Ухвала суду № 54713952, 25.12.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

25 грудня 2015 року

Справа № 808/8799/15

м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., перевіривши адміністративний позов Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

до Державного підприємства «База відпочинку «Янтар»

про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

Бердянська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Державного підприємства «База відпочинку «Янтар», в якому просить стягнути з відповідача суму податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуються юридичним особам, які є власниками об’єктів нежитлової нерухомості у розмірі 2 351,14 грн., земельного податку з юридичних осіб у розмірі 7 317,04 грн.

Ухвалою суду від 30.11.2015 позовну заяву залишено без руху на підставі ст.ст. 106, 108 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) та позивачу наданий строк до 24.12.2015 для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання позивачем суду документу про сплату судового збору в розмірі 1 218,00 грн., а також документу, що підтверджує повноваження представника на підписання позову.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху вручена уповноваженому представнику позивача 10.12.2015, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи. Вказана ухвала суду оскаржена не була та набрала законної сили 16.12.2015.

15.12.2015 на адресу суду від позивача надійшло клопотання (вх. №55097) про усунення недоліків, до якого додано наказ від 13.11.2015 №541-в «Про надання відпустки».

Позивачем не надано суду документу про сплату судового збору в розмірі 1 218,00 грн., проте у клопотанні про усунення недоліків останній також просить про відстрочення сплати судового збору.

На обґрунтування клопотання зазначає, що сплатити судовий збір не виявляється можливим, враховуючи той факт, що на теперішній час з реєстраційних рахунків позивача здійснюється оплата тільки по захищеним статтям КЕКВ, тобто виплата заробітної плати та оплата комунальних платежів. Вказує, що на підставі наказу Господарського суду Запорізької області від 19.09.2014 №908/2530/14 проведено арешт розрахункових рахунків Бердянської ОДПІ. В вересні місяці позивачем надано кошторис на погашення кредиторської заборгованості по капітальним видаткам, яка виникла станом на 01.01.2013 і не була погашена станом на 01.07.2015, отримання бюджетних коштів на погашення планується в жовтні місяці, після чого буде здійснюватись фінансування потреб інспекції і по іншим видатками, а саме: витрати на відрядження працівників, придбання ТМЦ, оплата послуг, зокрема і на сплату судового збору. Вважає, що арешт рахунків Бердянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області є доказом, яким обґрунтовуються рівень майнового стану позивача, позицію позивача підтримує Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області в ухвалі від 16.09.2015 справа №483/1797/15-а (провадження №2-а/483/49/2015), Дніпропетровський окружний адміністративний суд в ухвалі від 24.09.2015 справа №804/14445/15. Бердянська ОДПІ, як бюджетна, неприбуткова організація посилається на приписи ст. 88 КАС України, ст.8 Закону України «Про судовий збір» та враховуючи скрутне матеріальне становище, відсутність фінансування та арештовані розрахункові рахунки просить суд зважити та врахувати зазначені доводи стосовно майнового стану та відстрочити сплату судового збору позивачем.

Приймаючи рішення про відстрочення сплати судового збору, суд оцінює наявність обставин, що зумовлює винесення відповідної ухвали, з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах справи та керуючись законом.

Відповідно до частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі (частина перша статті 8 Закону України «Про судовий збір»).

Судові витрати – це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.

При цьому, з огляду на відсутність передбачених критеріїв для визначення поважності таких підстав, прийняття відповідних рішень є дискреційним повноваженням суду, яке він реалізує за власними переконанням, виходячи з конкретних обставин справи.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв’язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов’язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до статей 87, 88 КАС України, Закону України № 3674-VІ, а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

З урахуванням наведених норм права єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім’ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 88 КАС України та статтею 8 Закону України № 3674-VІ повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв’язку із цим обставини, пов’язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.

Відповідно до частини першої статті 10 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

Згідно з частиною другою статті 10 КАС України не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

З урахуванням вимог статті 88 КАС України, суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у статті 8 Закону України № 3674-VІ, з власної ініціативи.

Ураховуючи викладене, суд вважає, що позивачем не надано суду належних доказів майнового стану, який би позбавляв можливості сплатити судовий збір у встановленому законодавством України розмірі або відсутність достатніх коштів на рахунках позивача для оплати судових витрат, а також доказів наявності у майбутньому коштів достатніх для сплати судового збору.

На підставі викладено, суд не знаходить підстав для задоволення зазначеного клопотання та відстрочення сплати судового збору з підстав, наведених заявником.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у встановлений судом строк, вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху позивачем не виконані.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 108, ст.ст. 160, 165 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області до Державного підприємства «База відпочинку «Янтар» про стягнення податкового боргу повернути.

Роз’яснити позивачеві, що повернення позовної заяви згідно з ч. 6 ст. 108 КАС України не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали (якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, то в 5-денний строк з дня отримання цією особою копії ухвали) апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В.Батрак