Вирок № 5472243, 13.12.2007, Святошинський районний суд міста Києва

Справа №1-259/07

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2007 р. Святошинський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Сержанюка А.С., з участю секретарів Ніколаєнка М.М., Католіченко Ю.В., Ішуніної Л.М., Жук О.В., прокурорів Яблонського Ю.С., Свєчнікової-Гамілякової В.Г., Сукача О.О., Деркача Я.А., адвоката ОСОБА_2., потерпілої ОСОБА_3., експертів ОСОБА_4., ОСОБА_5., розглянувши в судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця с Кашперівка, Тетіївського району, Київської області, українець, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1, проживаючого в АДРЕСА_2, раніше засудженого:

08.04.2002 року Солом'янським районним судом м. Києва за ст.ст. 141 ч. 2, 186 ч. З, 185 ч. 5, 70 КК України до 7 років позбавлення волі, звільненого з місць позбавлення волі 18.04.2006 року умовно-достроково на 1 рік 2 місяці 7 днів згідно постанови Маневічского райсуду Волинської області від 11.04.2006 р.

за ст. 190 ч. 4 КК України ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в період часу з кінця травня 2006 року по 15.12.2006 року, шляхом зловживання довірою, повторно заволодів коштами в особливо великих розмірах, які належать ОСОБА_3, завдавши їй значну матеріальну шкоду, при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_1, працюючи поваром на фірмі "Бінат ЛТД", розташованій по пров. Чугуєвському, 19-А в м. Києві, 12.05.2006 року познайомився з ОСОБА_3., яка працювала там же помічником бугалтера.

Після цього, ОСОБА_1 став підтримувати дружні стосунки з ОСОБА_3. і довідався від неї про те, що остання хоче придбати собі однокімнатну квартиру. Тоді ОСОБА_1 вирішив скористатись довірливими відносинами до нього ОСОБА_3. та шахрайським шляхом заволодіти коштами останньої.

З метою виконання свого злочинного умислу, ОСОБА_1 в кінці травня 2006 року, з метою заволодіння коштами ОСОБА_3., при зустрічі з останньою, запропонував свої послуги в придбанні квартири. При цьому, ОСОБА_1 повідомив потерпілій про те, що він нібито підшукав таку квартиру і для оформлення в даний час документів необхідний її паспорт та 500 доларів США.

Не підозрюючи про дійсні наміри ОСОБА_1., ОСОБА_3. погодилась на це та передала останньому свій паспорт і гроші в сумі 500 доларів США, що згідно курсу валют Національного банку України, з розрахунку 505 гривень за 100 доларів США, складає суму 2 525 грн. Отримані від ОСОБА_3. кошти ОСОБА_1 витратив на свої особисті потреби.

Після цього, продовжуючи далі свої злочинні дії, ОСОБА_1 12.09.2006 року зустрівшись з ОСОБА_3. по місцю роботи, повідомив їй про те, що власникам квартири, яку він має придбати для неї, необхідно заплатити перший внесок в сумі 11 100 доларів США. На дану пропозицію ОСОБА_3. погодилась та, повністю довіряючи

2

ОСОБА_1., передала йому гроші в сумі 11 100 доларів США, що згідно курсу валют Національного банку України, з розрахунку 505 гривень за 100 доларів США, склала 56 055 грн. Отримані від потерпілої кошти ОСОБА_1, в подальшому, витратив на свої особисті потреби.

Після цього, ОСОБА_1, продовжуючи переслідувати мету заволодіння коштами ОСОБА_3., шляхом зловживання її довірою, 14.12.2006 року зустрівся біля будинку №36 по пр. Відрадному в м. Києві з останньою і повідомив їй про те, що для завершення оформлення договору купівлі квартири, її власникам необхідно виплатити суму, що залишилась.

На дану пропозицію ОСОБА_3. погодилась і, не підозрюючи про дійсні наміри ОСОБА_1., цього ж дня передала ОСОБА_1. гроші в сумі 11 100 євро, що згідно курсу валют Національного банку України, з розрахунку 630 грн. за 100 євро, складає 69 930 грн., а 5000 євро пообіцяла передати на наступний день.

15.12.2006 року ОСОБА_1, з метою заволодіння коштами ОСОБА_3., зустрівся біля магазину "Сільпо", розташованого по пр. Перемоги, 89 в м. Києві, з ОСОБА_3., де остання передала йому гроші в сумі 5000 євро, що згідно курсу валют Національною банку України, з розрахунку 630 грн. за 100 євро, складає 31 500 грн. Вказану вище суму грошей ОСОБА_1 також витратив на свої особисті потреби.

Всього ОСОБА_1, шляхом зловживання довірою ОСОБА_3., з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, заволодів коштами потерпілої на загальну суму 160 010 грн., що в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто вчинив шахрайство в особливо великих розмірах, завдавши потерпілій значну матеріальну шкоду.

Таким чином, ОСОБА_1 шляхом зловживання довірою, повторно заволодів чужим майном в особливо великих розмірах, яке належить ОСОБА_3, завдавши потерпілій значну матеріальну шкоду, тобто своїми умисними діями скоїв злочин, передбачений ст.190 ч. 4 КК України.

В судовому засіданні ОСОБА_1 винним себе визнав частково і пояснив, що дійсно в травні 2006 р. познайомився з ОСОБА_3. з якою підтримував фактичні сімейно-шлюбні стосунки. Потерпіла говорила, що хоче купити квартиру, однак він не пропонував своєї допомоги в цьому.

Визнає, що після пошкодження автомобіля, в кінці травня 2006 р. позичив у ОСОБА_3. 500 доларів США, а через декілька тижнів - ще 2 000 доларів США, про що написав їй розписку. Більше коштів у неї не брав і інших розписок не писав.

Вважає, що причиною звернення потерпілої з заявою до міліції, являється те, що він зустрічався з нею, а одружився з іншою.

Явку з повинною та інші покази, де визнавав себе винним в пред'явленому обвинуваченні, давав під впливом фізичного та психологічного впливу з боку працівників міліції. Щоб його не били, він все підписав.

Давав потерпілій одну розписку, яка в справі відсутня, а тому висновки експерта з цього приводу оспорює. Не визнає за достовірні і висновки медичної експертизи, оскільки лікар його не оглядав.

По справі проводилось три почеркознавчих експертизи. Перша із них була негативна.

Текст постанови про притягнення як обвинуваченого на а.с. 106-108 т. 1 підписував по ст. 190 ч. 2 КК України.

ОСОБА_6. застосовував до нього фізичне насильство - 5-6 раз вдарив по обличчю, розбивши губу, що вплинуло на те, що він написав потрібне працівникам міліції.

Претензій до ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9., ОСОБА_10. не має.

Крім часткового визнання вини підсудним, така повністю підтверджується й іншими зібраними по справі доказами.

Так, потерпіла ОСОБА_3. в судовому засіданні підтвердила ту обставину, що у неї була розмова з підсудним в ході якої вона висловила намір купити квартиру. Вказала

3

також і на те, що ОСОБА_1 в травні 2006 р. позичив у неї 500 доларів США і в червні того ж року - ще 2 000 доларів США, про що написав розписку, зобов'язавшись повернути кошти до Нового року. В зазначеній сумі гроші підсудний повернув пізніше обумовленого терміну, в зв'язку з чим вона цивільний позов не підтримує.

Більше грошей він в неї не брав і вона їх ОСОБА_1. не давала.

Про кошти, зазначені в обвинувальному висновку, вона слідчому не говорила і це не відповідає дійсності.

Про походження розписок ОСОБА_1., наявних в матеріалах справи, сказати нічого не може, їх працівникам міліції не давала.

Документи від свого імені підписувала, не читаючи їх і її пояснення в ході досудового слідства не відповідають дійсності.

Заходи фізичного чи психологічного тиску в ході досудового слідства до неї не застосовувались і скарг щодо протиправних дій по відношенню до неї немає.

Наприкінці судового слідства ОСОБА_3. вказала на те, що ОСОБА_1. передавала 2 500 євро.

Свідок ОСОБА_11 підтвердив факт дружніх стосунків підсудного з потерпілою при роботі на фірмі «Бінат ЛТД». В жовтні-листопаді 2006 р. ОСОБА_3. мала намір купити квартиру в Голосіївському районі м. Києва і в цьому мав допомогти ОСОБА_1 Для цього особисто передав потерпілій, в зазначений період, 3 000 доларів США, які та повернула йому в березні 2007 р.

Потерпіла говорила йому, що ОСОБА_1 обманув її, забрав гроші і зник. Сумнівів щодо платоспроможності ОСОБА_3. у нього не було.

ОСОБА_12., допитана в тій же якості, вказала, що її брат ОСОБА_1 зустрічався з ОСОБА_3. Знає, що працівники міліції шукали підсудного по місцю її проживання, вказуючи про скоєння ним злочину.

З 17 по 29 січня 2007 р. брат утримувався в Святошинському РУ ГУ МВС України в м. Києві. Працівники міліції возили ОСОБА_1. по місцю проживання батьків, щоб ті віддали гроші. З ними був чоловік, який говорив, що позичав грошові кошти потерпілій, яка віддала їх підсудному. Знає про це із слів батьків.

Вважає, що розписки, які вона бачила, писав не її брат.

Свідок ОСОБА_13. зазначила, що працівники міліції неодноразово відвідували її помешкання, шукали чоловіка, якого арештували вночі. При цьому вимагали повернення 5 000 доларів США.

На розписках, наявних в матеріалах справи на а.с. 23, 24 т. 1, не почерк її чоловіка ОСОБА_1. Він говорив, що не має ніяких зобов'язань перед ОСОБА_3. Зазначав, що вона його бувша співробітниця, яка бажала з ним зустрічатися, надсилала повідомлення про кохання по мобільному телефону.

Після порушення кримінальної справи вона дзвонила їй і мовчала.

ОСОБА_14., допитаний в тій же якості, вказав на дотримання вимог чинного кримінально-процесуального законодавства при розслідування кримінальної справи відносно ОСОБА_1., без жодного примусу. Підсудний давав пояснення добровільно, визнаючи свою вину в скоєному. Він перестав її визнавати після вступу у справу адвоката.

У справі були наявні дві копії розписок ОСОБА_1. і один оригінал, який відправлявся на експертизу, наявний в матеріалах справи на аркуші 67 т. 1.

Пред'являлось обвинувачення підсудному по ст. 190 ч. 4 КК України і текст постанови про притягнення як обвинуваченого на а.с. 106-108 т. 1 не підмінявся.

Проводилась лише одна почеркознавча експертиза і це було відомо підсудному, який був ознайомлений з її результатами.

Потерпіла і підсудний говорили, що з двох копій розписок ОСОБА_1 була виготовлена третя, яка і була в оригіналі.

Пояснення потерпілої, дані в ході судового слідства, не відповідають наявним у справі доказам, які у нього сумнівів в ході досудового слідства не викликали. Всі відібрані зразки почерку підсудного знаходяться у матеріалах справи.

4

В ході судового слідства потерпіла говорить неправду, враховуючи, з його точки зору, почуття кохання до підсудного. При розслідуванні справи він попереджав її про кримінальну відповідальність.

Свідок ОСОБА_15. зазначила, що в ніч з 17 на 18 січня 2007 р. по місцю її мешкання приїхали працівники міліції. З ними був син ОСОБА_1 в наручниках та чоловік в цивільному, який кидався до сина битися, кричав про те, що зазначені кошти він давав ОСОБА_3

Працівники міліції стали вимагати кошти в сумі 11 100 доларів США та 16 100 євро, вказуючи, що син заборгував їх під розписку ОСОБА_3 Вона відмовила в цьому. Хтось із них говорив про видачу 5 000 доларів, після чого все закінчилось би.

Спочатку, на її запитання, син мовчав, а потім повідомив, що таких грошей у потерпілої він не брав.

Вважає, що син міг би взяти кошти в борг, але не в такій великій сумі. ОСОБА_1 одружився і вона вважає, що ОСОБА_3. так повелася через ревнощі.

Потерпіла, в один час, дзвонила їй і говорила, що син взяв у неї в борг 5 000 доларів США.

На розписках, наявних в матеріалах справи на а.с. 23, 24, 67, 69-73, 90, 182-183 т. 1 не почерк її сина ОСОБА_1., а на а.с. 68 т. 1 - частина написана ним, а інша - іншою людиною.

ОСОБА_6., допитаний в тій же якості, підтвердив факт затримання підсудного за заявою ОСОБА_3., яка детально вказувала на передачу ОСОБА_1. значної суми грошей на придбання квартири, які накопичувала і позичала, після чого той став зникати. Після затримання вона стала говорити, що кохає підсудного, хоче бути з ним.

ОСОБА_1 добровільно і власноручно написав явку з повинною, а пояснення -писав він - із слів підсудного, який заперечень не висловлював. Підсудний факт отримання грошей визнавав. Спочатку говорив, що готується договір купівлі-продажу квартири, а потім сказав, що кошти витрачав разом з потерпілою. Вважає, що підсудний шахрай, оскільки взяв у потерпілої гроші, а квартиру для неї не купив.

Підстав його обмовляти у нього немає, оскільки раніше не був знайомий з ним.

Фізичний примус до ОСОБА_1. не застосовувався.

В село до батьків підсудного їздив, із цивільних, водій, який позичав кошти ОСОБА_3

Вважає, що ОСОБА_1 бажає уникнути кримінальної відповідальності, заперечуючи свою вину в скоєному.

Аналогічні пояснення, з приводу скоєного підсудним, обставин його арешту, відібрання пояснень, дали суду свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10.

Свідок ОСОБА_16 зазначив, що підсудного ОСОБА_1. він возив на обстеження 23 січня 2007 р. з метою виявлення тілесних ушкоджень. Підсудний був оглянутий без одежі і був складений відповідний акт. Не бачив, щоб до ОСОБА_1. застосовувались заходи примусу. Підсудного не обмовляє.

ОСОБА_17, допитаний в якості свідка, підтвердив обставини відібрання заяви і пояснень у потерпілої, яка давала пояснення щиро, вказала на передачу грошей знайомому для купівлі квартири, яку той не купив і кошти не повернув. При цьому, надала розписки, з яких він зняв копії, а оригінал - повернув за належністю. Всі документи наявні в матеріалах кримінальної справи і, з його точки зору, вони відповідають дійсності. Потерпілу бачив вперше і попередив її про кримінальну відповідальність.

Окрім цього, час, місце та механізм скоєння діяння підтверджується протоколами усної заяви ( а.с. 6 т. 1 ), явкою з повинною ОСОБА_1. ( а.с. 12 т. 1 ), копіями його розписок ( а.с. 23, 24 т. 1 ), розпискою ( а.с. 67 т. 1 ), згідно яких підсудний шляхом зловживання довірою, повторно заволодів майном ОСОБА_3. в особливо великих розмірах, завдавши їй значну матеріальну шкоду.

Згідно висновків експертів №19 від 30 січня 2007 р. ( а.с. 62-63 т. 1 ), №5907 від 7 серпня 2007 р. ( а.с. 199-201 т. 1 ) рукописний текст розписки від 25 грудня 2006 р. та

5

підпис в ній від імені ОСОБА_1. та розписки від 12.092006 p., що надана у вигляді електрофотокопії, виготовлені самим ОСОБА_1

Експерт ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердив висновки експерта №19 від 30 січня 2007 р. та факт виготовлення рукописного тексту та підпису в розписці від 25 грудня 2006 р. самим ОСОБА_1

Пояснення підсудного, потерпілої, свідків по справі, висновки експертів, за винятком тверджень ОСОБА_1. про те, що він не пропонував своєї допомоги потерпілій в придбанні квартири, позичав у ОСОБА_3. лише 2 500 доларів США, більше коштів у неї не брав і інших розписок не писав, причиною звернення потерпілої з заявою до міліції, являється те, що він зустрічався з нею, а одружився з іншою, явку з повинною та інші покази, де визнавав себе винним в пред'явленому обвинуваченні, давав під впливом фізичного та психологічного впливу з боку працівників міліції, давав потерпілій одну розписку, яка в справі відсутня, лікар його не оглядав при медичному обстеженні, по справі проводилось три почеркознавчих експертизи, а перша із них була негативна, постанову про притягнення як обвинуваченого підписував по ст. 190 ч. 2 КК України, ОСОБА_6. застосовував до нього фізичне насильство - 5-6 раз вдарив по обличчю, розбивши губу, що вплинуло на те, що він написав потрібне працівникам міліції, ОСОБА_3. - що ОСОБА_1 позичив у неї лише 2 500 доларів США, 2 500 євро про що написав розписку, зобов'язавшись повернути кошти до Нового року, в зазначеній сумі гроші підсудний повернув пізніше обумовленого терміну, більше грошей він в неї не брав і вона їх ОСОБА_1. не давала, про кошти, зазначені в обвинувальному висновку, вона слідчому не говорила і це не відповідає дійсності, розписок ОСОБА_1. працівникам міліції не давала, документи від свого імені підписувала, не читаючи їх і її пояснення в ході досудового слідства не відповідають дійсності, ОСОБА_12. - що розписки писав не її брат, ОСОБА_13. - що працівники міліції вимагали повернення 5 000 доларів США, на розписках, наявних в матеріалах справи не почерк її чоловіка ОСОБА_1., відсутність зобов'язань перед ОСОБА_3., ОСОБА_15. - що працівники міліції вимагали кошти в сумі 5 000 доларів, син таких грошей у потерпілої не брав, ОСОБА_3. так повелася із-за ревнощів, на розписках, наявних в матеріалах справи не почерк її сина ОСОБА_1. та названі докази не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності, оскільки вони послідовні і непротиречиві між собою.

Твердження ОСОБА_1., ОСОБА_3., ОСОБА_12., ОСОБА_13., ОСОБА_15., які визнані судом за недостовірні, повністю спростовуються доказами по справі, віднесеними судом до числа правдивих, їх же поясненнями на стадії досудового і судового слідства в підтвердження встановлених судом обставин, які суд приймає за дійсні.

Окрім цього, пояснення зазначених осіб, які віднесені судом до числа недостовірних, спростовуються висновком експерта №603 від 23 січня 2007 р. ( а.с. 55 т. 1 ), поясненнями в судовому засіданні експерта ОСОБА_5., а також матеріалами №135с від 30.01.2007 p., матеріалами службових перевірок, наглядового провадження №78 за 2007 p., згідно яких, відповідно, у ОСОБА_1., при обстеженні, будь-яких тілесних ушкоджень на тілі не виявлено, відмовлено в порушенні кримінальної справи за ст.ст. 364, 365 КК України відносно працівників міліції.

Вищезазначені пояснення підсудного ОСОБА_1., потерпілої ОСОБА_3., свідків ОСОБА_12., ОСОБА_13., ОСОБА_15., що не відповідають дійсності, на думку суду, викликані бажанням полегшити участь першого в скоєному.

Цим же бажанням визвані і твердження учасників процесу про відсутність у справі доказів на підтвердження платоспроможності потерпілої, яка у суду не викликає ніяких сумнівів в силу вищевикладеного.

Суд, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку про обґрунтованість пред'явленого підсудному обвинувачення в частині діяння, встановленого судом та правильності кваліфікації дій ОСОБА_1. за ст. 190 ч- 4 КК України, оскільки він своїми умисними діями, шляхом зловживання довірою, повторно

6

заволодів чужим майном в особливо великих розмірах, яке належить ОСОБА_3, завдавши потерпілій значну матеріальну шкоду.

При обранні йому міри покарання судом враховується характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, особистість та характеристику підсудного, ту обставину, що він не був зайнятий суспільно-корисною працею, склад сім'ї, стан здоров'я як самого підсудного так і членів його сім'ї.

Обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1., суд визнає каяття та його допомогу досудовому слідству і суду у встановленні істини по справі в силу зайнятої позиції на свій захист, а обтяжуючих - не встановлено.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що для досягнення мети покарання, ОСОБА_1. його необхідно призначити у вигляді позбавлення волі, строком 5 років з конфіскацією всього індивідуального майна засудженого.

До призначеного за новим вироком, на підставі ст. 71 ч. 1 КК України, суд вважає за необхідне частково приєднати підсудному невідбуту частину покарання за вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 8.04.2002 року, строком в 6 місяців і остаточно - 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього індивідуального майна.

Керуючись ст.ст. 323 - 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним за ст. 190 ч. 4 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років з конфіскацією всього індивідуального майна засудженого.

Остаточну міру покарання ОСОБА_1, на підставі ст. 71 ч. 1 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 8.04.2002 року, строком в 6 місяців, призначити у вигляді позбавлення волі, строком 5 ( п'ять ) років 6 ( шість ) місяців з конфіскацією всього індивідуального майна засудженого.

Міру запобіжного заходу йому змінити в залі судового засідання з застави на тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 УДДВП в м. Києві та Київській області.

Строк покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту взяття його під варту-13.12.2007 р.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця с Кашперівка, Тетіївського району, Київської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1, проживаючого в АДРЕСА_2, на користь

НДЕКІД при ГУМВС України в м. Києві на р/р 35221100105031, код ЗКПО 25575285, банк одержувача: УДК у Київській області, МФО 821018, за послуги експерта -612,00 грн.

Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, що по вул. Велика Житомирська, 19 м. Києва, р/р 35223003002467 УДК в м. Києві, МФО 820019, код 02883096 - витрати на проведення судово-почеркознавчої експертизи - 1 128,00 грн.

Речові докази по справі - розписку написану ОСОБА_1 25.12.2006 р. -

зберігати в матеріалах справи.

Грошову заставу у вигляді 4 000 гри. повернути ОСОБА_13.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб.