договору відновлюваної кредитної лінії № 103/144 від 14 квітня 2008 року, відповідно до якої сторони домовились про встановлення процентної ставки за користування кредитом з 01 липня 2008 року на рівні 24 % річних, що підтверджується копії зазначеної угоди, наявною в матеріалах справи (а.с. 16).

Встановлено, що відповідач отримав від позивача грошові кошти у розмірі 115443 грн., за кредитним договором № 102/144 від 14 квітня 2008 року, шляхом перерахування коштів ТОВ «Макфорд», як доплату за купівлю автомобілю марки «Honda Civik» по договору купівлі-продажу № ФФ-143/02-08Б від 09 квітня 2008 року. Також, 13 квітня 2009 року відповідач отримав грошові кошти у розмірі 7973,26 грн. за договором відновлюваної лінії № 103/144 від 14 квітня 2008 року, що підтверджується копією меморіального ордеру № авт/825169 від 14 квітня 2008 року, наявною в матеріалах справи та поясненнями представника позивача в судовому засіданні (а.с. 24).

Судом встановлено, що у ОСОБА_2 перед ПАТ «Укрсоцбанк» виникла заборгованість, станом на 28 вересня 2015 року за кредитним договором № 102/144 від 14 квітня 2008 року - 245809,13 грн., яка складається з заборгованості за кредитом 94919,34 грн., заборгованості за відсотками 40 994,83 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту 43488, 94 грн., пені за несвоєчасне повернення відсотків 12216,65 грн., інфляційні витрати за кредитом 42159,99 грн., інфляційні витрати за відсотками 12029,38 грн., та за договором відновлюваної кредитної лінії № 103/144 від 14 квітня 2008 року - 27956,32 грн., яка складається з заборгованості за кредитом 6201,26 грн., заборгованості за відсотками 9564,48 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту 2899,61 грн., пені за несвоєчасне повернення відсотків 3244,55 грн., інфляційні витрати за кредитом 2852,58 грн., інфляційні витрати за відсотками 3193,85 грн., дані обставини підтверджуються копією розрахунків заборгованості за вищезазначеними кредитними договорами, наявною в матеріалах справи (а.с. 4-6).

Правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані нормами Цивільного кодексу України та умовами укладених між сторонами договору.

Згідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання.

За змістом ст.ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положення статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати достроково повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до умов вищезазначених кредитних договорів, передбачено відповідальність перед позивачем у вигляді сплати пені та інфляційних витрат

Умовами договору № б/н від 11.12.2013 року, передбачено відповідальність перед позивачем у вигляді сплати пені у відповідних випадках порушення зобовязань, передбачених умовами даного договору.

Оцінюючи усі докази, які були дослідженні судом у судовому засіданні у їх сукупності та враховуючи, що у судовому засіданні знайшов підтвердження факт невиконання ОСОБА_2 своїх зобовязань за кредитним договором № 102/144 від 14 квітня 2008 року та договором відновлювальної кредитної лінії № 103/144 від 14 квітня 2008 року, щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, у звязку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, та вважає за можливе стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» у рахунок повернення заборгованості, станом на 28 вересня 2015 року, за кредитним договором № 102/144 від 14 квітня 2008 року - 245809,13 грн., яка складається з заборгованості за кредитом 94919,34 грн., заборгованості за відсотками 40 994,83 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту 43488, 94 грн., пені за несвоєчасне повернення відсотків 12216,65 грн., інфляційні витрати за кредитом 42159,99 грн., інфляційні витрати за відсотками 12029,38 грн., за договором відновлюваної кредитної лінії № 103/144 від 14 квітня 2008 року - 27956,32 грн., яка складається з заборгованості за кредитом 6201,26 грн., заборгованості за відсотками 9564,48 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту 2899,61 грн., пені за несвоєчасне повернення відсотків 3244,55 грн., інфляційні витрати за кредитом 2852,58 грн., інфляційні витрати за відсотками 3193,85 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат на підставі ст. 88 ЦПК України та враховуючи результат вирішення справи, суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» у рахунок повернення судових витрат 4106,48 грн. (а.с. 1).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 527, 610, 612, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 208, 209, 212, 213-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» у рахунок повернення заборгованості за кредитним договором № 102/144 від 14.04.2008 року 245809,13 грн., яка складається з заборгованості за кредитом 94919,34 грн., заборгованості за відсотками 40 994,83 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту 43488, 94 грн., пені за несвоєчасне повернення відсотків 12216,65 грн., інфляційні витрати за кредитом 42159,99 грн., інфляційні витрати за відсотками 12029,38 грн., у рахунок повернення заборгованості за договором відновлюваної кредитної лінії № 103/144 від 14.04.2008 року 27956,32 грн., яка складається з заборгованості за кредитом 6201,26 грн., заборгованості за відсотками 9564,48 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту 2899,61 грн., пені за несвоєчасне повернення відсотків 3244,55 грн., інфляційні витрати за кредитом 2852,58 грн., інфляційні витрати за відсотками 3193,85 грн. та у рахунок повернення судових витрат 4106,48 грн., а разом 277871,93 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя Ф.Ф. Маймур