Постанова № 54717193, 18.01.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

18 січня 2012 р. № 2-а- 15894/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Білової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Харківського державного авіаційного Орденів ОСОБА_1 та Трудового Червоного Прапору виробничого підприємства до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Харківське державне авіаційне Орденів ОСОБА_1 та Трудового Червоного Прапору виробниче підприємство звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.07.2011р. №0002641702, обґрунтовуючи позовні вимоги наступним.

Державною податковою інспекцією у Київському районі м.Харкова було проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт та підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 04.07.11 року. Позивач не погоджується з прийнятим податковим органом податковим повідомленням-рішенням, оскільки, на думку позивача, ним були надані до перевірки всі необхідні документи, а саме: належним чином складені посвідчення про відрядження робітників ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також відомість за квітень 2009 року на суму 9894,00 грн. щодо витрачання коштів, отриманих під звіт робітником ОСОБА_4

Представником відповідача в ході судового розгляду справи були надані заперечення проти позову, в яких зазначено, що позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на обставини, встановлені в акті перевірки.

Представники позивача та відповідача 18.01.2012 р. до суду не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином.

Судом розглянуто справу у письмовому провадженні у відповідності до ч.6 ст.128 КАС України, оскільки відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, визначені цією статтею, учасники процесу належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, відсутні потреби заслухати свідка чи експерта.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно вимог ст.41 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Харківське державне авіаційне Орденів ОСОБА_1 та Трудового Червоного Прапору виробниче підприємство зареєстровано як юридична особа та перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Київському районі м. Харкова як платник податків.

Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова було проведено планову виїзну документальну перевірку Харківського державного авіаційного Орденів ОСОБА_1 та Трудового Червоного Прапору виробничого підприємства з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, держмита, відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами проведеної перевірки було складено довідку від 15.06.11 за №2332/17-218/14308894(а.с.43-49), в якій податковим органом встановлено порушення Харківським державним авіаційним Орденів ОСОБА_1 та Трудового Червоного Прапору виробничого підприємства у 2009р. п.п. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого донараховано податку з доходів фізичних осіб в сумі 1632 грн. 60 коп.

На підставі довідки від 15.06.11 за №2332/17-218/14308894 Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкові було прийняте податкове повідомлення рішення №0002641702 від 04.07.2011р. (а.с. 6), яким визначено суму податкового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб всього в розмірі 2040,75 грн., в тому числі: за основним платежем 1632,60 грн. та за штрафними санкціями 408,15 грн.

Як вбачається з акту перевірки, було встановлено, що при поданні робітником ОСОБА_2 авансового звіту № 29 від 16.06.2009р. у сумі - 900,00грн., ОСОБА_3 авансового звіту № 11 від 04.12.2009р. у сумі - 90,00грн. про витрачені суми у зв'язку з відрядженням у межах України, покривались витрати на добові у сумі 990 грн. 00 коп., без наявності відміток у звіті про відрядження, в порушення п. 1.6 Інструкції, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98р. № 59 «Про службові відрядження у межах України та за кордон».

За результатом встановлення вказаних фактів відповідачем зроблено висновок про наявність підстав для включення зазначених у авансових звітах сум до складу місячного сукупного доходу працівників згідно п.п.4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Суд зазначає, що Інструкція Про службові відрядження у межах України та за кордон, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98р. № 59 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 31 березня 1998 р. за N 218/2658, містить поняття «авансовий звіт» та «посвідчення на відрядження». Складання такого документа, як «звіт про відрядження» нею не передбачено.

До матеріалів справи позивачем надано належним чином завірені копії посвідчень про відрядження ОСОБА_3 № 1213 від 27.11.2009 року щодо відрядження до м. Києва з 30.11.09 року по 02.12.2009 року (а.с.7-8) та ОСОБА_2 №321 від 10.04.2009 року щодо відрядження до м. Києва з 13.05.2009року по 15.05.2009 року (а.с.9-10), в яких містяться відмітки про прибуття та вибуття з м. Києва, засвідчені печатками та підписами.

Відповідачем в обґрунтування заперечень проти позову копій «звітів про відрядження» без наявності відміток не надано.

Відповідно до п.1.3 розділу І Інструкції Про службові відрядження у межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98р. № 59 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 31 березня 1998 р. за N 218/2658, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, фактичний час перебування у відрядженні визначається за відмітками в посвідченні про відрядження щодо вибуття з місця постійної роботи й прибуття до місця постійної роботи. Якщо працівника відряджено до різних населених пунктів, то відмітки про день прибуття й день вибуття проставляються в кожному пункті. Відмітки в посвідченні про відрядження щодо прибуття та вибуття працівника завіряються тією печаткою, якою користується у своїй господарській діяльності підприємство для засвідчення підпису відповідної службової особи, на яку наказом (розпорядженням) керівника підприємства покладено обов'язки здійснювати реєстрацію осіб, які вибувають у відрядження та прибувають з нього.

Згідно з п.п.4.3.2 п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи (що не підлягають відображенню в його річній податковій декларації): сума коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, з урахуванням норм пункту 9.10 статті 9 цього Закону.

Пунктом 9.10 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» врегульовано порядок оподаткування сум надміру витрачених коштів, отриманих платником податків на відрядження або під звіт та неповернутих у встановлений строк.

Податковим органом під час проведення перевірки не було встановлено фактів надмірного витрачання коштів, отриманих на відрядження робітниками ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно не включені до складу оподаткованого доходу робітників ОСОБА_3 та ОСОБА_2 суми, зазначені в авансових звітах від 04.12.2009 року (а.с.32) та від 16.06.2009 року (а.с.35) як такі, що не підлягають оподаткуванню згідно з п.п.4.3.2 п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Таким чином, донарахування суми податкових зобовязань з податку з доходів фізичних осіб в сумі 148,50 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 37,04грн є неправомірним, а спірне податкове повідомлення-рішення у вказаній частині таким, що не відповідає положенням ч.3 ст. 2 КАС України.

Щодо встановленого в акті перевірки порушення по робітнику ОСОБА_4, суд зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки та письмових заперечень проти позову, до перевірки позивачем було надано авансовий звіт № 89 від 21.04.2009р.(а.с.37) про витрачені суми на господарські потреби без наявності документів, що підтверджують вартість цих витрат.

Судом від позивача було витребувано документи, що підтверджують використання коштів ОСОБА_4, отриманих під звіт у сумі 9894,0 грн. на господарські потреби.

На виконання ухвали суду про витребування доказів від 12.01.12 року представником позивача було надано копію платіжної відомості без номера та дати на суму 9894 грн., з якої не вбачається, яка особа склала відомість та здійснювала виплату коштів.

Отже, дана відомість не відповідає вимогам до первинних документів, визначених ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та не може бути визнана в якості належного доказу на підтвердження використання ОСОБА_4 коштів, отриманих під звіт.

Відповідно до п.п.4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті), а саме у вигляді: г) суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що підлягають обов'язковому відшкодуванню згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим Законом.

Таким чином, висновок ДПІ у Київському районі міста Харкова щодо порушення позивачем норми п.п. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» підтверджено зібраними по справі доказами та не спростовано позивачем.

На підставі викладеного, податкове повідомлення-рішення в частині донарахування суми податкових зобовязань з податку з доходів фізичних осіб в сумі 1484,10 грн. та штрафних санкцій в сумі 371,09 грн. є правомірним та таким, що відповідає вимогам ч.3 ст. 2 КАС України.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова НОМЕР_1 від 04.07.11 року підлягають частковому задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 8-14, 17, 50, 70, 71, 72, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Харківського державного авіаційного Орденів ОСОБА_1 та Трудового Червоного Прапору виробничого підприємства до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова № НОМЕР_1 від 04.07.11 року в частині донарахування суми податкових зобовязань з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 148,50 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 37,04грн.

В задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова № НОМЕР_1 від 04.07.11 року в частині донарахування суми податкових зобовязань з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 1484,10 грн. та штрафних санкцій в розмірі 371,09 грн. відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. < Сума задоволення > < Текст >

Суддя Білова О.В.