Ухвала суду № 54689013, 24.12.2015, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/4107/15-ц Головуючий у 1-й інст. Колупаєв В. В.

Категорія 27 Доповідач Талько О. Б.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої судді Талько О.Б.,

суддів: Заполовського В.Й., Косигіної Л.М.,

при секретарі Гарбузюк Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 15 жовтня 2015 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2014 року позивач звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 27 квітня 2007 року між банком та відповідачем укладений кредитний договір, відповідно до якого останньому наданий кредит в сумі 66660 дол. США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,85 % річних, строком до 27 квітня 2027 року.

Позивач зазначає, що банк повністю виконав взяті на себе зобов?язання, а боржник не виконує передбачені договором умови щодо своєчасного погашення кредиту та сплати відсотків, у зв?язку з чим станом на 18 лютого 2015 року утворилась заборгованість в розмірі 74795,41 дол. США, що є еквівалентним 2004492 грн. 61 коп., яка складається із: основного боргу в сумі 53019,89 дол. США, що за курсом НБУ становить 1420915 грн. 77 коп.; заборгованості за відсотками в сумі 8586,32 дол. США, що становить 230110 грн. 58 коп.; а також пені за прострочення сплати тіла кредиту і відсотків в розмірі 13189,20 дол. США, що є еквівалентним 353466 грн. 26 коп.

Враховуючи вищезазначене, позивач просив стягнути зі ОСОБА_1 74795,41 дол. США, що за курсом, встановленим НБУ станом на 18 лютого 2015 року, є еквівалентним 2004492 грн. 61 коп.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 15 жовтня 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» 53019,89 дол. США, що згідно з офіційним курсом НБУ еквівалентно 1420915 грн. 77 коп. заборгованості зі сплати кредиту; 8586,32 дол. США, що згідно з офіційним курсом НБУ еквівалентно 230110 грн. 58 коп. заборгованості зі сплати відсотків; 8586,32 дол. США, що є еквівалентним 230110 грн. 58 коп. пені та 3654 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Зокрема, зазначає, що належним чином не був повідомлений про розгляд справи. Вказана обставина свідчить про порушення його права на судовий захист.

Окрім того, банк безпідставно нарахував заборгованість за спірним кредитним договором, адже він повністю повернув тіло кредиту та сплатив відсотки.

Також звертає увагу суду на ту обставину, що позивач пропустив строк звернення до суду, отже стягнення пені із 7 березня 2012 року суперечить вимогам цивільного законодавства.

На думку відповідача, суд безпідставно не врахував положення ч.2 ст.533 ЦК України та застосував курс іноземної валюти станом на час здійснення розрахунку, а не на день платежу.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст. 1054, 526 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти ( кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного судочинства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що 27 квітня 2007 року між сторонами був укладений кредитний договір №014/9690/74/108905, згідно з яким відповідачеві наданий кредит в сумі 66660 дол. США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,85 річних, строком по 27 квітня 2027 року.

Оскільки ОСОБА_1 належним чином не виконував передбачені договором умови щодо своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків, станом на 18 лютого 2015 року утворилась заборгованість в розмірі 74795,41 дол. США, що є еквівалентним 2004492 грн. 61 коп., за курсом, встановленим НБУ на день подання позову, та яка складається із: заборгованості зі сплати тіла кредиту в сумі 53019,89 дол. США, що за курсом НБУ становить 1420915 грн. 77 коп.; заборгованості за відсотками в сумі 8586,32 дол. США, що становить 230110 грн. 58 коп.; а також пені за прострочення сплати тіла кредиту і відсотків в розмірі 13189,20 дол. США, що є еквівалентним 353466 грн. 26 коп.

Вказана обставина підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком.

Заперечуючи щодо позовних вимог, відповідач не надав суду доказів на спростування розміру даної заборгованості.

Відповідно до положень ст. 257 та ч.3 ст.267 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки та застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Під час розгляду справи судом першої інстанції відповідач та його представник не скористались наданим їм правом та не звернулись до суду із заявою про застосування строку позовної давності.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про стягнення заборгованості поза межами строку позовної давності.

За загальним правилом, визначеним у ч.2 ст. 533 ЦК України, якщо у зобовязанні використовуються грошові еквіваленти в іноземній валюті, то виконуватись таке зобовязання повинно у гривнях за офіційним курсом, встановленим Національним банком України на день платежу.

Отже, зазначена норма застосовується при виконанні грошового зобовязання.

Відповідно до розяснень, які містяться у п.14 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року за №14, у разі предявлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Звертаючись до суду з даним позовом, банк застосував курс іноземної валюти, встановлений НБУ на час здійснення розрахунку.

За таких обставин суд, розглядаючи справу в межах позовних вимог, правомірно застосував офіційний курс валют, встановлений НБУ станом на 18 лютого 2015 року.

Враховуючи вищезазначене, рішення постановлене з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, підстави для його скасування чи зміни відсутні.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 209,303,307,308,313,314,315,319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 15 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча Судді