Постанова № 54692083, 28.12.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/8130/15-п Головуючий у І інстанції Левченко А.В.Провадження № 33/780/851/15 Доповідач у 2 інстанції КапічонКатегорія 204 28.12.2015

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 грудня 2015 року м. Київ

Суддя апеляційного суду Київської області Капічон О.М., за участю ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 вересня 2015 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.164 КУпАП та застосовано щодо нього адміністративне стягнення у виді адміністративного штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок,

в с т а н о в и в:

Відповідно до постанови судді, ОСОБА_1 31 серпня 2015 року о 10 годині 30 хвилин на привокзальній площі терміналу «Д» ДП МА «Бориспіль» надавав послуги «таксі», без відповідних дозвільних документів та реєстрації як субєкта господарювання, чим порушив порядок провадження господарської діяльності.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк для апеляційного оскарження постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області щодо нього; дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше в суді першої інстанції та скасувати постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП та закрити провадження по справі. Вимоги обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова складена із порушенням норм процесуального права. Зокрема, судом першої інстанції не було надано належної правової оцінки обставинам справи. Так, не було враховано відсутність самого факту надання апелянтом послуг таксі, оскільки відповідно до протоколу не було встановлено факту систематичності та наявності самого перевезення; судом першої інстанції не було викликано та допитано самих свідків правопорушення та особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, не взято до уваги пояснення свідків правопорушення. Також апелянт вказує, що судом першої інстанції не було враховано його особу, зокрема, характеристику з місця роботи, сімейний стан. Пропуск строку на апеляційне оскарження апелянт обґрунтовує тим, що повний текст постанови він отримав невчасно, хоча неодноразово звертався до суду першої інстанції, що підтверджується поданими ним матеріалами, тому не міг реалізувати своє право на апеляційне оскарження.

Заслухавши думку ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, які повністю підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити; дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апелянта щодо поновлення строку на апеляційне оскарження є слушними, а тому суд, відповідно до ст. 289 КУпАП приходить до висновку, що строк апеляційного оскарження пропущено з поважних причин і його слід поновити, оскільки ОСОБА_1 не було надано у встановлений законом строк копії постанови від 18 вересня 2015 року, що ускладнило підготовку ним апеляційної скарги, оскільки апелянту не було відомо, чим саме мотивував своє рішення суд першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідальність за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП настає за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як субєкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Обєктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності. В свою чергу, згідно з ч. 1 ст. 3 ГК України, під господарською діяльністю розуміється діяльність субєктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а субєкти підприємництва підприємцями (ч. 2 ст. 3 ГК України).

Відповідно до ст. 42 ГК України, підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється субєктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно зі ст. 55 ч. ч. 1, 2 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обовязків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобовязаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Субєктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Згідно з ч.1 ст. 20 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02 березня 2015р. № 222, за провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, без ліцензії чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування посадові особи субєктів господарювання несуть адміністративну відповідальність, передбачену Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Таким чином, враховуючи, що норма ст. 164 КУпАП носить бланкетний характер, то в протоколі мало б бути посилання на норму спеціального закону, який регламентує ту чи іншу діяльність, яка потребує ліцензування або державну реєстрацію субєкта господарювання.

Однак таких даних в протоколі не зазначено, що позбавило ОСОБА_1 можливості захищатися в суді від інкримінованого йому правопорушення, передбаченого ст. 164 КУпАП.

В описовій частині протоколу КХ № 001768 не зазначено, яка саме спеціальна норма була порушена ОСОБА_1, не викладено фактичних обставин правопорушення, не вказано яким чином правопорушник здійснював господарську діяльність, на якому маршруті надавав послуги по перевезенню пасажирів, кому надавав такі послуги, чи існувала регулярність надання таких послуг.

Разом з тим, дані порушення залишилися поза увагою суду першої інстанції, що ставить під сумнів законність прийнятого рішення про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Матеріали справи не містять даних про те, що ОСОБА_1 здійснював самостійну, ініціативну, систематичну діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів, а тому суд приходить до висновку про недоведеність того, що ОСОБА_1 є субєктом господарювання та може бути притягнутим до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164 КУпАП, яка регулює суспільні відносини саме у сфері господарської діяльності.

Вищевказане в сукупності свідчить про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.

Всупереч вимогам ст. ст. 245, 280 КУпАП суддя однобічно і неповно зясував обставини справи, пояснення ОСОБА_1 в судовому засіданні не перевірив, свідків по даній справі не допитав, що призвело до передчасного висновку про наявність в діях останнього складу вказаного адміністративного правопорушення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, постанова судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 вересня 2015 року щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а провадження закриттю в звязку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.

Керуючись ст. 294, п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 вересня 2015 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП скасувати, а провадження по справі щодо нього закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Капічон