Постанова № 54675744, 17.12.2015, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2015 року Житомир справа № 806/5205/15

категорія 12.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Черняхович І.Е., суддів: Семенюка М.М., Чернової Г.В. ,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа: Житомирський обласний військовий комісаріат про визнання дій протиправними, зобов'язання прийняти рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії (бездіяльність) Міністерства оборони України щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням 2 групи інвалідності із 03.03.2015 внаслідок травми, пов'язаної з виконанням обов'язку військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії;

- зобов'язати Міністерство оборони України прийняти рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2013 № 975.

В обґрунтування свої вимоги позивач посилається на те, що відповідно до частини другої статті 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей" він має право на отримання одноразової грошової допомоги в зв'язку з настанням інвалідності внаслідок захворювання або одержаного каліцтва, яке мало місце в період її проходження.

Представники сторін та представник третьої особи надали клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

У відповідності до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 проходив військову в країнах, де велись бойові дії.

Згідно витягу із протоколу № 130 від 19.11.2009 засідання Військово-лікарської комісії Центрального регіону по встановленню причинного звязку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця, травма, захворювання, так, пов'язане з виконанням ОСОБА_1, обовязків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (а.с. 15). В подальшому позивачу була встановлена ІІ група інвалідності, що настала в результаті травми, так, повязаної з виконанням обовязків військової служби в країнах де велись бойові дії, що підтверджується довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії ЖИА № 114631 від 02.03.2010 (а.с. 16).

Із довідки до акта огляду МСЕК серії 12ААА № 083977 від 04.03.2015 вбачається, що позивачу з 03.03.2015 встановлена друга група інвалідності, що настала в результаті травми, так, повязана з виконанням обовязків військової служби в країнах де велись бойові дії (а.с. 17).

З метою вирішення питання по виплату одноразової допомоги у звязку з настанням інвалідності, повязаної з виконанням обовязків військової служби в країнах, де велись бойові дії, ОСОБА_1 звернувся до Житомирського ОМВК з відповідною заявою та надав копії необхідних документів (а.с. 18). Житомирський ОМВК надіслав документи ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, для вирішення питання щодо можливості призначення виплати одноразової грошової допомоги.

З листа Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 08.10.2015 №248/3/6/2842, адресованого Житомирському ОМВК вбачається, що після розгляду документів ОСОБА_1 встановлено, що підстав для подання пропозиції Міністерству оборони України щодо призначення одноразової грошової допомоги немає (а.с. 19). Документи ОСОБА_1 повернуті без реалізації.

Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

У відповідності до частини 5 статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обовязку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІІ "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі Закон № 2232-ХІІІ).

Відповідно до статті 41 Закону № 2232-ХІІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обовязків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України від 20.12.1991 №2011- XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011- XII).

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців визначені Законом № 2011-ХІІ.

Розділом ІІ цього Закону, зокрема, встановлені права військовослужбовців щодо грошового забезпечення.

Частиною другою статті 16 Закону № 2011-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

З аналізу наведених норм Закону вбачається, що право на отримання вказаної допомоги після звільнення з військової служби мають особи, які отримали інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби незалежно від часу настання інвалідності.

Виходячи з буквального тлумачення статті 16 Закону № 2011-ХІІ суд дійшов висновку, що право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає і у тому разі, коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, яке мало місце в період її проходження.

Аналогічний правовий висновок у спорі цієї ж категорії вже був висловлений Верховним Судом України у постановах від 18.11.2014 справа № 21-446а14 та від 21.04.2015 справа № 21-135а15.

Суд зазначає, що застосування статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" пов'язується не з фактом звільнення позивача зі служби, а з часом встановлення йому інвалідності, внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження військової служби, незалежно від строку, що минув після звільнення з військової служби.

Позивач отримав право на призначення вказаної допомоги з 03.03.2015, а тому має право на її призначення та виплату відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві", затвердженого Постановою КМ України від 25.12.2013 № 975 (далі - Порядок № 975)

Згідно п. 13. Порядку № 975, керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами розгляду заяви позивача листом управлінням організаційного, соціального забезпечення та тарифікації Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 21.10.2015 за підписом начальника цього управління позивачу через Житомирський ОВК було повідомлено про відсутність права на виплату вказаної допомоги. Тобто фактично позивачу відмовлено у нарахуванні допомоги.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Вищого адміністративного суду від 15.10.2015 у справі № К/800/26489/15.

Суд вважає, що порушені права позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправними дій Міністерства оборони України щодо відмови у нарахуванні допомоги ОСОБА_1 та зобов'язання Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги в разі інвалідності у відповідності до вимог Порядку № 975.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано доказів правомірності своїх дій та прийнятого рішення щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги, з огляду на що суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -,

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням 2 групи інвалідності із 03.03.2015 внаслідок травми, пов'язаної з виконанням обов'язку військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії;

Зобов'язати Міністерство оборони України прийняти рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2013 № 975.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя І.Е.Черняхович

Судді М.М. Семенюк

ОСОБА_2

Повний текст постанови виготовлено: 24 грудня 2015 р.