Постанова № 54682064, 17.12.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/5733/15

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Романішина В.Л.,

суддів Димерлія О.О., Єщенка О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м.Одесі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Омікрон плюс» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Омікрон плюс» до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2015 року ТОВ «Омікрон плюс» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №500060001/2015/610151/2 від 07 вересня 2015 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у митного органу були відсутні підстави для коригування митної вартості товару, задекларованого позивачем за першим методом ціною договору, оскільки усі витрати щодо завантаження, пакування товару, поставки та страхування його вже були включені товариством в ціну товару, яка відображена в товаросупровідних документах, наданих митному органу для митного оформлення, і надання додаткових документів законодавством не передбачається, в тому числі документів щодо страхування товару. Ввезений в Україну ТОВ «Омікрон плюс» посуд не входить до переліку продукції, що підлягає обовязковій сертифікації, у звязку з чим надання до митного органу сертифікату якості товару не є обовязковим.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06.10.2015р. позов ТОВ «Омікрон плюс» залишено без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ТОВ «Омікрон плюс» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нову постанову, якою його позов задовольнити.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що в оскаржуваній постанові суд першої інстанції формально прийняв позицію відповідача по справі та не надав правової оцінки доводам позивача щодо безпідставності посилань Одеської митниці, що подані товариством документи містять розбіжності. Митним кодексом України передбачено відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або неточні відомості про митну вартість товарів.

Належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду представник Одеської митниці ДФС в судове засідання не прибув, представник ТОВ «Омікрон плюс» подав суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, а тому на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.08.2015р. між ТОВ «Омікрон плюс», як покупцем, та фірмою «Т-business, INC» (Panama), як продавцем, укладено зовнішньоекономічний контракт №OMKTBS/2 про поставку товару в асортименті, у кількості й за цінами, зазначеними в Специфікації до кожної партії товару.

Згідно п.3.1 контракту базисні умови поставки СІР Kиїв (Україна) відповідно до ІНКОТЕРМС 2010. Допускаються поставки на інших умовах згідно ІНКОТЕРМС 2010, які зазначаються в інвойсі на окрему партію товару.

За умовами п.4.1, п.4.2 Контракту ціна товару зазначається у специфікації до кожної партії товару. Ціна товару містить: ціну товару, вартість завантаження товару, пакування та страхування.

Згідно п.5.2, п.5.3 Контракту оплата вартості товару здійснюється в строк не пізніше 90 днів з дати поставки товару на підставі рахунків-фактур (invoices) і транспортних накладних.

На виконання вимог зазначеного контракту на адресу ТОВ «Омікрон плюс» надійшов товар набір посуду з нержавіючої сталі на загальну суму 19540,02 доларів США. Товар ввезено у морському контейнері PCIU8263451, упакований в картонні коробки.

З метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару декларантом ТОВ «Омікрон плюс» складено та подано 06.09.2015р. до Одеської митниці митну декларацію в електронному вигляді №500060001/2015/016558 та документи, необхідні для митного оформлення товару: картку обліку від 03.07.2015р. №100/2015/0003566, зовнішньоекономічний контракт №OMKTBS/2 від 21.08.2015р., специфікацію №14017SV від 06.09.2015р., рахунки-фактури (інвойси) №14017 від 04.09.2015р. та №14017.1 від 06.09.2015р., пакувальний лист №14017.1 від 06.09.2015р., коносамент AIKUODS1500169 від 07.09.2015р., міжнародну автомобільну накладну (CMR) №1407, договір про надання послуг митного брокера МБ-ВЕСО-09 від 25.08.2015р., інформацію про позитивні результати здійснення санітарного-епідеміологічного контролю товару, акт фізичного огляду від 06.09.2015р., акт про зважування №WGT072160 від 04.09.2015р., акт від 06.09.2015р. про невідповідність товарів відомостям, зазначених у потрібних для здійснення митного контролю документів, екологічну декларацію №43692 від 04.09.2015р., лист «Т-business, INC» №14017 від 06.09.2015р. та лист ТОВ «Омікрон плюс» №21/09 від 06.09.2015р.

Митна вартість товару задекларована із застосуванням першого методу визначення митної вартості (за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) в розмірі 19540,02 доларів США.

За результатами візуальної перевірки наданих разом з МД документів та співставлення даних, поданих декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару та відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю та оформлення, на етапі контролю митної вартості правильності визначення митної вартості товарів, задекларованих у МД від 06.09.2015р. №500060001/2015/016558 встановлено, що подані документі містять розбіжності, а саме:

- п.4.1 наданого до митного оформлення зовнішньоекономічного контракту від 21.08.2015р. №OMKTBS/2 встановлено, що ціна товару містить ціну товару на умовах СТР Київ, тоді як митне оформлення здійснюється на умовах CIF ОСОБА_1;

- п.4.2 зовнішньоекономічного контракту від 21.08.2015р. №OMKTBS/2 наголошує на тому, що умови поставки, зазначені у п.4.1 цього ж контракту містять в собі вартість завантаження товару у транспортний засіб, вартість пакування (виконані роботи та матеріал), страхування - включені у вартість товару, крім цього і в інвойсі від 06.09.2015р. №14017.1 в розділі «Умови поставки» вказані такі ж умови поставки та їх складові, але в наданих до митного оформлення документах відсутні страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, які відповідно до п.2 ст.53 Митного кодексу України визначені документами, які підтверджують митну вартість товарів;

- відповідно до п.2.2 зовнішньоекономічного договору від 21.08.2015р. №OMKTBS/2 якість товару підтверджується відповідним сертифікатом якості заводу виробника або продавця, який відсутній в пакеті документів, поданому до митного оформлення.

З посиланням на ч.3 ст.53 Митного кодексу України, Одеською митницею ДФС декларанта повідомлено про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний із договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів.

06.09.2015р. декларант листом №21/09 повідомив про неможливість надання витребуваних документів.

З урахуванням приписів ч.6 ст.54 Митного кодексу України, відповідачем видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060001/2015/00283.

07.09.2015р. Одеською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №500060001/2015/610151/2, яким митна вартість імпортованого позивачем товару визначена за резервним методом та роз'яснено декларанту вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Відмовляючи в задоволенні позову ТОВ «Омікрон плюс» про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 07.09.2015р. №500060001/2015/610151/2, суд першої інстанції дійшов висновку, що товариством під час митного оформлення товарів, не надано митному органу всі необхідні документи, що дають можливість визначити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту), а тому висновки Митниці щодо документального не підтвердження позивачем митної вартості товару є обґрунтованими.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком Одеського окружного адміністративного суду. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Згідно ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 статті 52 Митного кодексу України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч.1 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Частинами 2, 3 зазначеної статті Кодексу передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно п.2 ч.5 ст.54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч.6 ст.54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

З наведеного слідує, що законом чітко встановлено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмови у митному оформленні, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. Тобто, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з підстав, передбачених Митним кодексом України.

Відтак, приписи вказаних статей зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Як зазначалось вище, при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів від 07.09.2015р. №500060001/2015/610151/2 Одеська митниця ДФС дійшла висновку, що метод за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій) не застосовується у зв'язку з тим, що подані документи містять розбіжності: у п.4.1 зовнішньоекономічного контракту від 21.08.2015р. №OMKTBS/2 встановлено, що ціна товару містить ціну товару на умовах СТР Київ, тоді як митне оформлення здійснюється на умовах CIF ОСОБА_1; в наданих до митного оформлення документах відсутні страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; серед наданих документів відсутній

відповідний сертифікат якості заводу виробника або продавця.

В оскаржуваній постанові суд першої інстанції не надавав правової оцінки таким висновкам митного органу. Колегія суддів не може погодитися з обґрунтованістю наведених в рішенні про коригування митної вартості підстав для такого коригування та погоджується з доводами апелянта, що вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару.

Стосовно посилання митного органу, на те що, у п.4.1 наданого до митного оформлення зовнішньоекономічного контракту від 21.08.2015р. №OMKTBS/2 встановлено, що ціна товару містить: ціну товару на умовах СІР Київ, тоді як митне оформлення товару здійснюється па умовах CIF ОСОБА_1, то відповідачем не враховано, що умовами п.3.1 цього ж Контракту передбачено, що базисні умови поставки : СІР Київ (Україна) згідно Інкотермс 2010, а також допускаються поставки на інших умовах, згідно Інкотермс 2010, які будуть зазначені в інвойсах на кожну окрему партію.

Тобто, сторонами погоджено, що товари можуть поставлятися за будь-якими умовами, згідно Інкотермс 2010, які будуть зазначені в інвойсах на кожну окрему партію. Згідно інвойсу, який було надано митному органу, сторонами Контракту з двох обраних умов поставки даної партії товару обрано саме умову CIF ОСОБА_1.

Згідно положень статті 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Згідно положень частини першої статті 266 ГКУ, предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 ГК України, загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) тощо визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до Інкотермс-2010, СРТ (САRRІАGЕ РАID ТО (... named place оf destination) «фрахт/перевезення оплачено до ...» означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

Під словом «перевізник» розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов'язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту.

Поставка товару на умовах CIF («вартість, страхування, фрахт») зобов'язує продавця оплатити фрахт, необхідний для доставки товару до названого порту призначення, витрат за страхування та забезпечення здійснення митного оформлення товару при експорті.

З урахуванням вищевказаного поставка товару на умовах CIF передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару (в тому числі перевезення), тому для цілей визначення митної вартості товару ця вартість не потребує коригування.

Відтак додаткові витрати на транспортування товару до порту «ОСОБА_1, Україна» ТОВ «Омікрон плюс» не понесло.

Щодо посилань Одеської митниці про ненадання товариством страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування, то п.7 ч.10 ст.58 Митного кодексу встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема витрати на страхування товарів.

Згідно умов Контракту від 21.08.2015р. №OMKTBS/2 всі витрати із завантаження, пакування товару, поставки та страхування товару вже були включені продавцем в ціну товару, яка відображена у відповідних товаросупровідних документах, наданих митному органу для митного оформлення, а тому надання додаткових документів згідно митного законодавства, в тому числі окремо зазначати вартість страхування в документах митним законодавством не передбачається.

Апеляційний суд, також, вважає необґрунтованим посилання відповідача про ненадання ТОВ «Омікрон плюс» сертифікату якості заводу виробника або продавця, оскільки вказаний документ не впливає на ціну товару та з нього являється неможливим встановити числові значення вартості товару. Більше того, ввезений позивачем товар (набір посуду) не входить до переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації.

У зв'язку з вищенаведеним колегія суддів доходить висновку, що доводи, зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для такого коригування, оскільки в наданих ТОВ «Омікрон плюс» документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки.

Суд звертає увагу, що Митним кодексом України чітко встановлено умови, за наявності яких у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребовування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів. Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. Сумніви є обґрунтованими, якщо документи: містять розбіжності; наявні ознаки підробки; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган Міндоходів повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Одеською митницею ДФС не вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що заявлено неповні чи/або недостовірні відомості до митної вартості товару, зокрема які саме складові митної вартості є непідтвердженими, а також не зазначено чому саме з документів, які було подано декларантом неможливим є встановлення даних складових.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

На підставі викладеного, із врахуванням принципу презумпції правомірності дій платника податків, колегія суддів доходить висновку, що зазначені відповідачем в рішенні про коригування митної вартості товарів №500060001/2015/610151/2 від 07 вересня 2015 року підстави для такого коригування є необґрунтованими, а надані позивачем до Митниці документи, на підтвердження митної вартості задекларованого товару, за своїм змістом та обсягом не виключають можливість визначити митну вартість цього товару за основним методом - за ціною договору.

А відтак, апеляційна скарга ТОВ «Омікрон плюс» підлягає задоволенню.

Оскільки відмовляючи в задоволенні позову судом першої інстанції неповно зясовано обставини справи та порушено норми матеріального права, апеляційний суд, на підставі п.1, п.4 ч.1 ст.202 КАС України, доходить висновку про необхідність скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 06.10.2015р. та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог ТОВ «Омікрон плюс».

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи підтверджено сплату ТОВ «Омікрон плюс» судового збору при зверненні до суду першої та апеляційної інстанцій в сумі 2557,80 грн. (а.с.3, 133), а тому, у звязку з задоволенням позовних вимог товариства, вказана суму підлягає стягненню з Одеської митниці ДФС на користь ТОВ «Омікрон плюс» за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.94, 184, 185, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Омікрон плюс» задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2015 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов товариства з обмеженою відповідальністю «Омікрон плюс» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів №500060001/2015/610151/2 від 07 вересня 2015 року.

Стягнути з Одеської митниці Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39441717; місцезнаходження: 65078, Одеська область, місто Одеса, вулиця Гайдара, будинок 21-А) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Омікрон плюс» (код ЄДРПОУ 39670909; місцезнаходження юридичної особи: 01042, Київська область, місто Київ, вулиця Івана Кудрі, будинок 5, кімната 205-А) у відшкодування судових витрат 2557,80 грн. (дві тисячі пятсот пятдесят сім гривень 80 коп.), за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Державної фіскальної служби.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Димерлій О.О.

ОСОБА_1