Рішення № 54679053, 23.12.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2015Справа №910/28984/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЙКО УКРАЇНА»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екостандарт»

про стягнення 93 566,20 грн.

Суддя М.М. Якименко

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність від 01.04.2015 року;

від відповідача: ОСОБА_2 довіреність від 27.11.2015р.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕЙКО УКРАЇНА» звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екостандарт» про стягнення 93 566,20 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобовязання щодо оплати вартості отриманих послуг від позивача, згідно умов Договору №1/07/04/2014 транспортного експедирування від 07.04.2014 року.

З цих підстав, позивач просив суд задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 93 566,20 грн. суми основної заборгованості, 1 403,49 грн. судового збору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.11.2015 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 09.12.2015 року.

В судовому засіданні представник позивача подав письмові пояснення, уточнення позовних вимог згідно яких просив суд стягнути з відповідача 89 078,20 грн. суми основної заборгованості, представник відповідача подав відзив на позовну заяву.

В судовому засіданні 09.12.2015 року оголошено перерву до 23.12.2015 року.

В судовому засіданні 23.12.2015 року представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, представник відповідача позовні вимоги не визнав.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 23.12.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.04.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕЙКО УКРАЇНА» (далі по тексту експедитор, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Екостандарт» (далі по тексту клієнт, відповідач) укладено Договір №1/07/04/2014 транспортного експедирування (далі по тексту Договір), за умовами якого (п. 1.1. та 1.2. Договору) даний договір регулює порядок взаємовідносин сторін при виконанні Експедитором доручень Клієнта по організації, плануванню, розрахунків та здійсненню автомобільних перевезень вантажів, а також при наданні інших послуг повязаних з автомобільними перевезеннями. Експедитор зобовязується організувати доставку ввіреного йому для перевезення вантаж до пункту призначення і передачу його уповноваженій для отримання вантажу особі, а Клієнт зобов'язується прийняти та оплатити надані Експедитором послуги на умовах даного Договору.

На виконання умов Договору та відповідно до узгоджених сторонами Договорів-заявок на перевезення вантажу №1/09/10/14, №1/14/10/14, №1/17/10/14, №1/10/11/14, №1/12/11/14, №/26/11/14, №1/9/12/14, позивачем надано відповідачу послуги з організації перевезення вантажу на суму 89 078,20 грн. Факт надання послуг з організації перевезення вантажів за Договорами-заявками підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними з відмітками вантажоотримувача про отримання вантажу №0717901, №0717947, №0717804, №0725344, №0725365, №0725440, №0691202.

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобовязання щодо оплати вартості отриманих від позивача послуг, відповідно до умов Договору, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 89 078,20 грн., на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором транспортного експедирування.

Згідно з ч. 1 ст. 929 ЦК України що кореспондується з ч. 1 ст. 316 ГК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Допоміжним видом діяльності, пов'язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція (ч. 4 ст. 306 ГК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів; транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування; експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування; клієнт - споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору;

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу (ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»).

Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відзив відповідача на позовну заяву не приймається судом в якості належного та допустимого доказу та спростовується наявними в матеріалах справи документами та чинним законодавством.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобовязання виконав належним чином, організував доставку ввіреного йому для перевезення вантаж до пункту призначення і передачу його уповноваженій для отримання вантажу особі відповідача, згідно умов Договору, а відповідач в порушення умов Договору не сплатив на користь позивача вартість отриманих послуг, та має перед позивачем заборгованість в розмірі 89 078,20 грн.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 89 078,20 грн. суми основної заборгованості, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Екостандарт» (04655, м. Київ, ВУЛИЦЯ ВІКЕНТІЯ ХВОЙКИ, будинок 18/14; код ЄДРПОУ 31990310) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЙКО УКРАЇНА» (08130, Київська обл., Києво-Святошинський район, село Чайки, ВУЛИЦЯ ВАЛЕНТИНИ ЧАЙКИ, будинок 2; код ЄДРПОУ 36038285) 89 078 (вісімдесят девять тисяч сімдесят вісім) грн. 20 коп.. суми основної заборгованості, 1 403 (одну тисячу чотириста три) грн. 49 грн. судового збору.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Якименко М.М.

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 24.12.2015 року.