АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 11-сс/796/3377/2015 Головуючий у 1-й інстанції: Іваніна Ю.В..
Категорія: ст. 183 КПК Доповідач: Бець О.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді Беця О.В.,
суддів Дзюбіна В.В., Сокуренка Д.М.,
за участю прокурора Ковальчук О.В.,
секретаря судового засідання Сологуб В.І.,
захисника ОСОБА_1,
за участю під час відео конференції підозрюваного ОСОБА_2,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційні скарги захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_1, які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 14 листопада 2015 року,
ВСТАНОВИЛА:
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_4, погоджене із прокурором прокуратури Дніпровського району м. Києва ОСОБА_5, та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, який обраховувати з моменту його фактичного затримання, а саме з 18 год. 15 хв. 13.11.2015 р., відносно
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_5, кім. 7/3 (гуртожиток), раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Одночасно підозрюваному, із застосуванням виключного випадку, визначено заставу в розмірі 400 мінімальних заробітних плат, що становить 487200 (чотириста вісімдесят сім тисяч двісті) гривень з покладенням на підозрюваного ОСОБА_2 обовязків, у разі внесення застави, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, з визначенням 2-х місячного терміну дії цих обовязків.
Ухвала слідчого судді мотивована тим, що з урахуванням обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до пятнадцяти років із конфіскацією майна, характеризуючих даних про особу підозрюваного, в їх сукупності, а також з урахуванням наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя прийшов до висновку про те, що застосування більш мякого запобіжного заходу, окрім виняткового, не зможе запобігти вказаним ризикам, а тому клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, захисники підозрюваного подали апеляційні скарги, в яких вони просять ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 14.11.2015 р. скасувати.
Додатково захисник ОСОБА_3 просить, при скасуванні ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 14.11.2015 р. звільнити підозрюваного з-під варти в залі суду, або зменшити розмір застави, визначеної судом першої інстанції.
Мотивуючи свої доводи, викладені в апеляційних скаргах, захисники підозрюваного вказують на те, що слідчий суддя не взяв до уваги, що в клопотанні слідчого відсутні докази, які підтверджують обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого йому кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а прокурором в судовому засіданні не доведено, що вказані ризики існують і в самій ухвалі слідчий суддя не зазначив конкретних обставин, які свідчать про існування ризиків, також слідчим суддею не зазначено та належним чином не обґрунтовано свої висновки про неможливість застосування до ОСОБА_2 більш мякого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Додатково захисник ОСОБА_1, в поданій ним апеляційній скарзі, вказує на неконкретність оголошеної ОСОБА_2 підозри, а саме не конкретизовано кваліфікацію його дій та в яких саме діях, передбачених положеннями ч. 4 ст. 187 КК України він підозрюється.
Також, апелянти вказують на те, що при ухваленні судового рішення взагалі не були оцінені обставини, передбачені ст. 178 КПК України, що мають бути враховані при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, зокрема характеризуючі дані про особу підозрюваного ОСОБА_2, який має міцні соціальні звязки, проживає зі своїми батьками в місті Чернігові, його батьки є пенсіонерами та потребують постійного догляду, раніше ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності не притягувався, що також слугує підтвердженням відсутності підстав для застосування виняткового запобіжного заходу.
Додатково, захисник ОСОБА_1, в поданій ним апеляційній скарзі, вказує на те, що а ні судом, а ні слідчим та прокурором не виконано вимог кримінального процесуального закону та не встановлено наявність будь-яких даних про особу ОСОБА_2, як позитивних так і негативних, на підставі яких можна було б прийти до висновку про неможливість виконання покладених на підозрюваного процесуальних обовязків, шляхом застосування більш мякого, окрім виняткового, запобіжного заходу.
Крім того, захисник ОСОБА_1 вказує на порушення слідчим суддею вимог ст. 182 КПК України, оскільки слідчий суддя визначаючи альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, не врахував вище вказані дані про особу підозрюваного, зокрема його майновий та сімейний стан, інші дані про особу підозрюваного, як того вимагають вимоги кримінального процесуального закону та визначив завідомо непомірний для підозрюваного розмір застави.
Заслухавши доповідь судді, думку захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційні скарги та просили їх задовольнити в повному обсязі, доводи прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а апеляційні скарги такими, що не підлягають задоволенню, перевіривши та обговоривши доводи апеляційних скарг, вивчивши матеріали судової справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги захисників не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні слідчого відділу Дніпровського управління Головного управління Національної поліції в м. Києві перебуває кримінальне провадження за № 12015100040017234, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 листопада 2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Органом досудового розслідування ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з погрозою застосування такого насильства (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, спрямований на заволодіння майном у великому розмірі, а саме в тому, що 13.11.2015 р., приблизно о 17 год. 00 хв. ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 і невстановленою досудовим розслідуванням особою, переслідуючи корисливий мотив, під загрозою застосування до ОСОБА_10 предмету, схожого на пістолет, який потерпілий сприйняв як реальну загрозу для власного життя та здоровя, вчинили розбійний напад на ОСОБА_10, та заволоділи майном останнього, чим спричинили потерпілому матеріальну шкоду у великих розмірах на загальну суму 172900 грн.
14.11.2015 р. ОСОБА_2 був затриманий, в порядку ст. 208 КПК України, того ж дня останньому було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, а саме у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з погрозою застосування такого насильства (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, спрямований на заволодіння майном у великому розмірі.
14.11.2015 р. старший слідчий СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_4, за погодженням із прокурором прокуратури Дніпровського району м. Києва ОСОБА_5, звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2, посилаючись на те, що останній підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до пятнадцяти років з конфіскацією майна, не має місця проживання у м. Києві, у звязку з чим може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, потерпілого у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування лише виняткового запобіжного заходу в повній мірі зможе гарантувати належну його процесуальну поведінку та запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
14.11.2015 р. ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києвазадоволено клопотання слідчого та застосовано відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, з визначенням застави в розмірі 400 мінімальних заробітних плат, що становить 487200 (чотириста вісімдесят сім тисяч двісті) гривень та покладенням на підозрюваного ОСОБА_2 обовязків, у разі внесення застави, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний ОСОБА_2, вислухана думка прокурора, слідчого та захисника, зясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання обрання запобіжного заходу.
При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд зясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав застосування запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.
Відповідно до ст. 178 КПК України, судом також враховано вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2, у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, характеризуючі дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, а саме вік та стан здоровя, майновий стан підозрюваного, те, що ОСОБА_2 раніше не судимий, за місцем реєстрації не проживає, постійного місця проживання у м. Києві не має, не одружений, не має офіційного місця роботи, що свідчить про відсутність стійких соціальних звязків.
Перевіряючи доводи та обставини, на які посилаються слідчий та прокурор у клопотанні, слідчим суддею зясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_2 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, слідчим зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_2, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Зазначені в апеляційних скаргах доводи та підстави, з яких захисники підозрюваного просять скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення та спростовуються вищевикладеним.
Наявність характеризуючих даних про особу підозрюваного ОСОБА_2, який має міцні соціальні звязки, проживає зі своїми батьками в місті Чернігові, його батьки є пенсіонерами та потребують постійного догляду, раніше ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності не притягувався, на які посилаються захисники,не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді, оскільки не спростовують висновки суду про те, що ОСОБА_2 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні.
Не заслуговують на увагу і посилання захисників підозрюваного про недоведеність ризиків, оскільки слідчий суддя, розглядаючи клопотання, всебічно зясував всі обставини, з якими закон повязує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного, при цьому заслухав пояснення як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, та навів в ухвалі мотиви необхідності задоволення клопотання слідчого.
На підставі вище викладеного, колегія суддів погоджується з рішенням суду щодо необхідності задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки слідчий в повному обсязі довів суду обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_2 на свободу.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Ухвала слідчого судді відповідає вказаним вимогам.
Таким чином підстав для застосування більш мякого запобіжного заходу не вбачається.
Слідчий суддя також правильно, з урахуванням виключного випадку, а також практики Європейського суду з прав людини, визначив розмір застави, оскільки розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, оцінивши також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 та дані про його особу, визначив заставу у розмірі 400 мінімальних заробітних плат, що належним чином забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_2 покладених на нього обовязків у випадку внесення застави. З таким твердженням слідчого судді погоджується і колегія суддів.
Даних, які б унеможливлювали тримання ОСОБА_2 під вартою, матеріали судової справи не містять.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді у справі не вбачається.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі обєктивно зясованих обставин, які підтвердженні достатніми даними, дослідженими судом, а також яким дана належна оцінка, а тому апеляційні скарги захисників підозрюваного, з викладеними в них доводами, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 194, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 14 листопада 2015 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_4, погоджене із прокурором прокуратури Дніпровського району м. Києва ОСОБА_5, та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, який обраховувати з моменту його фактичного затримання, а саме з 18 год. 15 хв. 13.11.2015 р., відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та визначено заставу в розмірі 400 мінімальних заробітних плат, що становить 487200 (чотириста вісімдесят сім тисяч двісті) гривень з покладенням на підозрюваного ОСОБА_2 обовязків, у разі внесення застави, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України залишити без змін, а апеляційні скарги захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_1, які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 без задоволення.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
СУДДІ :
_____ ____ _____
О.В. ОСОБА_11 ОСОБА_12 Сокуренко
Судове рішення № 54719532, Апеляційний суд міста Києва було прийнято 22.12.2015. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 755/20776/15-к. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: