Рішення № 5467610, 24.09.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.09 Справа№ 22/181

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1., м.Львів

до відповідача ДП „Старосамбірське лісомисливське господарство” м.Старий Самбір

про стягнення 5205,81 грн.

Суддя М.Желік

Представники: від позивача: ОСОБА_2 (довіреність б/н від 24.07.09р.)

від відповідача: не зявився

Суть спору:

Розглядається справа за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1., м.Львів до ДП „Старосамбірське лісомисливське господарство” м.Старий Самбір про стягнення 5205,81 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття заяви до розгляду та ухвалою від 31.07.2009 р. призначив справу до розгляду на 08.09.2009р. В порядку ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено на 24.09.2009р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві, наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач в судове засідання не зявився, своїм процесуальним правом, що передбачене ст.22 ГПК України не скористався, про причини неявки суду не вказав, незважаючи на те, що про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності представника відповідача та відзиву на позовну заяву, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті.

Представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача та проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

17.07.2008р. та 30.07.2008р. Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі позивач) поставлено ДП „Старосамбірське лісомисливське господарство” (надалі відповідач) гумово-технічні вироби. Факт поставки товару позивачем та факт отримання товару відповідачем на загальну суму 8405,81 грн. підтверджується видатковими накладними № РН-0000159 від 17.07.2008р., № РН-0000167 від 30.07.2008р., № РН-0000168 від 30.07.2008р. та довіреностями на одержання товарно-матеріальних цінностей ЯОЦ № 701256 від 17.07.2008р. та ЯОЦ № 701260 від 30.07.2008р.

Як вбачається з матеріалів справи відносини позивача з відповідачем ґрунтувались на усній домовленості.

Згідно зі ст.11 ЦК України підставами виникнення прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини.

Ст.ст.202, 205 ЦК України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обовязків. Правочин може вчинятися в усній або в письмовій формі. Сторони мають обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин для якого не встановлена обовязкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних наслідків.

Відповідно до положення ст.ст.638, 639 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, навіть якщо законом ця форма для даного виду договору не вимагалася.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. В порушення умов усної домовленості відповідач свої зобовязання виконав частково і станом на момент розгляду справи в суді його заборгованість перед позивачем становить 5205,81 грн.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а згідно ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Щодо заяви позивача про покладення на відповідача витрат на оплату послуг за надання правової допомоги у розмірі 800,00 грн., суд вважає, що вимоги підлягають до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до п.10 Розяснень Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 р. № 02-5/78 витрати позивачів та відповідачів, повязані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських обєднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ч.5 ст.49 ГПК України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

У відповідності до абз.3 п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007р. № 01-8/973 „Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права”, за яким у визначення розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Позивачем на підтвердження витрат про надання правової допомоги надано суду копію договору б/н про надання адвокатських послуг від 14.07.2009р. укладеного між адвокатом ОСОБА_3 ( виконавець), що діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1038, виданого атестаційною палатою Львівської КДК адвокатури 24.11.2004р. та СПД-ФО ОСОБА_1 (замовник) відповідно до якого виконавець взяв на себе зобовязання представляти інтереси замовника в органах судочинства по даній справі на умовах, передбачених цим договором; довіреність від 24.07.2009р. на представництво інтересів позивача в суді; платіжне доручення №14/07 від 14.07.2009р. про оплату адвокатських послуг в розмірі 800,00 грн. Таким чином, оскільки ціна позову становить 5205,81 грн., суд вважає, що витрати відповідача на оплату послуг за надання правової допомоги є співрозмірними ціні позову та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача 170,00 грн. на оплату послуг приватного нотаріуса Львівського нотаріального округу ОСОБА_4 Суд відмовляє в цій частині позовних вимог, оскільки у відповідності до ст.49 ГПК України при розподілі господарських витрат, витрати на оплату послуг нотаріуса не передбачені.

Враховуючи наведене, відсутність заперечень зі сторони відповідача, суд, прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення частково. В порядку ст.49 ГПК України судові витрати по розгляду спору покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 115-117 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з ДП „Старосамбірське лісомисливське господарство” (82000 м.Старий Самбір, вул.Дрогобицька,2, код ЄДРПОУ 00992421) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ДРФО України НОМЕР_1) 5205,81 грн. основного боргу, , 800,00 грн. послуги адвоката, 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В стягненні 170,00 грн. витрат на послуги нотаріуса відмовити.

3.Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя