Рішення № 54679753, 09.12.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2015 р. Справа № 911/4346/15

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Щур О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 89 від 05.10.2015 р.);

від відповідача: не зявились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ПОЛІС", м. Конотоп, Сумська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Малка-Транс", м. Сквира, Київська область

про стягнення 1 788 201, 81 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ "АГРО-ПОЛІС" звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ "Малка-Транс" про стягнення 1 788 201, 81 грн основної заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обовязку щодо оплати за товар згідно договору на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) № 01-Б від 01.01.2015 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.09.2015 р. порушено провадження у справі № 911/4346/15 за позовом ТОВ "АГРО-ПОЛІС" до ТОВ "Малка-Транс" про стягнення 1 788 201, 81 грн і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 07.10.2015 р.

07.10.2015 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 28.10.2015 р.

28.10.2015 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 11.11.2015 р.

11.11.2015 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 25.11.2015 р.

25.11.2015 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 09.12.2015 р.

02.12.2015 р. до загальної канцелярії господарського суду від позивача надійшла заява № б/н від 02.12.2015 р. про зменшення розміру позовних вимог, у якій він просив суд стягнути з відповідача 1 155 009, 54 грн основної заборгованості, 19 057, 66 грн пені, 1 041, 82 грн 3 % річних, 9 740, 58 грн інфляційних збитків.

Згідно з частиною 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

09.12.2015 р. у судовому засіданні заява позивача № б/н від 02.12.2015 р. про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом до розгляду лише в частині позовної вимоги про стягнення основної заборгованості.

Заява б/н від 02.12.2015 р. позивача про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення з відповідача 19 057, 66 грн пені, 1 041, 82 грн 3 % річних, 9 740, 58 грн інфляційних збитків не приймається судом до розгляду, оскільки за своєю природою є заявою про зміну предмету позову, оскільки містить нові додаткові позовні вимоги, і така заява надійшла на розгляд суду після початку розгляду господарським судом справи по суті, що в свою чергу не відповідає приписам ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні надав суду усні пояснення щодо своїх позовних вимог з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2015 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) № 01-Б, згідно умов п. 1.1. якого продавець зобовязується в порядку і на умовах, визначених цим договором, передати у власність покупцеві сільськогосподарську продукцію (сировину-молоко коровяче) власного виробництва, що відповідає вимогам ДСТУ № 3662-97, надалі товар, а покупець зобовязується прийняти та оплатити такий товар.

Відповідно до п. 1.4. договору перехід права власності на товар від продавця до покупця здійснюється після повного та фактичного закінчення процедури приймання товару за місцезнаходженням виробничих потужностей покупця, підписання всіх необхідних документів та наявності відмітки покупця про прийом товару на товарно-транспортній накладній.

Згідно п. 2.1. договору оплату за товар покупець проводить по договірним цінам, що визначаються у відповідному протоколі погодження ціни, який є невідємною частиною до даного договору.

Відповідно до п. 2.5. договору розрахунки за даним договором здійснюються шляхом безготівкового розрахунку безпосередньо між сторонами. За домовленістю сторін може проводитись готівковий розрахунок та (або) розрахунок векселем. Зміна форми розрахунку закріплюється сторонами у додатковій угоді, яка є невідємною частиною до даного договору.

Пунктом 7.1. договору визначено строк його дії, згідно якого цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами.

Згідно п. 7.2. договору строк даного договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1. даного договору, та діє до 31.12.2015 р., але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами взатих на себе зобовязань.

01.01.2015 р. між сторонами було підписано Додаток до договору на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) № 01-Б від 01.01.2015 р. (Протокол на погодження вільних відпускних цін на закупівлю молока згідно ДСТУ 3662-97).

На виконання умов договору позивачем протягом січня-липня 2015 р. було передано у власність (поставлено) відповідачу товар на загальну суму 3 113 368, 55 грн, що підтверджується прийомною квитанцією № 383 від 03.02.2015 р., прийомною квитанцією № 408 від 02.03.2015 р., прийомною квитанцією № 436 від 02.04.2015 р., прийомною квитанцією № 460 від 06.05.2015 р., прийомною квитанцією № 479 від 03.06.2015 р., прийомною квитанцією № 497 від 02.07.2015 р., прийомною квитанцією № 3.108 від 03.08.2015 р., відповідними спеціалізованими товарними накладними, перелік яких є в додатку до позовної заяви № 77 від 17.09.2015 р., наявними в матеріалах справи.

За період дії договору та на його виконання відповідачем було лише частково виконано свій обовязок по оплаті отриманого товару та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 1 958 359, 00 грн, що підтверджується відповідними виписками з банківського рахунку позивача, наявними в матеріалах справи.

31.08. 2015 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою вих. № 200 від 13.08.2015 р., в якій просив погасити заборгованість у розмірі 1 801 226, 81 грн протягом семи днів з моменту отримання даної вимоги. Факт отримання відповідачем вимоги підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 31.08.2015 р., наявним у матеріалах справи.

09.09.2015 р. між сторонами було підписано акт № 223 звіряння взаємних розрахунків, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем станом на 09.09.2015 р. складала 1 788 201, 81 грн.

Регулювання відносин, що виникають у звязку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обовязок щодо оплати товару не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 1 155 009, 55 грн, що підтверджується договором на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) № 01-Б від 01.01.2015 р., прийомною квитанцією № 383 від 03.02.2015 р., прийомною квитанцією № 408 від 02.03.2015 р., прийомною квитанцією № 436 від 02.04.2015 р., прийомною квитанцією № 460 від 06.05.2015 р., прийомною квитанцією № 479 від 03.06.2015 р., прийомною квитанцією № 497 від 02.07.2015 р., прийомною квитанцією № 3.108 від 03.08.2015 р., відповідними спеціалізованими товарними накладними, перелік яких є в додатку до позовної заяви № 77 від 17.09.2015 р., відповідними виписками з банківського рахунку позивача, наявними в матеріалах справи.

Отже, вимога позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості у розмірі 1 155 009, 54 грн за договором на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) № 01-Б від 01.01.2015 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Малка-Транс" (ідентифікаційний код 25568003) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ПОЛІС" (ідентифікаційний код 37052185) 1 155 009 (один мільйон сто пятдесят пять тисяч девять) грн 54 (пятдесят чотири) коп. основної заборгованості та судові витрати 17 325 (сімнадцять тисяч триста двадцять пять) грн 13 (тринадцять) коп. судового збору.

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст рішення підписаний

16 грудня 2015 р.