Рішення № 54693613, 24.11.2015, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/2165/15-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

"24" листопада 2015 р. Олександрійський міськрайонний суд

Кіровоградської області

в складі: головуючого - судді Ковальової О.Б.

при секретарі - Дудченко О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Олександрії цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

28.04.2015р. позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про солідарне стягнення з них кредитної заборгованості за кредитним договором № 11354442000 від 30.05.2008 року, яка складається з заборгованості за кредитом та відсотків в сумі 1 540,33дол.США та пені 2 865,06 грн.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 30.05.2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є з 21.12.2009р. Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11354442000 від 30.05.2008 року, із змінами внесеними додатковими угодами №1 від 19.08.2008р., №2 від 30.01.2009р., №3 від 25.03.2009р..

Відповідно до умов договору відповідачу ОСОБА_1 банком у тимчасове користування було надано кредит в розмірі 9291,62 доларів США, з зобовязанням позичальника, щомісяця повертати наданий кредит у розмірі та терміни, встановлені графіком погашення кредиту, а з 30.01.2009 року позичальник зобовязався повертати кредит та сплачувати проценти шляхом сплати ануїтетних платежів у розмірі 170,00 дол. США 27 числа кожного календарного місяця строку кредитування, але у будь-якому випадку повернути кредит у повному обсязі не пізніше 29 травня 2015 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту.

За користування кредитними коштами відповідач ОСОБА_1 зобовязалась сплачувати проценти у розмірі 15% річних, а за користування кредитними коштами понад встановлений договором строк у подвійному розмірі. Проценти нараховуються на суму кредитних коштів, фактично наданих банком позичальнику, за період з моменту фактичного надання коштів до повернення останнім коштів у власність банку, та сплачуються у порядку, передбаченому п. 1.3 кредитного договору.

В п.2.1 кредитного договору від 30.05.2008 року, передбачена порука фізичної особи ОСОБА_2, що додатково підкріплена договором поруки №208271-П від 30.05.2008року. Так, згідно п.1.3, 1.4 договору поруки №208271-П від 30.05.2008 року поручитель відповідає перед банком у тому ж обємі, що і позичальник.

Позичальник та поручителі відповідають перед банком як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право банка вимагати виконання зобов'язання, вказаного у договорі, як від позичальника та поручителів разом, так і від кожного окремо. Відповідальність поручителя виникає як у випадку невиконання позичальником будь-якої частини зобов'язань, так і при невиконанні позичальником зобов'язань в цілому.

У порушення умов договору відповідачка ОСОБА_1 зобовязання належним чином не виконала, тому станом на 14 квітня 2015 року за нею існує заборгованість за кредитним договором № 11354442000 від 30.05.2008 року по кредиту та процентам 1540,33 дол.США, що станом на 14.04.2015р. за курсом НБУ 22,882033 гривень за 1 дол. США еквівалентно 35 245,88грн. та по пені 2865,06 грн.

Представник позивача в судове засідання не зявився, до суду надійшло клопотання про розгляд справи у їх відсутність з зазначенням, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі, проти заочного рішення не заперечують.

Відповідачка ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що позов визнає частково, так як, коли 30.05.2008 року укладала кредитний договір з ПАТ «УкрСиббанк» на придбання автомобіля «Лада-Каліна», який давали тільки в доларах, курс долара був 5,05грн.. Договір був укладений під 15% річних, з графіком погашення на кожен місяць зі зменшенням суми платежу та кінцевим терміном погашення 30.05.2015 року. В 2009 році курс долара став 8 грн., тоді вона погодилась на реструктуризацію боргу, так як вони з чоловіком працювали та могли гасити заборгованість. На даний час курс долара становить 22 грн., крім того два місяці тому вона переоформила гроші на аукціон та їй відкрили картку на яку вона сплачує по 600 грн. кожен місяць по квитанціям на погашення кредиту та 33грн. за обслуговування картки. На час розгляду справи, як їй повідомив представник банку, заборгованість за кредитом складає 45 000грн. Заборгованість також повязана з тим, що у них хворів син, який помер 09.07.2015 року, тому кошти потрібні були на його лікування.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав пояснивши, що 30.05.2008 року між ним та банком був укладений договір поруки, так як його дружина уклала з банком кредитний договір на купівлю автомобіля, який оформлений на нього і він ним керує. Дружина повідомляла йому про всі зміни, що були по договору, однак банк ніяких повідомлень на його імя не направляв. Повідомлення від банка про погашення заборгованості від 03.02.2015 року він не отримував.

Відповідно до діючого законодавства, суд розглядає справу в межах заявлених вимог і ч., ч.1, 4 ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

У відповідність ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитними договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено наступне.

30.05.2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого з 21.12.2009 року є Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11354442000 від 30.05.2008 року, із змінами внесеними додатковими угодами №1 від 19.08.2008р., №2 від 30.01.2009р., №3 від 25.03.2009р., які є невідємною частиною договору про надання споживчого кредиту від 30.05.2008 року.

Відповідно до умов договору відповідачу ОСОБА_1 банком у тимчасове користування було надано кредит в розмірі 9291,62 доларів США, з зобовязанням позичальника, щомісяця повертати наданий кредит у розмірі та терміни, встановлені графіком погашення кредиту, а з 30.01.2009 року позичальник зобовязався повертати кредит та сплачувати проценти шляхом сплати ануїтетних платежів у розмірі 170,00 дол. США до 27 числа кожного календарного місяця строку кредитування, але у будь-якому випадку повернути кредит у повному обсязі не пізніше 29 травня 2015 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту.

За користування кредитними коштами відповідач ОСОБА_1 зобовязалась сплачувати проценти у розмірі 15% річних, а за користування кредитними коштами понад встановлений договором строк у подвійному розмірі. Проценти нараховуються на суму кредитних коштів, фактично наданих банком позичальнику, за період з моменту фактичного надання коштів до повернення останнім коштів у власність банку, та сплачуються у порядку, передбаченому п. 1.3 кредитного договору.

В п.2.1 кредитного договору від 30.05.2008 року, передбачена порука фізичної особи ОСОБА_2, що додатково підкріплена договором поруки №208271-П від 30.05.2008року. Так, згідно п.1.3, 1.4 договору поруки №208271-П від 30.05.2008року поручитель відповідає перед банком у тому ж обємі, що і позичальник.

Позичальник та поручителі відповідають перед банком як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право банка вимагати виконання зобов'язання, вказаного у договорі, як від позичальника та поручителів разом, так і від кожного окремо. Відповідальність поручителя виникає як у випадку невиконання позичальником будь-якої частини зобов'язань, так і при невиконанні позичальником зобов'язань в цілому.

Взяті на себе зобовязання за кредитним договором відповідачка ОСОБА_1 виконувала не належним чином, в звязку з чим станом на 14 квітня 2015 року виникла заборгованість за кредитним договором № 11354442000 від 30.05.2008 року по основному боргу та відсоткам 1540,33 дол. США, що за курсом НБУ станом на 14.04.2015р. еквівалентно еквівалентно 35 245,88грн. та пеня 2865,06 грн.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ( ст. 610 ЦК України).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник уважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором чи законом.

Згідно положень ч.1 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором чи законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів стосовно належного виконання зобов'язання.

Нормами ст.1050 ЦК України також передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити гроші відповідно до ст.625 ЦК України незалежно від сплати процентів, належних йому згідно з вимогами ст.1048 ЦК України.

Згідно положень п.4.1 вищевказаного кредитного договору за порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань передбачених договором, зокрема термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та\або термінів сплати процентів та\або комісій, Банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити Банку пеню в наступному порядку, а саме в розмірі подвійної облікової ставки НБУ гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені, якщо сума такої заборгованості виражена у іноземній валюті.

Відповідно до договору поруки №208271-П від 30.05.2008 року, передбачена порука фізичної особи ОСОБА_2 та згідно п.1.3., 1.4 договору поруки №208271-П поручитель відповідає перед банком у тому ж обємі, що і позичальник. Позичальник та поручителі відповідають перед банком як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право банка вимагати виконання зобов'язання, вказаного у договорі, як від позичальника та поручителів разом, так і від кожного окремо. Відповідальність поручителя виникає як у випадку невиконання позичальником будь-якої частини зобов'язань, так і при невиконанні позичальником зобов'язань в цілому.

Направлена Банком на адресу поручителя письмова вимога про добровільне погашення кредитної заборгованості залишилися без задоволення.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного судочинства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту чи інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, належним виконанням зобов'язання з боку відповідача ОСОБА_1 є повернення кредиту в строки, у розмірі та у валюті, визначеним договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11354442000 від 30.05.2008 року для придбання транспортного засобу.

Відповідно ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний закон держави не встановлює якихось обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до ч.2 ст.533 ЦК України, якщо в зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

У силу положень статей192, 533 ЦК України та статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» вирішуючи спір про стягнення боргу за кредитним договором в іноземній валюті, суд повинен установити наявність в банку ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями, а встановивши вказані обставини,- стягнути грошову суму в іноземній валюті.

Якщо в зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 вересня 2014 року у справі № 6-145цс14.

ПАТ «УкрСиббанк» має банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення грошових операцій в іноземній валюті, в тому числі надання кредитів в іноземній валюті.

Відповідачі не заперечують, що отримали від Банку кошти. Тому, Банк свої зобовязання за договором кредиту виконав, вказаний договір кредиту укладався в іноземній валюті. Повернення кредиту також передбачається в іноземній валюті.

Виходячи з того, що виконання договірних зобовязань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству, то наряду зі стягненням заборгованості в іноземній валюті суд має право стягнути й проценти за кредитним договором чи проценти на банківський вклад в іноземній валюті, оскільки такий процент не є фінансовою санкцією, а є платою за користування грошима.

Таким чином, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.1 та ч.2 ст. 554 ЦК України).

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що необхідно з відповідачів солідарно стягнути заборгованість за договором № 11354442000 від 30.05.2008 року, яка станом на 14 квітня 2015 року складає: по основному боргу та відсоткам 1540,33 дол. США, що за курсом НБУ еквівалентно 35 245,88грн. та пеня 2865,06 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідачів підлягають стягненню сплачені позивачем і документально підтвердженні судові витратиу розмірі по 190,55 грн. судового збору, з кожного, на користь позивача.

Керуючись ст., ст.10, 11, 57-60, 88, 197, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІН: НОМЕР_1 та з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІН: НОМЕР_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором № 11354442000 від 30 травня 2008 року, яка станом на 14.04.2015 року складає по основному боргу та відсоткам - 1540 (одну тисячу пятсот сорок) дол. США 33 центи та пеню в розмірі 2865 (дві тисячі вісімсот шістдесят пять) грн.06 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІН: НОМЕР_1 та з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІН: НОМЕР_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» - по 190,55 грн., з кожного, у відшкодування сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: