Ухвала суду № 54717214, 21.12.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2015 року м. ПолтаваСправа №816/4321/15

Полтавський окружний адміністративний суд колегією у складі:

головуючого судді: Петрової Л.М.,

суддів: Канигіної Т.С. , Єресько Л.О. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Петрукович Ю.О.,

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідачів ОСОБА_2 юстиції України, Департаменту державної реєстрації ОСОБА_2 юстиції України: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Полтава-банк" до ОСОБА_2 юстиції України, Департаменту державної реєстрації ОСОБА_2 юстиції України, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації ОСОБА_2 юстиції України ОСОБА_4 про визнання дій незаконними (протиправними), скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

01 жовтня 2015 року Публічне акціонерне товариство "Полтава-банк" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 юстиції України, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації ОСОБА_2 юстиції України ОСОБА_4 про визнання незаконними (протиправними) дій ОСОБА_2 юстиції України щодо надання відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень, оформленого рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації ОСОБА_2 юстиції України ОСОБА_4 від 23 червня 2015 року №22315144; скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації ОСОБА_2 юстиції України ОСОБА_4 від 23 червня 2015 року №22315144 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень; зобов'язання ОСОБА_2 юстиції України зареєструвати право власності на нежитлове приміщення (офіс) загальною площею 478,6 кв.м., що розташований у місті Полтаві Полтавської області, вулиця Жовтнева, 19, зазначеному на плані під літ "А-2", у загальному користуванні тамбур 169а пл. 3,7 кв.м., за суб'єктом Публічне акціонерне товариство "Полтава-банк".

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначав, що державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації ОСОБА_2 юстиції України ОСОБА_4 безпідставно відмовлено у державній реєстрації прав та їх обтяжень без повного та належного вивчення наданих для проведення реєстраційної дії документів.

У судовому засідання 21 грудня 2015 року до участі у справі у якості другого відповідача залучено Департамент державної реєстрації ОСОБА_2 юстиції України та за згодою сторін продовжено розгляд справи.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідачів ОСОБА_2 юстиції України, Департаменту державної реєстрації ОСОБА_2 юстиції України у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У своїх письмових запереченнях зазначав, що позивачу відмовлено у державній реєстрації права власності на земельну ділянку, оскільки заяву про державну реєстрацію прав подано після державної реєстрації обтяжень щодо цього майна. Зауважував, що державні реєстратори прав на нерухоме майно є самостійними субєктами владних повноважень, рішення, дії або бездіяльність яких можуть бути оскаржені до суду, а також визнані протиправними та скасовані. ОСОБА_2 юстиції України, на думку відповідача, є неналежним відповідачем і не може відповідати за позовом.

Відповідач ОСОБА_5 реєстратор прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації ОСОБА_2 юстиції України ОСОБА_4 у судове засідання не зявилася, будучи повідомленою про дату, час та місце розгляду справи.

Згідно частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за даної явки та наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 13 травня 2010 року між Полтавським акціонерним банком «Полтава-Банк» (у подальшому Публічне акціонерне товариство "Полтава-банк") та ОСОБА_6 укладено Іпотечний договір у забезпечення повернення Позичальником ЗАТ «Будінвест СМ» у строк, встановлений вимогою Банку, а при відсутності такої вимоги згідно графіку, до 31 грудня 2013 року грошових коштів, отриманих за кредитним договором від 13 травня 2010 року №3532 /а.с. 27-31/.

28 вересня 2012 року та 12 березня 2013 року укладені договори про зміни до Іпотечного договору /а.с. 32-34, 35-37/, у яких розмір процентної ставки встановлений 20% річних, предметом яких стали нежитлові приміщення (офіс) загальною площею 478, 6 кв.м., що розташовані за адресою: місто Полтава, вул. Жовтнева, 19, зазначеному у плані під літ. «А-2», що належить на праві власності ОСОБА_6, як забезпечення виконання кредитного договору від 13 травня 2010 року №3532 та Додаткових угод до нього, укладеного між ПАТ «Будінвест СМ» та Полтавським акціонерним банком «Полтава-Банк».

13 травня 2010 року приватним нотаріусом ОСОБА_7 внесено запис №317837 про державну реєстрацію обтяження на підставі іпотечного договору, що підтверджується Витягами з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки, копії яких наявні у матеріалах справи /а.с. 38, 39/.

Рішенням Октябрського районного суду міста Полтави від 18 липня 2014 року у справі №554/6799/14-ц, що набрало законної сили 20 травня 2015 року, позов Публічного акціонерного товариства «Полтава-банк» до ОСОБА_6, третя особа Приватне акціонерне товариство «Будінвест СМ» про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання права власності задоволено:

звернуто стягнення на майно (предмет іпотеки) громадянина України ОСОБА_6, на користь Публічного акціонерного товариства «Полтава-банк» для часткового повернення заборгованості по кредитному договору від 13 травня 2010 року №3532 у сумі 4 638 110 (чотири мільйона шістсот тридцять вісім тисяч сто десять) грн шляхом набуття Публічним акціонерним товариством «Полтава-банк» права власності на предмет іпотеки згідно іпотечному договору (зі змінами від 28 вересня 2012 року, від 12 березня 2013 року) посвідченого 13 травня 2010 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_7, у реєстрі за №998, а саме на нежитлові приміщення (офіс), загальною площею 478,6 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Полтава, вул. Жовтнева, 19, зазначеному на плані під літ. «А-2», у загальному користуванні тамбур 169а пл. 3,7 кв.м., що належать ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності, виданого Управлінням житлово-комунального господарства м. Полтави 21 серпня 2008 року, зареєстрованого Приватним підприємством Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» в книзі №20, номер запису 4561, згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно №25818658 від 09 квітня 2010 року, реєстраційний номер 24428392 за оціночною вартістю у 4 638 110 (чотири мільйона шістсот тридцять вісім тисяч сто десять) грн.;

визнано право власності Публічного акціонерного товариства «Полтава-банк» на нежитлові приміщення (офіс), загальною площею 478,6 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Полтава, вул. Жовтнева, 19, зазначеному на плані під літ. «А-2», у загальному користуванні тамбур 169а пл. 3,7 кв.м., що до цього належали ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності, виданого Управлінням житлово-комунального господарства м. Полтави 21 серпня 2008 року, зареєстрованого Приватним підприємством Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» в книзі №20, номер запису 4561, згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно №25818658 від 09 квітня 2010 року, реєстраційний номер 24428392.

12 червня 2015 року Публічним акціонерним товариством «Полтава-банк» подано до Реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції Полтавської області заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) разом з додатками /а.с. 17/.

23 червня 2015 року ОСОБА_5 реєстратором Департаменту державної реєстрації ОСОБА_2 юстиції України ОСОБА_4 прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №22315144, яким відмовлено у державній реєстрації права власності форма власності: приватна на нежитлові приміщення (офіс), що розташований Полтавська область, місто Полтава, вул. Жовтнева, 19, за субєктом Публічне акціонерне товариство "Полтава-банк", податковий номер 09807595 /а.с. 13/.

Позивач не погодився із діями ОСОБА_2 юстиції України, прийнятим державним реєстратором рішенням та оскаржив їх до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам суд виходить з наступного.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Конституцією України, нормами Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року №868.

Спеціальним законом, що визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна є Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року №1952-IV.

Згідно положень статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Згідно статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме:

1) право власності на нерухоме майно

2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном;

3) інші речові права відповідно до закону;

4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

До повноважень органу державної реєстрації прав належить, зокрема: проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень або відмова у їх реєстрації; забезпечення ведення Державного реєстру прав /пункти 1, 2 частини першої статті 8 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"/.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій ОСОБА_2 юстиції України щодо надання відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень, скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації ОСОБА_2 юстиції України ОСОБА_4 від 23 червня 2015 року №22315144 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема, наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону.

Статтею 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

За правилами підпунктів 1, 5 частини першої статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав проводиться на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом; рішень судів, що набрали законної сили.

Процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначає Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року №868.

Так, згідно пункту 36 наведеного вище Порядку для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком.

Тобто, за вимогами Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та вищезазначеного Порядку №868 визначено, що підставою для проведення державної реєстрації перш за все є документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

У свою чергу, підпунктом 10 пункту 37 зазначеного Порядку передбачено, що документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Відповідно частини першої статті 16 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до Реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції подана заява від 12 червня 2015 року №11836204 про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення (офіс) загальною площею 478,6 кв.м., що розташований у місті Полтаві Полтавської області, вулиця Жовтнева, 19, зазначеному на плані під літ "А-2", у загальному користуванні тамбур 169а пл. 3,7 кв.м /а.с. 17/.

Зазначені об`єкти перейшли у власність до позивача на підставі рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 18 липня 2014 року у справі №554/6799/14-ц, що набрало законної сили 20 травня 2015 року.

Відповідно до картки прийому заяви від 12 червня 2015 року №22032878 /а.с. 17/ до зазначеної вище заяви позивачем було додано:

- рішення суду, серія та номер: б/н, виданий 18 липня 2014 року, видавник: Октябрський районний суд міста Полтави (2 оригінали);

- копія іпотечного договору, серія та номер: 999, виданий 13 травня 2010 року, видавник: Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_7;

- копія договору про зміни до іпотечного договору, серія та номер: 2412, виданий 28 вересня 2012 року, видавник: Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_7;

- копія договору про зміни до іпотечного договору, серія та номер: 314, виданий 13 березня 2013 року, видавник: Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_7;

- копія свідоцтва про право власності, серія та номер: б/н, виданий 21 серпня 2008 року, видавник Управління житлово-комунального господарства;

- копія технічного паспорта , серія та номер: б/н, виданий 08 квітня 2010 року, видавник: ПП ПБТІ «Інвентаризатор»;

- копія витягу з ЄДРЮО та ФОП, серія та номер 20505215, виданий 29 квітня 2015 року , видавник: державний реєстратор ОСОБА_8;

- копія протоколу, серія та номер: 18, виданий 14 квітня 2015 року, видавник: ПАТ «Полтавабанк»;

- копія статуту, серія та номер:1, виданий 18 березня 2015 року, видавник: Чергові загальні збори ПАТ «Полтавабанк»;

- копія довіреності, серія та номер: 559, виданий 28 березня 2013 року, видавник: Приватний нотаріус ПМНО ОСОБА_9;

- копія паспорта громадянина України, серія та номер: КО178663, виданий 08 грудня 2000 року, видавник: Октябрський РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області;

- копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, серія а номер: б/н, виданий 20 червня 2001 року, видавник: ДПІ м. Полтава;

- відомості ЄДР, серія та номер: б/н, виданий 12 червня 2015 року.

Пунктом 20 Порядку №868 передбачено, що за результатами розгляду заяви та документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав або рішення про відмову в такій реєстрації.

Згідно з пунктом 28 цього ж Порядку державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

У рішенні про відмову в державній реєстрації прав зазначаються всі підстави прийняття такого рішення.

Зі змісту дослідженої у судовому засіданні копії рішення Державного реєстратора Департаменту державної реєстрації ОСОБА_2 юстиції України ОСОБА_4 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 23 червня 2015 року №22315144, судом встановлено, що єдиною підставою для відмови позивачу у державній реєстрації права власності стало те, що заяву про державну реєстрацію прав, повязаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна.

Так, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна /а.с. 167-168/, наданої ОСОБА_2 юстиції України, судом встановлено, що до Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна:

- 12 березня 2013 року внесено запис про обтяження «заборона на нерухоме майно» ОСОБА_6, обтяжувач АБ «Полтава-Банк», номер запису про обтяження: 317727;

- 09 жовтня 2013 року внесено запис про обтяження «арешт нерухомого майна», ОСОБА_6, на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 04 жовтня 2013 року, обтяжувач: Відділ примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Полтавській області, номер запису про обтяження: 2785410;

- 27 грудня 2013 року внесено запис про обтяження «арешт нерухомого майна», ОСОБА_6, на підставі ухвали Ленінського районного суду м. Полтави від 26 грудня 2013 року, у справі №553/5024/13-ц, обтяжувач: Ленінський районний суд міста Полтави, номер запису про обтяження: 4107627.

Зазначені заборони відчуження, внесені до Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна є різні за своєю правовою природою: прийняті як спосіб збереження майна боржника у межах виконавчого провадження, а також як спосіб забезпечення цивільного позову у Ленінському районному суді міста Полтави.

Згідно пункту 5 частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону.

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами відповідача ОСОБА_2 юстиції України про наявність підстав для відмови позивачу у державній реєстрації права власності, оскільки наявність зареєстрованих заборон відчуження майна є перешкодою для реєстрації права власності на нерухоме майно.

Щодо доводів представника відповідача стосовно того, що наявність зареєстрованої заборони відчуження нерухомого майна, зареєстрованої після державної реєстрації іпотеки прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно не є підставою для відмови у проведенні державної реєстрації права власності за іпотекодержателем, суд зазначає наступне.

Дійсно, абзацом 2 пункту 46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року №868 передбачено, що наявність зареєстрованої заборони відчуження нерухомого майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого відбувається перехід права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іпотекодержателя, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно не є підставою для відмови у проведенні державної реєстрації права власності за іпотекодержателем.

Разом з тим, пунктом 46 урегульовано порядок державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотеко держателя.

Однак, у даному випадку позивач просив зареєструвати право власності на підставі рішення суду, що набрало законної сили.

У разі, якби позивач звернувся до реєстратора у порядку вимог пункту 46 Порядку для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, ПАТ «Полтава-банк» мав би подати документи, передбачені абзацом 1 пункту 46 цього ж Порядку, а саме:

- завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов'язання, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш як 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги;

- документ, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

- заставну (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Однак, зазначених у абзаці 1 пункту 46 Порядку документів реєстратору подано не було, що підтверджується дослідженою у судовому засіданні копією картки прийому заяви від 12 червня 2015 року №22032878 /а.с. 17/, тобто абзац 2 пункту 46 Порядку у даному випадку не підлягає застосуванню.

Таким чином, суд приходить до висновку, що неможливість здійснення державним реєстратором реєстраційних дій про реєстрацію права власності на нерухоме майно за умови наявності у Єдиному реєстрі заборон припису про заборону відчуження майна, допоки таке обтяження не буде зняте.

З огляду на викладене, суд вважає, що державним реєстратором на підставі Закону та у межах повноважень, обґрунтовано прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 23 червня 2015 року №223151448, протиправності у його діях та у діях ОСОБА_2 юстиції України щодо надання відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень судом не встановлено.

Отже, позовні вимоги про визнання протиправними дій ОСОБА_2 юстиції України щодо надання відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень, скасування рішення задоволенню не підлягають.

Позовна вимога про зобов'язання зареєструвати право власності на нежитлове приміщення є похідною від попередніх, відповідно, задоволенню також не підлягає.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами першою, другою статті 71 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачі як субєкти владних повноважень довели правомірність прийнятого рішення.

Таким чином, ПАТ «Полтава-Банк» скористалося правом на звернення до адміністративного суду і його право не може бути обмежене; заявлені позивачем вимоги розглянуті судом по суті. Проте, враховуючи відсутність протиправності у діях відповідачів, підстави для задоволення позову відсутні.

Зважаючи на викладене, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат, оскільки рішення ухвалено не на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Полтава-банк" до ОСОБА_2 юстиції України, Департаменту державної реєстрації ОСОБА_2 юстиції України, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації ОСОБА_2 юстиції України ОСОБА_4 про визнання дій незаконними (протиправними), скасування рішення, зобов'язання вчинити дії відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 25 грудня 2015 року.

Головуючий суддя ОСОБА_10 суддя суддя ОСОБА_11 ОСОБА_12