Постанова № 54725932, 21.12.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 грудня 2015 р. № 820/10573/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Панченко О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Харківської області, третя особа: Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" про скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

- скасувати постанову від 27.05.2010 року Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції в частині арешту майна та заборони його відчуження стосовно об'єкту нерухомості: квартири однокімнатної АДРЕСА_1;

- зобов'язати відділ державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Харківської області зняти арешти та заборону відчуження стосовно об'єкту нерухомості: квартири однокімнатної по вул. Ювілейна. буд.18, кв.52, м.Харків у Єдиному реєстрі заборони відчуження об'єктів нерухомого майна.

Відповідно до уточненого позову (а.с. 138), представник позивача просив суд не розглядати позовні вимоги до реєстраційної служби Харківського МУЮ.

Оскільки судом прийнято від представника позивача заяву про уточнення позовних вимог, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог до Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції та відділу державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Харківської області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що державним реєстратором під час розгляду заяви позивача про державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2, встановлено наявність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно декілька записів про обтяження вказаного нерухомого майна, серед яких обтяження № 9870132 про арешт нерухомого майна внесеного на підставі постанови № 384 від 27.05.2010 р. Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції. Позивач стверджує, що вказаною постановою він обмежений у праві власності. За таких обставин позивач звернувся до суду із вказаним позовом та вважає постанову від 27.05.2010 Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції в частині арешту майна та заборони його відчуження стосовно обєкту нерухомості: квартири однокімнатної АДРЕСА_3 такою, що підлягає скасуванню.

Представник позивача прибув у судове засідання, та просив суд розглядати справу в порядку письмового провадження.

Відповідач - Відділ державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Харківської області та Московський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, а також третя особа - Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк", у судове засідання повноважних представників не направили, про дату, час і місце судового засідання повідомлені судом належним чином, в порядку, передбаченому ст.ст.33-35 КАС України. (а.с.140, 141).

З огляду на приписи ст.41, ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України, суд, зібравши докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, доходить висновку, що справа має бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів в порядку письмового провадження.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), котрі відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, крім іншого, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами.

З аналізу викладених вище норм права, суд приходить висновку, що виконавче провадження являє собою сукупність дій державного виконавця, спрямованих на примусове виконання, зокрема, рішень судів. Стягувач завертається до державного виконавця із заявою про примусове виконання рішення суду. Виконавчий документ, зокрема, виконавчий лист, що виданий судом, є підставою для відкриття виконавчого провадження по виконанню рішення суду.

Судовим розглядом встановлено, підтверджується матеріалами справи, у т.ч. матеріалами виконавчого провадження ЄДРВП №20406241 (а.с.71-135), що на примусовому виконанні у Харківському відділі державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції знаходиться виконавчий лист № 2-5361/09, виданий 05.11.2009 Московським районним судом м.Харкова про стягнення з ОСОБА_2 на користь АКІБ "УкрСиббанк" заборгованості за кредитним договором у сумі 177028,10 грн. (а.с.95-96).

Постановою від 27.05.2010 р. державним виконавцем Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції накладено арешт та заборону відчуження на все майно, що належало ОСОБА_2, у тому числі і на квартиру за адресою: АДРЕСА_2. (а.с.103).

Як вбачається з Витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, квартира за адресою: АДРЕСА_2 є об'єктом обтяження на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 27.05.2010 Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції. (а.с.104-105).

Перевіряючи відповідність закону спірного рішення суб'єкта владних повноважень, суд відмічає, що критерії правомірності рішень та діянь суб'єкта владних повноважень викладені законодавцем в ч.3 ст.2 КАС України.

Досліджуючи обставини дотримання відповідачем згаданих критеріїв при реалізації владної управлінської функції у спірних правовідносинах, суд зауважує, що відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За визначенням ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Керуючись приписами ст. 11 КАС України, а також наведених норм процесуального закону, суд встановив, що порядок дій державного виконавця у разі звернення стягнення на майно боржника встановлений ст. 52 -59 Закону України "Про виконавче провадження".

Арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження", особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна, арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Судом встановлено, що рішенням Харківського районного суду Харківської області від 15.03.2013 року у справі № 2034/2-5015/11 за позовом Харківського міжрайонного прокурора в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2 договір купівлі-продажу від 27.12.2007 року визнано недійсним, та скасовано державну реєстрацію прав власності на цю квартиру за ОСОБА_2. Право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 (на час вирішення справи: АДРЕСА_4) визнано за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом, після смерті матері ОСОБА_3, померлої 12.01.2008 року. (а.с.72-76).

Рішенням Харківської міської ради № 390 від 12.06.2013р. "Про зміну та впорядкування адрес об`єктам нерухомого майна на території, що включена до меж міста Харкова" вказаній квартирі присвоєно адресу: АДРЕСА_2.

Згідно приписів ст. ст. 317, 319 та 321 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що існують всі законні підстави для скасування арешту майна та заборони на його відчуження, яке було накладено на підставі постанови державного виконавця Московського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції в частині, що стосується квартири за адресою: АДРЕСА_2.

Враховуючи, що на час розгляду справи виконавче провадження, в межах якого прийнято спірну постанову про арешт майна та заборони на його відчуження знаходиться на виконанні у відділ ДВС Харківського районного управління юстиції Харківської області суд вважає за необхідне покласти обов'язок щодо вчинення дій з приводу зняття арешту на вказаний відділ виконавчої служби.

Оскільки, в ході розгляду справи судом встановлений факт порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивачів у сфері публічно-правових відносин, відтак, позов належить задовольнити.

Керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківського відділу Державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції, Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, третя особа: Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" про скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Скасувати постанову від 27.05.2010 року Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції в частині арешту майна та заборони його відчуження стосовно об'єкту нерухомості: квартири однокімнатної АДРЕСА_1.

Зобов'язати відділ державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Харківської області вчинити дії щодо зняття арешту та заборону відчуження стосовно об'єкту нерухомості: квартири однокімнатної по вул. Ювілейна. буд.18, кв.52, м.Харків у Єдиному реєстрі заборони відчуження об'єктів нерухомого майна.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.В. Панченко