Постанова № 54675873, 14.12.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2015 року (о 09 год. 20 хв.)Справа № 808/7414/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.

за участю секретаря судового засідання Лялько Ю.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Строймаркет»

про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2015 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області, позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Строймаркет» (далі ТОВ «Строймаркет», відповідач), в якому просить стягнути з відповідача податковий борг з орендної плати з юридичних осіб на суму 56 170,86 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України) та зазначає, що податковий борг перед бюджетом виник на підставі не сплати у встановлені законодавством строки суми узгодженого у судовому порядку податкового зобовязання, донарахованого контролюючим органом за результатом перевірки, а також самостійно визначених податкових зобовязань з орендної плати з юридичних осіб за червень 2015 року. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку відповідачем не сплачено. На час розгляду справи у суді заборгованість відповідачем не погашена, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 56 170,86 грн.

Представник позивача у судове засідання не зявився, проте 14.12.2015 надав до суду клопотання (вх. №54854) про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

03.11.2015 на адресу суду від відповідача надійшли заперечення (вх. №49002) на адміністративний позов, у яких останній зазначає, що у квітні 2015 року підприємство звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними дій по складанню ОСОБА_1 камеральної перевірки податкової звітності з орендної плати за земельну ділянку комунальної власності №1739/15-02/25222180 від 25.11.2014 та визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми «Ш» від 09.12.2014 №0014631502 та №0014681502. Постановою суду від 23.06.2015 по справі №808/2063/15 в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Вказує, що зазначену постанову оскаржено в апеляційному порядку, розгляд справи Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом призначено на 17.11.2015 о 10 год. 20 хв. У звязку з тим, що правомірність нарахування штрафних санкцій у сумі 37 868,71 грн. згідно ППР оскаржено у судовому порядку та постанова суду щодо зазначеної суми штрафних санкцій не набула чинності, вважає стягнення зазначених грошових коштів незаконним й таким, що порушує права й охоронювані законом інтереси підприємство. Враховуючи викладене, просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі сторін, за наявними у справі матеріалами.

У звязку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ТОВ «Строймаркет» (ідентифікаційний код 25222180) є юридичною особою, яка зареєстрована 18.12.1997, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Головним державним ревізором-інспектором відділу податку на прибуток, місцевих, ресурсних, рентних та неподаткових платежів управління оподаткування та контролю обєктів і операцій проведено камеральну перевірку податкової звітності ТОВ «Строймаркет» з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за звітні податкові періоди: за 2012 рік, 2013 рік, 2014 рік, за результатами якої складено ОСОБА_1 від 25.11.2014 №1739/15-02/25222180.

Відповідно до ОСОБА_1 перевіркою встановлені порушення відповідачем п.287.3 ст.287 ПК України внаслідок несвоєчасності сплати узгодженої суми податкового зобовязання з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності. Відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) орендної плати за землю передбачена ст. 126 Податкового кодексу України. Розрахунок штрафних санкцій наведено у додатку до ОСОБА_1 від 25.11.2014 №1739/15-02/25222180.

ОСОБА_1 разом із додатком направлено на адресу відповідача поштою та отримано його уповноваженим представником за довіреністю 03.12.2014, про що свідчить його підпис у відповідній графі рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

На підставі ОСОБА_1 та з урахуванням виявлених порушень ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя прийняті наступні податкові повідомлення-рішення від 09.12.2014:

№0014631502 про сплату 28 996,76 грн. штрафу у розмірі 20%, застосованого за затримку більше 30 календарних днів сплати суми грошового зобовязання в розмірі 144 983,80 грн.;

№0014681502 про сплату 8 871,95 грн. штрафу у розмірі 10%, застосованого за затримку до 30 календарних днів сплати суми грошового зобовязання в розмірі 88 719,50 грн.

ОСОБА_1 податкові повідомлення-рішення 13.12.2014 були направлені підприємству поштою та отримані уповноваженим представником за довіреністю 19.12.2014, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах адміністративної справи.

Не погодившись з прийнятим рішенням підприємство звернулось до суду з позовом про їх скасування. Проте, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23.06.2015 у справі № 808/2063/15 у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2015 апеляційну скаргу ТОВ «Строймаркет» залишено без задоволення, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23.06.2015 у справі залишено без змін.

Крім того, 20.06.2012 ТОВ «Строймаркет» до контролюючого органу подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік, відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання з орендної плати за землю у розмірі 219625,85 грн., які сплачуються у період з січня по листопад 2015 року (включно) щомісячно у розмірі 18 302,15 грн., у грудні 2015 року у розмірі 18 302,15 грн.

Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме 18.12.2013 на адресу підприємства поштою направлена податкова вимога від 06.12.2013 № 88-15 на суму 29 268,20 грн., яка отримана уповноваженим представником відповідача 19.12.2013, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення.

Згідно довідки про заборгованість станом на 14.12.2015 у ТОВ «Строймаркет» наявний податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 201 040,79 грн., з яких заявлено до стягнення 56 170,86 грн.

У звязку з несплатою відповідачем податкової заборгованості у добровільному порядку ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області звернулась із даним позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 67 Конституції України, кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобовязаний, зокрема:

- подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів;

- сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

За приписами п. 49.1, 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Пунктом 50.1 ст.50 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

За змістом п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп.14.1.136 п. 14.1 ст. 14 даного Кодексу).

За приписами п.286.2. ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. (п. 287.3 ст.287 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що ТОВ «Строймаркет» самостійно були визначені податкові зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб, проте самостійно визначені податкові зобовязання за червень 2015 року відповідачем сплачені не були та набули статусу податкового боргу.

Як встановлено пп. 54.3.5. п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

За змістом пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п. 126.1 ст. 120 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

При цьому, згідно п.56.1 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У відповідності із ч.3 ст.254 КАС України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Частиною 5 ст.254 КАС України передбачено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Із матеріалів справи вбачається, що правомірність та обґрунтованість нарахування відповідачу суми штрафних санкцій з орендної плати з юридичних осіб була предметом дослідження в адміністративній справі № 808/2063/15 та встановлена судовим рішенням, яке набрало законної сили 17.11.2014.

Згідно ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін (ч.2 ст.255 КАС України).

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження (п. 57.3 ст. 57 ПК України).

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п. 59.3 ст. 59 ПК України).

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем 18.12.2013 на адресу підприємства поштою направлена податкова вимога від 06.12.2013 № 88-15 на суму 29 268,20 грн., яка отримана уповноваженим представником відповідача 19.12.2013.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Суму податкового боргу відповідачем повністю погашено не було, у звязку із чим податкова вимога повторно не надсилалась.

За змістом пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Тобто виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов'язаний із несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання протягом установленого строку.

Згідно з пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

За змістом п. п. 95.1 95.4 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На момент розгляду справи в суді сума податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб на суму 56 170,86 грн. відповідачем не сплачена, заборгованість перед бюджетом не погашена, доказів протилежного відповідач суду не надав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Строймаркет» (ідентифікаційний код 25222180) податковий борг з орендної плати з юридичних осіб на суму 56 170,86 грн. (пятдесят шість тисяч сто сімдесят гривень 86 копійок) на р/р 33216812700006, одержувач УК у Ленінському районі м. Запоріжжя, код отримувача 38025423, код платежу 18010600, ГУДКС України у Запорізькій області, МФО 813015.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак