Постанова № 54721235, 23.12.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2015 р. Справа№ 917/1922/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Калатай Н.Ф.

суддів: Ропій Л.М.

ОСОБА_1

при секретарі Царук І. О.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 представник за довіреністю від 23.01.2015

від відповідача 2:ОСОБА_3 представник за довіреністю № 58 від 07.07.2015

від інших учасників судового процесу: не зявились

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргуПриватного акціонерного товариства «Полтавське автотранспортне підприємство 1662»

на рішенняГосподарського суду міста Києва від 22.10.2015

у справі № 917/1922/15 (суддя Головатюк Л. Д.)

за позовомПриватного акціонерного товариства «Полтавське автотранспортне підприємство 1662»

до 1. Публічного акціонерного товариства «Терра Банк»

2. Публічного акціонерного товариства «Кристалбанк»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача 1. ОСОБА_4 підприємство «Ресурс Трейд-Оіл»

2. ОСОБА_4 нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_6 гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про визнання недійсним договору про передачу прав за договорами іпотеки та договорами застави ПАТ «Терра Банк» від 22.12.2014, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим № 1908, як такого, що не відповідає вимогам чинного законодавства України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.10.2015, повний текст якого складений 29.10.2015, у справі № 917/1922/15 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували факт порушення відповідачами його прав і охоронюваних законом інтересів, так само, як не доведено і наявність та обґрунтованість обставин, викладених у позовній заяві, та підстав для визнання недійсним спірного договору з викладених у позові правових підстав.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_4 акціонерне товариство «Полтавське автотранспортне підприємство 1662» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2015 у справі № 917/1922/15 та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В апеляційній скарзі позивач послався на те, що оспорюване рішення є таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт вважає, що посилання на норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є безпідставними, адже вказаний закон регламентує діяльність ОСОБА_6 гарантування, який до спірних договорів забезпечення не має відношення, та питання створення та діяльності Перехідного банку, а не встановлює форму передачі прав за іпотечними договорами, кредитними договорами чи іншими договорами забезпечення, яка визначена іншими нормативними актами, які були проігноровані сторонами спірного правочину; що вказаним законом не визначено, які саме активи та зобовязання повинні передаватись Перехідному банку та у який саме спосіб; що судом першої інстанції залишено поза увагою та не досліджено питання передачі прав за кредитним договором та дотримання відповідачем 1 закону при передачі прав за іпотечним договором; що відсутнє правонаступництво між сторонами, оскільки засновником Перехідного банку є ОСОБА_6 гарантування вкладів фізичних осіб, а відповідач 1 ліквідується у встановленому законом порядку, що виключає правонаступництво взагалі; що не є зрозумілим, яким чином та за яких умов (адже оспорюваний договір є безоплатним) відбулась передача прав за іпотечним договором, тобто у сторін відсутні правові підстави для передачі прав за договорами забезпечення.

На думку позивача, судом першої інстанції було проігноровано зміст спірного договору, який не містить всіх істотних обставин, укладений щодо всіх договорів іпотеки та застави без відповідної ідентифікації, без визначення предмету передачі, основних умов передачі (ціна, строки, обєм зобовязань, права щодо нарахування відсотків, штрафних санкцій тощо), що є грубим порушенням норм чинного законодавства, адже така форма договору не передбачена законом, та не відповідає а ні нормам ЦК України, а ні нормам Закону України «Про іпотеку», та крім того, порушує права іпотекодавців, які не знають про обсяг переданих Перехідному банку прав та залишились зовсім безправними в ситуації, що склалась.

Ухвалою від 03.12.2015 колегії суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя Калатай Н.Ф., судді Ропій Л. М., Рябуха В. І. відновлено строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Полтавське автотранспортне підприємства 1662» прийнято до розгляду та порушене апеляційне провадження.

17.12.2015 до канцелярії суду від третьої особи 2 надійшла заява № 182/01-16 від 10.12.2015, в якій третя особа 2 просить, в звязку з тим, що не має змоги заявитися особисто через виробничу необхідність, розглядати справу без її присутності та повідомляє, що позов не підтримує та вважає, що він безпідставний та необґрунтований.

Відповідач 1, третя особа 1 та третя особа 2 представників не направила, відповідач 1 та третя особа 1 про причини неявки суду не повідомили.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників сторін в судове засідання не визнана обовязковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників позивача за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Під час розгляду справи представник позивача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, представник відповідача 2 проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а оспорюване рішення суду першої інстанції без змін.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 2, з урахуванням правил ст. ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила таке.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач просить визнати Договір недійсним, посилаючись на те, що такий договір не передбачений чинним законодавством України та суперечить ряду норм права, адже, враховуючи його зміст, є актом безоплатного приймання-передачі майна, що не потребує нотаріального посвідчення та застосування форми договору, а відтак, не є договором у розумінні ЦК України.

Підставами для визнання Договору недійсним позивач визначає невідповідність змісту правочину вимогам законодавства, а саме:

1) договір про безоплатну передачу прав за договорами не передбачений законом;

2) відповідно до Закону України «Про іпотеку» заміна іпотекодержателя може відбуватися лише у формі договору про відступлення права вимоги з обовязковим відступленням за основним зобовязанням;

3) не відбулась заміна кредитора у основному зобовязанні;

4) не було повідомлено неплатоспроможним банком про відступлення за іпотечним договором та кредитним договором;

5) спірний договір містить в собі суперечливі дані щодо підстав передачі прав, як то правонаступництво та заміна кредитора за правочином;

6) договір не містить ідентифікації предмету передачі та ціни договору, що є порушенням податкового законодавства та цивільного законодавства, тобто не дотримано всіх істотних умов договору;

7) передача прав за вказаним договором виникла без будь якої правової підстави, що виключає можливість передачі таких прав, укладення договору та його нотаріальне посвідчення.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог, з чим колегія суддів погоджується з огляду на таке.

З матеріалів справи слідує та сторонами не заперечується, що 26.03.2013 відповідач 1 ПАТ «Терра Банк» та третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_4 підприємство «Ресурс Трейд-Оіл» (далі третя особа 1) уклали кредитний договір № КЛ/2013/03-40 (далі Кредитний договір) (а.с. 26-31), відповідно до умов якого третій особі 1 було відкрито відновлювальну кредитну лінію та надано кредит в сумі 2 900 000 грн.

26.06.2013 в рахунок забезпечення виконання третьою особою 1 зобовязань за Кредитним договором позивач як іпотекодавець та відповідач 1 як іпотекодержатель уклали іпотечний договір № КЛ/2013/03-40, посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований в реєстрі 26.06.2013 за № 838 (далі Іпотечний договір) (а.с. 21-25).

21.08.2014 на підставі постанови Національного банку України «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Терра Банк» до категорії неплатоспроможних» № 518 від 21.08.2014, виконавчою дирекцією ОСОБА_6 гарантування вкладів фізичних осіб (далі ОСОБА_6 гарантування) прийнято рішення № 72 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Терра Банк», згідно з яким з 22.08.2014 розпочато процедуру виведення відповідача 1 з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації, запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 22.08.2014 по 22.11.2014 та призначено уповноважену особу ОСОБА_6 на здійснення тимчасової адміністрації у відповідача 1.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин):

- протягом 30 днів з дня початку тимчасової адміністрації виконавча дирекція ОСОБА_6 затверджує план врегулювання з обов'язковим дотриманням принципу найменших витрат для ОСОБА_6. За рішенням виконавчої дирекції ОСОБА_6 цей строк може бути продовжений до 30 днів (ч. 1);

- план врегулювання складається відповідно до вимог, встановлених актами ОСОБА_6. У плані врегулювання на підставі оцінки фінансового і майнового стану банку визначаються заходи щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку, зокрема, у спосіб створення та продажу інвестору перехідного банку з передачею йому активів і зобов'язань неплатоспроможного банку і подальшою ліквідацією неплатоспроможного банку (п. 4 ч. 2).

Рішенням виконавчої дирекції ОСОБА_6 гарантування від 13.10.2014 № 224/14 (із змінами згідно рішень виконавчої дирекції ОСОБА_6 гарантування від 08.12.2014 № 256/14 та від 22.12.2014 № 262) затверджено План врегулювання неплатоспроможного банку ПАТ «Терра Банк» (далі План врегулювання ПАТ «Терра Банк»), яким, як вбачається з наявної в матеріалах справи виписки з Плану регулювання ПАТ «Терра Банк» (а.с. 78-79), запропоновано до затвердження, як спосіб виведення неплатоспроможного банку (відповідача 1) з ринку, створення та продаж інвестору перехідного банку з передачею йому активів і зобовязань неплатоспроможного банку і подальшою ліквідацією останнього.

Згідно з приписами ст. 42 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»:

- ОСОБА_6 на підставі плану врегулювання приймає рішення про утворення перехідного банку із передачею всіх або частини активів і зобов'язань неплатоспроможного банку. Перехідний банк утворюється у формі публічного акціонерного товариства. Перехідний банк провадить свою діяльність у порядку та в межах вимог, встановлених для цього банку нормативно-правовими актами ОСОБА_6 (ч. 1);

- перехідному банку передаються всі або визначена відповідно до плану врегулювання частина активів і зобов'язань неплатоспроможного банку (п. 1 ч. 10);

- перехідний банк у порядку правонаступництва набуває всіх прав за переданими йому активами (включаючи права за договорами забезпечення), а також набуває обов'язків боржника за вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобов'язаннями без необхідності внесення змін до відповідних договорів (ч. 12).

На підставі Плану врегулювання ПАТ «Терра Банк» ОСОБА_6 гарантування створено Публічне акціонерне товариство «Перехідний банк «Кристалбанк», правонаступником якого є відповідач 2 Публічне акціонерне товариство «Кристалбанк».

Рішенням засновника ОСОБА_6 гарантування 08.12.2014 (протокол № 257/14 від 08.12.2014) затверджено Статут ПАТ «Перехідний банк «Кристалбанк», державну реєстрацію якого проведено 11.12.2014, номер запису 10741020000052157 (а.с. 107-111).

Відповідно до п. 1 Статуту ПАТ «Перехідний банк «Кристалбанк» є правонаступником визначених відповідно до Плану врегулювання активів (уключаючи права за договорами забезпечення) та обовязків за вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобовязаннями ПАТ «Терра Банк». Засновником ПАТ «Перехідний банк «Кристалбанк» є ОСОБА_6 гарантування, якому належить 100 % акцій банку.

Рішенням акціонера ПАТ «Перехідний банк «Кристалбанк» від 22.12.2014 (а.с. 77) директора ПАТ «Перехідний банк «Кристалбанк» ОСОБА_8 уповноважено на підписання від імені ПАТ «Перехідний банк «Кристалбанк», серед іншого, акту приймання-передавання активів та зобовязань неплатоспроможного банку ПАТ «Терра Банк», зазначених в Плані врегулювання ПАТ «Терра Банк».

22.12.2014, на виконання вказаного рішення, відповідачем 1 та ПАТ «Перехідний банк «Кристалбанк» підписано ОСОБА_8 приймання-передавання активів та зобовязань неплатоспроможного банку ПАТ «Терра Банк» (далі ОСОБА_8 приймання-передавання активів та зобовязань) (а.с. 71-72), яким від відповідача 1 до ПАТ «Перехідний банк «Кристалбанк» як правонаступника передано, серед іншого, активи відповідача 1, включаючи забезпечення за ними, які визначено у Плані регулювання та Реєстрі договорів про здійснення активних операцій та договорів забезпечення (додаток № 1 до цього акту), в тому числі Кредитного договору.

Факт передачі підтверджується витягом з п. 1.2 «Реєстр активних операцій з юридичними особами» Додатку № 1 до ОСОБА_8 приймання-передавання активів та зобовязань (а.с. 81).

Відповідно до абзацу 2 п. 1 ОСОБА_8 приймання-передавання активів та зобовязань передача прав за договорами іпотеки та договорами застави, що посвідчені нотаріально, здійснюється за договором про передачу прав за зазначеними договорами, що посвідчується нотаріально.

22.12.2014 відповідач 1 як Неплатоспроможний банк та ПАТ «Перехідний банк «Кристалбанк» як Перехідний банк уклали договір про передачу прав за договорами іпотеки та договорами застави ПАТ «Терра Банк», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі 22.12.2014 за № 1908 (далі Договір) (а.с. 18-20).

14.04.2015 проведено державну реєстрацію Статуту відповідача 2 ПАТ «Кристалбанк», номер запису 10741050004052157 (а.с. 89-105).

Згідно з п. 1.3 вказаного Статуту, відповідач 2 є правонаступником всього майна, прав та зобовязань «ПАТ «Перехідний банк «Кристалбанк», яке, згідно з рішенням засновника ОСОБА_6 гарантування вкладів фізичних осіб від 08.12.2014 (протокол № 257/14), є правонаступником визначених відповідно до плану врегулювання, затвердженого рішенням виконавчої дирекції ОСОБА_6 гарантування вкладів фізичних осіб від 13.10.2014, активів (уключаючи права за договорами забезпечення) та обовязків за вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобовязаннями ПАТ «Терра Банк»

Отже, відповідач 2 є правонаступником ПАТ «Перехідний банк» у спірних правовідносинах.

Згідно з п. 1.1 Договору за цим договором відповідач 1 передає, а ПАТ «Перехідний банк «Кристалбанк» приймає всі права за договорами іпотеки та застави, що нотаріально посвідчені, перелік яких наведено у Плані врегулювання ПАТ «Терра Банк» та у Реєстрі договорів іпотеки та застави (додаток № 1 до Договору).

Згідно з п. 1.2 Договору передача прав за договорами іпотеки та застави за Договором здійснюється одночасно з передачею прав вимоги на активи неплатоспроможного банку за ОСОБА_8 приймання-передання активів та зобовязань.

Права передаються відповідачем 1 в обсязі та на умовах, що існували на дату останньої редакції Плану врегулювання ПАТ «Терра Банк» та складання Реєстру договорів іпотеки та застави (додаток № 1 до договору) (п. 1.3 Договору).

Згідно з п. 1.4 Договору, вартість майна, права за договорами іпотеки та застави що передається за цим договором, складає суму вартостей майна (предметів іпотеки за договорами іпотеки та за договорами застави), відповідно до Реєстру договорів іпотеки та застави (додаток № 1 до Договору).

Відповідно до п. 1.11 Договору передача прав за договорами іпотеки та застави від відповідача 1 до ПАТ «Перехідний банк «Кристалбанк» здійснюється за актом приймання-передавання прав, який є невідємною частиною Договору.

Згідно з преамбулою Договору, його укладено на виконання та на підставі:

1) ч. 12 ст. 42 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ч. 1 та п. 4 ч. 2 ст. 11, ч. 1 ст. 178, ч. 4 ст. 209, ч. 1 ст. 512 ЦК України;

2) Плану врегулювання ПАТ «Терра Банк»;

3) рішення виконавчої дирекції ОСОБА_6 № 264/14 від 22.12.2014 про передачу активів і зобовязань від Неплатоспроможного банку на користь Перехідного банку;

4) письмового зобовязання ОСОБА_9 щодо придбання акцій перехідного банку у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку від 05.12.2014;

5) ОСОБА_8 приймання-передавання активів та зобовязань.

Частиною 3 ст. 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 9 ЦК України, законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ОСОБА_6 гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати ОСОБА_6 відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між ОСОБА_6, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції ОСОБА_6 щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами ОСОБА_6 та Національного банку України.

Враховуючи вимоги п. 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», згідно з яким законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону, Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальним законом, норми якого є обовязковими при зясуванні прав та обовязків сторін та вирішенні спору у цій справі по суті.

Права та обовязки відповідача 1 як сторони за Кредитним договором передані «ПАТ «Перехідний банк «Кристалбанк» як правонаступнику за ОСОБА_8 приймання-передавання активів та зобовязань, а як сторони за Іпотечним договором згідно зі спірним Договором, в порядку, встановленому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Порядок передачі прав за договорами іпотеки та договорами застави, що посвідчені нотаріально, шляхом укладення договору про передачу прав за зазначеними договорами, що посвідчується нотаріально, передбачено ОСОБА_8 приймання-передавання активів та зобовязань, складеним його сторонами у повній відповідності з приписами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьої, пятою, шостою ст. 203 ЦК України.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визначено, що:

- судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.;

- зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України);

- відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Колегія суддів вважає, що договір про передачу прав за договорами іпотеки та договорами застави ПАТ «Терра Банк», укладений його сторонами та посвідчений нотаріально 22.12.2014, повністю відповідає вимогам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», нормами якого сторони керувалися при його укладенні, тому правові підстави для визнання вказаного договору недійсним відсутні, у задоволенні відповідних вимог позивача слід відмовити.

З огляду на підстави відмови у вимогах про визнання спірного Договору недійсним, посилання позивача на те, що договір про безоплатну передачу прав за договорами не передбачений законом; що передача прав за вказаним договором виникла без будь-якої правової підстави, що виключає можливість передачі таких прав, укладення договору та його нотаріальне посвідчення; що спірний договір містить в собі суперечливі дані щодо підстав передачі прав, як то правонаступництво та заміна кредитора за правочином, до уваги колегією суддів не приймаються як такі, що не впливають на вирішення спору сторін в частині визнання Договору недійсним по суті.

З таких саме підстав не приймаються до уваги посилання позивача на те, що не відбулась заміна кредитора у основному зобовязанні в розумінні статей 512 514 ЦК України.

При цьому, колегія суддів звертає увагу позивача на те, що така заміна відбулася в порядку правонаступництва із дотриманням вимог ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» на підставі підписаного 22.12.2014 відповідачем 1 та ПАТ «Перехідний банк «Кристалбанк» вищезгаданого ОСОБА_8 приймання-передавання активів та зобовязань, за яким, серед інших, передано від відповідача 1 до ПАТ «Перехідний банк «Кристалбанк» права та обовязки, які виникли з Кредитного договору.

Крім того, можливість заміни кредитора в порядку правонаступництва передбачено статтею 178 ЦК України, згідно з ч. 1 якої об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи, та статтею 512 ЦК України, згідно з п. 2 ч. 1 якої кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва.

При цьому слід врахувати, що згідно з приписами ч. 12 ст. 42 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» всіх прав за переданими йому активами (включаючи права за договорами забезпечення), а також обов'язків боржника за вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобов'язаннями без необхідності внесення змін до відповідних договорів у порядку правонаступництва набуває саме перехідний банк.

Враховуючи, що вказана норма розповсюджується лише на випадки, коли права та обовязки передаються від неплатоспроможного банку до перехідного банку, створеного відповідно до вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», сторони відповідних договорів не позбавлені права, у порядку, встановленому чинним законодавством, внести зміни в частині субєктного складу, в тому числі і в судовому порядку.

Щодо посилань позивача на те, що відповідно до Закону України «Про іпотеку» заміна іпотекодержателя може відбуватися лише у формі договору про відступлення права вимоги з обовязковим відступленням за основним зобовязанням, слід зазначити таке.

Згідно з приписами ст. 24 Закону України «Про іпотеку»

- відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням (ч. 1);

- іпотекодержатель зобов'язаний письмово у п'ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов'язанням (ч. 2);

- правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку (ч. 3).

Як встановлено судом, спірний Договір є нотаріально посвідченим, відступлення права вимоги за Кредитним договором як основним зобовязанням відбулося 22.12.2014, тобто в один день з укладенням спірного Договору.

Про передачу права вимоги за Кредитним договором та Іпотечним договором від відповідача 1 до ПАТ «Перехідний банк «Кристалбанк» позивача повідомлено листом № 14.01.2015/3-24 від 14.01.2015 (а.с. 83), на доказ направлення якого до матеріалів справи долучена належним чином засвідчена копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 01001 2498642 1 з відміткою про вручення 24.01.2014 (а.с. 84), що спростовує твердження позивача про те, що його не було повідомлено Неплатоспроможним банком про відступлення за Кредитним та Іпотечним договорами.

При цьому, колегія суддів зауважує на тому, що відповідно до приписів чинного законодавства недійсність договору має визначатися станом на дату його укладення, тобто невиконання кредитором обовязку щодо повідомлення боржника про відступлення за договором прав вимоги за кредитним договором та іпотечним договором не тягне відповідно до норм ЦК України та Закону України «Про іпотеку» за собою таких наслідків, як визнання такого договору недійсним. В такому випадку новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

Отже, при укладенні Договору дотримано вимог Закону України «Про іпотеку».

Посилання позивача на те, що Договір не містить ідентифікації предмету передачі та ціни договору, що є порушенням податкового законодавства та цивільного законодавства, тобто не дотримано всіх істотних умов договору, спростовуються самим змістом Договору, в якому зазначено, що за цим договором відповідач 1 передає, а ПАТ «Перехідний банк «Кристалбанк» приймає всі права за договорами іпотеки та застави, що нотаріально посвідчені, перелік яких наведено у Плані врегулювання та у Реєстрі договорів іпотеки та застави (додаток № 1 до Договору), тобто права вимоги, які передаються за Договором (предмет передачі) визначені (ідентифіковані) сторонами в додатку № 1, який є невідємною частиною Договору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами ст. 1 ГПК України, підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Позивачем не доведено обставин, на які він послався в обґрунтування своїх позовних вимог про визнання спірного Договору недійсним, як не доведено порушення відповідачами його прав і охоронюваних законом інтересів, а відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення вказаних позовних вимог.

Доводи та заперечення, викладені у апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Полтавське автотранспортне підприємства 1662» задоволенню не підлягає, рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2015 у справі № 917/1922/15 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК України судові витрати по справі за звернення з апеляційною скаргою покладаються на позивача.

Керуючись ст. 99, ст.ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Полтавське автотранспортне підприємство 1662» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2015 у справі № 917/1922/15 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2015 у справі № 917/1922/15 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 917/1922/15.

Повний текст постанови складено: 28.12.2015

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

СуддіЛ.М. Ропій

ОСОБА_1