Ухвала суду № 54693981, 25.12.2015, Барський районний суд Вінницької області

Справа №125/420/15-а

Провадження №2-а/125/18/2015

УХВАЛА

Іменем України

25 грудня 2015 року

Барський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Єрмічової В.В.,

при секретарі судового засідання Грабчак І.О.

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Барського району Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3, про визнання незаконними та скасування акта узгоджувальної комісії ОСОБА_2 сільської ради Барського району Вінницької області від 30 липня 2012 року, рішення 18 сесії 6 скликання ОСОБА_2 сільської ради Барського району Вінницької області від 12 вересня 2012 року,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_4 звернувся до Барського районного суду з даним позовом обгрунтовуючи тим, що відповідно до заповіту ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 (після одруження ОСОБА_3) стали власниками на праві спільної сумісної власності житлового будинку і господарських споруд, що розташований по вулиці Врублевського,25/38 в с.Балки Барського району Вінницької області. З метою розподілу спадкового майна між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 укладено мирову угоду, відповідно до якої за ОСОБА_4 визнано право власності на 60,9%, за ОСОБА_6 визнано право власності на 39,1% житлового будинку і господарських споруд, що розташовані по вулиці Врублевського,25/38 в с.Балки Барського району Вінницької області. Мировою угодою не врегульовано питання поділу земельної ділянки. За заявою ОСОБА_3 ОСОБА_2 сільська рада Барського району Вінницької області провела розподіл вказаної земельної ділянки та встановила порядок користування нею. 12 вересня 2012 року винесено рішення, відповідно до якого затверджено варіант 1 поділу, за яким ОСОБА_4 виділено 0,0623 га, ОСОБА_3 виділено 0,0398 га, землі спільного користування (двір) - 0,0003 га. Вказане рішення ОСОБА_2 сільської ради для нього є незрозумілим, оскільки він жодного разу не був повідомлений про наміри ОСОБА_2 сільської ради Барського району Вінницької області здійснити розподіл і порядок користування спірною земельною ділянкою та відповідно не приймав участі в даному процесі. 05 грудня 2014 року до ОСОБА_2 сільської ради Барського району Вінницької області було надіслано заяву про надання інформації щодо житлового будинку та господарських споруд, що розташовані по вулиці Врублевського,25/38 в с.Балки Барського району Вінницької області. 13 січня 2015 року позивач отримав лист від ОСОБА_2 сільської ради Барського району Вінницької області та копію рішення про затвердження акта узгоджувальної комісії щодо заяви ОСОБА_3 від 12 вересня 2012 року, копію акта узгоджувальної комісії при ОСОБА_2 сільській раді Барського району Вінницької області по розгляду заяви ОСОБА_3 зі схемами варіанту поділу земельної ділянки від 30 липня 2012 року. В акті узгоджувальної комісії від 30 липня 2012 року зазначено, що рішення про поділ спірної земельної ділянки приймалося у присутності позивача та відповідача, що не відповідає дійсності, оскільки позивач не був повідомлений про призначення узгоджувальної комісії та в цей день перебував у м.Києві, запис в даному акті про те, що він відмовився від підпису не відповідає дійсності, тому акт узгоджувальної комісії від 30 липня 2012 року не може вважатись законним. Просить визнати недійсним та скасувати акт узгоджувальної комісії ОСОБА_2 сільської ради Барського району Вінницької області від 30 липня 2012 року та рішення 18 сесії 6 скликання ОСОБА_2 сільської ради Барського району Вінницької області від 12 вересня 2012 року.

В судове засідання позивач ОСОБА_4 не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується розпискою про вручення повістки про виклик у суд на 25 грудня 2015 року (а.с.156).

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_7, яка діє згідно довіреності від 03 грудня 2014 року (а.с.7), позов підтримала та просила його задовольнити у повному обсязі. Щодо клопотання про залишення позову без розгляду, яке надійшло від представників відповідача ОСОБА_2 сільської ради Барського району Вінницької області (а.с.79), третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги ОСОБА_3 (а.с.81), суду пояснила, що позивач не був повідомлений про призначення узгоджувальної комісії 30 липня 2012 року, в цей день він перебував у м.Києві на роботі, дізнався про акт узгоджувальної комісії в січні 2015 року, до суду звернувся в межах строків, встановлених ч.2 ст.99 КАС України, а тому підстав для залишення позову без розгляду не має.

В судовому засіданні представники відповідача: сільський голова ОСОБА_2 сільської ради Барського району Вінницької області ОСОБА_8, який діє на підставі посвідчення, видане VІІ скликанням 2015 року ОСОБА_2 сільської ради Барського району Вінницької області (а.с.150), землевпорядник ОСОБА_2 сільської ради Барського району Вінницької області ОСОБА_9, яка діє на підставі довіреності від 08 липня 2015 року (а.с.99), представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_10, яка діє згідно довіреності від 05 травня 2015 року (а.с.148), підтримали клопотання про залишення позову без розгляду з підстав подання позову після закінчення строків, установлених ст.99 КАС України, обгрунтовуючи тим, що ОСОБА_4 було відомо про рішення 18 сесії 6 скликання ОСОБА_2 сільської ради Барського району Вінницької області від 12 вересня 2012 року в день його прийняття, оскільки 12 вересня 2012 року на засіданні сесії була присутня представник ОСОБА_4 - ОСОБА_4, яка діяла за довіреністю. Крім того, ОСОБА_4 було надіслано вказане рішення рекомендованим листом, що підтверджується квитанцією від 20 вересня 2012 року. Крім того, ОСОБА_4 оспорює дане рішення повторно, оскільки в 2013 році останній вже звертався до Барського районного суду Вінницької області з аналогічним позовом, що підтверджується ухвалами Барського районного суду Вінницької області від 21 листопада 2013 року та від 08 січня 2014 року, а тому з урахуванням вимог, передбачених ст.100 КАС України, просять адміністративний позов залишити без розгляду.

Заслухавши пояснення представників осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, матеріали витребуваної судом адміністративної справи №125/3299/13-а, суд приходить до наступного.

Згідно з ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Згідно ухвали Барського районного суду Вінницької області від 26 липня 2011 року, яка набрала законної сили 01 серпня 2011 року, у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ спадкового майна, визнання права власності на спадкове майно затверджено укладену між сторонами мирову угоду, згідно якої за ОСОБА_4 визнано право власності на 60,9% житлового будинку і господарських споруд, що розташований по вулиці Врублевського,25/38 в с.Балки Барського району Вінницької області, за ОСОБА_3 визнано право власності на 39,1% вищевказаного житлового будинку (а.с.55).

Згідно технічного паспорта на жилий будинок, що розташований по вулиці Врублевського,25/38 в с.Балки Барського району Вінницької області, 60,9% вказаного будинку належить ОСОБА_4, 39,1% - ОСОБА_3 (а.с.9-11).

30 липня 2012 року узгоджувальною комісією при ОСОБА_2 сільській раді Барського району Вінницької області складено акт, де зазначено, що комісія розглянувши заяву ОСОБА_3 щодо поділу між нею та ОСОБА_4 присадибної земельної ділянки, що розташована по вул.Врублевського,25/38 в м.Бар Вінницької області, з урахуванням того, що сторони не можуть дійти згоди та не погоджуються з запропонованими комісією варіантами поділу, варіант поділу, що є додатком до акта, вирішила винести це питання на розгляд сесії ОСОБА_2 сільської ради Барського району Вінницької області. Вказаний акт підписано, зокрема, ОСОБА_3 та зазначено, що ОСОБА_4 від підпису відмовився (а.с.12-14).

Згідно рішення 18 сесії 6 скликання ОСОБА_2 сільської ради Барського району Вінницької області від 12 вересня 2012 року №16/18 - 2012 затверджено акт узгоджувальної комісії ОСОБА_2 сільської ради Барського району Вінницької області від 30 липня 2012 року з розгляду заяви ОСОБА_3; затверджено варіант №1 поділу земельної ділянки розміром 0,1024 га, виділивши ОСОБА_3 - 0,0398 га, ОСОБА_4 - 0,0623 га, залишивши у спільній сумісній власності 0,0003 га (а.с.54).

Згідно витягу з протоколу 18 позачергової сесії 6 скликання від 12 вересня 2012 року на вказаній сесії була присутня та виступала ОСОБА_4 - представник позивача ОСОБА_1, яка діяла на підставі довіреності від 22 липня 2011 року, посвідченої приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області (а.с.58).

16 січня 2015 року ОСОБА_3 отримала свідоцтво про право власності на нерухоме майно земельну ділянку площею 0,341 га. Це підтверджується копією вказаного свідоцтва та витягом із реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень (а.с.32,33).

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_7 заперечила щодо доводів представників відповідача та третьої особи щодо залишення позову без розгляду з зазначених ними підстав. Наполягала, що позивачу стало відомо про оскаржуванні рішення та акт узгоджувальної комісії в січні 2015 року, посилаючись як на доказ, на її звернення до ОСОБА_2 сільської ради Барського району Вінницької області з заявою від 05 грудня 2014 року (а.с.15) та отримання відповіді в січні 2015 року, зокрема, оскаржуваного рішення та акта узгоджувальної комісії. Вважає, що даний позов не є аналогічним позову з яким позивач звертався до суду в 2013 році, оскільки за цим позовом оскаржується крім рішення, ще й акт узгоджувальної комісії. А тому, вважає заяви відповідача та третьої особи про залишення позову без розгляду з підстав звернення позивача до суду з даним позовом після закінчення строків, установлених ст.99 КАС України, безпідставними та просить в їх задоволенні відмовити.

Вказані обставини, якими, зокрема, обгрунтовано позов у даній адміністративній справі, були взяті судом до уваги при відкритті провадження в справі, однак в судовому засіданні спростовані належними та допустимими доказами наданими суду відповідачем та третьою особою.

До такого висновку суд дійшов з таких підстав.

Судом встановлено, що 18 листопада 2013 року ОСОБА_1, в інтересах якого діяла ОСОБА_4, звертався до Барського районного суду Вінницької області з адміністративним позовом до ОСОБА_2 сільської ради про скасування рішення 27 сесії 6 скликання ОСОБА_2 сільської ради Барського району Вінницької області від 18 вересня 2013 року про затвердження технічної документації і видачу свідоцтва на право власності на нерухоме майно ОСОБА_3 та рішення 18 сесії 6 скликання ОСОБА_2 сільської ради Барського району Вінницької області від 12 вересня 2012 року про затвердження акта узгоджувальної комісії щодо заяви ОСОБА_3 та розподілу земельної ділянки між спадкоємцями. Це підтверджується копією даної адміністративної справи №125/3299/13-а витребуваної з архіву Барського районного суду Вінницької області (а.с.182,183).

Обгрунтовуючи позов у справі №125/3299/13-а, позивач зазначає, що прийняте 12 вересня 2012 року рішення 18 сесією 6 скликання ОСОБА_2 сільською радою Барського району Вінницької області про затвердження акта узгоджувальної комісії щодо заяви ОСОБА_3 та розподілу земельної ділянки між співвласниками не має юридичної сили, оскільки при спорі між співвласниками розподіл земельної ділянки проводиться судом, а не актом узгоджувальної комісії. Позивач зазначає, що під час розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 сільська рада Барського району Вінницької області, про встановлення порядку користування земельною ділянкою, землевпорядник ОСОБА_2 сільської ради Барського району Вінницької області зазначала, що вказане рішення мало бути відмінено.

21 листопада 2013 року Барським районним судом Вінницької області постановлено ухвалу про залишення позовної заяви ОСОБА_4 без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків зазначених в ухвалі суду, яка набрала законної сили 27 листопада 2013 року (а.с.165,166).

08 січня 2014 року Барським районним судом Вінницької області постановлено ухвалу про повернення позивачеві ОСОБА_4 позовної заяви через неусунення недоліків зазначених в ухвалі суду, яка набрала законної сили 14 січня 2014 року (а.с.167).

За таких підстав, суд вважає встановленим той факт, що станом на 18 листопада 2013 року позивачу ОСОБА_4 було відомо про прийняття 18 сесією 6 скликання ОСОБА_2 сільською радою Барського району Вінницької області рішення від 12 вересня 2012 року про затвердження акта узгоджувальної комісії щодо заяви ОСОБА_3 від 30 липня 2012 року.

Суд звертає увагу на те, що позивач звернувся з даним адміністративним позовом до Барського районного суду Вінницької області 24 лютого 2015 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції Барського районного суду Вінницької області, тобто після закінчення установленого ч.2 ст.99 КАС України шестимісячного строку для звернення особи до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, та який обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (а.с.2-6).

Щодо заперечення представника позивача про те, що даний позов не може вважатися аналогічним тому, з яким позивач звертався в 2013 році, оскільки в даному позові, крім вимоги про скасування та визнання недійсним рішення 18 сесії 6 скликання ОСОБА_2 сільської ради Барського району Вінницької області від 12 вересня 2012 року, зазаначено ще й вимогу про скасування та визнання недійсним акта узгоджувальної комісії щодо заяви ОСОБА_3 від 30 липня 2012 року, суд приходить до наступного.

Згідно п.1 ч.2 ст.17 КАС України до компетенції адміністративних судів віднесено, зокрема, спори фізичних осіб чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Враховуючи положення законодавства, під актом державного чи іншого органу слід розуміти юридичну форму рішень цих органів - офіційний письмовий документ, який породжує певні наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Рішення суб'єкта владних повноважень у контексті КАС України необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.

Нормативно-правові акти - рішення, дію яких поширено на невизначене або визначено загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застування щодо цього кола осіб.

Правові акти індивідуальної дії - рішення, які є актом одноразового застосування норм права, і дію яких на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

Усі рішення суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Отже, вказані документи не породжують певних правових наслідків суб'єкта по відношенню до якого вони винесені та не тягнуть за собою санкцій у разі його невиконання, в зв'язку з чим права позивача не порушуються.

Якщо виходити з положень правознавства, то такі акти не можна визначати як документи, які містять норми права загальної або індивідуальної дії. Вони не можуть створювати нових правових норм, доповнювати чи змінювати чинне законодавство.

Тобто, такі приписи не набувають статусу рішення в розумінні п.1 частини 2 статті 17 КАС України, внаслідок чого не можуть бути оскаржені в адміністративному суді в порядку адміністративного судочинства.

За таких підстав, доводи представника позивача щодо відсутності аналогії між зверненням позивача до суду з позовом в 2013 році та в 2015 році, втрачають свою значимість.

Враховуючи те, що позивач звернувся з даним позовом до суду після закінчення строків, установлених ст.99 КАС України, суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, тому адміністративний позов слід залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст.9-13, ч.ч.1,2 ст.71, ч.ч.1,2 ст.99, ч.1 ст.100, ст.ст.158-160,165,167 Кодексу адміністративного судочинства України , суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Барського району Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3, про визнання незаконними та скасування акта узгоджувальної комісії ОСОБА_2 сільської ради Барського району Вінницької області від 30 липня 2012 року, рішення ОСОБА_2 сільської ради Барського району Вінницької області від 12 вересня 2012 року, залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: