Постанова № 54675440, 23.12.2015, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2015 року Справа № 803/3640/15

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ксензюка А.Я.,

при секретарі судового засідання Шаблій Л.П.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ківерцівському районі Волинської області до ОСОБА_2 про стягнення капіталізованих платежів,

ВСТАНОВИВ:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ківерцівському районі Волинської області (далі відділення ВД ФССНВ у Ківерцівському районі) звернулося в суд із позовом про стягнення з ОСОБА_2 капіталізованих платежів у розмірі 21 076 грн. 09 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 з 15 липня 2015 року зареєстрований у відділенні ВД ФССНВ у Ківерцівському районі як страхувальник зі сплатою обовязкових страхових платежів. 28 квітня 2015 року внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про припинення відповідачем підприємницької діяльності. В звязку з цим 18 серпня 2015 року за №255/1.5-5 відділення ВД ФССНВ у Ківерцівському районі направило відповідачу заяву про визнання кредиторських вимог щодо проведення капіталізації платежів для задоволення вимог, які виникли з його, як роботодавця, зобовязань перед потерпілим ОСОБА_3. Оскільки, вимога позивача щодо проведення капіталізації платежів залишена ОСОБА_2 без реагування, відділення ВД ФССНВ у Ківерцівському районі просить стягнути з останнього капіталізовані платежі у сумі 21 076 грн. 09 коп.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, з підстав викладених у позовній заяві та просила позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні предявлені позовні вимоги заперечив та просив в задоволенні позову відмовити повністю у звязку з тим, що підприємницьку діяльність фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 припинено 28 квітня 2015 року.

Заслухавши пояснення, доводи та заперечення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позов з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 21 грудня 2005 року зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності Рожищенською районною державною адміністрацією Волинської області та з 15 липня 2009 року є платником страхових внесків.

Як вбачається з акту про нещасний випадок, повязаний з виробництвом від 17 вересня 2009 року, у цеху по виробництву будівельних матеріалів підприємця ОСОБА_2 28 серпня 2009 року стався нещасний випадок із найманим працівником ОСОБА_3, в результаті якого під час виконання трудових обовязків він отримав трудове каліцтво, внаслідок чого вказаній особі відділенням ВД ФССНВ у Ківерцівському районі проводились страхові виплати.

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності, про що 28 квітня 2015 року в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено відповідний запис.

18 серпня 2015 року позивач звернувся із заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 при визнання грошових вимог та сплату 21 392 грн. 10 коп. капіталізованих платежів, яка залишилась без належного реагування.

Згідно із статтею 51 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Відповідно до частини першої статті 52 Цивільного кодексу України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Пунктом 1 частини першої статті 112 Цивільного кодексу України визначено, що у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

Згідно із частиною другою статті 1205 Цивільного кодексу України у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообовязкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у звязку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоровя визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Основними принципами соціального страхування є, зокрема, законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування; обовязковість страхування осіб відповідно до видів соціального страхування та можливості добровільності страхування у випадках, передбачених законом; обовязковості фінансування Фондом витрат, повязаних із наданням матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом; відповідальність роботодавців та Фонду за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом.

Виходячи зі змісту статті 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Фонд є некомерційною самоврядною організацією, яка провадить збір та акумулювання страхових внесків.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» джерелами формування коштів Фонду є, зокрема, страхові внески страхувальників та застрахованих осіб; капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року №765 (далі Порядок №765) передбачено, що відповідно до цього Порядку здійснюється капіталізація платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян, у тому числі застрахованих у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Згідно з пунктом 5-1 Порядку №765 у вимогах Фонду до субєкта підприємницької діяльності, щодо якого порушено справу про банкрутство, зазначається сума, визначена з урахуванням кожного платежу, що підлягає капіталізації.

Суми платежів, капіталізованих відповідно до зазначених вимог у процесі ліквідації суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута, перераховуються ліквідатором (арбітражним керуючим) робочому органу виконавчої дирекції Фонду, у якому субєкт підприємницької діяльності перебуває на обліку.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що капіталізація платежів платоспроможного субєкта підприємницької діяльності, який ліквідовується, здійснюється на підставі Порядку №765, що відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій, зокрема, у постанові від 26 червня 2012 року по справі №21-156а12.

Таким чином, на відповідача поширюються вимоги Порядку №765, а відтак, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог відділення ВД ФССНВ у Ківерцівському районі щодо стягнення з ОСОБА_2 капіталізованих платежів на суму 21 076 грн. 09 коп., розрахунок яких здійснений відповідно до норм вказаного вище Порядку №765 та Положення про забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання санаторно-курортним лікуванням, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 31 жовтня 2007 року №49.

Враховуючи вищевикладене, оскільки позивач належними та допустимими доказами довів обґрунтованість позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 капіталізованих платежів в сумі 21 076 грн. 09 коп., відповідач такі доводи не спростував, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Цивільного кодексу України, Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (45100, Волинська область, Рожищенський район, місто Рожище, вулиця Берегового, будинок 18, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ківерцівському районі Волинської області (45200, Волинська область, місто Ківерці, вулиця 17 Вересня, будинок 31, код ЄДРПОУ 25910134) капіталізовані платежі в розмірі 21 076 (двадцять одна тисяча сімдесят шість) грн. 09 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.Я. Ксензюк

Постанова у повному обсязі складена 25 грудня 2015 року.