Рішення № 54679046, 22.12.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2015Справа №910/24605/15

За позовомОСОБА_1 акціонерного товариства "Український ОСОБА_2" до1)Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська Будівельна Компанія "Альянс" 2)Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристалл-Інвест" третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_3 акціонерне товариство "Авант-Банк" простягнення 1 126 478,05 грн. та 1 828 666,36 євро

Головуючий суддя Стасюк С.В.

Суддя Мандриченко О.В.

Суддя Отрош І.М.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_4 (дов. № 136 від 13.11.2015 року)від відповідача-1 ОСОБА_5 (дов. б/н від 15.10.2015 року)від відповідача-2 не зявивсявід третьої особи ОСОБА_6 (дов. № 140/4/2015 року)

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 22 грудня 2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

ОСОБА_3 акціонерне товариство "Український ОСОБА_2" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська Будівельна Компанія "Альянс" (надалі по тексту - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристалл-Інвест" (надалі по тексту - відповідач-2) про стягнення 1 126 478,05 грн. та 1 828 666,36 євро.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Київська Будівельна Компанія "Альянс" своїх зобовязань за Договором про відкриття траншевої кредитної лінії № 68 від 10.10.2008 року в частині повернення наданих йому кредитних коштів, процентів за користування коштами та пені. На забезпечення виконання зобовязань позичальника за Договором про відкриття траншевої кредитної лінії № 68 від 10.10.2008 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кристалл-Інвест" укладено Іпотечний договір від 05.02.2010 року, посвідчений нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстраційним № 106. У звязку з невиконанням позичальником зобовязань за Договором про відкриття траншевої кредитної лінії № 68 від 10.10.2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кристалл-Інвест" як іпотекодавець повинен погасити вищевказану заборгованість за рахунок переданого в іпотеку майна.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2015 року порушено провадження у справі № 910/24605/15 та призначено справу до розгляду на 15.10.2015 року.

15.10.2015 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду, клопотання про відкладення розгляду справи та клопотання про витребування доказів.

Представник відповідача-2 в судове засідання 15.10.2015 року не зявився, вимоги ухвали суду від 18.09.2015 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином.

У судовому засіданні 15.10.2015 року представник позивача та відповідача-1 подали клопотання про продовження строків розгляду спору.

Розглянувши подане сторонами 15.10.2015 року клопотання про продовження строків розгляду спору, суд приходить до висновку про його задоволення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2015 року розгляд справи було відкладено на 19.11.2015 року, у зв'язку з неявкою відповідача-2 та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

17.11.2015 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшов відзив на позов та клопотання про залучення ОСОБА_1 акціонерного товариства "Авант-Банк" у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів. У поданому відзиві відповідач-1 зазначив, що 03.06.2015 року отримав від ОСОБА_1 акціонерного товариства "Авант-Банк" повідомлення № 671, згідно з яким останній повідомив позичальника про перехід до нього прав кредитора по Договору про відкриття траншевої кредитної лінії № 68 від 10.10.2008 року. У повідомленні № 671 від 03.06.2015 року зазначено, що 26.05.2015 року між ОСОБА_1 акціонерним товариством "Український ОСОБА_2" та ОСОБА_1 акціонерним товариством "Авант-Банк" було укладено Договір застави майнових прав, відповідно до умов якого позивач передав ОСОБА_1 акціонерному товариству "Авант- Банк" в заставу майнові права за кредитними договорами, в тому числі і за Договором про відкриття траншевої кредитної лінії № 68 від 10.10.2008 року. Відповідач-1 зазначає, що 03.07.2015 року здійснив повне погашення кредиту на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства "Авант-Банк", що підтверджується платіжними дорученнями № 7 на суму 1 035 492,25 грн. та № 8 на суму 46 325,57 грн. У звязку з повним погашенням кредиту ОСОБА_3 акціонерне товариство "Авант-Банк" видало Товариству з обмеженою відповідальністю "Київська Будівельна Компанія "Альянс" довідку № 901 від 17.07.2015 року про відсутність заборгованості по Договору про відкриття траншевої кредитної лінії № 68 від 10.10.2008 року. Крім того, 17.07.2015 року між ОСОБА_3 акціонерним товариством "Авант-Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київська Будівельна Компанія "Альянс" укладено Договір про розірвання Договору про відкриття траншевої кредитної лінії № 68 від 10.10.2008 року з 17.07.2015 року, відповідно до умов якого з моменту набрання ним чинності зобовязання сторін, що виникли з Договору про відкриття траншевої кредитної лінії № 68 від 10.10.2008 року припиняються.

18.11.2015 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від ОСОБА_1 акціонерного товариства "Авант-Банк" надійшло клопотання про залучення його до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів.

19.11.2015 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зміну предмету позову та клопотання про призначення експертизи.

У судовому засіданні 19.11.2015 року представник позивача заперечив проти поданого клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів ОСОБА_1 акціонерного товариства "Авант- Банк".

Представник відповідача-1 у судовому засіданні 19.11.2015 року підтримав подане клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів ОСОБА_1 акціонерного товариства "Авант- Банк".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2015 року залучено до участі у справі № 910/24605/15 у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_3 акціонерне товариство "Авант-Банк", розгляд справи відкладено на 26.11.2015 року, у зв'язку з необхідністю подання додаткових доказів у справі.

24.11.2015 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшло клопотання про повернення позивачу заяви про зміну предмету позову та про відмову позивачу в призначенні експертизи.

25.11.2015 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшло заперечення на заяву про зміну предмету позову та письмові пояснення по справі. У поданих поясненнях зазначено, що ОСОБА_3 акціонерне товариство "Український ОСОБА_2" відступило ОСОБА_1 акціонерному товариству "Авант-Банк" свої права за Договором про відкриття траншевої кредитної лінії № 68 від 10.10.2008 року та всіма договорами, укладеними на забезпечення виконання зобовязань за Договором про відкриття траншевої кредитної лінії №68 від 10.10.2008 року, а тому заявлені позовні вимоги, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

У судовому засіданні 26.11.2015 року представник позивача підтримав подану заяву про зміну предмету позову.

Представник відповідача у судовому засіданні 26.11.2015 року заперечив проти задоволення поданої заяви про зміну предмету позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2015 року відмовлено у задоволенні заяви позивача про зміну предмета позову та клопотанні про призначення експертизи, розгляд справи було відкладено на 01.12.2015 року, у зв'язку з неявкою відповідача-2 та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

Представник позивача у судовому засіданні 01.12.2015 року надав письмові пояснення по справі. У поданих поясненнях позивач зазначив, що Договір застави майнових прав, посвідчений 26.05.2015 року ОСОБА_8, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 219 є нікчемним, згідно протоколу № 31 від 25.08.2015 року засідання комісії з перевірки договорів (інших правочинів).

У судовому засіданні 01.12.2015 року представник третьої особи подав додаткові письмові пояснення та клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення Конституційним судом України подання Верховного Суду України щодо відповідності (конституційності) Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" № 4452-УІ від 23.02.2012 року положенням статті 6, частини 1 статті 8, частини 4 статті 13, статей 21, 22, частини 1, 4, 5 статті 41 Конституції України.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні подав письмові пояснення по справі та поклався на розсуд суду щодо вирішення поданого клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2015 року відмовлено в поданому клопотанні про зупинення провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати колегіально у складі трьох суддів.

03.12.2015 року після проведення автоматизованого розподілу справи № 910/24605/15, вказана справа була передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Стасюк С.В., суддя Мандриченко О.В., суддя Отрош І.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2015 року колегія суддів у складі: головуючий суддя Стасюк С.В., суддя Мандриченко О.В., суддя Отрош І.М. прийняла справу № 910/24605/15 до провадження, розгляд справи призначено на 22.12.2015 року.

У судовому засіданні 22.12.2015 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримав заявлені позовні вимоги.

Представники відповідача-1 та третьої особи у судовому засіданні 22.12.2015 року проти позову заперечили, надали пояснення по суті спору.

Представник відповідача-2 у судове засідання 22.12.2015 року не зявився, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд

ВСТАНОВИВ:

10.10.2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Український ОСОБА_2", яке в подальшому змінило найменування на ОСОБА_3 акціонерне товариство "Український ОСОБА_2" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київська Будівельна Компанія "Альянс" (позичальник) укладено Договір про відкриття траншевої кредитної лінії № 68 (далі Кредитний договір).

Відповідно до пункту 1.1. Кредитного договору банк зобовязується відкрити позичальнику мультивалютну траншеві відкличну кредитну лінію з встановленням лімітів в наступних валютах:

- 10 950 000,00 грн.;

- 1 000 000,00 дол. США;

- 500 000,00 Євро, терміном до 06.10.2011 року на поповнення обігових коштів з правом конвертації іноземної валюти у гривню з подальшою сплатою господарських та виробничих потреб позичальника.

Згідно з пунктом 1.2. Кредитного договору зобовязання банку щодо надання кредитів та зобовязання позичальника щодо повернення кредитів та сплати процентів, а також інші права та зобовязання сторін, передбачені цим договором, виникають з дати укладення сторонами додаткових договорів про надання кредитів, які є невідємними частинами цього договору, в сумах, зазначених в таких Додаткових договорах. Строк користування кожним окремим кредитом в межах загальної суми, встановленої пунктом 1.1. цього договору, визначається додатковими договорами, але не пізніше строку, встановленого пунктом 1.1. цього договору.

Пунктом 1.4. Кредитного договору сторони погодили, що підставою для надання кредитів за цим договором є додаткові договори, що укладаються тільки за взаємною згодою сторін після надання банку письмової заявки позичальника, в якій вказується сума кредиту, конкретна ціль кредитування з посиланням на договір.

Відповідно до пункту 3.1. Кредитного договору банк зобовязується відкривати позичкові рахунки для кожного кредиту в межах відкритої кредитної лінії в національній та іноземних валютах, номери яких зазначені в Додаткових договорах, та перерахувати на поточний мультивалютний рахунок позичальника грошові кошти в межах вказаної у пункті 1.1. цього Договору суми на умовах, визначених Додатковими договорами.

Згідно з пунктом 4.1. Кредитного договору позичальник зобовязується повернути одержані кредитні ресурси в строк у відповідності до умов, визначених у відповідних додаткових договорах, які є невідємними частинами цього договору, та сплатити нараховані проценти шляхом перерахування грошових коштів на позичкові рахунки та рахунки нарахованих процентів, відповідно до строків, встановлених Додатковими договорами.

В подальшому між сторонами було укладено ряд додаткових договорів до Кредитного договору щодо лімітів кредитування, розмірів кредиту, процентної ставки та строків повернення кредиту.

05.02.2010 року між Відкритим акціонерним товариством "Український ОСОБА_2", яке в подальшому змінило найменування на ОСОБА_3 акціонерне товариство "Український ОСОБА_2" (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кристалл-Інвест" (іпотекодавець) укладено Іпотечний договір, посвідчений нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстраційним № 106 (далі Іпотечний договір).

Згідно з пунктом 1 Іпотечного договору предметом цього Договору є надання іпотекодавцем в іпотеку майна, зазначеного в пункті 6 цього Договору, в забезпечення виконання зобовязань позичальника перед іпотекодержателем, в силу чого іпотекодержатель має право в разі невиконання іпотекодавцем та/або позичальником зобовязань, забезпечених іпотекою, одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця.

Відповідно до пункту 2 Іпотечного договору за цим договором іпотекою забезпечується виконання зобовязань позичальника відповідно до Договору про відкриття траншевої кредитної лінії № 68 від 10.10.2008 року.

Згідно з пунктом 6.1. Іпотечного договору в забезпечення виконання зобовязань позичальника за Кредитним договором іпотекодавець надав в іпотеку наступне нерухоме майно: нежилий будинок адміністративний (літера В, Г), загальною площею 1 482,40 кв.м., що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Івана Мазепи, буд. 10.

Між ОСОБА_3 акціонерним товариством "Авант-Банк" (заставодержатель) та ОСОБА_3 акціонерним товариством "Український ОСОБА_2" (заставодавець) укладено Договір застави майнових прав, який був посвідчений 26.05.2015 року ОСОБА_8, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 219 (далі Договір застави).

Відповідно до пункту 1.1. Договору застави предметом застави є майнові права за кредитними договорами, що укладені між заставодавцем і юридичними особами, зобовязання за якими забезпечуються договорами застави, іпотеки, поруки, перелік яких наведений у Додатках № 1, 2 та ОСОБА_6 прийому-передачі до Договору застави, в тому числі за Договором про відкриття траншевої кредитної лінії № 68 від 10.10.2008 року, з змінами і доповненнями, що зазначений в пункті 5 Додатку № 1 до Договору застави та Іпотечним договором, посвідченим 05.02.2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований в реєстрі за № 106, що зазначений в пункті 116 ОСОБА_6 прийому передачі до Договору застави. Загальна заборгованість за кредитними договорами, права за якими були передані в заставу відповідно до Договору застави, станом на 29.04.2015 року становила 585 101 540,80 грн.

Згідно з пунктом 1.3. Договору застави надана застава забезпечує належне виконання заставодавцем вимог заставодержателя, що випливають з міжбанківського кредитного договору від 24.04.2015 року № ММ72121LG та міжбанківського кредитного договору від 29.04.2015 року № ММ72201LG, які укладені між заставодавцем та заставодержателем.

Пунктом 1.4. Договору застави сторони погодили, що кінцевий термін виконання основного зобовязання: за міжбанківським кредитним договором від 24.04.2015 року № ММ72121LG 06.07.2015 року; за міжбанківським кредитним договором від 29.04.2015 року № ММ72201LG 11.06.2015 року.

Відповідно до пункту 3.1.3. Договору застави заставодержатель має право у разі неповернення, часткового неповернення або несвоєчасного повернення заставодавцем кредиту та/або нарахованих процентів за користування ним та/або штрафу та/або пені, вжити заходів щодо реалізації заставлених майнових прав (у тому числі шляхом отримання права вимоги на заставлені майнові права та переводу на заставодержателя всіх прав та обовязків кредитора до боржників за кредитними договорами/договорами застави/договорами іпотеки, майнові права за якими є предметом цього Договору) і задовольнити свої вимоги в сумі заборгованості за кредитом/кредитами, процентів за користування ним, пені та штрафу (у разі їх нарахування).

Пунктом 4.6. Договору застави сторони погодили, що у випадку, якщо у строки, встановлені Кредитним договором, заставодержатель не виконає (повністю або частково) основне зобовязання, в тому числі не поверне (повністю або частково) заставодержателю кредит та/або не сплатить проценти за користування кредитом, та/або не сплатить неустойку (пеню та штрафи) та/або іншу заборгованість, платежі та/або не виконає інші зобовязання, які передбачені та/або випливають з основного зобовязання та цього Договору, у тому числі у випадку одноразового прострочення будь-якого зобовязання, що визначено основним зобовязанням, а також в інших випадках, передбачених цим Договором, або у разі прийняття рішення про визнання заставодавця проблемним або запровадження тимчасової адміністрації/призначення ліквідатора/реорганізації (злиття/приєднання/виділення) заставодавця, заставодержатель в момент настання таких подій набуває всіх прав та обовязків кредитора до боржників за кредитними договорами/договорами застави/договорами іпотеки, майнові права за якими передані в заставу за даним Договором. Набуття заставодержателем всіх прав та обовязків кредитора (заставодавця) до боржників за кредитними договорами/договорами застави/договорами іпотеки, майнові права за якими передані в заставу за даним Договором не потребує укладення Договору заставодержателя з заставодавцем.

Листом № 649 від 28.05.2015 року ОСОБА_3 акціонерне товариство "Авант-Банк" повідомило позивача про те, що у звязку з ненадходженням коштів в розмірі 15 000 000,00 грн., відповідно до пункту 1.2. міжбанківського кредитного договору від 29.04.2015 року № ММ72201LG, керуючись пунктом 4.6. Договору застави ОСОБА_3 акціонерне товариство "Авант-Банк" набуло всіх прав і обовязків кредитора по відношенню до боржників за кредитними договорами/договорами застави/договорами іпотеки, майнові права за якими передані в заставу за даним Договором.

Третя особа зазначає, що 28.05.2015 року ОСОБА_3 акціонерне товариство "Авант-Банк" на підставі пункту 4.6. Договору застави, у звязку з невиконанням позивачем пункту 1.2. міжбанківського кредитного договору від 29.04.2015 року № ММ72201LG, набуло всіх прав та обовязків кредитора за договорами, майнові права за якими були предметом застави згідно Договору застави, в тому числі за Договором про відкриття траншевої кредитної лінії № 68 від 10.10.2008 року з змінами і доповненнями та Іпотечним договором, посвідченим 05.02.2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований в реєстрі за № 106, боржниками за якими виступають Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська Будівельна Компанія "Альянс" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Кристалл-Інвест".

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Київська Будівельна Компанія "Альянс" своїх зобовязань за Договором про відкриття траншевої кредитної лінії № 68 від 10.10.2008 року в частині повернення наданих йому кредитних коштів, процентів за користування коштами та пені. На забезпечення виконання зобовязань позичальника за Договором про відкриття траншевої кредитної лінії № 68 від 10.10.2008 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кристалл-Інвест" укладено Іпотечний договір від 05.02.2010 року, посвідчений нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстраційним № 106. У звязку з невиконанням позичальником зобовязань за Договором про відкриття траншевої кредитної лінії № 68 від 10.10.2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кристалл-Інвест" як іпотекодавець повинен погасити вищевказану заборгованість за рахунок переданого в іпотеку майна.

Представники відповідача-1 та третьої особи проти позову заперечують посилаючись на те, що позивачем втрачено право вимоги по Договору про відкриття траншевої кредитної лінії № 68 від 10.10.2008 року та Іпотечним договором, посвідченим 05.02.2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрованим в реєстрі за № 106.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 вказаної статті визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим до виконання сторонами.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 2 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Нормами статей 1049, 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

10.10.2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Український ОСОБА_2", яке в подальшому змінило найменування на ОСОБА_3 акціонерне товариство "Український ОСОБА_2" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київська Будівельна Компанія "Альянс" укладено Договір про відкриття траншевої кредитної лінії № 68.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі статтею 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

В забезпечення виконання зобов'язань за Договором № 68 від 10.10.2008 року про відкриття траншевої кредитної лінії 05.02.2010 року між Відкритим акціонерним товариством "Український ОСОБА_2", яке в подальшому змінило найменування на ОСОБА_3 акціонерне товариство "Український ОСОБА_2" (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кристалл-Інвест" (іпотекодавець) укладено Іпотечний договір, посвідчений нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстраційним № 106.

Судом встановлено, що між ОСОБА_3 акціонерним товариством "Авант-Банк" (заставодержатель) та ОСОБА_3 акціонерним товариством "Український ОСОБА_2" (заставодавець) укладено Договір застави майнових прав, який був посвідчений 26.05.2015 року ОСОБА_8, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 219.

Відповідно до пункту 1.1. Договору застави предметом застави є майнові права за кредитними договорами, що укладені між заставодавцем і юридичними особами, зобовязання за якими забезпечуються договорами застави, іпотеки, поруки, перелік яких наведений у Додатках № 1, 2 та ОСОБА_6 прийому-передачі до Договору застави, в тому числі за Договором про відкриття траншевої кредитної лінії № 68 від 10.10.2008 року, з змінами і доповненнями, що зазначений в пункті 5 Додатку № 1 до Договору застави та Іпотечним договором, посвідченим 05.02.2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований в реєстрі за № 106, що зазначений в пункті 116 ОСОБА_6 прийому передачі до Договору застави. Загальна заборгованість за кредитними договорами, права за якими були передані в заставу відповідно до Договору застави, станом на 29.04.2015 року становила 585 101 540,80 грн.

Листом № 649 від 28.05.2015 року ОСОБА_3 акціонерне товариство "Авант-Банк" повідомило позивача про те, що у звязку з ненадходженням коштів в розмірі 15 000 000,00 грн., відповідно до пункту 1.2. міжбанківського кредитного договору від 29.04.2015 року № ММ72201LG, керуючись пунктом 4.6. Договору застави ОСОБА_3 акціонерне товариство "Авант-Банк" набуло всіх прав і обовязків кредитора по відношенню до боржників за кредитними договорами/договорами застави/договорами іпотеки, майнові права за якими передані в заставу за даним Договором.

Доказів виконання пункту 1.2. міжбанківського кредитного договору від 29.04.2015 року № ММ72201LG позивачем суду не надано.

Пунктом 4.6. Договору застави сторони погодили, що у випадку, якщо у строки, встановлені Кредитним договором, заставодержатель не виконає (повністю або частково) основне зобовязання, в тому числі не поверне (повністю або частково) заставодержателю кредит та/або не сплатить проценти за користування кредитом, та/або не сплатить неустойку (пеню та штрафи) та/або іншу заборгованість, платежі та/або не виконає інші зобовязання, які передбачені та/або випливають з основного зобовязання та цього Договору, у тому числі у випадку одноразового прострочення будь-якого зобовязання, що визначено основним зобовязанням, а також в інших випадках, передбачених цим Договором, або у разі прийняття рішення про визнання заставодавця проблемним або запровадження тимчасової адміністрації/призначення ліквідатора/реорганізації (злиття/приєднання/виділення) заставодавця, заставодержатель в момент настання таких подій набуває всіх прав та обовязків кредитора до боржників за кредитними договорами/договорами застави/договорами іпотеки, майнові права за якими передані в заставу за даним Договором. Набуття заставодержателем всіх прав та обовязків кредитора (заставодавця) до боржників за кредитними договорами/договорами застави/договорами іпотеки, майнові права за якими передані в заставу за даним Договором не потребує укладення Договору заставодержателя з заставодавцем.

Оскільки, пунктом 4.6. Договору застави сторони погодили відступлення заставодавцем права вимоги, що витікає із заставленого права, на користь заставодержателя, в тому числі, у разі невиконання заставодавцем хоча б одного із зобовязань, передбачених зокрема міжбанківським кредитним договором від 29.04.2015 року № ММ72201LG, заставлене за Договором застави право вимоги вважається відступленим заставодержателю без необхідності укладання будь-яких додаткових договорів між сторонами щодо такого відступлення.

Таким чином суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 акціонерне товариство "Авант-Банк" набуло всіх прав і обовязків кредитора по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська Будівельна Компанія "Альянс" згідно Договору про відкриття траншевої кредитної лінії № 68 від 10.10.2008 року.

03.06.2015 року ОСОБА_3 акціонерне товариство "Авант-Банк" направило на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська Будівельна Компанія "Альянс" повідомлення № 671, в якому зазначалося про перехід до нього прав кредитора по Договору про відкриття траншевої кредитної лінії № 68 від 10.10.2008 року.

03.07.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська Будівельна Компанія "Альянс" перерахувало на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства "Авант-Банк" 1 081 817,82 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 7 на суму 1 035 492,25 грн. та № 8 на суму 46 325,57 грн.

У звязку з погашенням кредиту ОСОБА_3 акціонерне товариство "Авант-Банк" видало Товариству з обмеженою відповідальністю "Київська Будівельна Компанія "Альянс" довідку № 901 від 17.07.2015 року про відсутність заборгованості по Договору про відкриття траншевої кредитної лінії № 68 від 10.10.2008 року.

17.07.2015 року між ОСОБА_3 акціонерним товариством "Авант-Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київська Будівельна Компанія "Альянс" укладено Договір про розірвання Договору про відкриття траншевої кредитної лінії № 68 від 10.10.2008 року з 17.07.2015 року, відповідно до умов якого з моменту набрання ним чинності зобовязання сторін, що виникли з Договору про відкриття траншевої кредитної лінії № 68 від 10.10.2008 року припиняються.

Таким чином, суд приходить до висновку, що на момент розгляду даної справи у ОСОБА_1 акціонерного товариства "Український ОСОБА_2" відсутнє право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська Будівельна Компанія "Альянс" згідно Договору про відкриття траншевої кредитної лінії № 68 від 10.10.2008 року.

У звязку з відсутністю у позивача права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська Будівельна Компанія "Альянс", згідно Договору про відкриття траншевої кредитної лінії № 68 від 10.10.2008 року, суд приходить до висновку про відсутність у позивача права на звернення стягнення на майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Кристалл-Інвест", згідно Іпотечного договору від 05.02.2010 року, посвідченого нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстраційним № 106.

Стосовно тверджень позивача про нікчемність Договору застави майнових прав, посвідченого 26.05.2015 року ОСОБА_8, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за № 219 слід зазначити наступне.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 28.05.2015 року № 348 "Про віднесення ПАТ "Український професійний банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 28.05.2015 року було прийнято рішення № 107 Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Український професійний банк", згідно з яким з 29.05.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію ПАТ "Український професійний банк". Тимчасову адміністрацію запроваджено строком на 3 місяці з 29.05.2015 року по 28.08.2015 року включно.

Позивач посилається на те, що умови Договору застави надають ОСОБА_1 акціонерному товариству "Авант-Банк", що є кредитором банку переваги перед іншими кредиторами, що є підставою для визнання такого правочину нікчемним. Крім того, позивач, уклавши Договір застави, зобовязався здійснити відчуження майнових прав в майбутньому за повне чи часткове невиконання зобовязань за міжбанківськими кредитами, сума заборгованості по яких значно нижче ніж вартість переданих в заставу майнових прав.

Відповідно до статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі Закон), протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті. Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з таких підстав:

- банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог (пункт 1 частини 3 статті 38 Закону);

- банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим (пункт 2 частини 3 статті 38 Закону);

- банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20% і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору (пункт 3 частини 3 статті 38 Закону);

- банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку (пункт 7 частини 3 статті 38 Закону).

Доводи позивача з посиланням на пункт 3 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з приводу того, що Договір застави укладено позивачем на гірших за звичайні умовах, оскільки вартість майнових прав, які було надано в заставу є значно вищою ніж сума заборгованості за міжбанківськими кредитами, відхиляються судом, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, якщо банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору.

Вказана норма закону встановлює нікчемність договорів за якими банком відчужується, передається у користування або здійснюється придбання (отримання у користування) чи оплата за роботи/послуги.

Згідно статті 1 Закону України "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

З аналізу наведеної вище статті 1 Закону України "Про заставу", яка надає визначення поняттю "застава", вбачається, що за договором застави не здійснюється ані передача (отримання) майна у користування, ані фактичне в момент укладення договору відчуження майна.

Таким чином, в даному випадку в заставних правовідносинах відсутні ознаки, які є підставою нікчемності правочину відповідно до пункту 3 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Крім того, порядок звернення стягнення на заставне майно банку, в якому введено тимчасову адміністрацію, встановлено Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", тому посилання позивача на те, що умови Договору застави надають ОСОБА_1 акціонерному товариству "Авант-Банк", що є кредитором банку переваги перед іншими кредиторами є безпідставними.

Позивач зазначає, що постановою Правління Національного банку України № 293/БТ від 30.04.2015 року було запроваджено особливий режим за діяльністю ОСОБА_1 акціонерного товариства "Український ОСОБА_2" та встановлено ряд обмежень у діяльності банку, зокрема встановлено заборону передавати в забезпечення майно та активи банку.

У відповідності до положень частини 1 статті 5 Закону України "Про банки і банківську діяльність" однією з гарантій банківської діяльності є те, що банки мають право самостійно володіти, користуватися та розпоряджатися майном, що перебуває у їхній власності.

Суд зазначає, що невиконання банківськими установами вимог, заходів впливу Національного банку України не є підставою, у відповідності до положень чинного законодавства, для визнання недійсними правочинів укладених всупереч таким вимогам, а тому, суд вважає, що посилання позивача на обмеження, введені Національним банком України, не свідчать про наявність підстав для нікчемності правочину.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обовязок доказування та подання доказів відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем не представлено належних (первинних) доказів на підтвердження заявлених позовних вимог, а відтак матеріали справи не свідчать про порушення відповідачами прав позивача, що виключає можливість їх захисту в судовому порядку.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 акціонерного товариства "Український ОСОБА_2" задоволенню не підлягають.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік".

Зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлюється у розмірі 1,5 % ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1 218,00 грн.) та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат (182 700,00 грн.).

Таким чином, розмір судового збору за розгляд позовних заяв в господарському суді майнового характеру становить не менше 1 218,00 грн. та не більше 182 700,00 грн., немайнового характеру 1 218,00 грн.

Відповідно до Закону України від 22.05.2015 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", який набрав чинності 01.09.2015 року, було внесено ряд змін у Закон України "Про судовий збір", зокрема, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку з 01.09.2015 позбавлена пільг щодо сплати судового збору, оскільки вказану особу виключено з переліку суб'єктів, що звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях (стаття 5 Закону України "Про судовий збір").

Враховуючи, що позивачем при поданні позову до суду не було сплачено судовий збір за подання позовної заяви, від сплати якого останній не звільнений, виходячи з ціни позову, з позивача підлягає до стягнення в доход Державного бюджету України сума судового збору в розмірі 182 700,00 грн.

Керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У позові ОСОБА_1 акціонерного товариства "Український ОСОБА_2" відмовити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства "Український ОСОБА_2" (02660, м. Київ, вул. Марини Раскової, будинок 15, ідентифікаційний код 19019775) в доход Державного бюджету України 182 700 (сто вісімдесят дві тисячі сімсот) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.12.2015 року

Головуючий суддя ОСОБА_9 СуддяОСОБА_10 СуддяОСОБА_11