Ухвала суду № 54681918, 21.12.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/3280/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Лобан Д.В. Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

Іменем України

21 грудня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Ісаєнко Ю.А.,

ОСОБА_2,

при секретарі: Агаркові Б.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Державної пенітенціарної служби України в Чернігівській області, Менської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Чернігівській області (№91) про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом, в якому просив зобовязати управління Державної пенітенціарної служби України в Чернігівській області створити комісію з досвідчених співробітників управління Державної пенітенціарної служби України в Чернігівській області та перевірити на предмет відповідності займаних посад наступних посадовців Менської виправної колонії (№ 91) управління Державної пенітенціарної служби України в Чернігівській області, котрі займали посади керівної ланки в період з третього вересня 2013 року по включно грудень 2014 року, а саме: начальника Менської виправної колонії (№ 91) управління Державної пенітенціарної служби України в Чернігівській області, заступника начальника Менської виправної колонії (№ 91) управління Державної пенітенціарної служби України в Чернігівській області, начальника оперативного відділу Менської виправної колонії (№ 91) управління Державної пенітенціарної служби України в Чернігівській області, начальника режиму нагляду та безпеки Менської виправної колонії (№ 91) управління Державної пенітенціарної служби України в Чернігівській області, заступника начальника з виховної та соціально-психологічної роботи Менської виправної колонії (№ 91) управління Державної пенітенціарної служби України в Чернігівській області; притягнути до дисциплінарної відповідальності посадовців Менської виправної колонії (№ 91) управління Державної пенітенціарної служби України в Чернігівській області, котрі безпосередньо відповідали за дотримання режиму утримання позивача з порушеннями вимог Законодавства (після проведення перевірки); виплатити позивачу кошти на відшкодування моральної шкоди завданої незаконними рішеннями по переведенню його на утримання із засудженими вдруге з переведенням їх (розмір десять тисяч гривень) на рахунок Ніжинського дитячого будинку-інтернату Чернігівської області.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2015 р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено, крім того, стягнуто з позивача у дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1461,60 грн.

Не оскаржуючи постанову суду по суті, позивач подав апеляційну скаргу, в якій оскаржує судове рішення в частині стягнення судового збору, при цьому, просить постанову суду в цій частині скасувати та звільнити його від сплати судового збору, посилаючись на своє скрутне матеріальне становище.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 звернувся з даним позовом до суду 14.09.2015 року і ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2015 року його позовну заяву було залишено без руху у звязку з несплатою ним судового збору за подання позову.

Проте, ця ухвала була скасована Київським апеляційним адміністративним судом 06 жовтня 2015 року за апеляційною скаргою позивача, а справу повернуто для продовження розгляду, після чого, приймаючи позовну заяву до свого розгляду, суд першої інстанції ухвалою від 04 листопада 2015 року відстрочив сплату судового збору до набрання судовим рішенням законної сили.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Апелянт наголошує, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2015 року його було звільнено від сплати судового збору по справі, тому, суд першої інстанції неправомірно стягнув його при ухваленні остаточного рішення.

Колегія суддів вважає такі доводи апелянта безпідставними з огляду на таке.

Як вбачається з ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2015 року, суд апеляційної інстанції не звільняв позивача від сплати судового збору за подання позовної заяви, вказавши, що не уповноважений законом як суд першої інстанції вирішувати це питання по суті (а.с.47).

Як наголошувалось вище, приймаючи позов до розгляду, суд першої інстанції відстрочив сплату судового збору ухвалою від 04.11.2015 року, яка була направлена позивачеві і ним не оскаржувалась, отже, є чинною.

Частиною 1 ст. 255 КАС України визначено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Вирішивши питання сплати судового збору при відкритті провадження у справі, суд першої інстанції скористався своїм правом, передбаченим статтею 88 КАС України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні рішення у справі, не допущено порушень норм матеріального чи процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту.

Ухвала в повному обсязі складена 25 грудня 2015 року.

ОСОБА_4ОСОБА_1

Судді Ю.А.Ісаєнко

ОСОБА_2

.

Головуючий суддя Губська Л.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

ОСОБА_2