Рішення № 5467144, 26.08.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.08.09 Справа№ 32/160

Господарський суд Львівської області в складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Палюх Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Мегаполіс”, м.Запоріжжя.

до відповідача Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Львів.

про стягнення 3 499,31грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Курінний О.І. представник (довіреність №101 від 19.05.2009р.).

Від відповідача: не зявився.

Права та обовязки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України розяснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Мегаполіс”, м.Запоріжжя до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Львів про стягнення 3 499,31 грн., з яких 2 934,40 грн. сума основного боргу, 309,10 грн. пеня, 38,66 грн. три відсотки річних, 217,15 грн. інфляційні нарахування.

Ухвалою суду від 26.06.2009р. порушено провадження у справі та призначено до судового розгляду на 14.07.2009р. Ухвалою суду від 14.07.2009р. розгляд справи відкладено на 26.08.2009р. з підстав вказаних в даній ухвалі.

Рішення прийнято 26.08.2009р.

Представник позивача в судовому засіданні 26.08.2009р. подав клопотання, яким просить суд не здійснювати технічну фіксацію судового процесу позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав викладених у позовній заяві.

В судове засідання відповідач участі повноважного представника повторно не забезпечив, особисто не з»явився, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, відзиву на позовну заяву не надіслав, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи, заяви від нього не надходили, відтак справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи представника позивача, суд встановив:

17.12.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Мегаполіс” (постачальник), в собі генерального директора ОСОБА_5 та Приватним підприємцем ОСОБА_3 (покупець) було укладено договір постачання № 4755 (далі по тексту договір), відповідно до якого постачальник зобовязувався передати у власність покупця товар, а покупець зобовязувався прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. Найменування товару: алкогольні напої, згідно накладних.

Згідно п.2.1 договору одиниця виміру кількості товару та загальна кількість товару зазначаються в накладній, що є невідємною частиною даного договору.

Згідно п.3.1, п.3.3. та п.3.5. договору постачання товару здійснюється транспортом постачальника на склад покупця. Здача-прийом товару здійснюється уповноваженими представниками постачальника та покупця на складі покупця. Підтвердженням здачі-прийому товару є підписи уповноважених представників сторін на екземплярах товарних накладних та довіреність. Після здачі-прийому товару ніякі претензії з кількості товару постачальником не розглядаються. Право власності на поставлений товар переходить від постачальника до покупця після повної оплати товару. Ризик випадкової загибелі чи пошкодження товару несе покупець з моменту передачі товару.

Згідно п.4.1 та п.4.2. договору загальна сума даного договору складається з сум вартості товару, вказаних в накладних. Ціни на товар та загальна сума товару, що відпускається, встановлюється окремо на кожну партію товару і вказується в накладних.

Згідно п.5.2 договору остаточний термін оплати складає 7 (сім) календарних днів з моменту одержання товару покупцем.

Згідно п.5.4 договору розрахунки за цим договором здійснюється сторонами виключно у формі безготівкових розрахунків або готівкових розрахунків у касу (ЕККА, РРО) постачальника з видачею постачальником розрахункового документа. Уразі порушення покупцем цього правила, у тому числі у випадку передачі готівкових коштів будь-яким особам для оплати постачальнику, постачальник не несе відповідальності за можливі збитки покупця від втрати (розкрадання) таких коштів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав повністю.

Факт виконання позивачем зобовязань по договору підтверджується накладною №2452883 від 30.12.2008р. на суму 3242,74 грн., яка підписана повноважними представниками сторін та скріплена печатками (оригінал оглянуто в судовому засіданні).

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 23.06.2009р. (момент подання позовної заяви) відповідач порушив свої зобов'язання, щодо оплати, сплативши неповну суму вартості поставленого товару, а саме: 18.03.2009р. сплачено 200,00 грн.; 08.04.2009р. сплачено 100,00 грн.; 30.04.2009р. сплачено 8,34 грн.

Відповідач товар у строки визначені сторонами в п.5.2. договору, не провів, отже порушив свої зобовязання згідно договору.

Відтак, основний борг відповідача перед позивачем за поставлений товар станом на 23.06.2009р. складає 2 934,40 грн.

Позивач керуючись умовами договору, у звязку із простроченням оплати за отриманий товар нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданого ним розрахунку становить 309,10 грн.

Крім того, позивач на підставі ст.625 ЦК України нарахував 3% річних в сумі 38,66 грн. та збитки від інфляції в сумі 217,15 грн.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивачем в позовній заяві вказано про часткову оплату відповідачем вартості поставленого товару на суму 308,34 грн. Відтак, основний борг відповідача перед позивачем за поставлений товар станом на 23.06.2009р. (момент подання позовної заяви) складає 2 934,40 грн.

З вищенаведеного, випливає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача залишку боргу в сумі 2 934,40 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню згідно поданого ним розрахунку 217,15 грн. збитків, завданих ростом інфляції та 38,66 грн. - три проценти річних.

Стосовно позовних вимог про стягнення пені за прострочення платежу, суд зазначає наступне: у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до п.8.1. договору поставки, покупець за порушення строків розрахунків, передбачених даним договором, покупець виплачує постачальнику неустойку у вигляді пені в розмірі 0,2 % від суми заборгованості за кожний день прострочення розрахунків.

Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню згідно поданого ним розрахунку 309,10 грн. пені.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи і підлягають до задоволення, а саме: 2 934,40 грн. основний борг, 217,15 грн. збитків, завданих ростом інфляції, 38,66 грн. три проценти річних, 309,10 грн. пені.

Сплата судових витрат підтверджується платіжними дорученнями № 119005 від 17.06.2009р. 102,00 грн. держмита і № 119004 від 17.06.2009р. - 312,50 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які відповідно до ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.11, 526, 530, 612, 625, 712 ЦК України, ст.ст.174, 193, 230, 231 ГК України, ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (79019, АДРЕСА_1; банківські реквізити не відомі; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Мегаполіс” (69002, м.Запоріжжя, пр.Леніна, 96; п/р 26000204876099 в ЗРУ КБ „Приватбанк; МФО 313399; ЄДРПОУ 25484884) основний борг в сумі 2 934,40 грн., пеню в сумі 309,10 грн., інфляційні нарахування в сумі 217,15 грн., три проценти річних в сумі 38,66 грн., держмито в сумі 102,00 грн. та 312,50 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Сухович Ю.О.

Суддя